Estadísticas de telegram channel - @MaksymZhorin

Бій за Київ: перша велика перемога2 квітня 2022.Київщина звільнена.Російський план «Київ за 3 дні» — провалився.Захисники Київщини зробили неможливе: не дали ворогу десантуватися на аеродроми, спалили колони його військ і розбили елітні підрозділи за умов браку зброї та боєприпасів. Зв’язок і взаємодію вибудовували просто в бою.Ядро військового колективу, який сьогодні є Третім армійським корпусом, у битві за Київ становили добровольці — ветерани «Азову» у складі ТрО «Азов» та ССО «Рух опору».Ми були там, де вирішувалася доля столиці.Васильків — висадку десанту зірвано.Ворзель — бій в оточенні й зачистка міста.Мощун — село не стало воротами в Київ. Бійці разом із командирами заходили у проміжках між безперервними ударами артилерії та авіації.Скибин, Лукʼянівка — розгром колон, зрив обходу столиці з Лівого берега.Горенка, Ірпінь, Буча, Бородянка, Ясногородка…У цих боях сформувався підрозділ, що став Третьою штурмовою бригадою, а згодом — Третім армійським корпусом.«Київська кампанія була народною війною. За перший тиждень до нас долучилися тисячі добровольців — від письменників до спецпризначенців, які рвалися у бій», — Андрій Білецький.Ворог був зупинений ціною багатьох життів.Пам’ять про загиблих — поруч із цією перемогою.Київська кампанія довела, що«друга армія світу» може програвати.А Україна перемагає, коли армія та нація — разом.Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

Якби ворог зайшов в столицю, ми би втратили всю країну. Захист Київщини - зокрема, битва за Мощун - була вирішальним етапом, який повністю зруйнував першочергові плани рф. Ніхто не був готовий до таких масштабних та активних бойових дій, які ми побачили під Києвом. Ворожа арта, авіація, техніка - рф все кинула на прорив до столиці. Ми всі були в ах*** від тих боїв, проте іншого виходу, окрім боротись, не було. Якби підори прорвали оборону Мощуна, вибити їх з міської забудови Києва було би надзвичайно важко. А може й неможливо. Уявіть, що би ми там побачили, враховуючи досвід Бучі. Саме в боях під Києвом формувався наш підрозділ - тоді добровольчий батальйон - а сьогодні Третій армійський корпус. Ми зберегли той дух добровольців, проте вийшли на зовсім інший рівень підготовки, адже 22й рік став і для нас великим уроком: від бойової підготовки людей залежить їхнє життя. Ціна за мирний Київ дуже висока. Важливо не повторити помилок. Бо ворог планів захопити як столицю, так і всю нашу країну, не залишив.@MaksymZhorin 👊🏻

Не існує підручника, що показав би, як мають виглядати сучасні інженерно-фортифікаційні споруди. Проте є реалії, відштовхуючись від яких, можна спланувати ефективні фортифікації. А не такі, як діди будували. Сьогодні доводиться рити цілі мережі тунелів, щоб здійснювати логістику та забезпечення. Класичної лінії оборони з системою окопів, як раніше, вже не існує. Змінилось все: розташування, маскування позицій, захист логістичних шляхів, фортифікації. І в цьому дуже важливо посилювати технологічність підрозділів, адже більшу частину піхотних задач можна покласти на НРК. Логістика, евакуація, та навіть бойові завдання можуть виконувати роботизовані комплекси. В Третьому армійському корпусі є успішні приклади застосування НРК, що і наносили ураження, і навіть брали в полон. При цьому жоден піхотинець не був задіяний. Поки що розвиток технологій тримається на мотивації окремих командирів. Які підтримують ініціативу, постійно шукають шляхи для збереження життя своїх людей та для найбільш ефективного виконання завдань. А хотілось би, щоб технологічність підрозділів стала першочерговою задачею абсолютно для всього війська.@MaksymZhorin 👊🏻

Ми тут, щоб жити!Не розділяємо життя на дім та війна, бо знайшли баланс — жити тут і зараз в Третьому армійському корпусі. У війні виховуємо дітей, знаходимо час для близьких і боремось за їхнє майбутнє — бо це майбутнє країни. «Роль усіх рідних військового — це розуміти, підтримувати і давати надійний тил», — Тетяна Даниленко, дружина командира корпусу, генерала Андрія Білецького. «Під час війни бути батьком дуже тяжко. У доньки я навчився ловити кожен момент», — командир взводу 1-го механізованого батальйону Третьої штурмової, друг Тоха.«Наші діти — це доказ, що ми вистоїмо. Це наша маленька перемога», — заступник командира роти з ППП Третьої штурмової, подруга Совеня.«Де б я не був — я лишаюсь собою. І моя основна задача — максимально вкластися, щоб доня виросла гідною і з міцним характером», — офіцер штабу Третьої штурмової Антон Радько.«Це наш прямий обовʼязок — бути щасливими. Стільки людей віддали життя, і ми не маємо права їх підвести», — Ілона Вербова, дружина командира взводу ЗРВ, друга Хмеля.Ми тут, щоб жити і захищати. Долучайся до Третього армійського корпусу зараз на ab3.army!Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

Перестаньте боятись слово “мілітаризація”. Це наш єдиний вихід.Мені сумно дивитись, як ворог у питанні підготовки молоді пішов мінімум років на 10 вперед. З їхньої сторони - це не якесь “тимчасове загострення”, це системна, продумана на багато років вперед політика. Яка впроваджується тотально усюди шаленими темпами, без саботажа чиновників, без п***жа ліваків, без заперечень. Бо вони свою мету знають - війна проти України на повне знищення - і вони до цієї мети рухаються. Мілітаризація молоді та суспільства в цілому - не “поганий приклад ворога”, а єдиний план дій для нашої держави. Поки частина українців з розумним виглядом видає дебільні меседжі про те, що ми НЕ будемо займатись мілітаризацією дітей, бо так робить ворог - шанси отримати таку ж війну у цих дітей лише збільшуються. Від нас сьогодні залежить не відповідь на питання “чи будуть наступні покоління воювати”, а в якій готовності ми підійдемо до наступного етапу війни з росією. Можна хоч голову розбити собі, ховаючись від реальності - та вона не стане від цього іншою. @MaksymZhorin 👊🏻

Якщо ми не будемо реально працювати з проблемами у війську - кількість СЗЧ буде тільки збільшуватись. І жодні закони про збільшення відповідальності тут не допоможуть. Більшість рішень, які приймаються для боротьби з СЗЧ - це виключно боротьба з наслідками, а не причинами. Навіть питання переміщення між підрозділами досі не вирішили. Хоча часто саме бажання перевестись в іншу бригаду є причиною СЗЧ. Чому не дати зрозумілий та працюючий механізм (рапорти в Армії+ таким не вважаю) для того, щоб людина обрала собі місце для служби і могла там ефективно себе показати? Є частина підрозділів, де показник СЗЧ дуже низький, а є, де надзвичайно високий. При цьому вони виконують задачі на одному напрямку. То мабуть є методи, як цьому запобігти. І найперше тут - робота з особовим складом, створення справжньої сержантської гілки, нормальне відношення до людей та авторитет командирів. Не все так складно, але потребує реальної роботи, а не формальних рішень. У нас добре навчились говорити про реформи, але не робити їх.@MaksymZhorin 👊🏻

Від***біться від військових. Пріоритетні законопроекти, які сьогодні попадають до порядку денного ВР, мають бути про захист та підвищення рівня соціального забезпечення військових, а не про посилення їхньої відповідальності. З однієї сторони на рівні держави декларується головна роль армії та військовослужбовців. З іншої - народні депутати подають ініціативи, що лише обмежують права військових. В контексті законопроєкту про відповідальність, є купа питань, повʼязаних із СЗЧ, незрозуміла відповідальність командирів і багато інших моментів. А головне, що займаються такими ініціативами, як завжди, ті, хто не має жодного відношення до армії. Натомість я не бачу навіть в обговоренні збільшення рівня зарплат у війську. Вже писав, наскільки гостро сьогодні стоїть це питання, коли матеріальне забезпечення різних категорій військовослужбовців знаходиться просто на ганебно низькому рівні.До цього можна додати відсутність перспективи демобілізації, відсутність нормальних ротацій, і можна уявити морально-психологічний стан людей. Незрозуміло, навіщо його ще погіршувати подібними законопроектами. Військові - це ті, завдяки кому сьогодні взагалі існує Україна. Тож і ставлення повинно бути адекватним.@MaksymZhorin 👊🏻

Уроки із Захисту України в школах, дисципліна «Основи нацспротиву» у ВНЗ (те, що буде запроваджено замість БЗВП) вважаю, мають бути пріоритетом для Міністерства освіти на цей навчальний рік.Дуже важливо сьогодні врешті побудувати нормальну систему підготовку цивільних. Коли ми перед повномасштабним вторгненням проводили великі вишколи для цивільного населення, намагались дати хоч якусь базу перед війною, нам говорили, що ми несповна розуму. Зараз ніби вже більшості зрозуміло, навіщо мати ці знання. Достатньо подивитись на російських підорів, які готують дітей до війни ще з малого віку, аби усвідомити - ніхто там не хоче миру та братства, воювати нам доведеться з рф, доки вона взагалі існує. Тож і готуватись потрібно, починаючи зі школи. Така наша нова реальність. Окрема надзвичайно важлива складова такої підготовки - залучення ветеранів в якості вчителів із Захисту України та інструкторів з нацспротиву. Умовний вчитель географії, при всій повазі, дітей нічому тут не навчить. Передавати знання та свій досвід мають виключно ветерани з бойовим досвідом.@MaksymZhorin 👊🏻

У День незалежності встиг привітати випускників курсу з нацспротиву, які відзначили це свято одним із найкращих способів - задекларували свою частку відповідальності за власну безпеку та безпеку своєї держави. Центр нацспротиву в Київській області був створений при КОВА за підтримки Третьої штурмової. Тепер цей досвід масштабується на всі інші регіони. Бо нацспротив на сьогоднішній день закладає фундамент для побудови нової країни, в якій кожен усвідомлює свої обовʼязки, і не перекладає свою відповідальність за те, в якій державі йому жити. Головне, аби в кожній області розуміли, що це не просто розпорядження зверху, а реальна необхідність. Будь-який українець повинен мати право навчитись захищати себе. І ці знання мають передавати виключно ветерани з реальним бойовим досвідом. Постійно нагадую, що потрібно йти навчатись, адже ми живемо в новій реальності, де треба бути сильними та сміливими. А це місце з якісним навчанням та крутим ветеранським колективом раджу особисто.@MaksymZhorin 👊🏻

Рішення Штатів стосовно виділення нам зброї так чи інакше впливають на ситуацію в Україні. На ситуацію на фронті, а ще більше - на моральний стан українців. Тому дуже важливо використовувати всі можливості для того, щоб пояснити американцям реальну ситуацію в нашій державі. Мав цікаву та, сподіваюсь, корисну в подальшій перспективі зустріч з Американською радою зовнішньої політики (AFPC) – провідним консервативним американським аналітичним центром, що займається питаннями зовнішньої політики США. Тема, на якій акцентував увагу найбільше - що наші партнери, зокрема американці, не розуміють про сучасну війну. Таких пунктів досить багато, та основні - про актуальність дронів, надзвичайно швидкі технологічні зміни на полі бою та тактику противників Заходу - Китаю та рф. Вони, на відміну від наших союзників, набагато активніші абсолютно в усіх питаннях. Також встигли поговорити про ефективність американської зброї та наслідки призупинення допомоги; мобілізацію та окремо - рекрутинг в Третій штурмовій; нову корпусну систему, формування Третього армійського корпусу та задіяння нової структури в бойових діях. Дякую Snake Island Institute за організацію зустрічі!@MaksymZhorin 👊🏻