Рішення Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року (справа N991/13304/25) #цивільна_конфіскація#необгрунтовані_активи#звязок_особи_з_активом#набуття_за_дорученням#право_розпорядження Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Чинне законодавство не розкриває поняття «зв’язок особи з активом», щодо якого вирішується питання про необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв’язку. ✅ Щодо опосередкованого способу набуття активу нормативна конструкція має альтернативний характер - доведенню підлягає один із передбачених фактів: (1) набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або (2) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. ✅ У контексті антикорупційного законодавства поняття «набуття за дорученням» має широкий зміст і може охоплювати різні форми впливу уповноваженої особи, за яких третя особа діє в інтересах та за фактичної участі суб’єкта, уповноваженого на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Воно охоплює будь-які вказівки, настанови, домовленості, рекомендації чи прохання (як усні, так і письмові), які надає уповноважена особа іншій особі з метою набуття (або допомоги в набутті) певних активів. При цьому не обов’язково йдеться про формальну довіреність із чітким визначенням повноважень. Достатньо, щоб існував прямий або опосередкований вплив уповноваженої особи на рішення третьої особи набути ці активи, в тому числі усні домовленості чи домовленості «на словах», коли уповноважена особа фактично виступає ініціатором, пропонує, спрямовує, спонукає чи погоджує придбання активів іншою особою для того, щоб фактично володіти чи користуватися такими активами. ✅ У разі якщо певні активи придбані іншою особою саме за дорученням уповноваженої особи, це свідчить, що активи фактично належать (або перебувають під контролем) суб’єкта, уповноваженого на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. У такому випадку активи підпадають під дію антикорупційних механізмів, зокрема, можуть розглядатися в межах процедури цивільної конфіскації та бути перевіреними на відповідність доходам та витратам уповноваженої особи. Доведення факту того, що набуття відбувалося «за дорученням», можливе через комплексне дослідження та аналіз відповідних правочинів і відносин. Під час дослідження необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між діями уповноваженої особи та придбанням/реєстрацією активів іншою особою, під час якого з’ясовується, чи були ці дії умотивовані чи спровоковані ініціативою уповноваженої особи, чи існує об’єктивний контроль нею подальшого використання майна. ✅ Можливість суб’єкта декларування вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, означає, що особа, не будучи формальним власником, дотична до активів і має певне коло можливостей здійснювати різні дії з ними. Посадовець прямо чи опосередковано контролює активи через механізми, еквівалентні праву розпорядження. Цей підхід базується на необхідності встановлення фактичного володіння, контролю та можливості більш менш вільно розпоряджатися активами незалежно від того, чи зареєстровані вони на посадову особу безпосередньо, чи на інших осіб (фізичних або юридичних). Важливою умовою є те, що посадова особа має можливість: визначати правову долю активів; поліпшувати активи; надавати вказівки щодо використання активів; в будь-який інший спосіб контролювати активи через третіх осіб, які формально виступають власниками. ✅ Вчинення щодо активу дій, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження, означає фактичне управління або контроль над активом, незалежно від формальної реєстрації права власності на цей актив. Це поняття розширює традиційне уявлення про розпорядження майном, зосереджуючись на сутності, а не на формі відносин з активом.Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136139310