У великій політиці моралізаторство є табуїзованим поняттям. Хто моралізатор - той негідник і мразота. Моралізаторство чи будь-яка інша апеляція до абсолютних цінностей вважається контрпродуктивною поведінкою. Це випливає з очевидного розуміння, що всякий моралізатор – це суперлицемір.Моральний шантаж у політиці – це нижче плінтуса. Сильні гравці одноголосно розцінюють моральний шантаж як прояв безсилля, приреченості й невизнання власних помилок. Відтак: усі моральні претензії й докори в 200% випадків призводять до підспудного роздратування і втоми адресата. Є дві генеративні сили, які рухають Заходом, та й просто всіма. Це інтереси і страхи. Все, що робив КВН досі – конвертував свої інтереси й свої страхи в західну підтримку. Та тепер потрібен кардинальний розворот алгоритмів. Тепер треба грати на інтересах і страхах ЗАХОДУ. Якщо наші гайморитники не перестануть експлуатувати огидне у всіх його проявах моралізаторство і не змінять почеркану платівку з наративом ображених – підтримка України танутиме. Або ж буде дозованою і з постійним душком негативізму. Що й відбувається зараз. Лицемірам не кидаються знімати останню свитину.