​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2026 року (справа № 405/1660/22) #умисел#покарання#призначення_покарання#щире_каяття#активне_сприяння_розкриттю_злочину Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Під спрямованістю умислу розуміється мобілізація інтелектуально-вольових зусиль винного на вчинення діяння, що посягає на конкретний об’єкт, здійснюється обраним винуватим способом та заподіює конкретні наслідки. При цьому, безпосереднє і вкрай важливе значення для кваліфікації має встановлення виду умислу за ступенем конкретизації в свідомості суб’єкта злочину передбачення ним можливості настання суспільно небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел.

✅ Визначений умисел виражається в тому, що особа має конкретне, точне уявлення про один індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість настання конкретного суспільно небезпечного наслідку, тобто коли винний передбачає і бажає досягнення певної мети, зокрема смерті потерпілого.

✅ На відміну від визначеного умислу, при альтернативному або не визначеному умислі свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний умисел), або широкого спектру негативних наслідків в межах одного виду шкоди чи різних її видів, що хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуально не визначені в його свідомості (невизначений умисел). При невизначеному умислі, різновидом якого є альтернативний умисел, кваліфікація здійснюється в залежності від тих наслідків, які були фактично заподіяні потерпілому.

✅ Положення ст. 69 КК є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є не лише встановлення кількох пом’якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте, у будь-якому разі обставини, що пом’якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання у межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.

✅ За змістом ст. 66 КК щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

✅ Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати дії винної особи, спрямовані на надання органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, з’ясуванні тих фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139536314