Ostap Drozdov | Усяка війна – це ітерація попередніх і таких самих воєн. Війна в принц...

Усяка війна – це ітерація попередніх і таких самих воєн. Війна в принципі й є перманентною ітерацією – постійним повторенням того самого. Ця сама земля 100-200-300 років тому переживала ту саму бійню, просто кінське копито змінилося на танкову гусеницю чи шину бронетранспортера. Незмінно стабільним було лише ошелешення місцевої людинки, якій не пощастило замешкати на самому шві, на фронтирі, на згині, на стику, на пограниччі, на порубіжжі, на сполуці двох цивілізацій: прекрасної й жахливої. Оцей буферний перехід імперії зла в простір свободи забезпечує регулярну ітерацію одного й того самого лихоліття, щедро розмазаного доленькою-недоленькою вдовж віків. Ну не могла доленька-недоленька вивалити заготовану порцію лиха одним махом – їй треба було вдатися до підступно невирішуваної ітерації одних і тих самих викликів-вимог: не слухати, блін, вдудя, не вмикати, блін, ворожу музику, не вивергати зі своїх жертовних морд ворожу мову – а навідхрест упиратися, сахатися, противитися, пручатися всьому насадженому імперією зла, яка має тонкий нюх на своїх. Ненавидіти – легше, відрізнятися – важче. Низькочастотними мікрогерцами лунає канонада ітерації однієї й тієї самої вимоги: може, пора би вже нарешті відрізнятися від ворога, чи йдем на повторне коло? І ось гусарські полки, що 200 років тому прийшли на цю ліниву й невимогливу до себе земельку, зміняються на кадетські корпуси, а ті на кінно-гренадерські колони, а ті на кавалерійські ескадрони, а ті на царсько-жандармські роти, а ті на більшовицькі дивізії, а ті на денікінців, а ті на муравйовців, а ті на комуністів, а ті на чекістів, а ті на освободителів, а ті на осілу партноменклатуру, а та на русского солдата, а той на вагнерівця, а той на кадирівця, а той на бурята-чмобіка – ітерація, ітерація, ітерація колошматить цей рубіж цивілізацій, їх кордон, злам, поріг, най би він провалився в карстові печери покинутих шахт, най би учинив самопогребеніє під брунатними териконами й затопленими копанками, най би скрутив собі шию той буфер кількаголовий, той вічно дезорієнтований лімітроф, той недосхід-недозахід, той флюгер із хронічною протрузією шиї, той недобитий гермафродит-совок, який не випалити навіть килимовим бомбардуванням.