Варто дещо нагадати тим самозакоханим нарцисам, які в припадку величі нізвідкись собі придумали, що вступ України в ЄС – це їхня персональна видатна заслуга часів 2022 року, буцімто світ почав свій відлік з їхньої появи на порозі Банкової. Почнім із дефінітивного уточнення, що манія величі має другу назву «мегаломанія» й зараховується до «психопатологічного стану людини, що характеризується ілюзорними фантазіями щодо наявності в неї надзвичайної сили, актуальності, всемогутності, а також завищеної самооцінки». Політична мегаломанія завжди крокує поруч із хворобливим присвоєнням собі всіх здобутків. Ну а всі провали – попередникам чи стрєлочнікам. Присвоєння собі заслуги вступу України в ЄС – це плювок у Небесну Сотню, бо поки дехто гастролював по расєї й продавав туди свою треш-продукцію – тут ще 10 років гинули люди за Європейську Україну. А пізніше, поки дехто Томос називав термосом і торкався плоттю до білих клавіш, кілька років поспіль парламент під тиском, та все ж уніфіковував наше законодавство з європейським. І навіть у Конституцію вніс норматив про євроінтеграцію, поки дехто кепкував з усього українського. Теперішні владоможці мають найменше заслуг перед європейською ідеєю. Точніше, взагалі не мають. Присвоєння собі цієї заслуги – це банальне злодійство.