Килим з ескізом Кричевського з гербом гетьмана ПолуботкаЦей ескіз Василь Кричевський виконав у 1913 році. Його зображення нам відоме завдяки випуску журналу L'art de l'Ukraine того ж року. В 1918 році цей килим згорів у квартирі Кричевських, разом з його колекцією українського мистецтва. Тоді, 7 лютого, більшовики грозились обстріляти дім Грушевського (де і жили Кричевські).До цього, в дохідному будинку створили Оборонний комітет. Зранку 7 лютого Грушевський запросив охорону до себе на сніданок. Спомин про це написав А. Берегулька:Після гостини, він показав нам своє велике помешкання, водив нас по всіх кімнатах та показував нам різні збірки й цінні речі історичного значення, ще з доби Трипільської культури, Скитів, Сарматів та старовинної Ґелянської культури. Показав нам килим Полуботка, багату й велику бібліотеку та свої рукописи історії Руси-України.
Посилання: Г. Кондаурова. «Ніякі сили вже тепер не вернуть його...»: трагедія дому Грушевських за спогадами сучасників.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"Фонтан замість Пам'яті"Пост Олександра Алфьорова:
Київська влада вирішила поставити фонтан на місці пам’ятника Леніну.Я щиро дякую благодійникам, які прекрасно розуміють, що Київ – це не просто місто, Київ – це Столиця Незалежної Держави, яка веде криваву війну з окупантом. І саме в цей час, як ніколи, нам необхідно дуже уважно і ретельно розставляти свої маркери ідентичності та вибудовувати міцний кордон пам’яті та меморіалізації. А тут – фонтан. Для мене – це як перейменувати вулицю Леніна на Абрикосову. Ну, щось нейтральне, все-одно – потім ще якась влада буде, друга, третя. Чого возитись? Наробимо сірих зон. А свідомість молодого покоління – хай в школі гартується.Нагадую, Київ – це не просто тисячолітнє місто – це Столиця. Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.
У мене, як і у багатьох є свої персональні думки, що має бути на місці Леніна. Я про це говорив публічно. Повторю. Один кінець бульвару Шевченка, де раніше був пам’ятник Щорсу, виходить на вулицю Петлюри. А цей- на Бессарабку та вулицю Скоропадського. В центрі бульвару є пам’ятник Грушевському. Тобто, для Столиці є прекрасна артерія, яка б меморіалізувала Добу Незалежності України 1917-1920: створення пам’ятника Петлюрі, де раніше був Щорс, та пам’ятника Скоропадському, де раніше був Ленін. В центрі вже є Грушевський. Але, це моя думка, і вона має бути однією з багатьох, які будуть представлені на публічному обговоренні і подальшому конкурсі.Як Голова експертної групи з дерусифікації в Києві – мені цей крок незрозумілий, бо не вписується у стратегію наречень в Києві, де, як я думав, ми були одним із флагманів в Україні. Як киянин у 5 поколінні – вважаю це рішення дивним. Як Голова Українського інституту національної пам’яті – вважаю це рішення небезпечним.Телеграм | Ютуб | Inst | X 🇺🇦
"Створити добробут в Україні за теперішніх умов можна тільки відокремившись від Росії", – міністр фінансів Української Держави Антон Ржепецький📜 Професор, голова МЗС Дмитро Дорошенко згадував про нього наступне: “По своїй вдачі Антон Карлович був людина дуже експансивна, палка й часто нестримана.Його задерикувата вдача, доволі різкий спосіб поводження й розмови робили його не дуже приємним партнером.. Але поруч із цим, це була високо чесна і порядна в громадському розумінні людина.
Мені дуже імпонувала його дбайливість про добробут Української Держави, та завзятість, з якою він обстоював українські фінансові інтереси під час переговорів з німцями.Особливо ж подобалась мені позиція Ржепецького в справі наших окраїн, його, так би мовити, український імперіалізм, який виявлявся особливо в кримському питанні, коли він дуже підтримав мене щодо проведення економічної блокади Криму..
Ржепецький заявив: “Не можна навіть й уявити собі, як наша держава може існувати без Криму”Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"10 європейських лідерів зібрались на приватну вечерю, усамітнившись в Музеї Маннергейма — будинку лідера Фінляндії Густава Маннергейма.В інтер'єрі сорокових років, увішаному мисливськими трофеями регента, лідери семи країн включно зі Сполученим Королівством, Швецією, Фінляндією та Норвегією обговорювали занепале становище НАТО. Вони всі погодились, що випади Трампа в соцмережах стають все гіршими та гіршими.
Але вони вирішили, що не можуть піти на вимоги Президента США вступити у війну проти Ірану.Ця вечеря відбулась після саміту Об'єднаних Експедиційних Сил — оборонного альянсу країн Північної Європи під очільництвом Сполученого Королівства. Сили цих країн мали б бути застосовані найшвидше в ситуаціях, коли стаття 5 не застосовується."— видання POLITICOПан Регент, Маннергейм, цілком підходящий символ об'єднаної Європи."Фортеці, гармати та іноземна допомога марні, доки кожен не усвідомить, що саме він стоїть на захисті своєї країни."
— Карл Еміль Густав МаннергеймТелеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
🇺🇦"На межі 1750-х та 1760-х років Кирило Розумовський у повній мірі проявив себе, як зрілий державний діяч.. Зі своєї резиденції у Глухові Кирило Розумовський розгорнув програму масштабних перетворень у дусі Просвітництва, зокрема судову та військову реформи.У Гетьмана були далекосяжні наміри щодо майбутнього Гетьманщини та її збройних сил. Протягом короткого періоду змінились вимоги до матеріальної і бойової готовності українського війна. Усі виборні козаки старшина, мали відтоді бути завжди "во всякой подлежащой им воинской доброте и исправности".Знаменним виявився 1757 р., коли гетьман впровадив реформу вишколу козацьких команд.
До того часу сотники проводили вишкіл козакам на власний розсуд, не маючи настановлення зверху.Сміливі, рішучі і масштабні перетворення у козацькій державі, що вели до зміцнення позицій гетьмана, старшини та політичної незалежності Гетьманщини стали фатальними для української автономії, прискоривши її ліквідацію..— Історик Денис Тоїчкін.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"Беручи на себе владу, Павло Скоропадський усвідомлював, що бере водночас велику моральну відповідальність перед тими, хто піде за ним.Гетьман позиціював себе безкомпромісним супротивником більшовизму. У цьому була одна з найбільш суттєвих його відмінностей від лідерів українських соціалістичних партій.Павло Скоропадський констатує у своїх «Споминах», що його «українська діяльність» розпочалася від 25 червня 1917 року з початком українізації 34 корпусу. Саме в ході українізації цієї військової частини він став «свідомим українцем» і продемонстрував намір співпрацювати із Центральною Радою.Павло Скоропадський фактично своїми військовими знаннями й досвідом служив українській державній справі. Він не мав жодних політичних аспірацій чи персональних амбіцій, однак не допустив утрати влади Центральною Радою. Без Павла Скоропадського ця інституція була б знищена вже в листопаді 1917-го, а період Центральної Ради трактувався б як дрібний епізод «російської буржуазної контрреволюції».
Чин Павла Скоропадського органічно влився в процес політичної реанімації української аристократії, яка перехопила в українських соціалістів ініціативу державотворення й поставила її над партійно-політичними програмами."— Тетяна Осташко. Український ТижденьТелеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
..наша молода держава буде міцною та самостійною тільки при існуванні нормально зорганізованої озброєної сили. <...>Без твердої дисципліни, виявленій в безперечній підлеглості наставленим Начальникам, зорганізована озброєна сила неможлива
Тому я вимагаю від всіх військовослужбовців, без різниці положення, підтримувати найгострішу дисципліну.. додаю, що підтримування дисципліни мусить провадитись з повною повагою до гідності підлеглого. За найкращий спосіб виховання вважаю особистий приклад начальника, що є підставою пошани до нього підлеглого; без цієї пошани міцної дисципліни бути не може.Високий стан військового оборонця Української Держави накладає на кожного обов'язок з особливою обережністю відноситись до всього, що може кинути тінь на нашу армію, яка тільки що народжується і якої кожна особа повинна прямувати до ідеалу — бути лицарем чести і обов'язку перед Батьківщиною.Наша держава, що доперва народжується, вимагає від нас повного напруження всіх сил, розуму і волі, щоб в найшвидший час утворити армію, котра буде підвалиною вартости й права молодої Самостійної України.. — в. о Міністра Військових Справ Української Держави, Олександр Лігнау. Весна 1918 року (Державний Вісник).🇺🇦Лігнау виконував обов'язки міністра до призначення Олександра Францовича Рогози. Його двічі арештовували більшовики, та, як і Рогозу, розстріляли. Лігнау загинув на Бутовському полігоні в 1937 р.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
Гетьман та його цілі.🇺🇦В розмові з кореспондентом віденського денника "Райхспот", 5 червня 1918 року, Гетьман Української Держави Павло Скоропадський назвав своєю найвищою ціллю - незалежність України.Також Гетьман зазначив, що Україна має велику притягаючу силу. Міністер закордонних справ Дорошенко приймає щодня депутації із суміжних областей, з Кубані, Дону, які бажають получитися з Україною. А конечним завданням є прилучення Криму.Гетьман у своїй дальші розмові з кореспондентом відкинув усякі чутки, щодо його симпатіях до царської Росії, висловлюючись так: "Болить мене, що ті обвинувачення, які приписують мені нечесну та постидну ролю, поширились і найшли віру навіть серед австрійських Українців. Оскільки знаю, австрійські Українці не є соціалістами. Вони так само стоять на засаді пошани власності і громадського ладу, як я, і у своїй програмі не стоять за конфіскацію землі та большевицькими експериментами." Посилання:К. Левицький "Великий Зрив". Львів. 1931.Ілюстрації: вирізки з міжнародного часопису "Welt Im Bild"
СПРАВА МОРАСА Після звільнення Франції союзними військами очільник новітнього французького монархізму впав у немилість резистанстької влади Де Голля та був заарештований разом з співвласником видання «Французька Дія» Морісом Пюжо, як «видний діяч» та навіть «ідеолог» режиму маршала Петена, деякі йшли далі та розглядали Мораса, як найближчого радника героя Вердену. На початку судового процесу у Ліоні, який тривав три дні з 24 по 27 січня 1945 року, голлістська та комуністична преса тріумфально заявила про «обезголовлення Колаборації». Морас і Пюжо палко захищали своє імʼя, апелюючи до германофобної політики Французької Дії, яка брала початок з Першої світової, коли видання зайняло впевнену і неухильну патріотичну позицію щодо Німеччини, але незважаючи на завзятість адвокатів та підсудних рішення про увʼязнення було прийнято поза межами ліонського залу справедливості — обидва отримали обвинувачувальний вирок. Це помста за Дрейфуса!
— Шарль Морас після оголошення вироку Далі буде Regnum Aeternum
"Не гоже є держати отчину нашу крижевникам-темпличам"— під таким гаслом Данило Романович взяв штурмом місто Дорогочин.Військова хитрість та причина успіху цього штурму, на думку історика Миколи Котляра, полягає в тому, що з самого початку Данило з братом Васильком вчинили неочікувано — вони вдали, що йдуть до Берестя битися з ятвягами.Літопис подає цю подію в ключі того, що Данило спонтанно змінив плани лише тому, що повінь в березні 1238 року підняла воду в річках.Існують великі суперечки між істориками про масштаб цієї битви. Тут реалістично виглядає, що проти руської кінноти виступило до двох сотень рицарів. Ці рицарі загрожували Волині, але для ефективного контролю, на думку Каляндрука, цих рицарів мало бути в 5 разів більше.Цілком імовірно, що князь Данило вирішив обманути рицарів — він вдав, що збирається битися з ятвягами, аби безперешкодно дійти до Берестя і вже звідти вчинити марш на фортецю. Перемога з взяттям в полон рицарів мала не останнє значення в протистоянні з Конрадом І Мазовецьким та князем Михайлом Всеволодичем за повернення спадщини Романа Мстиславича.На тому ж місці, в 1253 році Данила коронували Королем Русі.Телеграм| Ютуб 🇺🇦