Місце Сербії в нашому житті можна зреферувати до прізвища «Наумов».Саме в Сербію наша мафія вивезла Наумова – біглого генерала, який свої генеральські еполети отримав особисто з рук свого шефа Зеленського, чию партійну касу він совісно забезпечував через спільну з Бакановим схему кришування імпорту. Місячний оборот схеми оцінено розслідувачами в 10 млн доларів, які йшли на конвертне утримання президентської фракції слуг народу в парламенті та регіональних осередків цієї партійки. Сюжет утечі Наумова безпрецедентний своєю зухвалістю: за 2 години до повномашстабного вторгнення Наумову дали виїхати кількома бусами, набитимим готівкою і діямантами, незважаючи на порушену ст.111 «Державна зрада». Заодно Наумов, вочевидь, вивіз ще й каталог профайлів співробітників спецслужби (там зрадник очолював Управління Внутрішньої Безпеки). Сербія як пункт кінцевого призначення Наумова була обрана неспроста: проросійська держава, не член НАТО, та головне – законтаченість напряму з кремлем. Приміром, справу Наумова курував тодішній міністр внутрішніх справ Сербії тов. Вулін (вата ватная, фігурант іменних санкцій США), який особисто зустрічався з Патрушевим по цьому питанню. Може, користуючись нагодою, покровитель провідав свого старого друга.