Розвиваємо дітей разом 💗

Мета гри.Вправляти дітей у вмінні класифікувати та називати тварин, риб, птахів тощо.Хід гри.Десь на вільному місці в одному кінці двору чи майданчика стоїть група граючих. Це будинок. На відстані кількох кроків від дому — чим далі, тим краще — покладено якусь мітку та проведено рису. Це ліс, де водяться різні тварини.У цей ліс і вирушає мисливець — один із тих, хто грає. Стоячи на місці, він вимовляє такі слова: «Я йду в ліс на полювання, полюватиму за...» Тут він робить крок уперед і каже: «...зайцем»; робить другий крок: «...ведмедем»; робить третій крок: «...вовком»; четвертий крок: «...лисицею»; п'ятий: «...барсуком...». При кожному кроці мисливець називає якогось звіра. Не можна двічі називати одного і того ж звіра.Не можна називати і птахів, але якщо грати в пташине полювання, то треба називати тільки птахів.Переможцем вважається той, хто дійшов до лісу, при кожному кроці називаючи нового звіра.Той, хто не зміг це зробити, повертається додому, а на полювання вирушає наступний.Невдачливому мисливцю можна дозволити вкотре піти на полювання. Можливо, цього разу полювання буде вдалим.Примітка.За принципом цієї гри можна провести гру "Рибалка". Гра проводиться так само. Рибалка каже: «Піду на рибалку і зловлю... щуку, карася, окуня» і т.д.

«Я поїду в подорож»Як грати:Вам потрібно придумати правило - властивість предметів, які ви будете "брати з собою", але ви не говорите про це дитині.Це може бути:- колір (наприклад, усі предмети чорні)- Форма (овальні предмети),- перша буква слова (наприклад, все на літеру «Р»),- матеріал (все з паперу),- будь-яка інша загальна особливість (вага, наприклад, все легке / призначення, наприклад, все для походу та ін)Ви кажете:"Я поїду в подорож і візьму з собою ..."- і називаєте предмет, що підходить під вигадане правило, наприклад: "Самовар".Дитина відповідає:«А я поїду з тобою в подорож, якщо візьму з СОБОЮ ЧАШКУ»Якщо предмет підходить під правило (наприклад, ви загадали все те, що пов'язане з чаюванням), ви кажете: «Так, ти поїдеш зі мною».Якщо не підходить, відповідаєте: «Ні» - і називаєте наступний предмет (наприклад, ви загадали предмети з металу), тоді ви скажете Цвях (а може бути ви загадаєте щось кулястої форми і скажете М'яч, щось на літеру С і скажете самокат і тд.) Тут все залежить від вашої фантазії і від вибору рівня складності для дитини.Дитина намагається вгадати закономірність.Ви називаєте лише одне нове слово за хід, поступово розкриваючи сенс задуманого.Як тільки дитина здогадається, у чому правило, вона називає відповідний предмет і правило (принцип за яким ви загадували всі предмети).Тоді вона «їде в подорож» з вами і тепер може вам загадати свою загадку.Це складніше, допоможіть дитині, щоб вона подумки уявила, чи зможе вона під своє правило придумати слова (планування).Наприклад, ви придумали: «всі предмети прямокутної форми» ікажіть: «Я поїду в подорож і візьму з собою килим».Це більш складний варіант для старших дітей. Далі ви можете називати: конверт, телевізор тощо. Якщо дитина називає те, що до цього не відноситься, ви кажете Ні.Така гра добре розвиває мислення, пам'ять, увагу.

Граємо в Octopus Party 👋 🎲На вигляд — весела гра зі щупальцями на пальцях.А на практиці — чудовий інструмент для розвитку одразу кількох важливих функцій.Під час гри дитині потрібно контролювати рухи, утримувати увагу, швидко реагувати, планувати свої дії та при цьому ще й адаптуватись до незвичних умов, бо щупальця значно ускладнюють навіть прості рухи 😄Через такі ігри ми розвиваємо:✅зорово-моторну координацію✅дрібну моторику✅міжпівкульну взаємодію✅увагу та переключення між завданнями✅просторове орієнтування✅контроль імпульсивності✅моторне планування✅навички витримки та подолання труднощівІ найцінніше — усе це відбувається не через «треба виконати вправу», а через живу взаємодію, емоції та інтерес.Так, іноді буває складно. Не все виходить з першого разу, щось падає, щось плутається, хочеться зробити швидше. Але саме через такий досвід дитина поступово вчиться краще відчувати своє тіло, контролювати дії та не зупинятись після помилки.Але варто пам'ятати, що для деяких дітей важливо дозувати таке навантаження. Через незручність щупалець і змагальний момент може накопичуватись напруга або втома, особливо якщо дитині складно переживати помилки чи програш. Тому тут головне не «виграти», а зберегти інтерес, контакт і комфорт у процесі 🐙✨#настільна_гра

Скільки «не можна» у дитини?У нас дві крайності, все "можна", все "не можна".Коли ми часто говоримо «не можна», воно знецінюється. Діти настільки звикають чути «не можна» і бачити грізний погляд при проголошенні цього слова, що психіка адаптується. І «не можна» стає білим шумом. У дітей просто імунітет вже до наших «не можна».Більшість дітей швидше здивується слову «можна», ніж «не можна». І буде дивитися так 😳👀Одна з перших рекомендацій на діагностиках – це вибудовування кордонів та правил. Спочатку це здається складним та нереальним.Але, насправді, правила - це про зручність, послідовність та розуміння один одного. Адже на роботі, де є чіткі правила, працювати простіше, ніж там, де хаос. А для дитини це розвиток функцій 3 блоку головного мозку – регуляції та контролю.Проаналізуйте, скільки «не можна» у дитини за день/за тиждень. Заведіть собі нотатку на телефоні, записуючи туди все «не можна».Потім проаналізуйте, чи всі ці не можна, дійсно «не можна» або просто незручно, ліниво.І наступним етапом створюємо конституцію сім'ї. 7-10 правил того, що точно не можна. Прям ось не можна і все! Заборонено законом цієї сім'ї. Для спеціалістів 3-5 правил, що не можна на заняттях.І тут є такий момент, що у ваші "не можна" ви повинні самі повірити. Якщо ви сумніваєтеся, це не працює, люди це відчувають.Якщо ви собі вирішили на 100%, що солодке вдома ми не їмо, то це має бути тверде рішення. Якщо ви вирішили, що вас не можна бити, то це тверде рішення. І санкції за недотримання.Щоб правила працювали, вони мають бути в адекватних кількостях.