І тут ти думаєш: блін, в Україні ж теж є пивоваріння і теж як частина культури. Чому ми не подумали, що дріжджі можна забирати звідти в їжу?))У Британії продукт має статус делікатесу, бо його або обожнюють, або ненавидять (вони так у своїй рекламній кампанії й написали: Love it or hate it). Пояснюємо нижче, чому👇Смак: дуже інтенсивний, солоний, з яскраво вираженими нотами умамі, має легку гіркоту, схожу на концентровану соєву пасту або пивні дріжджі (логічно). Тому, хто куштує це вперше, смак може здатися занадто різким, звідси в деяких і розвивається відраза.Консистенція: густа та липка, нагадує мед або патоку.Дуже концентрована, тому марміт використовують у мінімальній кількості.Якщо хтось куштував — діліться досвідом у коментарях.Як їсти марміт?Ідеально підходить як додаток або підсилювач смаку (ложками його їсти неможливо).Найпопулярніші способи вживання:— На тості. Поширений британський спосіб: підсмажений тост із вершковим маслом + тонкий шар марміту. Масло пом’якшує його інтенсивний смак.— Як ароматизатор у супах, соусах, бульйонах та рагу, щоб додати глибини смаку.— Як маринад для м’яса або як приправу для овочів.— Із сиром (підходить до витриманих сирів).— У випічці. Додають у тісто для здоби або хліба, щоб надати пікантності.❤️ — якщо цікаво скуштувати.