ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПОДІБНОСТІ STRIKEPLAGIARISM.COM 18 вересня 2025 року в рамках «Українського форумі якості освіти» відбудеться практичний семінар «Презентація звіту подібності StrikePlagiarism та його функціональні можливості». Під час заходу планується обговорити наступні питання: як виглядає новий звіт подібності та режим коментування, що є засобом зворотного зв’язку викладача зі студентом; які є шаблони коментарів у вигляді тегів, як забезпечується автоматизація роботи та опосередковується зворотній зв’язок зі студентом; які є методи виявлення ШІ-контенту; ризики і можливості поширення сервісів штучного інтелекту; як виглядає звіт StrikePlagiarism про згенерований ШІ контент та як оцінюється надійність його результатів; міжнародний досвід та критерії оцінювання використання ШІ в освіті та науці. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет, Plagiat.plДетальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/164, https://qrpage.net/qr/tWDL7
ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT». Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися. Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів - повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають жодних можливостей викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, - все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль - не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються позиціонувати їх як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане - справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати - від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС COPYSCAPE Copyscape являє собою сервіс онлайн-перевірки контенту на плагіат, який використовується для порівняння з текстами в мережі інтернет, зокрема – у рамках одного сайту. Він був запущений у 2004 році компанією Indigo Stream Technologies Ltd як один з сервісів оповіщень для інтернет-ресурсів. Згодом цей сервіс еволюціонував у повноцінний інструмент для пошуку плагіату в інтернеті. Сервіс допомагає власникам сайтів відстежувати випадки крадіжки контенту та виявляти шахрайство, коли старий контент видається за новий. Користувачі можуть перевіряти, чи є певний текст або матеріали певного сайту на інших інтернет-ресурсах. Copyscape дозволяє налаштувати моніторинг за певним контентом, наприклад, чи хтось публікує певні матеріали без дозволу та відповідних посилань. Також сервіс може здійснювати порівняння текстів, знаходити дублікати контенту та безкоштовно здійснювати пошук копій веб-сторінок. Він автоматично сканує мережу інтернет на предмет знаходження копій сайту і надсилає власнику ресурсів відповідне повідомлення про виявлені збіги. Сервіс гарно працює з більшістю алфавітних мов, але не підтримує ієрогліфіку. Copyscape порівнює контент із великою базою даних веб-сторінок, використовує пошукові системи Google та Bing. Велика кількість клієнтів - провідних компаній у видавничій справі, сфері штучного інтелекту, контент-маркетингу, SEO, освіті, дослідженнях та інших галузях, - довіряють Copyscape як галузевому стандарту корпоративного рівня для виявлення онлайн-плагіату. Йдеться як про контент, створений людьми, так і згенерований ШІ. Copyscape пропонує безкоштовний інструмент перевірки на плагіат для пошуку копій веб-сторінок, а також три більш потужні професійні платні рішення для запобігання крадіжці контенту та шахрайству з ним – для перевірки унікальності завантажених файлів, пакетного пошуку, індивідуального повідомлення, відстеження використання контенту у мережі або на власних базах даних (у т.ч. локально або у приватній хмарі), постійне автоматичне сканування мережі, розміщення на сайтах банерів з попередженням про неприпустимість плагіату. Також компанія пропонує набір корисних посилань із посібниками по боротьбі з плагіатом для навчання й уникнення порушення доброчесності.Детальніше: https://www.copyscape.com/, https://www.copyscape.com/plagiarism.php, https://www.copyscape.com/resources.php
MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн». У ній йдеться про набір практичних стратегій для перетворення пасивної участі студентів онлайн на видиму, вимірювану та цілеспрямовану взаємодію за допомогою інструменту Miro, покращеного за рахунок ГШІ. Для багатьох викладачів онлайн-викладання означає зіткнення зі звичним набором вимкнених мікрофонів, чорних екранів та байдужих студентів. Щоб вирішити цю проблему, Хайме інтегрував візуальний цифровий робочий простір у свої заняття, щоб за допомогою Miro у режимі реального часу спільно зі студентами створювати ідеї - як індивідуально, так і в командах. Інтерактивний характер платформи не лише збільшив участь, але й покращив концептуальне розуміння навчання. Як побудувати ефективний 90-хвилиний сеанс із застосуванням Miro: підготовка до заняття із використанням відповідного шаблону для теми заняття; розминка (три-п'ять хвилин) - проведення швидкої перевірки; огляд попереднього заняття (п'ять-сім хвилин) - студент робить короткий виклад; основний зміст заняття (20-25 хвилин) - пояснення основ та створення груп для практики; вправа в окремих кімнатах для обговорення (15-20 хвилин); рефлексія та зворотний зв'язок (15-20 хвилин) в основній кімнаті, де кожна команда ділиться тим, що зробили і чому навчилися із відповідним коротким демонстраційним матеріалом; підведення підсумків та узагальнення ключових моментів, відповіді на запитання. Також автор описує способи покращення дизайну активного навчання за допомогою ГШІ. Для підтримки мотивації та залученості студентів потрібно надавати чіткі інструкції (стислі, добре написані описи завдань можуть бути на видноті на дошці Miro для довідки під час групових занять); активний моніторинг - короткочасне відвідування кімнати для обговорення, щоб підтримувати присутність та надавати вказівки; структуровані обговорення із використанням видимих таймерів для визначення тривалості виступів у рамках кожного блоку активності. Перехід від пасивної присутності до активної участі в онлайн-заняттях вимагає продуманого навчального дизайну. Ткі інструменти, як Miro, доповнені ГШІ, дозволяють викладачам створювати структуроване, візуально насичене навчальне середовище, де участь кожного студента документується. Технологія надає шаблони, рамки, таймери та функції голосування, але її справжня педагогічна цінність проявляється через трансформацію ролі викладача від надання контенту до організації спільного, цілеспрямованого навчального досвіду. Детальніше: https://qrpage.net/qr/LMmPn
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті». У ній автор наголошує на незмінності інституту авторського права навіть у часи, коли штучний інтелект змінює увесь процес викладання та досліджень. Розуміння цього стосується не лише дотримання правових вимог, а й підтримки академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та майбутнього усього процесу створення знань. Автор пояснює: штучний інтелект трансформує вищу освіту, викладачі використовують його для підтримки досліджень, оптимізації адміністративних завдань і навіть створення змісту курсів; студенти використовують його для написання есе, навчання та розвитку навичок. Перший виклик ШІ в освіті – відповідь на питання, кому належить робота, створена штучним інтелектом? Законодавство про авторське право здавна вважало, що люди створюють твори, які можуть бути захищені авторським правом. Авторське право вимагає людського творіння, отже існує загальний юридичний підхід, який розглядає роботу, створену виключно штучним інтелектом без втручання людини, як таку, що не підлягає захисту авторським правом. Це стосується США та інших країн, зокрема – держав Європейського Союзу. Разом із тим, окремі країни можуть формувати власні правові стандарти, навіть якщо вони є учасницями міжнародних угод про авторське право, таких як Бернська конвенція. Галузь законодавства про авторське право розвивається під впливом того, як змінюється розуміння «людського» внеску. Другий виклик - ризики порушення авторських прав саме під час навчання ШІ та формування бази знань для нього, адже генеративний штучний інтелект не створює контент з повітря - він навчається на величезних наборах даних, значна частина яких містить твори, захищені авторським правом. Таким чином, ваше «оригінальне» есе, презентація чи зображення, створені за допомогою ШІ, можуть містити елементи матеріалу, захищеного авторським правом. Якщо це станеться, і хтось ненавмисно створить похідний твір – він може понести відповідальність за порушення авторського права. Інтегруючи штучний інтелект у викладання та дослідження, слід обов’язково пам’ятати про сутнісні основи авторського права; заздалегідь чітко визначати політику використання ШІ; перевіряти оригінальність отриманих результатів роботи; навчати належним чином майбутніх творців контенту, які працюватимуть з інструментами ШІ. Ми зазвичай обговорюємо, чи підриває ШІ навички академічного письма, чи змінює динаміку навчання, але ми також маємо пам’ятати про правові рамки авторського права. Для всіх нас у вищій освіті – викладачів, дослідників, адміністраторів – завдання полягає не лише в тому, щоб йти в ногу часом і залучати нові технології. Треба в епоху ШІ зберегти внутрішню цінність людської творчості та інтелекту.Детальніше: https://qrpage.net/qr/l172l
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ МОЖУТЬ БУТИ НЕ ІНСТРУМЕНТОМ, А МЕТОДОМ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти». Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти (психолог і фахівець зі зв'язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід'ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення? Детальніше: https://qrpage.net/qr/YbYA7
СЕРВІС GRAMMARLY Grammarly являє собою програмний інструмент для перевірки орфографії, граматики й стилю академічного письма, а також виявлення плагіату. Сервіс запущений у 2009 році, його перша версія була підписним продуктом, орієнтованим на підтримку граматики для студентів. Подальший розвиток сервісу відбувався з акцентом на покращення навичок письма англійською мовою та підвищення продуктивності. Цей підхід став базою і для кожного наступного етапу удосконалення продукту: зворотній зв'язок у режимі реального часу (2015 рік); покращення результатів у рамках послідовній комунікації (2018 рік); інтеграція елементів генеративного штучного інтелекту та інших технологій для допомоги у генеруванні ідей та написанні текстів тощо (2023 рік). Grammarly позиціонує себе і як сервіс з перевірки на плагіат на базі штучного інтелекту, який дозволяє покращити письмо з дотриманням основ академічної етики; миттєво знаходити плагіат; переконатися в цілісності та оригінальності документу; виокремити унікальність наведених ідей; отримати рекомендації щодо цитування й відгуки про якість тексту. Grammarly забезпечує перевірку контенту не лише на наявність запозичень, а й на згенерований інструментами ШІ текст. Grammarly Pro допомагає командам оптимізувати робочі процеси та зробити комунікацію максимально ефективною. Grammarly Enterprise підтримує бренд та адміністрування. Grammarly for Education надає освітнім закладам доступ до сервісів підтримки академічного письма та розвитку критичного мислення. Сервіс адаптований для роботи на різних платформах та пристроях, при його розробці дотримано принципи безпечного та відповідального упровадження інновацій та ГШІ. На офіційному сайті представлений оригінальний курс «ШІ для студентів», який містить рекомендації щодо відповідального застосування новітніх технологій ГШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ltssd, https://www.grammarly.com/about
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ МОЖУТЬ УСУНУТИ ПРОГАЛИНИ У НАВИЧКАХНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Міжнародні освітні стратегії можуть усунути прогалини у навичках». У ній автор зазначає, що нещодавнє дослідження виявило необхідність урахування регіональних даних у галузі потреб у робочій силі при визначенні політики щодо залучення іноземних студентів. Політики рекомендують кожному регіону Великої Британії розробити власну стратегію залучення іноземних студентів до університетського навчання, щоб вона відповідала місцевим потребам у кваліфікації. Міжпартійна парламентська група з питань іноземних студентів закликає до «систематичної інтеграції міжнародної освіти в регіональні стратегії розвитку, замість розгляду її як окремої сфери політики». Стверджується, що нинішній підхід до вимірювання та управління потоками міжнародних студентів, зосереджений на національній статистиці, а не на регіональних можливостях, «являє собою фундаментальну політичну невідповідність, яка спотворює стратегію Великої Британії упродовж останніх десяти років». Звіт було ініційовано цією групою у зв'язку зі зростанням занепокоєння щодо впливу іноземних студентів та їхніх сімей на місцеві громади, оскільки деякі частини Великої Британії страждають від нестачі житла та нестачі місць у школах та у лікарях загальної практики. Хоча не було надано «переконливих доказів того, що зростання набору іноземних студентів саме чинило надмірний тиск на місцеве житло, транспорт чи інші послуги», попередній уряд частково заборонив більшості іноземних студентів брати з собою родини. Експерти вважають, що міжнародну освіту можна було б використовувати для вирішення проблем регіонального ринку праці шляхом стратегічного залучення іноземних студентів до курсів, пов'язаних з місцевими потребами у навичках. Дані, зібрані у рамках дослідження, показують, що у 2023-2024 роках найбільше іноземних студентів приймав Лондон (28,4%), за яким слідують Шотландія (10,1%) та південно-східний регіон (8,7%), тоді як Північна Ірландія та Уельс опинилися у кінці списку з показниками 2,2% та 3,8% відповідно. Підкреслюється, що економічний вплив іноземних студентів має особливе значення у регіонах, де частка студентів обмежена. «Зменшення кількості студентів матиме мінімальний вплив на місцеві потреби в Лондоні, але в таких місцях, як Манчестер, Шеффілд та Ексетер, це може суттєво підірвати регіональне процвітання». Зазначається, що скорочення терміну дії візи для випускників з двох років до 18 місяців можуть «ще більше посилити існуючу регіональну нерівність». Зацікавлені сторони попереджають, що посади для випускників вимагають щонайменше двох років, що робить запропоноване скорочення потенційною перешкодою для кар’єрного зростання, змушуючи іноземних студентів обирати шлях кваліфікованих працівників, який менш доступний за межами Лондона та південно-східної частини. Таким чином, іноземні студенти з меншою ймовірністю залишаться у регіонах, де вони навчалися, якщо термін дії візи Graduate Route буде скорочено до 18 місяців.Детальніше: https://qrpage.net/qr/xEjhq, https://qrpage.net/qr/yH0cH
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?». У ній автор зазначає, що наразі студенти приділяють значну увагу використанню ГШІ, але його суттєвий потенціал для підтримки систем оцінювання здебільшого ігнорується викладачами з різних причин. Ізабель пропонує своє бачення застосування керівництва з відповідального використання ШІ в оцінюванні. Відкриття ГШІ для широкого загалу ознаменувалось у вищій освіті тим, що одні навчальні заклади запровадили повну його заборону, а інші - дозволили використання за умов дотримання принципів прозорого та педагогічно обґрунтованого використання ШІ. Йдеться про наступні принципи: узгодженості оцінювання в межах одного й того ж завдання (екзаменатор або «оцінювач» відповідає за нагляд за загальним оцінюванням модулю та повинен забезпечити узгодженість практики оцінювання та зворотного зв’язку); цілеспрямованого покращення навчання («оцінювач», який вирішив використовувати штучний інтелект, його застосування в оцінюванні, виставленні оцінок та зворотному зв'язку, має передусім покращити навчальний досвід студентів та покращити академічне середовище для всіх зацікавлених сторін); непохитна людська відповідальність (кінцева відповідальність за якість, точність, справедливість та педагогічну цінність усіх видів оцінювання залишається за людиною); інформована автономія оцінювачів та професійний розвиток («оцінювачі» зберігають автономію у вирішенні питання про те, чи впроваджувати інструменти штучного інтелекту у свої процеси оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв'язку, і в який саме спосіб); прозорість та довіра (інтеграція ШІ в оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв'язку має бути повністю прозорим процесом для побудови та підтримки довіри); конфіденційність та безпека даних (обов’язкове правило - суворе дотримання конфіденційності даних, безпеки та захисту інтелектуальної власності, що має першорядне значення під час обробки студентських робіт та персональних даних за допомогою інструментів штучного інтелекту); спільна практика, рівний доступ та постійна адаптація (університет повинен активно сприяти розвитку культури відкритого діалогу та спільного обміну досвідом між співробітниками щодо ефективного, етичного та відповідального використання штучного інтелекту в оцінюванні, перевірці та зворотному зв'язку, забезпечуючи при цьому постійний професійний розвиток та підтримку). Звісно, кожен освітній заклад може розробити власні інституційні принципи для використання ШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/OAQa1
ЧИ ДОЗВОЛЯЄ ГШІ ВИЙТИ НА ПЕРШИЙ ПЛАН ТВОРЧОСТІ?На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іоанніса Глінавоса «Чи дозволяє ГШI вийти на перший план творчості?». У ній автор зазначає, що завдяки генеративному штучному інтелекту рутинні навички стають доступними для делегування, а креативність повинна стати невід'ємною частиною цифрової грамотності. Він радить ефективно використовувати інструменти ГШІ для різноманітних завдань - формування концепцій, ідей, проектування, підготовки креслень, підбору матеріалів (зокрема – їх специфікації), визначення заходів та формування плану упровадження. Раніше такі завдання вимагали семестрового групового проекту, а сьогодні – це короткий час спілкування з ГШІ. Суперздатність, яка тепер є на ноутбуці кожного студента, — це здатність швидко переходити від ідеї до прототипу. Це змінює всі аспекти вищої освіти, але більшість навчальних програм просто прикріплюють слайд «Як використовувати ChatGPT» до торішньої лекції. Студенти ж використовують технології, щоб освоїти необхідні їм навички. Іоанніс каже, що від студентів вимагається нестандартне мислення, цікавість та етичні судження — якості, які стандартні системи оцінювання зазвичай ігнорують. Потрібно ставитися до креативності як до базового рівня грамотності, а не як до декоративного доповнення. Сучасні навчальні простори повинні нагадувати дизайн-студії. Замість того, щоб викладати комерційне право, монотонно розмірковуючи про обов'язки директора, треба доручити командам студентів створювати нормативні «пісочниці» для стартапів у сфері безпілотних автомобілів. Вони будуть використовувати юридичні моделі для розробки рамок відповідності, а потім проводити семінари, обговорюючи, що пропустив бот і чому це важливо. Навички для здобувачів освіти важливі, але на перший план зараз виходить саме творчість. Традиційні іспити та курсові не працюють, коли ГШІ може написати прийнятне есе за хвилину. Отже, викладачам є сенс вимагати від студентів журнал розробки, що описує творчий шлях, включаючи помилки. Відзначайте хід думок, налагоджуйте творчий контакт, створюйте стартові майданчики, а не вимагайте конспектів лекцій, запитуйте «яку проблему ви хотіли вирішити?» та давайте шанс перетворити цю відповідь на прототип, який стане домашнім завданням з першого дня навчання.Детальніше: https://qrpage.net/qr/T4qgd
