🪴У 1980-х в США не було сьогоднішніх венчурних фондів з «полюванням на таланти». Були фермери, картопля і люди, які розуміли цикли товарних ринків. Джей Ар Сімплот розбагатів на картоплі фрі для McDonald’s і вмів купувати бізнес тоді, коли всі тікають. Коли брати Паркінсони прийшли з ідеєю для стартапу Micron, він виписав чек на $1 млн за 40% компанії. Далі щопонеділка о 5:45 ранку вони збирались у місцевій забігайлівці Elmer’s і розбирали не презентації, а собівартість, врожай і ціну на електрику.Ставка була на просунутий на той час формат пам’яті DRAM. Тоді японці демпінгували, ціни падали і компанії покидали ринок. Брати Паркінсони вирішили, що саме час заходити і будувати виробництво з найнижчою собівартістю. Micron стискав кристали, пришвидшував процеси і завантажував ливарні цехи більше за норму. Сімплот паралельно тиснув на торгову політику, щоб залишатися дешевим. Він ще “на картоплі” розумів, що коли ринок знову затягне, виживе той, хто найдешевший.В результаті картопляний фермер став «повторним» мільярдером але вже на мікросхемах, а Micron виріс у глобального гравця, коли Intel та інші з DRAM пішли. Сьогодні Micron повноцінний учасник буму штучного інтелекту💪.З книги Кріса Міллера «Війна чіпів»