Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи Анастасія Івченко — співзасновниця комунікаційної та event агенції Public Kitchen, школи сучасних PR та комунікацій PUBLIC KITCHEN SKOOL та гіду Києвом Hey Guide.Як влаштований робочий день?Мій робочий день розписаний дуже детально. Якщо цього не буде, я не встигну зробити заплановане і важливе. В пʼятницю ввечері я маю на 80% сформований графік на наступний тиждень, щось може додаватись по ходу. Я досить багато уваги приділяю собі, через це я рано прокидаюсь, десь о 6:30-7:00. Роблю свою бʼюті рутину, їду на двогодинне тренування (для мене спорт — це паливо, на якому я їду весь день), сніданок вдома, і далі офіс. Ми в Public Kitchen великі прихильники офісної роботи: з тією кількістю та рівнем проєктів, що ми маємо взагалі не уявляю формат ремоуту. Тому більшість часу я проводжу в нашому офісі на Рейтарській: як правило маю за день біля 5-7 зустрічей, брейншторми з командою над проєктами, 1-on-1 з нашою Head of PR Анею. Не так давно я проходила навчання в KMBS, де нам казали, що основна задача сучасного управлінця — це комунікація. І це дійсно те, чим я займаюсь майже постійно на роботі — я спілкуюсь з колегами, бізнес-партнером, клієнтами і тд. В офісі я до 18 або ж 19:00, далі особисті справи: зустрічі з друзями, якісь цікаві заходи, або знову час для себе — бьюті та велнесс процедури.Де черпаєте натхнення?Я дуже довго вірила в натхнення, а потім в одній зі сфер життя вирішила надіятись тільки на дисципліну. І от дисципліна — це реальний рушій змін, запорука динаміки в житті, задоволення собою. «Свобода приходить через самодисципліну» — щире усвідомлення цього і надихає мене.Телегам-канал Анастасії Івченко〰️ Муза&Селінджер

В 1986 році 77-річна Рита Леві- Монтальчіні читала детектив Аґати Крісті "Зло під сонцем", коли їй подзвонили. Вона не задоволено підняла слухавку і сказала: "Алло!" Незнайомий голос повідомив, що їй присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини.На останній сторінці книги Рита залишила напис: "Дзвінок із Стокгольма".Рита Леві-Монтальчині була видатною вченою-нейробіологом і найстарішим лауреатом Нобелівської премії, яка дожила до 104 років.У 27 років Рита здобула вчений ступінь з медицини, через чотири роки – ще одну, з психіатрії та неврології. Інтерес до нейроембріології в ній пробудив відомий вчений Джузеппе Леві, у якого вона працювала помічником. У 1938 р. Муссоліні видав «Расовий маніфест», який заборонив євреям робити академічну та професійну кар'єру, і лабораторія Рити перемістилася до її квартири, де вона продовжила свої експерименти над курячими ембріонами. "Думаю, мені слід подякувати Муссоліні за те, що він зарахував мене до нижчої раси. Завдяки цьому я пізнала радість праці, займаючись не в університеті, а у себе в спальні", – заявила Ріта. До нормальних умов роботи вона змогла повернутися лише після 1945 року.Вчена ніколи не була одружена і не залишила спадкоємців. Вона ніколи не прагнула до сімейного життя і стверджувала, що її життя і без того "багате на чудові людські відносини, роботу і захоплення". Рита завжди займалася благодійністю та підтримкою молодих вчених. У її будинку часто влаштовувалися звані вечори, під час яких господиня вражала гостей своїм життєлюбством та дотепністю.На святкуванні свого 100-річного ювілею Рита Леві-Монтальчині заявила про те, що її розум зберіг свою гостроту та ясність, і що вона продовжує щодня приділяти кілька годин дослідницькій роботі.〰️ Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи Аліна Пухальська — зіркова сомельє, що має досвід роботи з найбільшою винною картою України, яка налічує понад 2000 позицій. Як влаштована робоча рутина? Моя рутина побудована так, щоб зберігати баланс між роботою, особистим життям, проєктами й хобі. Ключ до всього — моя команда, яка допомагає реалізовувати плани, адже самостійно впоратися з таким обсягом неможливо. Я прокидаюся близько 10 ранку, п’ю воду з лимоном і перевіряю робочі чати. Сніданок пропускаю, зазвичай їм двічі на день — обід і вечеря. Далі — зустрічі, дзвінки, робочі виїзди. Найпродуктивніше я працюю ввечері, після 22-ї, коли генерую ідеї, планую зміни, надсилаю їх команді й отримую фідбек наступного дня. А неділя для мене — не вихідний, а день підготовки до нового тижня. Я відпочиваю у п’ятницю та суботу, а в неділю налаштовуюся на роботу. Де черпаєте натхнення? Моє головне джерело натхнення — вино. Це не просто робота, це релігія, філософія, стиль життя. Мене надихає спілкування з колегами під час дегустацій, коли ми обговорюємо смаки, ідеї та підходи. Особливо заряджають зустрічі з українськими виноробами, які створюють неймовірні вина, працюючи з нашим теруаром. Це завжди живі дискусії, обмін досвідом і справжнє натхнення. А ще — подорожі та прогулянки виноградниками. Це моє місце сили, де я відчуваю повне перезавантаження. Окремо надихають люди, особливо українські жінки — співачки, блогерки, підприємиці. Їхні успіхи, нові проєкти, кліпи, пісні — це справжній драйв, який мотивує рухатися вперед.〰️ Муза&Селінджер

Агов, любителі мистецтва тут? Запрошуємо на тематичну подію, присвячену Олександрі Екстер! Лишень уявіть: березневий вечір, звуки живої музики, келих п’янкого коктейлю та історії з життя української мисткині, які надихають на прекрасне. І все це в барі Люмен.Вже 13 березня авторка книги «Історії українських митців. Олександра Екстер» Анна Лодигіна читатиме фрагменти з видання під музичний супровід Євгенія Дубовика.Приходьте, аби пізнати іншу Олександру Екстер, поспілкуватися з авторкою та насолодитися музикою за келихом тематичного коктейлю.🗓️13 березня, 19:00📍Київ, вул. Терещенківська, 17БВхід на подію – вільний за короткою формою реєстрації. Напої можна буде придбати на барі протягом усього вечора, а 50% прибутку з кожного благодійного коктейлю йтиме на важливу справу – підтримку @zbir.na.sitky. Підтримати збір можна тут.До зустрічі в Люмені! 💙Ідея проєкту «Історії українських митців» народилася та втілюється спільно командамиProjector Publishing, Projector Foundation та Фундацією ЗМІН.#події〰️ Муза&Селінджер

Сьогодні улюбленою підбіркою стрічок про мистецтво і не тільки ділиться Дар'я Біленко - арткураторка та авторка однойменного каналу:1. «Кохання, зрадництво та скандал: Фріда» (Frida, 2002)Біографічний фільм про мексиканську художницю Фріду Кало, її життя, творчість і складні стосунки з Дієго Ріверою.2. «Ван Гог. На порозі вічності» (At Eternity's Gate, 2018)Фільм, присвячений останнім рокам життя Вінсента ван Гога, досліджує його боротьбу зі психічними розладами та пошуками мистецького самовираження.3. «Дикун» (Gauguin — Voyage de Tahiti), 2017) Стрічка розповідає, як Поль Гоген, за плечима якого закинута кар'єра банківського клерка і роки роботи художником-імпресіоністом, кидає все і їде на Таїті, знесилений і підточений хворобою. 4. «Найкраща пропозиція» (The Best Offer, 2013)Фільм розповідає про Вергилія Олдмана, геніального аукціоніста й афериста, який потрапляє в загадкову гру навколо таємничої спадщини. Розслідуючи старовинний механізм разом із другом, він поступово виявляє не лише приховані артефакти, а й небезпечні ілюзії, які змінять його життя.5. «Митець і геній» (La Grande Bellezza, 2013) Фільм, який досліджує життя римського інтелектуала, письменника і журналіста Джепа Гамбарделли, його відносини з мистецтвом і красою.Особистий ТОП-5 від кураторки:• Квадрат / The Square• Оксамитова бензопилка / Velvet Buzzsaw • Кімната вбивств / The Kill room • Шедевр / Mi obra maestra• Робота без авторства / Never Look Away#кінонавечір〰️ Муза&Селінджер

Він любив шокувати, але ще більше любив порядок та чистоту. У щоденнику Джейн Біркін писала, як Серж зазвичай приймав душ по три рази на день. Нескінченно міняв сорочки. І навіть удома в присутності дочок ніколи не дозволяв собі з'являтися як попало. Великий революціонер у творчості, Ґенсбур у побуті та у відносинах з близькими був по-старомодному цнотливий і делікатний. Кожної неділі вирушав разом із Джейн до своїх батьків на сімейний обід на авеню Бужу, у 16-й округ. Мама Ольга готувала для нього його улюблений борщ та вареники з вишнею. Він пам'ятав про всі дні народження друзів та родичів, про всі річниці та свята. На кожен Новий рік обов'язково дарував Джейн по обручці. Вона, звичайно, як вихована панночка, раділа і дякувала, але не любила їх носити. Вважала, що для цього в неї не надто гарні пальці. Якоїсь миті Серж це зрозумів. Нічого не сказав, але скривдженим голосом попросив повернути йому його обручки, щоб, додавши ще розсип діамантів, замовити з них браслет. Дуже красивий і дуже дорогий. Джейн так боялася його втратити, що майже ніколи його не вдягала. Як і розкішний діамант Cartier, який Серж купив їй за три дні до смерті. Точніше, коштовність доставив Джейн Фулберт, чемним виконавцем делікатних доручень свого пана. Вона тоді мешкала з іншим чоловіком, кінорежисером Жаком Дуайоном, у них росла дочка. Серж не хотів вламуватися зі своїми надто дорогими подарунками. Він знав, що вмирає, і хотів попрощатися з головною любов'ю свого життя.〰️ Муза&Селінджер

Зі спогадів Пеґґі Ґуґґенгайм:Під час своєї першої виставки Поллок все ще перебував під сильним впливом сюрреалістів та Пікассо. Але незабаром він цього впливу зміг позбутися і стати, як це не дивно, найбільшим художником з часів Пікассо. Він потребував щомісячного доходу, щоб спокійно працювати, і я підписала з ним контракт на рік. Я обіцяла йому 150 доларів на місяць і виплату в кінці року, якщо я виручу з його картин 2700 доларів, одну третину залишивши галереї. Інакше мені мали б дістатись картини.Поллок моментально став центральною фігурою моєї галереї. Проте, мої стосунки з ним не виходили за рамки стосунків художника і покровителя, а Лі (його дружина) виконувала роль посередника. Оскільки я мала забезпечувати Поллока 150 доларами на місяць, я зосередила всі сили на тому, щоб продавати його картини, та перестала займатися іншими художниками галереї. Багато хто з них незабаром мене покинув, і уклав контракти з арт-дилером Семом Кутцом на умовах, яких я не могла їм запропонувати.Фото | Пеґґі Ґуґґенгайм та Джексон Поллок, 1943〰️ Муза&Селінджер

Габріель Шанель почала колекціонувати коромандельські ширми з початку 1920-х років. Смак до антикваріату, до стилю шинуазрі та до старовинних китайських артефактів їй прищепив її коханий Артур Кейпел на прізвисько Бой, який загинув у 1919 році.Габріель цілеспрямовано купувала у паризьких антикварів рідкісні ширми XVII і XVIII століть. Наскільки мистецтво китайських лакувальників і мініатюристів дійсно справило враження на Шанель, говорить той факт, що вона придбала загалом 32 ширми, і безліч фотографій модельєрки, що збереглися, зроблено саме на їх тлі.Втім, вчинила Шанель з раритетами у властивій їй рішучій та оригінальній манері: не стала використовувати їх за прямим призначенням та перегороджувати простір своєї квартири на зони, а натомість придумала декорувати ширмами стіни вітальні, вбиральні та їдальні, а також частину дверних панелей. І створила таким чином унікальний інтер'єр, який і сьогодні захоплює та надихає на власні експерименти. Сюжети з ширм також були втілені в ювелірних колекціях Chanel.Коромандельськими називають ширми, створені в особливій техніці нанесення на них зображень та лаку, яка була винайдена в Китаї наприкінці правління династії Мін у період з 1368 по 1644 рік.〰️ Муза&Селінджер

У 1843 році британська художниця, квіткова ілюстраторка й колекціонерка Анна Аткінс (1799-1871) здійснила справжній прорив. Вона видала першу в історії книжку з фотографічними зображеннями - "Британські водорості: ціанотипові враження" (1843). Щоб створити виразно темні, сині світлини, Аткінс застосувала фотографічний процес, відомий як ціанотипія. За допомогою цієї техніки змішують хімічні речовини й наносять їх на світлочутливий папір у затемненому приміщенні. Потім на папір кладуть предмет та експонують його на світло. Так їй удалося створити майже потойбічні, іскристі й надзвичайно деталізовані зображення папоротей і морських водоростей натуральної величини. Вони, древні й водночас футуристичні, немов танцюють на сторінках книжки, вигинаючи свої ліричні та елегантні стебла, і створюють ілюзію чогось, що росте глибоко під водою.Любов до ботаніки Аткінс перейняла від батька. До виходу своєї фотокниги вона була плідною ілюстраторкою та опублікувала понад 250 ілюстрацій з молюсками. Та, попри її новаторство (і приблизно 6000 ціанотипів флори й фауни, які вона залишила після себе), після смерті Аткінс переважно ігнорували. Це тривало аж до 1985 року, коли її ім'я знову згадали завдяки перевиданню книги "Британські водорості: ціанотипові враження".Фрагмент з книги "Історія мистецтва без чоловіків", Кеті Гессел〰️ Муза&Селінджер

Що любив Альбер Камю? • Футбол Він міг стати відомим футболістом. Але світ знає його як письменника, філософа й лауреата Нобелівської премії. Випробування Альбера Камю на міцність почалося замолоду. Успішний і щасливий, хоч і дуже бідний, юнак був болісно одержимий футболом. Алжирський хлопець мав чимало приводів пишатися собою: його, мабуть, занадто часто для людей його віку, згадували газети. Мотивація граничної відданості спорту теж зрозуміла: як оригінальна, соціально значуща форма самовираження, вона давала змогу виділитися й довести, що він таки не абихто. У 17 років, коли Альбер став воротарем юнацької команди університетського клубу, він раптом виявив, що у нього туберкульоз. • Книги Шанс Альбера Камю постав у вигляді дядька, в дім якого він потрапив після лікарні. Він сказав: читай, аби заспокоїтися; читай, аби зайняти себе; читай, аби перемкнути думки з хвороби на щось інше. Альбер узявся за серйозну літературу. І захопився. • Філософію Коли на третьому курсі ліцею, куди Камю повернувся для завершення освіти, з’явилися філософія і молодий учитель з новаторськими замашками Жан Греньє, хворобливого юнака ніби обдуло вітром звільнення. У філософії він віднайшов можливість того втраченого з хворобою самовираження, якого так бракувало для повноти життя. Так Альбер познайомився з Артуром Шопенгауером, Фрідріхом Ніцше і Андре Жідом. • Цигарки Камю протягом усього життя дуже багато курив. Важко знайти фото, де він був би без цигарки. Навіть свого кота він назвав Cigarette. • Кукурудзяну кашу Про це розповів його біограф, Олівер Тодд. Він зазначив, що Камю часто її готував і надзвичайно полюбляв її їсти. • Працювати стоячи Так само, як Ернест Гемінґвей та Вірджинія Вулф, Камю любив писати книги стоячи, і в абсолютному спокої.Фото | письменник в об'єктиві Анрі Картьє-Брессон〰️ Муза&Селінджер