Canal Останній Капіталіст ✙ - @OstanniyCapitalist - №49198
Нещодавно міністр економіки оголосив про розширення програми підтримки українських виробниківЙдеться про "національний кешбек" – підвищення компенсації на окремі товари українського виробництва, такі як сир, макарони чи інші продукти, які конкурують з імпортом.Мета – підтримати внутрішнього виробника і зробити так, щоб ці товари частіше купували українці.На перший погляд, це звучить логічно: ми підтримуємо українських виробників, які конкурують з європейськими, які можуть бути на дотаціях (як польські сири), і паралельно допомагаємо людям, які не можуть дозволити собі необхідні продукти. Ідея виглядає хорошою.Але давайте зробимо крок назад і подивимось на контекст.Контекст складний і болючий – це повномасштабне вторгнення. Воно суттєво змінило все: і державні фінанси, і економічні підходи, і саму логіку функціонування економіки.Якби така програма з’явилася до війни – це виглядало б дивним. Адже фактично платники податків дотували б окремих виробників.Причому не завжди зрозуміло, за якими критеріями вони отримують статус "національного". Є ризик, що таким чином підтримуються навіть неефективні або збиткові галузі.Але війна серйозно змінює парадигму.Сьогодні значна частина бюджету України формується за рахунок міжнародної допомоги, зокрема від ЄС. Тобто частково ці витрати фінансуються не лише внутрішніми ресурсами.Водночас є інша важлива реальність: велика частина населення сильно постраждала від війни. Для цих людей будь-яка підтримка – критично важлива.Додамо ще один факт: за останні 5 років реальні доходи населення зросли лише на 15%. Це в таких умовах хороший показник, але навіть це зростання нерівномірне – значна частина людей, які виконують важливі соціальні функції, досі не отримують гідної оплати.У такому контексті поява програм підтримки споживання виглядає виправданою. І саме цих людей потрібно адресно підтримувати.Але виникають питання.По-перше: звідки саме беруться гроші? Чи не з тих фондів, які могли б піти на оборону або критичні потреби? (весь 2025 рік нас годували цим, але насправді до 70% західної допомоги можна було спрямувати на оборону)По-друге: яка основна мета програми? Декларується, що мета – підтримати виробника? Чому ми повинні підтримувати усіх виробників? Чому одразу не можна було створити більш таргетовану програму?По-третє: де механізм адресності? Чому ми даємо можливість повернути до 20% вартості товару – усім? Як відрізнити тих, хто дійсно потребує допомоги, від тих, хто може обійтися без неї? Наразі такого чіткого механізму немає.І це ключова проблема.Навіть якщо складно одразу створити ідеальну систему, можна хоча б відкрито заявити: ми працюємо над механізмом ідентифікації тих, хто потребує підтримки. Але замість цього акцент робиться на розширенні роздачі коштів через різні програми без точності.Так, міжнародна допомога дає нам певний ресурс. Але це не означає, що його варто витрачати будь-як, знову маленьким шаром масла на всю країну.Саме цього ми й вимагаємо у нашій петиції: більшої адресності, прозорості та ефективності.Підтримайте нашу петицію:https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase
21600
26-05-04 10:59