🇺🇦 Менш ніж за тиждень, 12–13 листопада, Україна прийматиме важливий захід – Європейський регіональний саміт шкільного харчування. Робитиме це як учасниця всесвітньої Коаліції шкільного харчування, до якої вступила торік.Мета спільноти з понад 100 країн – дати якісну їжу кожній дитині у світі.І в України тут – унікальний досвід. Бо за роки російського вторгнення ми не зупинили, а наростили реформу шкільного харчування. Адже турбота про дитинство – найважливіша частина нашої оборони та стійкості.👉 Відповідно до каскадного принципу, зараз реформа – у громадах. І команда реформи допомагає їм доносити ці позитивні зміни вже до конкретних шкіл, садочків, до кожної дитини. Щоб у тяжкий воєнний час нове меню ставало не просто «обідньою перервою», а підтримкою для цілих родин, острівцем стабільності, нормального життя, яким воно має бути.А вели до цього, як і до кожної успішної реформи, десятки необхідних кроків та сходинок, серед яких:✔️три партнерські зустрічі з військовими обласними адміністраціями, на яких дивилися та вивчали різні підходи та практики харчування. Зустрічі проводили на базі шкіл Київської області, а вже цього року команда збиралася в Одесі для ознайомлення з місцевим досвідом упровадження каскадного методу реформи;✔️перша в Україні фабрика-кухня, побудована за сприяння фонду Говарда Баффета;✔️19 регіональних форумів, проведених минулого року для обізнаності громад;✔️регіональні стратегії шкільного харчування, розроблені в кожному регіоні на основі державної, але з урахуванням локальних особливостей.Цього року – нові кроки у вигляді масштабних субвенцій:📍Субвенція на безкоштовне харчування: держава виділила 2 млрд грн на безоплатне харчування тисяч учнів 1–4-х класів (із розрахунку 50 грн на дитину, але громади завжди можуть збільшити цю суму) з жовтня до грудня 2024 року.📍Інфраструктурна: 1,5 млрд грн виділила на створення та модернізацію харчоблоків у школах держава, ще 500 млн грн – громади.📍Субвенція на кулінарні хаби – будівництво 11 навчально-практичних центрів для тренінгів кухарів.Словом, нам буде чим поділитися на майбутньому саміті. Раді бути корисними, раді будемо новим партнерам та вдячні тим, хто вже підтримує наших дітей. Бо якісне та здорове сьогодення – це таке ж майбутнє. Для всіх.
👩🏼⚕️ Є таке твердження: половина (якщо не більше) успіху в лікуванні залежить від догляду, який надають медсестри й медбрати, – турботи та уваги до пацієнта.Ця робота завжди була важлива. А зараз важить іще більше. Вона – частина оборони країни. У перші хвилини після російського бомбардування «Охматдиту» саме медпрацівники, зокрема медсестри, медбрати, лікарі, рятували дітей від наслідків атаки.🇺🇦 Тому назва сьогоднішнього (уже четвертого) Осіннього медсестринського форуму, який відбувається у Львові, – «Медсестринство на захисті дитинства» – нині така багатозначна.Медсестри та медбрати завжди захищали своїх маленьких пацієнтів від хвороб. Тепер стали на захист ще й від війни та її наслідків.🫂 А вони, на жаль, не лише фізичні, а й ментальні.Зараз діти переживають стрес та відчувають тривожність так само, як дорослі (йдеться майже про 80 % українців). І саме медсестринству дуже важливо професійно розпізнати ці стани та вчасно надати допомогу, щоб вони не переросли у травматичний досвід на все життя.📍Два місяці тому ми провели в Києві Саміт перших леді та джентльменів на ту ж тему, досліджуючи всі небезпеки для дітей – від воєнної до ментальних. До цього заходу ми ініціювали опитування в 15 країнах, і в усіх 75 % батьків сказали, що відчувають, що зараз діти в більшій небезпеці, ніж вони в часи свого дитинства. Ось таке відчуття тривожності панує сьогодні у світі, у такій невпевненості зростають діти. Безумовно, російська агресія – одна з причин цього «вірусу небезпеки», який усіх заражає.Тому всі, хто працює з дітьми зараз, – агенти майбутнього. Повернути дітям упевненість у житті, віру у власні сили – фізичні та моральні – значить створити краще завтра і для них, і для всієї країни.
👩💻 Гендерний розрив в оплаті праці в Україні на рівні 18,6 % – говорили про це, зокрема, на Українському жіночому конгресі. Це означає, що жінки працюють на шість із половиною років більше упродовж життя, щоб заробити таку саму суму, як і чоловіки.👉 Мета уряду – знизити цей показник до 13,6 % до 2030 року. Вона закладена у Стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці.Однак реалізація цієї мети можлива лише за однієї умови – якщо замість усіх голосів сумніву, що звучать у головах українських жінок, гучно лунатиме голос, який каже: «Звісно, зможеш». 👩💼 Зможеш бути будь-ким: лікаркою, водійкою, бійчинею, керівницею виробництва, очільницею міністерства. Можеш рятувати, захищати, змінювати. Можеш отримувати гідну оплату за свою роботу, поєднувати материнство та кар’єру. Жінки насправді можуть абсолютно все.Про це – інформаційна кампанія «Звісно, зможеш!», яку реалізує ООН Жінки у партнерстві з Міністерством економіки України та офісом першої леді за фінансової підтримки уряду Швеції.#ЗвісноЗможеш #РівнаОплатаПраці #ГендернаРівність #РівніМожливості
📈 Ще більше нових бізнесів відкрили жінки за цей рік – уже 59 %.Участь жінок у грантовій програмі «Власна справа» збільшилась до 48 %. Відповідно, і кількість переможниць у ній зросла!Вже 22 % керівників наших дипломатичних місій – жінки. Це теж більше, ніж будь-коли.За даними Міноборони, вже майже 20 % усіх добровольців – це жінки.📍Тема цьогорічного, восьмого Українського жіночого конгресу, що триває сьогодні в Києві: «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».Попри війну цей потенціал невпинно зростає, і жінки постають у нових ролях і якостях. Одразу треба визнати: такий потенціал найчастіше має високу ціну. Лише за поточний рік я мала честь познайомитися з неймовірними жінками, зокрема вчительками, які пережили й переживають драматичні випробування.Як-от Лариса Фесенко, яка пройшла 45 діб російського карцеру та після деокупації повернулась до рідної школи на Харківщині. Або Олена Влезько, яка продовжила дистанційне навчання учнів із підвалу батьківської хати на Миропіллі, що на кордоні з державою-агресоркою, під постійними обстрілами.👉 Однак – і це довели фахівці – існує феномен посттравматичного зростання. Не все, що зараз відбувається, нас гальмує. Поряд із нашими травмами й болем, інколи навіть як їхній наслідок, є й можливості. І нам усім – і жінкам, і чоловікам – варто в це вірити, якщо хочемо будувати сильне суспільство.Ви скажете: багато жінок зараз керуються не тим, чого дійсно хочуть, а тим, що потрібно. Роблять не вибір, а виконують місію. Так.Але за нами залишається головне: сприймати ці вимушені обставини як гальмування чи як можливість.І щойно ми побачимо у своєму непростому повсякденні можливість – для власного зростання, розвитку, життя – це буде те, чого точно ніколи не зможе відібрати ворог. Це те, що підсилить нас і країну.🇺🇦
Пану Миколі сімдесят п’ять. Він учитель вищої категорії. Початок повномасштабного вторгнення зустрів, хворіючи на ковід разом із дружиною, спостерігаючи, як на Київ летять ворожі літаки. 📝 На третій день війни почав вести щоденник. Каже, відчув, що можуть обоє загинути, тому вирішив записати свої враження та переживання.«Завдяки письму я зміг перетворити страх і тривогу на надію та підтримку. Я писав, щоб зрозуміти те, що відбувається навколо, щоб залишити спадок своїм дітям. Я писав, щоб пам’ятати, щоб боротися. І в цій боротьбі я знайшов не лише сили, а й свою стійкість. Ми з дружиною стійко пережили окупацію, а щоденник, як і планував, дістався дітям. Я щасливий, тому що зміг передати його особисто».📃 Цю історію пан Микола розповів уже в іншому щоденнику – «Щоденнику стійкості». Це проєкт, який стартував 25 жовтня разом із Диктантом національної єдності як його продовження, коли українцям було запропоновано разом із диктантом написати свою історію стійкості. 👨💻Зараз «Щоденники стійкості» – це онлайн-простір для рефлексії, створений, щоб підтримувати та надихати в непрості часи. Кожна історія в ньому особливо щемка, кожна – свідчення національної стійкості. Адже стійкість одного – стійкість мільйонів. Під цим гаслом працює проєкт. Тож запрошую до прочитання та за бажання до особистої рефлексії.https://diary.howareu.comСпецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується разом із медіакомпанією «Суспільне Мовлення» та «Українським радіо» в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
🏫 53 % українських школярів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, та лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям – про це свідчить дослідження МОН. Діти бояться розповідати – мовляв, ситуація стане ще гіршою або ж дорослі не зрозуміють.Зараз шкільні канікули – час, коли можна поговорити з дітьми про булінг і розповісти про безпечні способи повідомлення про цькування у школі.👩💻 Для того, щоб швидко та безпечно поскаржитись на булінг, необхідно зайти на сайт АІКОМ, обрати «Повідомити про булінг», зайти або зареєструватися на сайті, заповнити коротку анкету й натиснути кнопку «Продовжити», щоб підтвердити свою заяву.Анонімну скаргу може залишити тільки дитина, не вказуючи будь-яку інформацію, що допоможе ідентифікувати запит. Проте таку скаргу зможуть розглянути лише на рівні школи, а дитині запропонують ознайомитися з матеріалами для самопідтримки.👮♂️Якщо ж ситуація потребує залучення поліції, тоді необхідно залишити дані – так школа і правоохоронці зможуть допомогти конкретній дитині. Батьки / інші законні представники не можуть залишати анонімні заяви, але мають змогу повідомити, вказавши свою контактну інформацію.👉 До речі, повідомити про булінг також можна, якщо дитина помітила його щодо інших: анонімно чи залишивши свою контактну інформацію. У будь-якому разі після отримання заяви директор/-ка школи протягом доби має відреагувати на звернення.З булінгом, як фізично, так і онлайн, діти стикаються в усьому світі – обговорювали це нещодавно на Саміті перших леді та джентльменів. Але Україна наразі активно залучає найкращий світовий досвід, аби допомогти дітям пройти цей непростий досвід. І механізм реагування, як-от цей, – важливий крок для вирішення проблеми булінгу.
🇺🇦 700 українських шкіл отримають фінансову підтримку від ЮНІСЕФ, аби підготуватися до зими. Кожному закладу припаде по 290,5 тис. гривень – понад 203 млн гривень загалом.🇺🇳 Вдячна Дитячому фонду ООН за таку своєчасну й потрібну допомогу. Більшість шкіл, що її отримають, – у прифронтових регіонах. Також допомогу буде надано школам, які є єдиними у громаді, – а отже, до них ходять діти з кількох населених пунктів.🏫 На ці кошти заклади утеплять, встановлять теплові генератори, закуплять паливо та, за потреби, проведуть необхідні ремонтні роботи. Особливо вдячна, що на частину з них можна буде модернізувати шкільні їдальні, а значить, ці заклади приєднаються до реформи шкільного харчування та готуватимуть своїм учням корисні гарячі обіди.🤝 Вдячна всім, завдяки кому цей проєкт відбувся: ЮНІСЕФ, Мінреінтеграції, МОН, Офісу Президента України, а також уряду Німеччини, який спрямував кошти в Україну через Німецький банк розвитку (KfW). Ця зима вкотре обіцяє бути непростою. Та ми вкотре обов’язково пройдемо її гідно з допомогою друзів 🇺🇦.
Захистити й підтримати дітей – найбільший виклик для всіх дорослих під час оборони України. Тому ми завжди особливо вдячні тим, хто допомагає нам це робити.🇺🇸 Концерт для дітей та молоді України, організований спільно з Постійним представництвом України при ООН, відбувся 23 жовтня у славетному Карнегі-холі в Нью-Йорку.Карнегі-хол – особливе місце для України: саме тут два роки тому, на початку повномасштабної російської агресії, відбувся один із перших благодійних концертів на підтримку нашої країни. Згодом тут звучала українська класична мелодія «Щедрик», відома у США та світі як Carol of the Bells. Це був щирий і потрібний нам вияв підтримки, бо коли у країні постійно звучать сирени повітряної тривоги, дуже хочеться чути музику надії.💬 «З моменту російського вторгнення в Україну Карнегі-хол сприяє зближенню глядачів, артистів та міжнародної спільноти з українським народом», – зазначив виконавчий та художній директор Карнегі-холу сер Клайв Гіллінсон.🤝 Велика вдячність йому, ведучому та другу України Лієву Шрайберу, диригенту Крістофу Ешенбаху, під чиїм керівництвом міжнародний оркестр, провідні музиканти та солісти світу виконали, серед іншого, «Молитву за Україну» Валентина Сильвестрова та відому своєю безсмертною «Одою до радості» Симфонію № 9 Людвіга ван Бетховена. А також – Постійному представництву України при ООН за підготовку концерту та розвиток співпраці з Карнегі-холом, яка за останні роки вже має свою видатну історію.Дякую українському хору «Думка» у м. Нью-Йорку та художньому керівникові Василю Гречинському за виконання Державного гімну України, яким символічно відкрили захід.Кошти від концерту підуть на потреби дітей, що постраждали від російської війни проти України.І щиро вірю, що колись вони теж зможуть побувати в цьому залі й сказати вже своїм дітям: «Тут нас підтримали в тяжкий момент, тут наші друзі!»
🇺🇦 На обкладинці «ELLE Україна» мої колеги з різних країн світу – разом у Києві під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів: перша леді Гватемали Лукресія Пейнадо, перша леді Естонії Сір’є Каріс, чоловік Прем’єр-міністерки Данії Бо Тенгберг, перша леді Литви Діана Наусєдєнє, перша леді Сербії Тамара Вучич, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, перша леді Фінляндії Сюзанн Іннес-Стубб, дружина Прем’єр-міністра Белізу Россана Брісеньо.📑 Тим часом результат нашого саміту вже на міжнародних майданчиках і в обговоренні. Спільну декларацію учасників саміту, що узгоджує ключові пріоритети безпеки дітей (власне, їй і був присвячений захід), ми вже представили на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. І це лише початок її всесвітньої презентації. Бо цей документ не декларативний чи декоративний, а експертний і ґрунтується на українському практичному досвіді порятунку дітей від російської навали.Ми з колегами пропонуємо його світові як новий стандарт. Бо за останні три роки бачимо, наскільки хиткими є навіть найкращі міжнародні домовленості перед реальною загрозою. Хіба ми можемо казати, що Конвенція ООН про права дітей працює, коли країна – член ООН, країна-терорист Росія вбиває та викрадає українських дітей? Певно, ні. Отже, потрібен новий план дій. Його і пропонує Україна.🏥 Саміт дає дієві результати. Наприклад, у закладеному торік медичному партнерстві беруть участь уже 17 країн, а побратимами українських клінік стали 44 медичні заклади.І пропонуючи тепер світові план захисту дітей, ми також знаємо, що він може і буде дієвим, якщо світ діятиме разом із нами.👉 Це, власне, і є м’яка сила, яка є принципом саміту: досягнення спільних цілей через співпрацю та симпатію. На відміну від сили жорсткої, насилля чи підкупу, якими, зокрема, весь час послуговується Росія. Але, як точно висловилася моя колега – перша леді Фінляндії, м’якої сили, сили справжньої солідарності Росія нині точно не має.Фото: Антон Кулаковський та Ден Бобров
📚 «Справжня війна. Вторгнення в Україну та національна оборона Португалії» – таку книгу опублікував торік Нуну Рожейру, португальський політичний оглядач, дослідник, викладач. У ній журналіст із 30-річним досвідом викриває російську пропаганду й порушення міжнародного права. Та головне – пояснює читачу, чому російська агресія проти України стосується не лише України, а й усього світу, якщо він хоче бути вільним.🇵🇹 Цей факт і сама стараюся доносити під час усіх своїх міжнародних візитів, тому охоче прийняла запрошення пана Рожейру щодо інтерв’ю для його програми на популярному португальському каналі SIC.Обговорили інформаційний бік російської агресії – фейки та дезінформацію. Більшість українців наша оборона вже навчила інформаційної гігієни – перевірки фактів, а ось багатьом європейцям ще тільки належить це зробити – для власної безпеки.📱Напад на Україну та наша оборона – мабуть, перша у світі війна у прямому ефірі, коли все, що відбувається, одразу ж потрапляє на екрани. Тому той, хто хоче знати правду, завжди її дізнається.Але інший бік цієї прозорості – те, що ми не можемо захистити наших дітей від інформації, що травмує. Ми живемо в одному інфопросторі й одразу говоримо з ними про те, що відбувається, як із дорослими, – нарівні, щиро. Як спинити агресію назавжди, як зробити світ більш справедливим і безпечним. Українські діти думають про це разом із нами вже зараз, що дуже тішить, бо значить, вони готові бути свідомими громадянами. Не дітьми війни, а її переможцями.🏫 Власне для цього – для підтримки наших дітей – і працюють зараз як державні проєкти (від програми ментального здоров’я до реформи шкільного харчування), так і проєкти Фундації Олени Зеленської (від відбудови закладів освіти до підтримки всиновлення та прийомних родин).👉 Відповіла на класичне запитання, якою бачу Україну найближчого майбутнього. Давно це знаю: країною, яка захистила право на існування, не дала росії затягнути себе в тоталітаризм, країною, що здобула заслужену повагу.Але насправді все це відбувається вже зараз – уже зараз Україна може багато чого дати світові: нові ідеї, досвід, талановитих людей – і в мистецтві, і в освіті, і в медицині. Аби лише її готові були чути.
TGLIST.COM.UA
