Моє лікування депресії офіційно завершилось майже місяць тому (надалі мені треба продовжувати увесь той об'єм, що ми проходили з КПТ-терапевтом самій, і та повністю відступить), а я все ніяк не напишу про цю подію, бо тільки з'явився ресурс щось робити і ось тобі Аня купа роботи, ось тобі курси з французької, ось ще тобі травма гомілкостопу, яка все ніяк не пройде, щоб жилося цікавіше😂 Наступний етап — змінити упередження, що заважають жити в цілому та сильно впливають на творчість. Якщо коротко, то все це пов'язано із самооцінкою. Я досі не відчуваю ні радості, ні щастя, ні любові в цьому житті, проте вже стала хоч щось відчувати, частково навіть якось інакше, ніж до депресії._______________👉Тепер поговоримо про те, що ж я робила, щоб вийти з депресії.Якщо у вас поки немає коштів на терапевта, то реалізація цих кроків допоможе поступово почуватись краще.✳️ Головне (ці правила обов'язкові для виконання, якщо ви бажаєте одужати):1. Поступовість і маленькі крокине навантажуйте себе всім та одразу, робіть прогулянку хоч 5 хв, ніж жодної, особливо коли ви чекаєте що маєте проходити 10 000 кроків щодня. Важко почати те, що здається занадто складним чи важким. Поступово збільшуйте навантаження, але теж не в 2 рази, а на 10-20% від попередньго, тут як відчуваєте.2. РегулярністьРобіть усе кожного дня або якщо вже наважились тренуватись по 1-2 години, то визначте скільки раз на тиждень будете робити (2 чи 3 рази і по яким дням) і дотримуйтесь цього. Проте не забувайте, що життя це життя, яке вносить свої плани та корегування, тому дозволяйте собі це. Раптом не вийшло, то можна запланувати це на завтра або перенести на інший день, головне себе не картати за це теж (пункт 5).3. ПлануванняМені ця вправа далась найважче, бо я ненавиджу планування (як виявилось, що тепер без цього я не можу жити). Записувати план треба на кожен день, по можливості планувати увесь тиждень. У плані мають бути як справи, які просто треба зробити, як і ресурсні активності (про них поговоримо наступним постом). 4. Запис стану/ведення щоденникаЩе одна моя неулюблена вправа (була), бо потрібно протягом всього дня, тижнів, місяців слідкувати за своїм станом. Який у мене настрій? Що я зараз відчуваю і чому? Я раніше дуже дратувалась, коли ставила собі ці питання, бо більшу частину життя ігнорувала свій настрій та що відчуваю. А вчитись розуміти власні емоції я почала буквально 2 роки тому, до того просто ховала їх у найглибший куточок мозку і не діставала, доки воно саме не прорве водоспад. 5. Піклування про себеВимкнути критика, перфекціониста і весь той негатив по відношенню до себе ой як не просто, знаю, але одужання неможливе якщо не почати ставитись до себе із співчуттям.______________Продовження буде в наступному пості, бо тг не дозволяє публікувати велику кількість тексту 🙈Розпишу кроки, які потрібно буде виконувати і вчитись це робити на постійній основі