TRIP:TYCH — бренд парфумерії та прикрас, що символізує подорож людським буттям. Інсайти перетворюються на неплинні аромати й об’єкти, єдність натуралістського дизайну з високою ремісничою майстерностю. Натхнені природою і цікавістю до світу, продукти TRIP:TYCH є багатогранними концептами, що розкриваються наново з рухом часу. У TRIP:TYCH вважають, що змістовність важливіша за кількість, тому постійно розвиваючись, не женуться за масштабом, адже справжнє зростання відбувається природно.Саме тому виготовляють лімітовану кількість прикрас — 33 вироби на місяць. Цей формат дозволяє дотримуватися високих стандартів виробництва, а майстрам — виконувати своютонку художню роботу у свідомому темпі. Унікальність кожного виробу закарбовується у гравіюванні із серійним номером.Кожна нота ароматів TRIP:TYCH у парфумерній композиції використовується, аби відтворити спогад, емоцію, стан. Парфуми — це інструмент, що без слів транслює нерозказані історії та стає елементом самовираження.На фото твердий парфум-прикраса NENUPHAR- натхнений німфеєю — жовтою лілією, що квітне у водоймах влітку, а форма прикраси наслідує розріз насіннєвої коробочки жовтого латаття.Цей образ символізує цілісність та колообіг життя.Підписатись на Паляницю Написати автору
Woolkrafts -український бренд , який з 2014 року пропонує якісний і стильний текстиль для дому та подорожей. Пледи, виготовлені за технологією Knitstring (для створення виробу відразу три шари ниток з'єднуються між собою),мають високу якість, а завдяки креативному дизайну, роблять бренд впізнаваним. Текстиль міцний, дозволяє шкірі дихати та підтримує комфортну температуру у будь-яку пору року. Особливу увагу творці бренду приділили тактильним відчуттям – матеріал приємний до тіла, його так і хочеться торкатися.«Нам було важливо, щоб плед став класним подарунком: привабливим, теплим, якісним. І щоб обов’язково дарував настрій! Для нас плед — це турбота. Ну от правда, якщо замислитися, він сам по собі вже є втіленням тепла. І водночас може легко подарувати тепло усім навколо.»- так описують свою роботу в команді бренду.За час існування пледи Woolkrafts встигли побувати й оселитися у багатьох країнах світу, взяти участь у Paris Design Week, потрапити до рейтингу топ-100 уркаїнських брендів, а також порадувати собою тисячі людей в Україні та далеко за її межами.Підписатись на Паляницю Написати автору
«Здавалось би, що-що, але соняшник, екзотичну квітку, завезену до ботанічних парків європейських монархів із північної Америки, українцям довго було не здолати. Заокеанська, королівська, елітарна, ця рослина довго не мала шансів увійти як до українського фольклору, так і до візуальної історії. Стартували питомо наші зображення соняшника пізно, з портрета середини ХІХ століття невідомої молодої дівчини у вишиванці й із разками коралів, яка тримає корзинку зрілого соняха та витягає з нього зернята. Жодного символізму, цілком прозаїчно: збирається лузати насіння. Увести цю рослину, яку садили попід тинами (що засвідчують мальовничі етюди багатьох пейзажистів кінця ХІХ століття) і в центральній, і в західній частині України, до пантеону символів, вдалося Михайлові Жуку й Георгію Нарбуту на початку ХХ століття. Великі знавці квіту, вони умістили соняшник поряд з чорнобривцями й кетягами калини, та в підрадянські часи як усю їхню творчість, так і ці зображення забороняли, а потім неохоче показували публічно. Майже так, як і знаменитий кадр із фільму Олександра Довженка «Земля» 1930-го, де оператор Данило Демуцький показав героїню на тлі високого неба поряд із соняшником, що ніби повертає свою пишну голівку вслід за чистою жіночою вродою. Стрічка стала європейською сенсацією, її візуальну мову почали цитувати світові режисери, але її заборонили в СРСР наступного ж тижня після виходу на екрани аж на 40 років.»- зі статті Діани Клочко «Наші трагічні і життєствердні соняхи» для видання Український Тиждень.На фото брошка Сонях від ZarmilkasПідписатись на Паляницю Написати автору
Maistrenko Ceramics -майстерня, що спеціалізується на виготовленні авторської кераміки, заснована сімейною парою Майстренків у 2012 році в місті Хмільник (Вінницька область). Олекса та Олеся Майстренки створюють дивовижний керамічний посуд ручної роботи: тарілки, піали, кружки різноманітних форм та розмірів, а також предмети інтер’єрного декору: вази, скульптури тощо. Кожна створена ними річ є єдиною у своєму роді, іншого ідентичного їй екземпляру просто не існує. На сьогодні поціновувачами авторських керамічних виробів бренду Maistrenko Ceramics є не тільки українці, але й люди з різних куточків світу. Причиною високої популярності продукції, що створюється в студії Майстренків, є вдале поєднання в ній індивідуальності, естетичної привабливості, практичності та функціональності. Олекса та Олеся Майстренки застосовують різні технології створення художньої кераміки: гончарство, лиття та ліпку, в якості матеріалів використовують українську, іспанську та французьку глину, а також італійські, іспанські та німецькі глазур та пігменти.Підписатись на Паляницю Написати автору
Спеціальний проєкт Will2Win BOBKOVA X BANDA X Текстиль-Контакт з ініціативи Офісу Президента України, Міністерства молоді та спорту, Національного Олімпійського комітету.Україна - це єдина країна, яка відправила делегацію спортсменів на Олімпійські ігри в умовах повномасштабної війни. Девіз Української Олімпійської збірної цього року - «The Will to Win».На футболках зображені українські спортсмени, Назар Чепурний, Марина та Владислава Алексіїви, Олексій Федина, Ірина Коляденко, Людмила Лузан, Вікторія Ткачук, Сергій Стахлвський, які продемонстрували неймовірну силу духу.На фото футболка з ВІКТОРІЄЮ ТКАЧУК.Легкоатлетка з Хмельниччини, яка представляє Донеччину. Це її треті Олімпійські ігри, Вікторія також виступала на Олімпійських іграх 2016 у біо та 2021 у Токіо. Початок повномасштабного вторгнення зустріла на зборах у Португалії, але переживала про батьків, які були у Київській області. В Україну повернулась у березні. Брат Вікторії Ткачук служить у Збройних Силах України.Прибуток з продажів перераховуються на розвиток параолімпійського спорту.Підписатись на Паляницю Написати автору
В Україні відбувається справжній handmade-бум. Вироби багатьох вітчизняних майстрів вражають своєю красою та вишуканістю.Авторська іграшка Тетяни Ребекевші просто не може залишити байдужою не тільки малечу, а й дорослих.«Всі мої ведмедики, зайчики й мишки маленькі та милі, а особливими їх робить одяг у стилі «шеббі шик», у якому використовується багато мережива, вишивка у стилі рококо, квіточки та бантики ручної роботи. Оздоблені таким чином капелюшки, капори, чепчики, панталони, капчики дуже милі… Цей стиль з нотами романтичності та вінтажності мені дуже подобається. Shabbi chik дослівно перекладається з англійської мови як «потертий шик». Стилю притаманні стримані пастельні тони, навіть трохи старіння і потертостей, коли це стосується меблів або взуття. Батьківщиною «шеббі шику» є Англія. Іграшки у цьому стилі зараз дуже популярні в Європі. До речі, я створюю не лише милих звіряток та одяг до них, але й ліжечка з вишуканою постіллю.»- розповіла пані Тетяна в інтервью газеті Факти.Підписатись на Паляницю Написати автору
Вінок — традиційний український головний убір. Звичай плести вінки для прикраси сягає ще язичницьких, доісторичних часів, вони мали сакральне значення — як атрибут обрядів весняного циклу й купальських ігрищ.Вінок був важливим атрибутом дівочого образу, його носили з підліткового віку і до шлюбу.Весільні вінки по-особливому колоритні, що цікаво -у них не вплітали живі квіти, окрім барвінку-аби кохання не зівʼяло .Існувало безліч регіональних варіацій:Віночок з «Цукерками» робили в Бессарабії з вати, загорнутої у папір і оздоблювали намистинами з дутого скла. «Кода» або «Вінок з павунами»-це Буковинський високий вінок сплетений з ковили(на фото), віднедавна внесено до переліку національної культурної спадщини.Восковий вінок побутував на поділлі. Його робили з воскових крапель-восковиць, доповнювали квітами та стрічками. Сьогодні цю традицію з успіхом відроджує майстерня БРОСТЬ.Ключківський вінок - виріб з гусячого пірʼя , який створювали на Коломийщині.На фото реконструкція історичного образа нареченої з Буковини майстерні-студії makoviya_troianivnaПідписатись на Паляницю Написати автору
Гільзи в ювелірних виробах та скульптурах відомого київського ювеліраВолодимира Балибердіна з'явилися ще до початку повномасштабного вторгнення. Але особливе звучання цей матеріал набув саме після 24 лютого 2022 року. Вражає, як смертоносна зброя в руках ювеліра перетворюється на ажурний, ніжний, що ніби лине у повітрі, витвір мистецтва. Вироби Володимира, маючи великий попит, розлетілись по всьому світу.«Працювати з гільзами почав у 2014 року. Тоді використовував гільзи, що залишилися ще з Другої світової вiйни. Робив крила, янголів та інші скульптури в подібній тематиці — як переживання подій, що відбуваються в Україні.Вже після повномасштабного вторгнення, коли звільняли Київщину, в майстерню принесли гільзи, зібрані під Бучею та Iрпенем. Почав експерементувати з ними, щоб зробити щось нове. Так з'явилися перші прикраси.Виготовляв у своїй майстерні вироби з латунних гільз. Робляться вони за унікальною технологією, за допомогою зварювального апарату. Накладається 3-4 шари латуні, зверху виріб пропалюється, а далі йде ювелірна технологія.Латунь живе довго — 200-300, а може й 500 років. Є більш яскраві та тьмяні відтінки латуні. Матеріал, звичайно, згодом тьмяніє, але виглядає цей процес дуже цікаво.»- розповідаю майстер.На фото скульптура «Янгол-охоронець»Підписатись на Паляницю Написати автору
