Konkretyka

Хто міг врятувати Римську республіку? І хто підштовхнув римські республіканські інститути до краху?Його ім'я, як і ім'я його діда, є синонімом перемоги. Сципіон Еміліан знищив Карфаген, підкорив Нуманцію і врятував престиж Риму. Цицерон вважав його ідеалом, а Макіавеллі — взірцем індивідуальної virtù.У новій публікації розкривається парадокс Сципіона: як він, сам того не бажаючи, став «архітектором» занепаду республіканського Риму:🧩 Як його дії всупереч закону відкрили шлях для майбутніх автократорів?🧩 Як він створив прецедент "приватної армії", вірної не Республіці, а особисто генералу?🧩 Які руйнівні методи засвоїв його учень, Гай Марій?🧩 І якою була остання політична баталія видатного Сципіона Еміліана, що закінчилася його загадковою смертю?Це історія про те, як велич однієї людини може стати початком кінця цілої епохи; як ідеальний кандидат для порятунку громадянських чеснот став тим, хто відчинив двері для їхньої руйнації.Нова публікація аналізує, що таке virtù за Макіавеллі та якою вона була у Сципіона Еміліана. Текст у відкритому доступі:Сципіон Еміліан. Приклад virtù Макіавеллі. Герой Цицерона та "архітектор" диктатури Гая Марія.

Чому Ви не знаєте справжнього Макіавеллі? Що насправді приховує “Державець”?Звикли думати, що "Державець" Макіавеллі – це лише цинічний посібник для тиранів? А що, як цей видатний флорентієць був значно складнішою фігурою своєї бурхливої епохи?Моя нова публікація "Макіавеллі ”Державець” та “Роздуми”. Інструкція для республіканців?" пропонує подивитися на нього під свіжим кутом:Не "Державцем" єдиним! Його інша ключова праця, "Роздуми про першу декаду Тіта Лівія", – це справжній гімн республіканським цінностям: верховенству права, рівності (до певної міри) та участі громадян в управлінні. Ця праця дуже сильно резонує з тим, що було написано в “Державці” і саме вона розпочала академічну дискусію: “ким насправді був Макіавеллі?”"Державець" – план порятунку? А що, як поради "новому князю" – це не просто оспівування тиранії (чи спроба реабілітуватись в очах Медічі!), а "план Б" для глибоко корумпованих суспільств? Де тимчасова "королівська рука” необхідна, щоб приборкати прогнивші еліти й розчистити шлях до майбутньої республіки? На ці питання за допомогою робіт професорів Ленгтона та особливо Покока, я намагаюсь дати відповідь.Від сильної руки до громадянського правління? Ключова ідея в тому, що за певних критичних умов лише рішучий лідер (володіє virtu) здатен "оздоровити" суспільство, створивши підвалини для стабільного і вільного ладу.У процесі роботи над серією публікацій про Атлантичну республіканську традицію (частина І вже доступна!) постать Макіавеллі є ключовою для переосмислення республіканських ідей.Тож сподіваюся, моя стаття допоможе вам по-новому поглянути на цього легендарного флорентійця.

Як освіта впливає на економічне зростання та нерівність. Кейс Італії.Дослідження “Keeping up with the Joneses? The Rise of Modern Universities and Local Economic Development in Italy” (2025) аналізує, як розвиток університетів в Італії з 1870 по 2010 рік вплинув на місцеву економіку. Нові публікації на Патреон (у відкритому доступі): Атлантична Республіканська Традиція: від Античності до Флоренції та США. Важливий термін: Валова додана варість (ВДВ) - вартість усього, що вироблено, мінус вартість ресурсів, які були використані для виробництва (сировина, енергія, комплектуючі тощо).Дослідження показує: якщо в регіоні є університетські факультети, то цей регіон стає економічно багатшим (зростає ВДВ). Тобто, на кожну людину там припадає більше вироблених товарів та послуг, себто, зростає кількість переробки сировини чи створення інших товарів та послуг в силу більш вищого людського капіталу.Наскільки ж університети впливають на місцеву економіку? Уявімо провінцію, яка у 2001 році мала, так би мовити, середньостатистичний доступ до вищої освіти. Це означає, що загалом – враховуючи факультети як у самій провінції, так і в найближчих сусідніх – вона мала доступ до близько 28 факультетів (автори дослідження прирівнюють це приблизно до 7 університетів). Так от, через десять років економіка (зокрема ВДВ) такої провінції була на 20% більшою, ніж у провінції, де університетських центрів не було зовсім, себто наявність університетів щорічно додавала до місцевої економіки близько 2% зростання.Також, виявилося, що університети – це значною мірою "локальні герої". Приблизно дві третини (64%) економічного зростання, зумовленого їхньою діяльністю, залишаються всередині тієї ж провінції, де вони функціонують. Решта одна третина "переливається" до сусідніх територій у вигляді позитивних зовнішніх ефектів. Ці ефекти можуть проявлятися, наприклад, через поширення знань та інновацій за межі провінції, де знаходиться університет, а також через підвищення продуктивності (зокрема, ВДВ на одного працівника) в сусідніх регіонах, які можуть користуватися кваліфікованими випускниками або науковою експертизою університетських центрів.Така концентрація вигод має і зворотний бік. Автори дослідження припускають, що вона може посилювати економічну нерівність між регіонами. Провінції, яким пощастило мати великі університетські центри, стають ще заможнішими (Північ Італії та Рим). Водночас менш розвинені периферійні регіони (здебільшого Південь Італії), які переважно користуються лише крихтами від "університетського пирога" сусідів, відстають. Наприклад, щорічні економічний приріст від університетів у "відсталіших" провінціях часто не перевищують 1% ВДВ на душу населення, тоді як у великих університетських містах цей показник може сягати 3-5%, а іноді й понад 7%.Оскільки дослідження охоплює тривалий період (150 років), воно дозволяє побачити, як змінювалася роль освіти на різних етапах економічного розвитку Італії. Наприклад, на початку XX століття, коли країна ще не завершила демографічний перехід, університети впливали навіть на зростання чисельності місцевого населення та його щільності. Це свідчить про те, що висококваліфіковані кадри були настільки цінними, що їхня поява стимулювала загальний розвиток території.Особливо значущим виявився внесок факультетів так званих STEM-факультетів: наука, технології, інженерія, математика. Їхній позитивний вплив на продуктивність був помітно сильнішим у тих провінціях, які раніше стали на шлях індустріалізації. Це вкотре підтверджує теорію про важливість людського капіталу для технологічного прогресу: освічені інженери та науковці ставали каталізаторами модернізації економіки, сприяючи її переходу від аграрного до індустріального, а згодом і до сервісного порядку.Епілог. Освіта – рушій економічного зростання. Проте підготовка якісного викладацького корпусу – завдання тривале і непросте: для нас це питання десятиліть, якщо починати вже зараз.

Чи пам’ятаєте гасло роду Терещенків? "Прагненням до суспільних користей". Еліти України.У новій публікації я розповідаю історію родини українських підприємців і меценатів, які втілювали це гасло не золотими літерами на фасаді будинку, а пунктом у статуті свого товариства: 📌80% прибутків їхнього товариства йшло на лікарні, музеї, університети та інші благодійні проєкти (джерело книга Мішеля Терещенка "Перший олігарх").Особливу увагу приділяю долі Михайла Івановича Терещенка — людини, яку називають «першим олігархом», хоча його історія — радше про відповідальність еліти, а не про банальний рентний паразитизм, до якого ми з вами сьогодні звикли.Міністр. Фінансист. В’язень. Емігрант.Його шлях — це портрет людини переконань, готової платити високу ціну за шанс побудвати демократичний режим в колишній імперії.Це ще одна моя спроба осмислити, що таке еліта, і цього разу — через постать: Михайла Івановича Терещенка: Стаття у відкритому доступі.Також триває (завершено) сьомий збір на зарядні станції для Сил Оборони. Звіт: доступний тут.Минула стаття з циклу «Герої Минувшини» — про Ігоря Івановича Сікорського: імперську освіту і трохи про меценатство.Інші публікації, які ви могли пропустити (на основі дослідження кембриджської професорки Шейли Огілві):🧩 Сильний парламент не стимулює економічне зростання? Міфи про інститути🧩 Ідеальний парламент? Як Англія після 1688 року гальмувала власний розвиток

Хто хоче взяти участь як бета-рідер?Сподіваюся, дорогі читачі, хтось із вас уже знайомий із моїм романом “Княжа шахівниця” (19 глав на Wattpad).Видавництво: історія видання паперової версії поки що в процесі.Однак, оскільки мій інтернет зараз залишає бажати кращого, я вирішив зосередитися на написанні нового роману у всесвіті “Княжої шахівниці”. Якщо попередня книга була про Руську добу, то ця — про сучасність в альтернативній історії України або так званій «державі Кия» (княжі роди, княжі інститути та інше).Про що новий роман?Він поєднує:Теорію еліт та проблематику недосконалих інститутів і порядків.Динамічний сюжет із інтригами та протистояннями в дусі “Гри престолів” (не фанат такого порівняння, але твір став класикою жанру).Романтичну лінію (навіть не одну ☺️) що є важливою для такого типу історій.Декілька важливих деталей:🔻Фрагмент тексту доступний тут.🔻 Стиль роману — кінематографічний.Якщо вам цікаво — надсилайте заявки сюди.Дякую за увагу! Сподіваюся скоро повернутися до повноцінних публікацій. Велике прохання підтримати збір на зарядні станції.

Нові публікації. Використання еллінської мови в Парфії та Кушанській імперіїНа жаль, нині я не встигаю активно публікувати контент через підірване здоров’я, але неодмінно повернуся за першої можливості. Тим не менш, я все ще встигаю створювати досить цікаві статті про добу античності.Сьогодні пропоную вам прочитати ще один мій невеликий внесок в україномовний контент про унікальні сторінки античності. Однією з них є феномен еллінів, які зуміли звести успішні держави за тисячі кілометрів від Еллади.У цій статті ви познайомитеся зі спадком, який після себе залишили еллінські імперії Близького Сходу, Центральної Азії та Індії.Друкарня: Використання еллінської мови в Парфії та Кушанській імперії.Також пропоную вашій увазі оновлені публікації:Державне втручання в економіку. Що таке індикативний план?Соціальні програми — це видатки чи інвестиції держави? Освіта.Адміністрування податків. Невдала податкова реформа.Стаття про імператора Марка Аврелія в контексті циклу про теорію еліт, сподіваюся, буде мною доопрацьована за кілька тижнів.Дякую всім за підтримку!

Якими повинні бути еліти? Образ Менандра І Сотера.Стаття доступна на Друкарні.Теорія еліт, яку вивчає соціологія та політологія, ділиться з нами цікавими знаннями та емпірикою. Починаючи від очевидного визначення, що еліти - це люди, які володіють владою та ресурсами, вони не є монолітним класом, як це часто намагаються показати марксисти. Однак на що не відповідає теорія еліт, так це те, якими чеснотами та якими образами вони повинні володіти. Звісно, за бажанням можна виокремити кейси, які розглядають вчені, і знайти ці переконання та характеристики, але куди більш цікавіше побачити їх на прикладі героїв, що в свій час змінювали долю цілих цивілізацій.Саме тому я пропоную Вашій увазі статтю, яка є моїм внеском в україномовний контент про греко-індійського царя Менандра І Сотера, що заснував унікальну цивілізацію за тисячі кілометрів від Еллади. Він є уособленням образу еліт, які ведуть постійний діалог з громадськістю, шукаючи відповіді не лише на філософські питання, але й як організувати державу. Менандр або більш знайомий будистам Мілінда розпочинає цей цикл, бо без відкритого діалогу між елітами та громадскістю неможливо побудувати успішний державний проєкт:В наступній статті я розповім Вам вже про одного римського імператора, життя якого є взірцем та уособленням самої суті еліт.

Чесноти чи інститути? Що важливіше? Новий цикл статей.НОВИЙ ЗБІР НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ! Друзі без енергії старлінк, рації, теплаки та багато іншого не працюють. В новій статті я намагаюсь не сильно ятрити Ваше серце, а звернути увагу, що формальні правила чи складний дизайн інститутів без свідомих людей є лише абстракцією. Також, Ви дізнаєтесь чому соціальні зв'язки, яких ми всі з Вами набуваємо в процесі життя можуть стати кайданами. Це в свою чергу пояснює, чому при поточних елітах наш вибір мало впливає на якість державного управління та інститутів:ЧИТАТИ ТУТ: Стаття у вільному доступі.Про новий цикл: Я опишу образи еліт на основі історичних постатей, які володіли чеснотами, що вкрай необхідні нам сьогодні. Обіцяю кілька неочікуваних героїв, які здивують, також це буде моїм внеском в україномовний контент.Джерела:1. Плутарх. Гай Марій.2. Промова Цицерона на захист Секста Росція Америйського3. A. E. Astin. Scipio Aemilianus. Oxford University Press.P.S. Друзі, мене скоріш за все не буде тиждень, є багато справ пов'язаних з Силами Оборони. Крім, того, що наш підрозділ служить в складі груп МВГ та має виробництво зарядних станцій (понад 1000 зарядних пристроїв відправлено до ЗСУ) є і багато інших задач. Дякую за Вашу підтримку.

Інша сторона Римської імперії: хвороби, антисанітарія або в чому причина римської низькорослості. З якими викликами стикалось здоров'я жителів імперії? Які наслідки мала для римського світу перша в історії пандемія?Повна версія статті доступна на Друкарні.Скорочена версія доступна для всіх на Патреоні.В цій статті Ви дізнаєтесь кілька цікавих фактів на які часто не звертають увагу, коли думають про Римську імперію:🧩 яким був середній зріст римлян та яку вони мали тривалість життя.🧩 бактерії та хвороби в тіні римської урбанізації, нагадаю, ледве не 20-30% жителів імперії жили у містах. 🧩 чому римська каналізація та система вбиралень була не така ефективна, як ми звикли про неї думати.🧩 як римляни допомагали комарам нищити їх?🧩 які наслідки мала Антонінова чума?🧩 як конкуренція еліт призвела до інституційних змін в армії, що простимулювали появу солдатських-імператорів? Сподіваюсь, що ця стаття буде Вам цікавою і вкотре допоможе зрозуміти чому ми живемо в найкращу добу в історії людства. Також раджу прочитати інші мої публікації, які розповідають про героїнь доби Античності:🎯Богиня Македонії - Олімпіада Епірська. Мати Александра Македонського. Вбивця царя Філіпа?🎯Клеопатра Македонська. Принцеса в золотій клітці.

Трамп вже програє вибори. Оновлена модель від The Economist.На сьогодні перевага Гаріс виглядає дуже мінімальною, однак кандидатка лише стартувала, тому цілком ймовірно, що відрив буде лише зростати. А дебати, в яких навряд чи Трамп буде переконливішим для незалежного виборця за Гаріс, поставлять крапку.Модель від The Economist досить непогано себе показала на виборах з часів Обами. Тому вона є хорошим орієнтиром для передбачення результатів. Звісно, вона не дає 100% гарантію (по-моєму Трампа в 2016 вона не передбачила). Чому республіканець програє? Одна з причин провалу президента Трампа досить очевидна – він будує своєрідний "культ особистості", нападає на незалежні інститути США (жоден притомний виборець з освітою за нього голосувати не буде) та сильно маніпулює скочуючись у популізм. 📌Замість того, щоб бути лідером ВСІЄЇ республіканської партії, він хитає її єдність самовільно обираючи свою команду без повного консенсусу з партією. Тим самим відштовхуючи своїх можливих сильних союзників.Мені особисто не подобається Гаріс і та повістка, яка з нею насувається. Однак неадекват Венс мені не подобається більше, а диктаторські замашки Трампа взагалі шокують. Він тішиться від статусу бізнесмена і що він заробив свої статки сам, але одночасно з цим комплементує системи (КНР) в якій він би "жив на одну зарплату". Незалежність державних інститутів основа для зведення успішної держави, атакуючи їх, ти стаєш на одну лінію з шизо-диктаторами.Дуже шкода, що президент, який міг би повернути деякі важливі консервативні цінності в США, склавши конкуренцію домінуючим лівим підходам, пішов по такому шляху, закохавшись у свій образ. США необхідна конкуренція правих та лівих ідей, які народжують нові ефективні політики, що допомагають боротись з викликами перед якими стоїть світ.