Многостраждальна енергетика, розкрадена Міндічем, якось та й проковиляла черговий опалювальний сезон, тож можна вивести підсумкову аналітику. • За весь час війни росія провела 64 масовані атаки на енергетику.• Було застосовано 2900 ракет та 12700 шахедів.• У цьогорічний сезон кількість ударів потроїлася.• Починаючи з жовтня, ворог атакував енергетику щодоби. • Пошкоджено 2/3 потужностей, знищено 90% теплової і 40% гідрогенерації. • Удари по розподільчих підстанціях вибивали цілі регіони та ускладнили міжрегіональні перетоки.• При потребі 18 ГВт енергосистема могла генерувати лише 11.• Прицільно руйнувалася енергетика Києва (ТЕЦ-4, 5 і 6, Трипільська ТЕС, Північна, Київська, Новокиївська, Білоцерківська і Броварська підстанції).• Система встояла лише завдяки міжнародній допомозі та імпорту з Угорщини та Словаччини.• Без посилення захисту неба нема сенсу тратити мільярди на відбудову об’єктів, які через кілька тижнів повторно руйнуються.• На майбутнє: треба терміново розподіляти енергетичну систему і відійти від радянської централізації, яку легше вибивати, ніж розподільчу локальну генерацію. • Для додаткової закупівлі газу пішло 85 млн євро від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. • Транзит московської нафти тривав до 27 січня (26 тисяч тонн).• АЗС необгрунтовано нажилися на іранській війні: основні запаси палива були зроблені ще восени, тому ціни могли піднятися максимум на 2 грн. А підняли на 5.
Міжнародна Організація Міграції видала звіт про те, якою кричущою є проблема з утратою й руйнуванням житла в Україні. Основне:• 9% постраждалих (400 тисяч осіб) не мають офіційних документів, які підтверджують право власності.• 11% (500 тисяч осіб) не зареєстрували своє право власності в Реєстрі Речових Прав.• Якщо житло у прифронтовій зоні – ситуація зависає навічно, оскільки держава не може провести оцінку збитків.• Хто мав житло в окупованих районах – уже все.• 42% домогосподарств, які не подавали заявку на єВідновлення, самостійно все поремонтували від безвиході.• 200 тисяч громадян-інвесторів не можуть отримати у власність квартири, в які вони вклалися, бо об’єкти або не здані, або зупинилися.• Міжвідомча робоча група з цього питання, створена при Мінрегіоні, не проводить засідань із червня 2021 р.• Війною зруйновано чи пошкоджено 236 тисяч будівель, що становить 9% усього житлового фонду країни.• Відремонтовано лише 20% пошкодженого житла.• 13% населення орендують житло, бо не мають свого.• 12% населення проживає у помешканнях, наданих безкоштовно.• 40% переселенців не укладають офіційних договорів оренди.• 10% переселенців зазнали виселень.• 26% квартир на ринку пустують, але не здаються в оренду.
Перебіг війни у лютому. Аналітичні дані.• Зеленський уперше за весь час війни згадав про території. Усі роки щомісячної повзучої втрати він про це мовчав. Аж тут: «ми відвоювали 460 кв км». • Сирський теж ні разу не коментував повзучу втрату територій, аж тут: «у лютому вперше ми відновили контроль над більшою територією, ніж зміг захопити ворог». • Насправді: «просування ЗСУ відбувається в рамках активної оборони та має на меті покращення тактичних позицій, а не наступальні дії оперативного характеру». • Оскільки сіра kill-зона має ширину 10 км, то просування ЗСУ, швидше за все, є тактичним рухом у межах kill-зони (не йде мова про значний відкат ворога і звільнення житлових зон).• Ворог у лютому окупував 116 кв км (вдвічі менше, ніж у січні).• Зросла середньодобова кількість боїв: 181 (у січні 171). • Росія наростила масштаби терору в тилу.• У лютому різко зросла інтенсивність атак на залізницю: 1195 випадків, що перевищує сумарні показники за 2 роки.• Ворог суттєво вичерпує свої можливості немобілізаційних схем вербувати на війну 35 тисяч щомісяця. • У новостворені війська безпілотних систем росія активно залучає студентах вузів та технікумів.• У Бєларусі знешкоджено ретранслятори для керування російськими дронами задля атак по Півночі. • Влада похвалилася цією кібероперацією – але при цьому вже цілий рік (із грудня 2024) заштопорила Закон «Про Кіберсили», через що українські кіберфахівці, які проводять наступальні операції, досі перебувають у сумнівному статусі.
Єрмак і Шон Пенн. У цій піяр-світлині біля стелли при в’їзді в Слов’янськ – уся квінтесенція сцяння в очі. Верховода мафії далі при великих справах (таки поїхав на фронт, як і божився в день звільнення).Серед кліки нема колишніх. Є номінально звільнені з метою каналізувати назбирану напругу й обурення суспільства. Але це – для стороннього ока. Усі далі кують перемогу. Шоу в «перезавантаження влади» триває. Одна битва за іншою. Що характерно: жоден військовий кривого слова не сказав стосовно приїзду Єрмака попри Шона Пенна. Постає питання: чи зможуть після війни змінити Україну ветерани, якщо вони під час війни толерують Єрмака в себе під носом.У 1998 році Шон Пенн знявся в потужному фільмі «Тонка червона лінія». Там показана вигадана історія про битву за Гуадалканал у Другій Світовій Війні. Острів Гуадалканал перетворюється в абсурд: купку солдат (одного з них геніяльно зіграв Пенн) кинули в котел безцільних військових дій, де вже ніхто не розбере, хто за що воює. Кожен нещасний хлопчина бореться за власне виживання, й метафорою всього фільму є птах, який намагається піднятися з підбитим крилом.Гарний був фільм. З тонкими червоними лініями.
Ото буде прикол! – коли європейці оглянуть пошкоджену ділянку нафтопроводу «Дружба», потім профінансують зварювальні роботи, і все це дотягнеться до квітня-травня, за той час у ненависній Угорщині пройдуть вибори – і в травні чи коли-там прогримить сенсація: Україна, як і 4 роки до того, урочисто відновить прокачку ненависної російської нафти (яка 4 роки була ненависною), і люде затанцюють, утішившись.І забудуть усю пафосну риторику останніх тижнів, коли влада не лінувалася щодня докоряти, яка це несусвітня ганьба й неприпустима справа – купляти російську нафту, яку ми 4 роки задоволено транзитували, аж гай шумів.Це віддалено нагадує сюжет із Рідкісноземельною Угодою. Коли сталася сварка в Овальному Кабінеті, українська отара вибухнула радісними оваціями на кшталт «Наш Богом посланий президент мужньо зірвав підписання угоди, бо він обороняє національні надра, й ми їх нікому не віддамо, руки геть від наших копалин!!». А через 2 місяці тихенько, без телекамер і зайвих вух, герой підписав Рідкісноземельну Угоду, і ніхто навіть бровою не повів.Так і з нафтогоном може статися: 3 місяці верещали про неприпустимість перекачки всього російського й заробляння коштів на цьому – а на 4-й місяць ніхто й не помітить, як «Дружба» може спокійненько відновити свою дружбу з рос.нафтою. Бо – «світова криза», як-не-як.Якщо в гупі пам'яті вистачає на 3 секунди, то з народною пам’яттю ситуація дещо краща – до 3 місяців максимум.
Промайнула скорботна новина в стрічці «Помер найвідоміший в Україні дід Толя». Стало соромно за свою відсталість від трендів новітнього часу, тож почав я шукати, що ж то за найвідоміший в Україні дід Толя.Першим ділом подумалося, що це той дідусь, який продав свою хату і всі виручені кошти перерахував ЗСУ. Потім грішним ділом промайнула думка, що це той дідусь на окупованих територіях, який здавав нашим хлопцям точні координати розташування окупантських штабів. Виявилося, найвідоміший в Україні дід Толя – це, вічная пам’ять новопредставленому рабу Божому, стара вульгарна людина, яке розмовляла грубим триповерховим матом, усіх посилала на три матючливі букви, проклинала всіх підряд і лихословила зі швидкістю 5 лайок на 5 членів речення.Якщо це й був найвідоміший в Україні дід – то я, вочевидь, живу в якійсь іншій Україні. І в ній нема онука-відморозка, який зі свого матюкливого, злостивого, оствервенілого на весь світ дідугана робив контент «на всю Україну». І всі з того ще й потішалися. О часи, о деградація.
КМІС дослідив соціяльну дистанцію – тобто, ставлення українців до певних груп населення й готовність допустити їх в своє ближнє коло. І маємо таку картину:Ставлення до біженців за кордон:• 89% населення бачать їх частиною укр.суспільства• 11% не пускали б їх сюдиСтавлення до внутрішніх переселенців:• 98% населення допускає їх• 2% - ніСеред самих переселенців:• 68% відчувають позитивне ставлення до себе• 27% нейтральне• 4% відчувають ворожістьСтавлення до тих, хто лишився під окупацією:• 82% бачать їх частиною суспільства• 18% категорично не приймають• 12% вважають, що це ждуни• 72% вважають їх жертвами непереборних обставин• 83% співчувають їм• 6% – засуджуютьСтавлення до рускоязичних:• 82% населення готові жити поряд із причиною війни• 18% це бісить• Здебільшого своїх підтримують свої: рускоязичні рускоязичнихСтавлення до етнічних росіян, громадян України:• 68% готові з ними жити• 32% - ні і ще раз ні• 78% етнічних рускоязичних росіян називають себе громадянами України, при цьому ігноруючи укр.мову• для 56% респондентів достатньо, аби етнічний росіянин засуджував рос.агресію.
Об’єктивно й безпристрасно: вибір «іти до кінця» означатиме той чи інший кінець, розтягнутий у часі. Продовження війни рівнозначне запрошенню терориста до безлімітного терору (а чекістський ворог учився на це й багато років вправлявся). Там якраз кінця й не видно. Бо після енергетичного терору піде газовий, а далі мастильно-паливний, а далі промисловий, а далі знищення ключових хабів-накопичувачів, а далі торговельні потужності, а далі медична інфраструктура, а далі соціяльна, а далі культурна й т.д. Це можна розтягнути на роки, за які країна поступово відкидатиметься на 2 століття назад, що і є метою терориста. Завоювати не може – але викинути з 21 сторіччя може. Ворог що зможе – те й знищить. Куди не долетить дрон – туди поцілить кинджал, іскандер, циркон чи інша незбивна балістика. Навіть при відсотку збивання 80% дронів і 50% ракет – того вистачає для регулярного заподіювання непоправних утрат одна за одною. Ця ніч - черговий доказ. Заробіток на близькосхідній кризі обраховується мільярдом на тиждень. Це дає ворогові ресурс розтягнути війну на роки, паралізувавши життя. Паралельно з цим безконечний воєнний стан буде технологічно інструменталізуватися владою як спосіб захищати себе в першу чергу, свої посади, недоторканність, абсолютизм, безконтрольність, непідзвітність, мародерство. Чим більше руйновищ – тим дорожчим буде кошторис освоєння коштів на відбудові. Жоден наріжний виклик по війні не має й не матиме професійної відповіді від Олімпу Трікстерів, зацікавлених у вічному двіжі. Жодного бачення, жодного рецепту, жодної готовності переходити від міфоманії до прагматики не спостерігається. Зате є бажання вчити весь світ правильно воювати, самим палаючи.
40 тисяч грн – таку пенсію офіційно вказав у декларації 44-річний керівник Бюро Економічної Безпеки. І обурився, чому це так усіх обурило. "Я маю 26 років служби у правоохоронних органах та статус учасника бойових дій. Пенсію отримую відповідно до законодавства», – гнівно парирує чиновник, який своєю посадою відповідає за боротьбу з економічним пограбунком держави. І при цьому не задається питанням, що всі ці суддівські, прокурорські, ментовські, спецслужбістські, топ-чиновницькі пенсії з кількома нулями – це і є легальна корупція, узаконена для самих себе. Всі примазані до корита самі для себе призначають пенсії в 40 тисяч, у 100 тисяч, у 312 тисяч. Усі вони офіційно іменем контрольованого суду присуджують собі не лише нечувані пенсії, але й мільйонні разові виплати. Педагог, виходячи на пенсію в 60 років, отримує 4 тисячі, а правоохоронець у 44 роки з 26-річним стажем отримує 40 тисяч. Ось і вся соціяльна справедливість держави, яка клала на просту людину, бо ціннішими для неї є її вірні штики.Оруеллівщина: економічними розслідуваннями проти обкрадачів займатиметься посадовець, який охоче скористався нагодою легально отримати всі вигоди від системи, яку він покликаний потрошити своїми розслідуваннями.
Угорська делегація, яка нагрянула до України, поставила владу на розтяжку, й тепер треба швиденько викликати сценаристів вечернего квартала, аби вони на коліні накарлякали щось, що трималося б купи в раціональних поясненнях дій.Недопуск до оглядин пошкодженої ділянки нафтопроводу буде красним свідченням умислу не качати нафту з єдиної причини – пряме втручання в угорські вибори у спосіб умисної провокації паливно-енергетичної кризи, яка, за задумом, має обвалити рейтинг живота Орбана.На противазі до звинувачень в такому умислі влада може вдатися до пафосної патетики про «неприпустимість перекачки рос.нафти блаблабла» – однак цей екзальтований потік риторики вмить розбивається об простенький факт: Україна 4 роки включно до кінця січня справно качала рос.нафту в середньому 30 тисяч тонн щомісяця й рішуче відкидала пропозиції парламентської опозиції перестати транзитувати нафту так само незламно, як і з 2025 року перестали качати російський газ (3 роки війни теж качали).Словом, делегація живота Орбана нагрянула до Києва з метою заробити кілька очок у виборчій гонці, бо що би не видавала наша влада - однаково виглядатиме слабенько. Карту прямого втручання в угорські вибори наразі нічим крити, відтак саме ця карта животу Орбана й помагатиме.
