ЮрФем

27%. Таким є гендерний розрив в оплаті праці за результатами І кварталу 2026 року. 📊Так, Державна служба статистики України нещодавно повідомила, що співвідношення заробітної плати чоловіків і жінок становить 73%. Різниця у середньомісячній зарплаті — понад 9000 гривень (чоловіки відповідно заробляють більше, ніж жінки). Для порівняння: у першому кварталі 2021 року гендерний розрив в оплаті праці становив 17,8%. А станом на 2023 рік він був зафіксований на рівні 18,6%.Кодекс законів про працю України не закріплює права на рівну оплату праці чоловіків та жінок. А Закон України “Про оплату праці” не враховує гендерного аспекту та не передбачає принципу рівності при оплаті праці чоловіків та жінок.📌Водночас на початку року уряд затвердив проєкт Трудового кодексу та подав його на розгляд до Верховної Ради. Проєкт Трудового кодексу, зокрема, містить статтю 5, у частині 2 якої зазначено: “Чоловікам і жінкам забезпечується однакова оплата за рівнозначну або за рівноцінну роботу”. Яка робота вважається рівнозначною, а яка рівноцінною у проєкті теж визначили.Чи відповідають зміни, що пропонує проєкт кодексу у цій сфері, європейським стандартам? Чи потребують вони доопрацювання?Експертки “ЮрФем” на основі проведеного аналізу проєкту Трудового кодексу підготували спеціальну сторінку, де зібрали ключові рекомендації у кількох тематичних блоках:🔹вже згаданий гендерний розрив в оплаті праці;🔹трудові відносини для людей з сімейними обов’язками;🔹умови праці та відпустки;🔹запобігання гендерно зумовленому насильству;🔹припинення трудових відносин;🔹форми та режими зайнятості;🔹заборони для жінок.Такі рекомендації містять інформацію про:🔎контекст пропонованих змін;✅зміни, що повністю відповідають міжнародним стандартам;❗️зміни, що потребують доопрацювання;🇪🇺пояснення відповідних стандартів Європейського Союзу.Також сторінка містить добірку ключових напрацювань “ЮрФем” у цій темі. ✔️Дізнавайтесь більше за посиланням: https://jurfem.com.ua/onovlyennya-trudovoho-zakonodavstva/

20 червня 2022 року — понад 4 роки тому — Верховна Рада України прийняла Закон України щодо ратифікації Стамбульської конвенції. Президент підписав його наступного дня. 📌Це була і є подія надзвичайної важливості, до якої Україна йшла багато років — фактично від 2011 року, коли Україна підписала Стамбульську конвенцію. Звісно, ще до ратифікації Україна зробила кілька важливих кроків у сфері протидії та реагування насильству стосовно жінок і домашньому насильству: наприклад, криміналізація домашнього насильства та впровадження поняття “добровільна згода” у статті 152 КК та 153 КК України, які стосуються сексуального насильства. ❗️Але попри всі позитивні зміни та покращені підходи, процес імплементації Стамбульської конвенції ще не завершений, і низка питань та аспектів потребує врегулювання.Серед них, наприклад, питання криміналізації сталкінгу, яке безперечно на часі, однак досі не врегульоване. Стамбульська конвенція передбачає, що “сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає в повторному здійсненні загрозливої поведінки, спрямованої на іншу особу, що змушує його чи її боятися за свою безпеку, було криміналізовано”.Цю та низку інших прогалин пропонує вирішити законопроєкт №12297 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей”, до розробки якого долучились експертки “ЮрФем”. 🖇Тому до 4-ої річниці прийняття Закону про ратифікацію Стамбульської конвенції вкотре наголошуємо на важливості подальшого розгляду цього законопроєкту та його прийняття!Принагідно нагадаємо, що на нашому сайті є спеціальна тематична сторінка з часовою лінією “Стамбульська конвенція та Україна”, на якій висвітлені усі ключові кроки — від 2011 року і аж до 10 квітня 2026 року, коли Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення моніторингу стану виконання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, практики його застосування, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, підготовки та оприлюднення щорічного звіту за результатами моніторингу. ✔️Переходьте за посиланням: https://jurfem.com.ua/stambulska-konventsiya-chasova-liniia/

✨ Запрошуємо представниць юридичної спільноти Полтавської, а також Дніпропетровської та Харківської областей взяти участь в одноденному офлайн-заході на тему: “Бути адвокаткою власного стану: well-being у житті юристок”, що відбудеться в межах серії регіональних заходів “ЮрФем Open Space для юристок: вплив, підтримка і культура, які ми створюємо разом”! 📍 Дата: 6 липня📍 Місце проведення: м. Полтава📍 Дедлайн реєстрації: 30 червняЗахід створений для юристок державного сектору, приватної практики, адвокатури, судової системи та громадських організацій. Також стати учасницями можуть як членкині ЮрФем, так і ширша професійна спільнота.✅ Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/VHPANZj7CAja2aEC8 ⚖️ Під час заходу юристки зможуть познайомитись не тільки одна з одною, а також зі спільнотою та діяльністю ЮрФем. Відчути можливості мережування та взаємної підтримки в регіоні. Побачити проміжні результати дослідження про становище жінок-юристок у юридичній професії протягом 2024–2026 років та співвіднести їх зі своїм досвідом. Заразом учасниці зможуть поділитись власним досвідом, викликами, а також потребами у розвитку й підтримці юристок в регіоні та ознайомитись із концепцією well-being, завдяки чому відкрити для себе інструменти відновлення й турботи. 💬 “Саме жінки-юристки стикаються з такими викликами, як баланс між роботою та особистим життям, гендерні упередження та певні стереотипи, недостатність експертизи або неможливість проявитися там, де голоси жінок звучать не надто сильно. Тому професійна спільнота, а саме “ЮрФем” є тим майданчиком, який об'єднує жінок-юристок, які прагнуть змін і хочуть бути дотичними до них”, — каже Ольга Маслова, регіональна координаторка ЮрФем у Полтавській області, яка також візьме участь у події, що має завданням посилит спільноту у регіоні✔️ Згодом ми анонсуємо заходи, які передбачені в межах серії Open Space 2026 в інших регіонах України. ЮрФем Open Space 2026 — це платформа, що створює фокус для розуміння юристок як агенток змін — тих, хто вже формує або може формувати відповідну професійну культуру у своїх середовищах! ℹ️ Серію регіональних заходів “ЮрФем Open Space для юристок: вплив, підтримка і культура, які ми створюємо разом” організовує Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” за участі представниць юридичної спільноти у різних регіонах України за підтримки Araminta.

З моменту реєстрації проєкту Трудового кодексу у січні 2026 року експертки “ЮрФем” аналізують його положення, що стосуються гендерної рівності, щодо відповідності директивам Європейського Союзу та надають відповідні рекомендації. Сьогодні ділимося нашою останньою аналітикою на цю тему. 1️⃣Проєкт більшою мірою враховує європейські та міжнародні стандарти щодо гендерної рівності в умовах праці. Йдеться про гарантії для працівників/ць із сімейними обов’язками в контексті робочого часу, гнучких умов праці, часу відпочинку, а також оплати праці.На ключових нормах проєкту щодо умов праці, які потребують доопрацювання з метою приведення у відповідність до стандартів гендерної рівності, фокусували свою увагу експертки “ЮрФем” Катерина Пилипенко, Сніжана Шевченко та Юлія Яремко в першій частині аналітичного матеріалу: https://jurfem.com.ua/umovy-pratsi-trudovyy-kodeks-ch1/ 2️⃣У проєкті особливу увагу зосереджено на вдосконаленні положень щодо заборони дискримінації у сфері праці, запобігання та протидії насильству на робочому місці. Окрім цього, зазнали змін окремі гарантії прав працівників/ць при прийнятті на роботу, зміні умов трудового договору та припиненні трудових відносин. Також є певні особливості в гарантіях правового захисту працівників/ць та регулювання на рівні колективних угод та договорів. Попри це, не всі положення повною мірою відповідають європейським та міжнародним стандартам недискримінації.Друга частина матеріалу присвячена загальному огляду гарантій захисту трудових прав у межах проєкту, а також ключовим положенням щодо недискримінації у сфері праці, які потребують перегляду та допрацювання: https://jurfem.com.ua/harantii-zakhystu-trudovykh-prav/ 3️⃣”Проєкт Трудового кодексу України крізь призму включення гендерного компонента: контекст права ЄС” — короткий оглядовий матеріал на таку тему підготувала Катерина Пилипенко для “Юридичної газети”: https://yur-gazeta.com/publications/practice/trudove-pravo/proekt-trudovogo-kodeksu-ukrayini-kriz-prizmu-vklyuchennya-gendernogo-komponenta-kontekst-prava-es.html “Попри те, що огляд проєкту демонструє його ґрунтовність і стратегічну спрямованість, для забезпечення повної узгодженості стандартів права ЄС і подальшої їх імплементації доцільно врахувати окремі аспекти, що потребують додаткової уваги,” — пише Катерина. ✔️Оновлення українського трудового законодавства на часі, зокрема, й через необхідність наближення українських норм у сфері праці до стандартів Європейського Союзу, а отже, воно є частиною євроінтеграційних процесів. Тому вкрай важливо продовжувати працювати над тим, аби оновлене трудове законодавство сповна враховувало відповідні європейські стандарти.

✨ Відбувся VII всеукраїнський форум юристок ЮрФем! 🇪🇺 Україна перебуває в активній фазі євроінтеграційних процесів, що передбачають системні зміни в законодавстві, юридичній практиці та державних політиках, тому цьогорічний Форум ми присвятили темі: “Юристки — архітекторки євроінтеграційних змін”. Одним із ключових елементів цих змін є впровадження стандартів гендерної рівності — від трудових прав до доступу до правосуддя в протидії гендерно зумовленому насильству. Водночас попри значний експертний і практичний внесок, роль жінок-юристок у цих процесах часто залишається недостатньо видимою або не усвідомлюється як окрема точка впливу. 🔸 Під час Сьомого форуму юристки/ти багато говорили про євроінтеграцію як сферу професійної участі впливу та відповідальності жінок-юристок. Форум став простором, де учасниці змогли побачити та поговорити про вагомий внесок жінок-юристок у трансформацію нашої країни. Вони спільно окреслили ці ролі та сформували підґрунтя для вже існуючих практик. 🎤 Модераторкою цьогорічного Форуму стала спеціалістка із взаємодії з міжнародною аудиторією, журналістка, юристка, аналітикиня у сфері міжнародних відносин, правозахисниця Олена Огоновська. Серію стратегічних розмов розпочали виступи голови Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”, кандидатки юридичних наук, адвокатки Христини Кіт та Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко. 💬 У своєму вступному слові Христина Кіт сказала: “У євроінтеграції, для нас і нашої спільноти надзвичайно важливо не втрачати гендерний компонент у цих процесах. Дуже часто саме питання гендерної рівності випадають із фокусу — як органів державної влади, так і міжнародних партнерів, а подекуди й громадських організацій.Ми, як спільнота ЮрФем, докладаємо значних зусиль для імплементації директив щодо прав потерпілих у кримінальних провадження, Стамбульської конвенції, а також директив що стосуються ринку праці та гарантій для працівників/ць із сімейними обовʼязками.І це лише частина роботи, оскільки законодавча рамка — це лише початок: важливо впроваджувати право ЄС на практиці і це саме та точка докладання наших зусиль”.🔹 Розмову з юристками, які вже працюють з європейськими стандартами та водночас формують власні точки впливу змодерувала заступниця голови Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”, керівниця освітнього відділу організації, правозахисниця Вікторія Карпа. Спеціалістки говорили про те, як євроінтеграція змінює законодавство та практику, з якими викликами стикаються юристки у впровадженні нових стандартів. Та як формується вплив — від професійної діяльності до участі у змінах, а досвід переходить у лідерство і системні рішення.💜 Вже традиційно завершували наш Форум врученням премії “ЮрФем Award” 2026! Цьогоріч переможницею стала начальниця відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов’язаних з домашнім насильством, Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора Ірина Шурхно. Фіналістками стали Анна Калинчук, Тамара Бугаєць та Ірина Моргун. Детальніше про переможницю та фіналісток розповімо вже згодом! 🔗 Детільніше про VII всеукраїнський форум юристок ЮрФем читайте на нашому сайті за посиланням: https://jurfem.com.ua/siomyi-forum-iurystok-jurfem/ Фото: Галина Зварич та Анна Кущ. ℹ️ Подія відбулась в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок і юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства”. Проєкт впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Росію вперше внесли до списку сторін, відповідальних за систематичне вчинення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Це крок непересічної важливості для України, українських постраждалих від СНПК та організацій, що допомагають постраждалим, які впродовж останніх років адвокатували внесення Російської Федерації до цього переліку. 📌Такий список є додатком до звіту Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, за 2025 рік. Звіт опублікований наприкінці минулого тижня. У ньому йдеться, зокрема, про те, що кількість випадків сексуального насильства в умовах конфлікту, підтверджених Організацією Об’єднаних Націй у 2025 році, різко зросла порівняно з 2024 роком; ці випадки відзначалися надзвичайною жорстокістю, а постраждалими переважно ставали жінки та дівчата. ✔️Які дані в цьому звіті стосуються України, що рекомендує Генеральний секретар ООН, та що означає внесення Росії до згаданого переліку? Про це (із посиланнями на відповідні напрацювання “ЮрФем”) розповідаємо за посиланням: https://jurfem.com.ua/ohlyad-zvitu-henseka/

✨ Днями завершилася II Академія правозахисниць “ЮрФем”, яка тривала впродовж восьми місяців та не лише об’єднала адвокаток і юристок з різних куточків України, а й стала платформою для всебічного професійного розвитку правозахисниць.♦️ Академія покликана створювати спільноту правозахисниць, яка об'єднана цінностями, баченнями та стандартами, заснованими на принципах рівності, поваги до прав людини та недискримінації. Спільноти, яка здатна вдосконалювати практики та змінювати систему правосуддя задля впровадження системних змін в роботі із проявами гендерної дискримінації та гендерно зумовленого насильства. Також Академія сприяє формуванню професійного середовища, де правозахисниці, представниці державних інституції та громадського сектору, обмінюються досвідом та практичними навичками для того, щоб спільно напрацьовувати ефективні механізми реагування на випадки ГЗН. ✅ Детальніше про 8-й модуль та підсумки II Академії правозахисниць можна прочитати тут: https://jurfem.com.ua/zavershynnia-akademii-pravozakhysnyts/

На супроводі Центру стратегічного судочинства ЮрФем є 2 справи, які стосуються переслідування (сталкінгу) онлайн.⚖️Водночас, оскільки в українському законодавстві немає статті, що б напряму передбачала відповідальність за такі дії, адвокатки змушені свого роду “маневрувати” між різними нормами, аби знайти спосіб забезпечити справедливість для постраждалих. У згаданих справах, наприклад, йдеться про статті, що стосуються насильства за ознакою статі, сексуальних домагань, порушення недоторканності приватного життя.Тобто в Україні постраждалі від переслідування не мають повноцінної можливості ефективно захищати свої права, а правоохоронні органи – достатніх інструментів для забезпечення припинення такої поведінки та притягнення винних до відповідальності.🔻Прийняття та набрання чинності Стамбульською конвенцією стали поштовхом, який прискорив поширення законодавства щодо боротьби зі сталкінгом у Європі. Адже в конвенції міститься конкретний заклик до держав-учасниць запровадити кримінальну відповідальність за переслідування як форму насильства щодо жінок.Водночас попри ратифікацію Стамбульської конвенції майже 4 роки тому, в Україні досі не передбачено відповідальності за такі дії. Кілька років тому Amnesty International Україна запропонувала відзначати 14 травня День протидії сталкінгу, аби підсвітити цю проблему (яка роками пізніше досі залишається актуальною).🇪🇺Зобов’язання встановити відповідальність за переслідування (сталкінг) стосується не лише імплементації Стамбульської конвенції, а й передбачено в Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій Україною в рамках процесу наближення до стандартів ЄС.Законодавчі ініціативи, аби це реалізувати, в Україні є, і вже доволі давно. Наприклад, законопроєкт №12297 щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей. До його розробки долучилися експертки “ЮрФем”.Проєкт Закону пропонує низку важливих змін, зокрема, власне, й криміналізувати незаконне переслідування (сталкінг):“1. Умисне вчинення дій (двічі або більше), що полягають у здійсненні загрозливої поведінки стосовно потерпілої особи (незаконне стеження, нав’язування спілкування, інше незаконне пряме чи опосередковане вторгненні у будь-який спосіб в особисте чи сімейне життя потерпілої особи всупереч її волі), у тому числі з використанням електронних комунікацій, що викликає у неї страх за безпеку свого життя чи здоров’я або її близьких, за відсутності ознак діяння, передбаченого статтею 126-1 цього Кодексу, –карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років”. ❗️Прийняття законопроєкту №12297 та встановлення відповідальності за сталкінг на часі. Постраждалі мають отримати належні механізми захисту!✔️Більше про законодавчі ініціативи щодо відповідальності за переслідування в Україні можна прочитати тут: https://jurfem.com.ua/peresliduvannya-zakonodavchi-initsiatyvy/

Запрошуємо до реєстрації на Сьомий всеукраїнський форум юристок ЮрФем! 📍 Де: м.Львів 📍 Коли: 5 червня ⚖️ Всеукраїнський форум юристок ЮрФем — це традиційний щорічний захід, який об’єднує спільноту юристів/ок зі всієї України, зокрема адвокатів/ок, суддів, нотаріусів/ок, представників/ць правоохоронних органів, правозахисників/ць, викладачів/ок та інших фахівців/чинь в галузі права.🔻 Цьогорічна тема Форуму: “Юристки – архітекторки євроінтеграційних змін”, тому розглянемо євроінтеграцію не як абстрактний державний процес, а як сферу професійної участі, впливу та відповідальності жінок-юристок. ✔️ Заповнити форму для реєстрації: https://forms.gle/MZzs9jEvXQoEhmGT7 ✔️ Реченець реєстрації: 20 травня 2026 року. Участь у форумі безоплатна. ✨ До речі, під час Сьомого всеукраїнського форуму відбудеться вже третє вручення премії “ЮрФем Award”. ✅ Детальніше про попередні Форуми юристок ЮрФем – читайте за посиланням: https://jurfem.com.ua/vseukrainskiy-forum/Подія відбувається в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок і юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства”. Проєкт впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Останні роки в Україні доволі часто кажуть про так званий war-life balance (баланс війни та особистого життя) як українську альтернативу популярному концепту чи то принципу work-life balance (баланс професійного та особистого життя). Що передбачає останній, як пов’язаний із гендерною рівністю, та чи може бути гарантований законодавством? Розбираємо стандарти Європейського Союзу в цій сфері. Кембриджський словник визначає work-life balance як “час, який ви присвячуєте роботі, порівняно з часом, який ви проводите з родиною та займаючись улюбленими справами”. ⏳Якщо ж говорити про баланс професійного та особистого як складник забезпечення гендерної рівності, то тут ідеться насамперед про те, що батьки та люди, які виконують доглядові обов’язки, мають право на відповідну відпустку, гнучкий графік роботи та доступ до послуг з догляду. А також те, що жінки та чоловіки повинні мати рівний доступ до спеціальних відпусток для виконання своїх обов'язків з догляду та заохочуватися до їх збалансованого використання.“Одним із головних чинників, що спричиняє недостатню представленість жінок на ринку праці, є складність у поєднанні роботи та сімейних обов’язків. Коли у жінок з’являються діти, вони, як правило, працюють менше годин на оплачуваній роботі та присвячують більше часу виконанню неоплачуваних обов’язків з догляду”. Про це йдеться у Директиві 2019/1158/ЄС про баланс професійного та особистого життя для батьків та опікунів/ок. Це один із ключових документів Європейського Союзу в цій сфері. Директива закріплює мінімальні гарантії для досягнення балансу професійного та особистого життя для працівників/ць із сімейними обов’язками.Серед іншого, ця Директива передбачає таке: 🔸батьківська відпустка (тобто фактично відпустка для татів) у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 робочих днів (paternity leave);🔹індивідуальне право на відпустку по догляду за дитиною (parental leave) тривалістю щонайменше чотири місяці, яку необхідно використати до того, як дитина досягне визначеного віку. Два з цих місяців не можуть бути передані;Оскільки більшість татів не користується своїм правом на батьківську відпустку або передає значну частину свого права на відпустку матерям, Директива подовжує з одного до двох місяців мінімальний період цієї відпустки, який НЕ може бути переданий від одного/ієї з батьків іншому/ій.Це, з одного боку, заохочує татів брати батьківську відпустку, а з іншого — сприяє та полегшує повернення матерів на ринок праці.🔹гнучкі умови праці для працівників/ць, які є батьками або опікун(к)ами;🔸відпустка з роботи у зв’язку з форс-мажорними обставинами через невідкладні сімейні причини у випадку хвороби чи нещасного випадку;🔹оплата або допомога у зв’язку із батьківською відпусткою чи відпусткою для догляду за дитиною (payment or allowance);🔸заборона дискримінації працівників/ць, які подали заяву або взяли одну з передбачених відпусток чи скористалися правом на гнучкий режим роботи.🇪🇺Україна перебуває на шляху інтеграції в ЄС, тому також має імплементувати стандарти Євросоюзу у своє законодавство. Один з елементів цих процесів — це оновлення трудового законодавства, яке є можливістю передбачити відповідні гарантії для працюючих мамів та татів, опікунів та опікунок. Так, у січні цього року уряд затвердив проєкт Трудового кодексу та подав його на розгляд до Верховної Ради. Загалом, проєкт кодексу передбачає низку соціальних гарантій для працівників/ць із сімейними обов'язками. Більшість проаналізованих положень відповідає європейським та міжнародним стандартам. Проте є низка статей, які все ж потребують доопрацювання. Детальніше про те, що передбачає проєкт Трудового кодексу в темі балансу професійного та особистого, розповімо невдовзі. ✔️Також вплинути на ситуацію може впровадження гендерних та дружніх до сімей політик у державних програмах, бізнесових та інвестиційних проєктах. Адже, серед іншого, такі політики можуть передбачати й гарантувати забезпечення можливостей поєднувати професійне та особисте життя, зокрема в контексті виконання доглядових обов’язків.