Жорін /// Третій армійський корпус

Мілітарні традиції та постійна тотальна готовність населення до спротиву - ось наша національна ідея на десятиліття вперед. Те, над чим ми працювали багато років, нарешті стає зрозумілим на державному рівні. Ми маємо створити систему мілітаризації суспільства. І один з рівнів - це масова підготовка, тобто нацспротив, який за Законом ще 2023 року має проводитись в усіх регіонах України. Ще рік тому за нашої підтримки такий центр нацспротиву був створений в Київській області. На сьогоднішній день має показову модель: всі інструктори центру - виключно ветерани з бойовим досвідом, з пораненнями, є захисники Азовсталі після полону. Які на власному досвіді навчають цивільних, закладаючи інтерес до мілітарної теми на майбутнє. Такі центри - чудові майданчики, де зникають питання про те, навіщо нам воювати. Не обов’язково після проходження цієї підготовки йти у військо - головне, отримати критично необхідні на сьогодні навички та знання. І отримати відповіді, що таке армія, війна, і чому наша задача - захищати наш спільний дім. Маю надію, ми вийдемо колись на модель самодостатньої держави, де кожен завжди готовий захисти себе та свою країну. Щоб будь-який ворог багато разів подумав, перш ніж зазіхати на нашу територію та свободу.@MaksymZhorin 👊🏻

Стосовно новопризначеного військового омбудсмена. На цій посаді мав опинитись колишній військовий, ветеран. А не грантова ліва активістка з великим досвідом наїздів на націоналістів. Тоді хоча б іміджево ця історія була б корисна. Але у нас в державі по ходу якась принципова позиція - на відповідальні по ветеранському напрямку посади НЕ ставити ветеранів. Якщо брати доцільність інституту військового омбудсмена в цілому, чомусь впевнений - від того, що ми створимо новий орган, який буде вирішувати питання органів, що вже існують - ситуація не зміниться. Нам потрібно нарешті переходити до практичного вирішення проблем, а не видумування нових інституцій, піар-ходів і тд. Багато СЗЧ? На це є перелік причин. З кожною причиною потрібно працювати окремо. І можна працювати - досвід нашої Третьої штурмової може це підтвердити. В армії є відділення, посади, люди, які безпосередньо мають цими питаннями займатися: робота з особовим складом, бойова підготовка, морально-психологічний стан бійців. Просто в деяких підрозділах ці служби працюють, а в деяких існують на папері. План простий: проаналізувати успішний досвід, поширити його на все військо. Не з тієї сторони ми вічно намагаємось зайти. Замість того, щоб полагодити існуюче - вигадуємо нове, а потім засмучуємось. Або просто шукаємо місця, аби побільше грантових активістів прилаштувати😏@MaksymZhorin 👊🏻

Останні скандали, пов'язані з окремими підрозділами, чітко нам показують - спадку від радянської армії ми досі не позбулись. Старі традиції совка й рашки ще живуть, українська армія не перейшла на сучасні формати. Тобто суть не в конкретних злочинах, зловживаннях та порушеннях. Справа в тому, що є підрозділи, побудовані за іншими принципами. Там немає сильної сержантської гілки, довіри до своїх командирів, а кадрові рішення ухвалюються не дотримуючись правил справедливості та авторитета, заслуженого на полі бою. Для цього всього необхідно усвідомлення вищих ланок командування, генералів самої філософії нового війська. Наприклад, що сержант - це не просто людина зі званням, через яку передається інформація. Це людина, яка стоїть поруч з командиром та допомагає йому - керуючись своїм власним прикладом та досвідом.Систему потрібно міняти. Брати приклад з успішних бригад, масштабувати досвід. І не вводити нові стандарти на від***бись, а реально впроваджувати зміни й працювати. @MaksymZhorin 👊🏻

Продовжуючи тему фортифікацій. Вважаю аудит організації інженерно-фортифікаційних робіт, використання інженерних військ, взагалі підходу до цього напрямку - одним з найбільш пріоритетних завдань прямо на сьогодні.Бо якісно облаштовані фортифікаційні споруди рятують життя. А х***во облаштовані - тобто такі, як у нас - вбивають наших людей та допомагають просуватись ворогу. 1. Ми маємо планувати інженерно-фортифікаційні роботи. Укріплена лінія оборони має бути підготовлена завчасно. Війська на кожній ділянці фронту повинні знати, куди вони можуть відійти, де зупинити ворога й тримати сплановану міцну оборону. 2. При будівництві обовʼязково потрібно брати до уваги думки підрозділів, які знаходяться на лінії зіткнення. Не можна взяти і по якійсь лінії на карті вказати, де зводити фортифікації. Це не просто не допомагає - це заважає! Сучасні правила передбачають зведення фортифікацій виходячи з аналізу даних дронів, розвідки і тд. 3. Сучасне маскування інженерно-фортифікаційних споруд сильно відрізняється від того, що було раніше. Самі підземні ходи, їх перекриття, форма, очистка території перед позиціями - все це треба враховувати. Фортифікації - це не просто взяти і викопати х***ву траншею.Жодна бригада ще не стала сьогодні на завчасно підготовлені позиції. Більшість існуючих сьогодні «фортифікаційних споруд» побудовані підрозділами, які опинились на певних ділянках - тобто безпосередньо піхотинцями у себе під ногами. Ті, що були підготовлені заздалегідь, як правило, непридатні для тримання оборони на цих рубежах. Нам необхідна підготовка, з урахуванням сучасних правил, лінії фронту, створення буферних зон, ешалонування, можливість відходити на завчасно облаштовані позиції. А не оце все.@MaksymZhorin 👊🏻

Насправді, я вірю в перемогу України - але для цього нам потрібно вивчити свої помилки. Ми маємо найдосвідченішу армію в світі, всі сучасні засоби ведення бою реалізовуються лише у нас. Але чомусь, маючи весь цей досвід, ми забуваємо що маємо воювати по-іншому - не так, як рашка.Досі в командуванні є купа генералів, які не бачили фронту й не розуміють базових речей, актуальних для фронту. Через що роблять стратегічні помилки. 1. Привести в порядок армію та зробити нарешті висновки. За стратегічні помилки має бути відповідальність - лише тоді ми не будемо їх повторювати в майбутньому. 2. Стабілізувати лінію фронту, плануючи хід подій та адекватну відповідь на них. Усвідомити, що конкурувати з рф ми можемо, тільки коли будемо воювати технологічно та розумно. Завчасно готувати фортифікаційні споруди - якісно, а не х*** знає як. 3. Підійти до мобілізації суспільства, всього суспільного життя, яке буде орієнтуватись на найважливіші на сьогоднішній день події. Що неможливо без цілеспрямованої інформаційної політики. Ось кілька пунктів (звісно, не вичерпний перелік), що необхідні для того, аби впевнено говорити про завершення війни на нашу користь.@MaksymZhorin 👊🏻

Мене особисто починає трохи лякати те, що суспільство стало досить спокійно сприймати втрату населених пунктів. Не в останню чергу через ракурс медійного висвітлення. Якщо ще рік тому втрату навіть найменшого населеного пункту сприймали, як проблему, на якій потрібно сфокусувати увагу, то сьогодні це якось дуже все буденно. Ну втратили військові десь на Сході якесь село, військові і повернуть.Росіяни хоч і несуть величезні втрати, але потроху просуваються. І це справа не лише військових, а абсолютно всього суспільства й всієї країни. Всі українці мають мобілізуватись, згуртуватись. Натомість ситуація на фронті все складніше, а от суспільство все більш поляризується: є ті, хто включений у боротьбу і ті, хто вважає, що це вже не їхня справа. Так можу запевнити - навіть ті, хто від цієї боротьби далекий, відчують наслідки від приходу рашки на рівні з усіма. Якщо ми не хочемо чути новини про втрати наших територій, маємо як країна прокинутись, знайти місце в цій війні і мобілізувати свої можливості: зараз щоб втримати фронт, а в подальшому щоб повернути своє.@MaksymZhorin 👊🏻

⚡️Для російської влади самі міста - такі як Бахмут, чи Авдіївка - важливі лише через політичні причини. Вони самі стали заручниками власної пропаганди та обіцянок. Одна справа - не вийшло Київ взяти. Вони це ще змогли пояснити. Тактичні перегрупування і тд. Але відступити довелось з Херсонщини та Харківщини. Вони були зупинені на Запорізькому напрямку. Кожен такий епізод потрібно пояснювати, щось вигадувати. Навіть враховуючи промиті мізки відбитого російського стада, робити це їхній владі все важче. З Донеччиною та Луганщиною все ще складніше: скільки разів вони ставили задачу своїм військам вийти на кордони областей і ніх*** все одно не вдається. Їм важко пояснити, чому не виходить не лише щось взяти, а й доводиться постійно відступати. Це політично-пропагандистська пастка, яку вони самі собі поставили. Тому постійно змушені показувати хоча б якийсь результат. Саме тому вони і надалі не будуть жаліти ані снарядів та техніки, ані життів десятків тисяч своїх солдат заради наступу на Авдіївку та інші українські міста.@MaksymZhorin 👊🏻