Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року (справа N344/2364/19) #походження_грошових_коштів#неправомірна_вигода#допустимість#виключна_правова_проблема#правовий_висновок#відступлення_від_висновку#провокація Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, тому відсутність у матеріалах кримінального провадження цього рішення не свідчить про наявність таких порушень КПК, які б могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення. Також, відсутність предмету неправомірної вигоди не означає відсутність складу злочину. ✅ Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати, чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви. ✅ У провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину. ✅ Про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення. ✅ Будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв’язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до жалю при згадках про ознаки «відмови». ✅ На користь версії про відсутність провокації свідчить, зокрема те, що обвинувачений визначав місце та час зустрічі, пропонував свідкові зателефонувати за можливості для того, щоб «порадитися», спрямовував хід розмов на обговорення теми надання неправомірної вигоди і саме обвинувачений у завуальованій формі визначив її розмір. ✅ На відсутність провокації вказує те, що неправомірна вигода надавалася двома частинами і обвинувачений не відмовився від другої, незважаючи на можливість усвідомити злочинність своїх дій та припинити їх. ✅ Твердження що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не наділений статусом обов’язкового для судів є безпідставним. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136237035