Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ МОЖУТЬ БУТИ НЕ ІНСТРУМЕНТОМ, А МЕТОДОМ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти». Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти (психолог і фахівець зі зв'язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід'ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення? Детальніше: https://qrpage.net/qr/YbYA7

СЕРВІС GRAMMARLY Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату. Сервіс запущений у 2009 році, його перша версія була підписним продуктом, орієнтованим на підтримку граматики для студентів. Подальший розвиток сервісу відбувався з акцентом на покращення навичок письма англійською мовою та підвищення продуктивності. Цей підхід став базою і для кожного наступного етапу удосконалення продукту: зворотній зв'язок у режимі реального часу (2015 рік); покращення результатів у рамках послідовній комунікації (2018 рік); інтеграція елементів генеративного штучного інтелекту та інших технологій для допомоги у генеруванні ідей та написанні текстів тощо (2023 рік). Grammarly позиціонує себе і як сервіс з перевірки на плагіат на базі штучного інтелекту, який дозволяє покращити письмо з дотриманням основ академічної етики; миттєво знаходити плагіат; переконатися в цілісності та оригінальності документу; виокремити унікальність наведених ідей; отримати рекомендації щодо цитування й відгуки про якість тексту. Grammarly забезпечує перевірку контенту не лише на наявність запозичень, а й на згенерований інструментами ШІ текст. Grammarly Pro допомагає командам оптимізувати робочі процеси та зробити комунікацію максимально ефективною. Grammarly Enterprise підтримує бренд та адміністрування. Grammarly for Education надає освітнім закладам доступ до сервісів підтримки академічного письма та розвитку критичного мислення. Сервіс адаптований для роботи на різних платформах та пристроях, при його розробці дотримано принципи безпечного та відповідального упровадження інновацій та ГШІ. На офіційному сайті представлений оригінальний курс «ШІ для студентів», який містить рекомендації щодо відповідального застосування новітніх технологій ГШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ltssd, https://www.grammarly.com/about

МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ МОЖУТЬ УСУНУТИ ПРОГАЛИНИ У НАВИЧКАХНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Міжнародні освітні стратегії можуть усунути прогалини у навичках». У ній автор зазначає, що нещодавнє дослідження виявило необхідність урахування регіональних даних у галузі потреб у робочій силі при визначенні політики щодо залучення іноземних студентів. Політики рекомендують кожному регіону Великої Британії розробити власну стратегію залучення іноземних студентів до університетського навчання, щоб вона відповідала місцевим потребам у кваліфікації. Міжпартійна парламентська група з питань іноземних студентів закликає до «систематичної інтеграції міжнародної освіти в регіональні стратегії розвитку, замість розгляду її як окремої сфери політики». Стверджується, що нинішній підхід до вимірювання та управління потоками міжнародних студентів, зосереджений на національній статистиці, а не на регіональних можливостях, «являє собою фундаментальну політичну невідповідність, яка спотворює стратегію Великої Британії упродовж останніх десяти років». Звіт було ініційовано цією групою у зв'язку зі зростанням занепокоєння щодо впливу іноземних студентів та їхніх сімей на місцеві громади, оскільки деякі частини Великої Британії страждають від нестачі житла та нестачі місць у школах та у лікарях загальної практики. Хоча не було надано «переконливих доказів того, що зростання набору іноземних студентів саме чинило надмірний тиск на місцеве житло, транспорт чи інші послуги», попередній уряд частково заборонив більшості іноземних студентів брати з собою родини. Експерти вважають, що міжнародну освіту можна було б використовувати для вирішення проблем регіонального ринку праці шляхом стратегічного залучення іноземних студентів до курсів, пов'язаних з місцевими потребами у навичках. Дані, зібрані у рамках дослідження, показують, що у 2023-2024 роках найбільше іноземних студентів приймав Лондон (28,4%), за яким слідують Шотландія (10,1%) та південно-східний регіон (8,7%), тоді як Північна Ірландія та Уельс опинилися у кінці списку з показниками 2,2% та 3,8% відповідно. Підкреслюється, що економічний вплив іноземних студентів має особливе значення у регіонах, де частка студентів обмежена. «Зменшення кількості студентів матиме мінімальний вплив на місцеві потреби в Лондоні, але в таких місцях, як Манчестер, Шеффілд та Ексетер, це може суттєво підірвати регіональне процвітання». Зазначається, що скорочення терміну дії візи для випускників з двох років до 18 місяців можуть «ще більше посилити існуючу регіональну нерівність». Зацікавлені сторони попереджають, що посади для випускників вимагають щонайменше двох років, що робить запропоноване скорочення потенційною перешкодою для кар’єрного зростання, змушуючи іноземних студентів обирати шлях кваліфікованих працівників, який менш доступний за межами Лондона та південно-східної частини. Таким чином, іноземні студенти з меншою ймовірністю залишаться у регіонах, де вони навчалися, якщо термін дії візи Graduate Route буде скорочено до 18 місяців.Детальніше: https://qrpage.net/qr/xEjhq, https://qrpage.net/qr/yH0cH

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?». У ній автор зазначає, що наразі студенти приділяють значну увагу використанню ГШІ, але його суттєвий потенціал для підтримки систем оцінювання здебільшого ігнорується викладачами з різних причин. Ізабель пропонує своє бачення застосування керівництва з відповідального використання ШІ в оцінюванні. Відкриття ГШІ для широкого загалу ознаменувалось у вищій освіті тим, що одні навчальні заклади запровадили повну його заборону, а інші - дозволили використання за умов дотримання принципів прозорого та педагогічно обґрунтованого використання ШІ. Йдеться про наступні принципи: узгодженості оцінювання в межах одного й того ж завдання (екзаменатор або «оцінювач» відповідає за нагляд за загальним оцінюванням модулю та повинен забезпечити узгодженість практики оцінювання та зворотного зв’язку); цілеспрямованого покращення навчання («оцінювач», який вирішив використовувати штучний інтелект, його застосування в оцінюванні, виставленні оцінок та зворотному зв'язку, має передусім покращити навчальний досвід студентів та покращити академічне середовище для всіх зацікавлених сторін); непохитна людська відповідальність (кінцева відповідальність за якість, точність, справедливість та педагогічну цінність усіх видів оцінювання залишається за людиною); інформована автономія оцінювачів та професійний розвиток («оцінювачі» зберігають автономію у вирішенні питання про те, чи впроваджувати інструменти штучного інтелекту у свої процеси оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв'язку, і в який саме спосіб); прозорість та довіра (інтеграція ШІ в оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв'язку має бути повністю прозорим процесом для побудови та підтримки довіри); конфіденційність та безпека даних (обов’язкове правило - суворе дотримання конфіденційності даних, безпеки та захисту інтелектуальної власності, що має першорядне значення під час обробки студентських робіт та персональних даних за допомогою інструментів штучного інтелекту); спільна практика, рівний доступ та постійна адаптація (університет повинен активно сприяти розвитку культури відкритого діалогу та спільного обміну досвідом між співробітниками щодо ефективного, етичного та відповідального використання штучного інтелекту в оцінюванні, перевірці та зворотному зв'язку, забезпечуючи при цьому постійний професійний розвиток та підтримку). Звісно, кожен освітній заклад може розробити власні інституційні принципи для використання ШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/OAQa1

ЧИ ДОЗВОЛЯЄ ГШІ ВИЙТИ НА ПЕРШИЙ ПЛАН ТВОРЧОСТІ?На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?». У ній автор зазначає, що завдяки генеративному штучному інтелекту рутинні навички стають доступними для делегування, а креативність повинна стати невід'ємною частиною цифрової грамотності. Він радить ефективно використовувати інструменти ГШІ для різноманітних завдань - формування концепцій, ідей, проектування, підготовки креслень, підбору матеріалів (зокрема – їх специфікації), визначення заходів та формування плану упровадження. Раніше такі завдання вимагали семестрового групового проекту, а сьогодні – це короткий час спілкування з ГШІ. Суперздатність, яка тепер є на ноутбуці кожного студента, — це здатність швидко переходити від ідеї до прототипу. Це змінює всі аспекти вищої освіти, але більшість навчальних програм просто прикріплюють слайд «Як використовувати ChatGPT» до торішньої лекції. Студенти ж використовують технології, щоб освоїти необхідні їм навички. Іоанніс каже, що від студентів вимагається нестандартне мислення, цікавість та етичні судження — якості, які стандартні системи оцінювання зазвичай ігнорують. Потрібно ставитися до креативності як до базового рівня грамотності, а не як до декоративного доповнення. Сучасні навчальні простори повинні нагадувати дизайн-студії. Замість того, щоб викладати комерційне право, монотонно розмірковуючи про обов'язки директора, треба доручити командам студентів створювати нормативні «пісочниці» для стартапів у сфері безпілотних автомобілів. Вони будуть використовувати юридичні моделі для розробки рамок відповідності, а потім проводити семінари, обговорюючи, що пропустив бот і чому це важливо. Навички для здобувачів освіти важливі, але на перший план зараз виходить саме творчість. Традиційні іспити та курсові не працюють, коли ГШІ може написати прийнятне есе за хвилину. Отже, викладачам є сенс вимагати від студентів журнал розробки, що описує творчий шлях, включаючи помилки. Відзначайте хід думок, налагоджуйте творчий контакт, створюйте стартові майданчики, а не вимагайте конспектів лекцій, запитуйте «яку проблему ви хотіли вирішити?» та давайте шанс перетворити цю відповідь на прототип, який стане домашнім завданням з першого дня навчання.Детальніше: https://qrpage.net/qr/T4qgd

ЧОМУ ПІДРОБЛЕНІ СТАТТІ, СТВОРЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ШІ, СТАНОВЛЯТЬ ЗАГРОЗУ ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЙ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій». У ній автор зазначає, що як редактор, він отримує від «підставних авторів» підроблені статті, що складаються з раніше опублікованих ними, текст яких змінено за допомогою ШІ. Сонджин задається питанням, чому це відбувається, а також ділиться своїми міркуваннями. За останні місяці йому довелося працювати з 20-ма рукописами, які на перший погляд були схожі на нові дослідження, але при детальному розгляді виявилися раніше опублікованими роботами, переписаними за допомогою ШІ. Структура, методи і навіть малюнки та таблиці були практично ідентичні оригіналам, але при цьому статті мають аномально низькі показники схожості тексту. У той час як справжні рукописи зазвичай показують близько 10-15% схожості в iThenticate, ці підробки показують лише близько 2-5%, ніби вони були навмисно створені для того, щоб уникнути детекції зловживань. Такі низькі оцінки, як правило, пояснюються розпливчастими формулюваннями, згенерованими ШІ, в яких загальноприйняті наукові терміни замінені менш точними виразами. Більше того, багато посилань, схоже, вставлені випадковим чином, а деякі взагалі не мають відношення до теми дослідження. Іноді статті приписуються неіснуючій людині із зазначенням афіліації відомого університету. І це не помилки через необережність, а навмисні дії. Але навіщо такій людині відправляти до журналу роботу під вигаданим ім'ям? Чим це йому допоможе? Це може бути скоординованою спробою наповнити журнали дезінформацією та псевдонауковими даними, посіяти плутанину і підірвати довіру до певних галузей знань або видавництв. Можливо, таким чином розробники програм на основі ШІ перевіряють їхню ефективність: чи зможе ШІ обдурити редакторів і рецензентів журналів, змусивши їх повірити, що стаття нова і справжня? Якщо рукопис складений з фрагментів декількох статей або оглядова стаття складена шляхом змішування матеріалів з десятків джерел, виявлення порушень стає набагато складнішим. Редактори та рецензенти володіють навичками оцінки наукової якості рукописів, а не виявлення фальшивок, створених штучним інтелектом. І без відповідної підготовки їм буде непросто, особливо в умовах високого редакційного навантаження та відсутності глибоких знань по темах, що розглядаються. Сонджин вважає, що редакторам потрібна допомога: упровадження більш ефективних інструментів для відсіювання рукописів на етапі подання робіт, включаючи інструменти визначення авторства та «чорні» списки відомих шахраїв, процедури перевірки осіб, (наприклад, запит ідентифікаторів ORCID), поліпшення навичок розпізнавання «тривожних сигналів». Підвищення обізнаності про підтверджені випадки шахрайства з використанням ШІ та активний обмін інформацією між редакторами, рецензентами й дослідниками матимуть вирішальне значення для формування культури протидії підриву основ наукової довіри.Детальніше: https://qrpage.net/qr/FEUyI

ПОРАДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ Й ПІДТРИМКИ ЕКОЛОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВНа сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти». У ній зібрані поради щодо мотивації у справі створення більш екологічних університетів. Стале майбутнє залежить від передових світових інновацій, сміливих досліджень, освіти, взаємодії з громадськістю та обміну знаннями між вченими та промисловістю. За розумно організованого підходу університети можуть забезпечити всі ці елементи, якщо створять належні умови для педагогів та здобувачів освіти для фокусування на кліматичних цілях. Тематична підбірка ТНЕ пропонує рекомендації для світової вищої освіти щодо створення більш екологічних інститутів, досліджень і викладання. Ресурси охоплюють практичні дії з просування сталого розвитку - від впровадження ЦСР у навчальні курси та програми, до скорочення відходів у кампусах та виховання наступного покоління лідерів у галузі охорони навколишнього середовища. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить двадцять дві статті, присвячені актуальним питанням використання Цілей сталого розвитку для сприяння інноваціям; критичним підходам до включення ЦСР до навчальних програм; подоланню розриву в обізнаності щодо ЦСР; п'ятиетапній структурі інтеграції сталого розвитку у вищу освіту; упровадженню Цілей сталого розвитку у навчальні програми за допомогою міждисциплінарного підходу; підготовці студентів університетів до лідерства у вирішенні проблеми зміни клімату; залученню студентських голосів до ініціатив «зеленого» кампусу; спільної роботі зі студентами для розроблення стандартів освіти у галузі сталого розвитку; підтримці екологічного ШІ; створенню «зеленого» кампусу тощо.Детальніше: https://qrpage.net/qr/gyIxc

ПОМИЛКОВІ УЯВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ПРО ВИЩУ ОСВІТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пакер «Опитування показало, що громадськість сильно переоцінює рівень «жалю про закінчення вишу»». У ній обговорюються результати нового дослідження Інституту політики при Королівському коледжі Лондона та Інституту політики вищої освіти, яке вивчало суспільні уявлення про значимість вищої освіти. За його даними, по факту менше випускників шкодують про вступ до університету, ніж прийнято вважати, також громадськість ставиться до університетів більш прихильно, ніж люди собі уявляють. В опитуванні взяли участь понад 2 тис. осіб, які висловились, що 40 % випускників не вступили б до університету, якби заздалегідь точно оцінювати значення вищої освіти, але фактична частка тих, хто висловлює жаль про набуте навчання – лише 8 %. Випускники також менше стурбовані «освітніми» боргами, ніж прийнято вважати: про те, що борги негативно вплинули на життя вважали 49%, а реально такі оцінки надали лише 16% респондентів. Більшість людей знають, що англійські студенти беруть багато кредитів, вони недооцінюють їх розмір десь на 10 тис. фунтів стерлінгів (в середньому 53 тис. фунтів стерлінгів). Виявлено помилкові уявлення про надбавку за вищу освіту (суму, яку заробляють ті, хто закінчив університет, у порівнянні зі своїми однолітками, які цього не зробили). Більшість людей висловились, що плата за навчання зростала швидше за інфляцію з 2012 року, хоча насправді це не так. Люди недооцінюють частку іммігрантів за навчальними візами, не мають достеменного уявлення про те, що роблять іноземні студенти через три роки після закінчення навчання (найпопулярнішою відповіддю було те, що вони залишилися у Великій Британії працювати, хоча насправді більшість виїхала). «Люди, очевидно, не приділяють сектору вищої освіти стільки уваги, скільки ми», - заявив виданню Times Higher Education Боббі Даффі, директор Інституту політики. Насправді вони сприймають інформацію від ЗМІ, від політиків. Однак враження, що люди негативно ставляться до університетів, - навіть якщо це неправда, буде «визначати пріоритети і реакцію» політиків, які прагнуть отримати голоси виборців, додав Даффі. Детальніше: https://qrpage.net/qr/yYNoV

МИ НЕ РЯТУЄМО СВІТ. МИ ЗАЙМАЄМОСЯ НАВЧАННЯМ ТА ДОСЛІДЖЕННЯМИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергалу «Майкл Спенс: «Ми не рятуємо світ. Ми займаємося навчанням та дослідженнями»». У ній автор зазначає, що британським університетам не потрібно перебільшувати свою значимість для окремих осіб чи суспільства в цілому. Коли справа доходить до самопрезентації університети кажуть «ми чудовий, казковий, найкращий університет у світі». І так роблять майже усі. Звісно, це твердження зазвичай не відповідає дійсності. Університети говорять про свій надзвичайно важливий суспільний вплив, звертаючись до аудиторії зі словами «вам так пощастило, що ми у вас є, ви повинні бути вдячними». Фактично ці вислови відзеркалюють підходи маркетингових команд у кампусах по всьому світу. Вони викликають занепокоєння, адже в епоху, коли соціальна ліцензія закладів вищої освіти піддається сумніву з багатьох причин (щодо якості та точності академічних кваліфікацій, які вони пропонують, щодо цінності та актуальності їхніх досліджень, щодо їхньої ролі як форумів для відкритих дебатів) університети розмивають свій справжній внесок. Думаю, що внаслідок перебільшення внеску ЗВО у вирішення світових проблем, надання необґрунтованих обіцянок та завищених оцінок, люди втратили довіру до цінностей вищої освіти, а це – насправді дивовижні дослідження, які змінюють життя та надають реальні можливості людям, для яких університетська освіта є правильним рішенням для наступного етапу їхньої освіти та кар’єри. Отже, якщо університети збираються повернути собі привілейоване становище у суспільстві, ключовим пріоритетом для них має стати вирішення проблеми власної ідентифікації. Слід відмовитись від зверхньої заангажованої позиції та забезпечити відкритий обмін ідеями, зламати ідеологічні монокультури, в рамках яких студенти та викладачі не можуть вільно висловлювати погляди. Існує модель зростання та модель оптимізації, - чи слід скорочувати навчальний заклад відповідно до нових реалій чи підтримувати його на постійному рівні, у т.ч. завдяки максимально широкому залученню іноземних студентів? Насправді позбавлення університетів соціальної ліцензії на діяльність — це не просто питання громадської думки, заголовків у ЗМІ чи політичних настроїв. Можливо, це пояснює чому західні уряди розраховують на університети як на рушійну силу економічного зростання та підтримують програми перепідготовки кадрів, але разом із тим неохоче виділяють їм достатнє фінансування для цієї мети. Як вихід розглядається створення зарубіжних філій. Але на думку автора статті це «доволі складно реалізувати у потрібному масштабі. Ви відправляєте персонал на навчання, обіцяючи той самий рівень, що і в Лондоні, але йдеться про, наприклад, Аліс-Спрінгс. Це важко, бо співробітники виявляють ентузіазм і займаються цим ефективно лише нетривалий час, але потім усвідомлюють, як далеко Аліс-Спрінгс знаходиться. Або ви наймаєте по місцевий персонал і керуєте університетом у чужій країні без комплексу соціальних, культурних та політичних мереж та капіталу, необхідних університету для успішного функціонування». Є багато питань, на які британські університети мають відповісти.Детальніше: https://qrpage.net/qr/8akqB

SCIENCE-POLICY INTEGRATION PROGRAMМіністерство освіти і науки України інформує про старт відбору науковців для участі у навчальній програмі «Science-Policy Integration Program». Конкурс проводиться у рамках дій «Science and Innovation Fund for Ukraine», спрямованих на формування сталих зв’язків між науковою спільнотою та сферою ухвалення державних рішень в Україні. Учасники проєкту отримають корисні знання та навички для пошуку рішень та подолання суспільних викликів на основі власної експертизи. Перший етап тренінгової програми відбуватиметься онлайн та офлайн восени 2025 року і полягатиме у взаємодії з міжнародними менторами й експертами, дозволить зрозуміти, як наука може допомагати ухваленню державних рішень, які інструменти «policy engagement» є ефективними. Другий етап призначений для відібраних за результатами навчання на першому етапі учасників, які долучатися до річної оплачуваної fellowship-програми, яка дасть змогу застосувати дослідницьку експертизу безпосередньо під час розроблення політик у державних органах та публічних інституціях. Взяти участь у конкурсному відборі можуть науковці та дослідники, які мають громадянство України; працюють в українських дослідницьких установах чи університетах або пов'язані з ними; мають науковий ступінь або є аспірантами; зацікавлені у застосуванні свого досвіду у підготовці та реалізації державної політики; мають достатній рівень володіння англійською мовою для участі в навчанні. Програма покриває усі витрати учасників на мобільність під час офлайн-модулів, які заплановані на вересень-листопад 2025 року. Заявку на участь можна подати до 25 вересня 2025 року. Детальніше: https://qrpage.net/qr/AdOjs, https://qrpage.net/qr/6DHxc, https://qrpage.net/qr/xsNKk