Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2026 року (справа N464/1517/24) #допустимість#критерії_допустимості#істотне_порушення#ЄРДР#належна_правова_процедура#справедливий_суд#НСРД Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не передбачає здійснення досудового розслідування всієї злочинної діяльності конкретної особи, яку утворюють окремі повторні самостійні кримінальні правопорушення (за відсутності ознак єдиного триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення), в межах кримінального провадження, де до ЄРДР внесено відомості лише про обставини першого із вчинених самостійних (окремих) правопорушень. ✅ Проведення досудового розслідування та здійснення НСРД за епізодом без внесення до ЄРДР відповідних відомостей про обставини, що свідчать про вчинення окремого кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що була застосована неналежна правова процедура та відповідно підлягають застосуванню наслідки, визначені в ч. 2 ст. 86 КПК. Внесення у подальшому інших відомостей до ЄРДР за кожним з наступних епізодів злочинної діяльності обвинуваченого, без дотримання 24-годинного терміну, не відповідає точному змісту ч. 1 ст. 214 КПК, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. ✅ Вирішення питання про допустимість доказів є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини обмежується оцінюванням загальної справедливості провадження, зокрема там, де на підставі доказів, здобутих із порушенням встановленого порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. ✅ Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 застосовано виключення із загального правила про недопустимість доказу, якщо він отриманий не у порядку, встановленому КПК. Цей правозастосовний підхід не має універсального характеру і є виключенням із загальних правил оцінки доказів за критеріями їх допустимості. ✅ Невиконання вимог чинного КПК щодо визнання доказів недопустимими у випадку їх невідповідності встановленим критеріям та одночасне посилання на оціночні критерії практики ЄСПЛ щодо загальної справедливості провадження з метою обґрунтування винуватості особи на підставі доказів, отриманих всупереч встановленому порядку, є застосуванням кримінального процесуального закону всупереч приписам загальних засад кримінального провадження, що є неприпустимим. ✅ Допущені порушення КПК щодо порядку його здійснення стосовно отримання доказів стороною обвинувачення (проведення НСРД до внесення відомостей до ЄРДР, як і здійснення НСРД без належної процесуальної підстави) не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України (які спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень ст. 87 КПК), оскільки безсумнівно призводять до порушення прав і свобод людини і громадянина, вимог статей 19, 62 Конституції України, зокрема про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. ✅ Порушення права на справедливий суд зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627772