Хто з нас читає угоду користувача? Тих угод не просто багато, їх масса. Власне, як і самого тексту, який роблять попросту нечитабельним. Класична бюрократія. Її історію та суть ми і спробуємо збагнути за наступної серії постів, які будуть засновані безпосередньо на роботі Девіда Ґребера "Утопія правил".Ніхто не наважиться читати пів сотні сторінок юридичної камасутри, яка дозволяє забирати у вас всі конфіденційні дані, створюючи лише ілюзію безпеки (в яку ми і самі то не сильно віримо). Принаймні я таких відчайдухів поки не зустрічав в житті.На одній з виставок, Дима Яровинський взяв різні користувацькі угоди (як-от в фейсбуху, твіттера, інстаграму тощо) та помістив їх на стіну, додав кількість слів та приблизний час на читання. Величезні свитки звисають до самої підлоги, допомагаючи зрозуміти, наскільки беззмістовними та жахаючими є ті угоди. Головною метою було показати, наскільки ми малі та безпомічні перед цими гігантськими корпораціями. Більше фото можете побачити за цим посиланням.