Тарас Чорновіл 🇺🇦

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Кіт, що не ловить мишей? Ефективність Зе-дипломатії: 3 візити, 100 спецефектів, нуль результатів…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=wBysnrkvJpI===Сьогодні розпинаються придворні писаки: який потужний у нас лідер, скільки він візитів уже мав, яку кількість іноземних лідерів зустрічав, скільки рук потиснув, а скільки чужих рук його по голівці погладжували, за плечико потріпали, за щічку ущипнули… Скільки він разів запросив цих лідерів приїхати в Україну, скільки разів подякував, скільки закликав чи розповідав. А ще скільки разів побикував (хоча в них це буде звучати: показав мужність, стійкість, принциповість)… А в мене дуже просте питання: і що ти завдяки цим колосальним шансам для дипломатичних переговорів, які для тебе кров’ю сплатили наші захисники, здобув для України?Сьогодні таки дістала ота маса реляцій, як Зе у Ватикані з папою, прем’єром Канади, з віце-президентом США… Тому вирішив трошки поділитися своїми пізнаннями в практичній дипломатії. Як це працює в нормальних лідерів держав, і як створюють спец-ефекти та статистику в Зе-пропаганді. Бо там усе настільки фальшиво й брехливо, що це просто вражає: невже аж так можна було??? Виявляються, можна, якщо цікавить ефектність, а не ефективність та результати.Я для ілюстрації вирішив коротко розібрати тільки цей його вояж, який ще не завершився. Більш ґрунтовно про Стамбул, бо там уже все ясно. Не про спец-ефекти й показушну принциповість, а про реальні наслідки й результати. Просто розділив на кілька категорій – чого він досягнув цим візитом з московією, з Туреччиною, з європейськими союзниками та з США і Трампом. Підсумки катастрофічні. Найкраще там, де тільки нуль, бо в ряді обставин ще й катастрофічний мінус. Другий, уже значно коротший блок – це його зальот до Албанії на саміт Євроспільноти. Там ще не всі дані засвічені, а деякі факапи (як з Орбаном) не можна поки чітко прив’язати до часу й місця. Там знову купа беззмістовних імітацій бурхливої діяльності й нуль конкретних досягнень. І один, судячи з усього, фатальний провал. Десь сьогодні-завтра європейські лідери ще спробують щось порятувати, але це вже сумнівно. Тож з результативністю геть не добре. А за кількісними показниками у Зе знову ж аншлаг. І сьогодні Ватикан та Рим. Тут поки ще все в процесі, але враження більше про активне роздування щік. Зрештою, наявність результатів дуже легко замірюється за день-два. Хіба би став приписувати собі чужі заслуги. Бо для України сьогодні пробують здобути корисні результати дуже багато авторитетних діячів. Їм би ще реально допомогти, а не заважати…І просте питання на завершення. Якщо у вас заведуться миші, то вас мало цікавитиме, як м’явкає кіт і як у нього розпушується хвіст, головне, щоб він мишей ловив. А коли воно тільки верещить і ще й гадить, а користі не приносить?...

З першого разу папу не обрали. Ну, на таке ніхто й не розраховував. Тим більше, що явного фаворита нема. Не забуваймо, що серед не найперших, але все ж серед перспективних кандидатів наш український греко-католицький кардинал Микола Бичок. Він наймолодший з усіх кардиналів - 45 років. І єдиний представник східних католицьких церков. Ймовірність його обрання не надто висока. Він десь на завершенні першої десятки ймовірних претендентів. Зрештою, це дуже серйозно. Чимало пап у минулому на старті мали ще слабші позиції. Тож, шанси є, особливо, якщо процес обрання затягнеться. При швидкому рішенні є перспективніші кандидати.Побачив вдалий вислів у Павла Нусса: "Врешті, світ заслуговує на Папу - українця. Так. Я не помилився. Світ заслуговує, а не українці. Українці - ні".Це видасться багатьом незрозумілим і провокаційним, але це, насправді, дуже точно. І щодо сприйняття та прийняття ймовірного свого папи. І... Та про що там говорити, українці в основній своїй масі продемонстрували, на кого та на що вони залуговують, ще в 2019 році.

Якесь сьогодні суцільне невезіння. Мав проблеми з антивірусом на ноутбуку. Запис на вечір приготував завчасу, а воно отак зависло майже на дві години. Добре, що хоч не пропало все. Отже, посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Справа Андрія Смірнова як дзеркало владної зе-корупції. І чому дехто із своїх деколи все ж залітає?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=NUacLRg5vHw===Прошу пробачення, сьогодні дуже пізно, бо в мене виникла проблема з ноутбуком. Більше години втрачено. На щастя, вдалося зберегти сьогоднішній вечірній запис. Тільки шкода, що з таким запізненням.Сьогодні маємо новину, яка пройшла майже непоміченою, хоча згадувалася доволі активно на багатьох каналах і ресурсах. Це повідомлення, що Вищий Антикорупційний Суд відправив колишнього заступника глави Офісу президента Андрія Смирнова під варту з можливістю внесення застави в розмірі 18 мільйонів гривень. Оскільки для цього фігуранта сума співрозмірна із вкраденим, за версією слідства, лише в о одній єдиній оборудці, то коректніше буде сказати, що ВАКС випустив топ-корупціонера під безболісну для нього заставу. Всі ми настільки звиклися до того, що ця зе-влада краде, мародерить та тотально занурилася в корупцію, що подібні повідомлення вже й не помічаємо. Та й я б не став тратити час на розбір дрібного звинувачення проти приспішника влади, який мав би відповідати за незрівнянно важчі злодіяння. Згадайте знищення правосуддя, так звані «плівки Труби» або викрадення судді Чауса.Але ця справа й пару питань, які вже появляються в прискіпливих громадян навколо неї, створюють підставу розповісти дещо ґрунтовніше про деякі особливості зеленої корупції. Чому слуги не можуть не красти? А головне, бо це питання іноді виникає, чому, все ж, деякі з них потрапляють у жорна правосуддя (хоча нічого з того на виході не матимемо). Хтось може втішитися: влада починає потрохи здавати й судити своїх. Це ж добре! На жаль, ні про яку справедливість чи невідворотність покарання навіть у натяку не йдеться. Використав цю нагоду, щоб розповісти про не надто часто згадувані механізми внутрішніх міжсобойчиків, коли дехто з членів зе-команди потрапляє ненадовго за ґрати, а потім деякий час мусить принижуватися в судах. Доки не відмиють або ж дадуть зникнути за кордоном. Про все це в пропонованому сюжеті.І ще про одну особливу дикість. Сума застави, яка фактично збігається із розміром украденого, за версією слідства, лише в цьому єдиному епізоді, виглядає, як знущання. Особливо, коли порівняти її з тими астрономічними сумами, які керовані донедавна цим же Смірновим, а нині його покровителем, суди виносять нашим військовим чи прямим заручникам режиму. Коли влада умисно й безпросвітно заґратовує захисників України та дає змогу вільно вийти на волю топ-корупціонерам і узурпаторам, то це вже називається режимом внутрішньої окупації. І зовсім наостанок коротенько прогнозую, що в підсумку ніякого вироку не буде. Або ж чисто символічний, як колись у Трухіна. Бо нема нині тих зловживань чи такої корупції, ниточки від яких не тягнулися б у три головні кабінети країни. Всі три на вулиці Банковій…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Добивати волонтерство – убивати свої військових… Великий Зе-саботаж у дії та ще й заднім числом". Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=ZeI-JFoJl3I===Волонтери б’ють на сполох – влада підступно виставила їм нереальні умови, за якими вони не лише не зможуть більше допомагати ЗСУ, але й виявляться ледь не кримінальними злочинцями та винними щурам-фіскалам колосальні суми. Заднім числом тишком і по підлому введено драконівські норми звітності. Щось подібне зе-влада вже пробувала робити у своїй постійній боротьбі проти волонтерської допомоги для ЗСУ восени 2023 року. Тоді суспільство вибухнуло обуренням і уряд, який запланував ці диверсійно-саботажні заходи, ніби відступив. Але тепер у влади є свій медведчуківський виплодок на посаді голови НБУ й ці орки режиму внутрішньої окупації зайшли несподівано із спини через фінмоніторинг банків. Умови й вимоги умисно такі, щоб абсолютна більшість волонтерських спільнот не змогли їх обійти. Кому ж удасться оминути бюрократичні перепони й відбитися від колосальних штрафів, на дорозі постануть нові перешкоди. Швидка підтримка військових неможлива. Дешеве забезпечення незаконне. Адже це подарунок для підтримуваних владою бариг, у яких те саме можна отримати з документами й звітністю для податкової за подвійну ціну. То хто там розповідав, як наживаються на війні??? Ну й для пригрітих владних «волонтерських» фондів подарунок. Таке враження, що ці норми готувалися з ними й під них. І байдуже, скількома життями заплатять наші бійці за цей бізнес на крові…Сьогоднішній сюжет побудований на моїх нагадуваннях, як формувалося наше армійське волонтерство і як зе-влада зразу після вторгнення починала з ним свою розправу. А ще сьогодні використовую оцінки представників трьох цілком відмінних волонтерських спільнот: Романа Доніка, Тамари Горіха-Зерня та Вікторії Мірошниченко. Те, що вони пишуть – це крик відчаю. А ще підштовхування вже навіть не так суспільства, як військових до підтримки капітуляції у війні. Мовляв, тепер вам ніхто не допоможе, ніхто вас не врятує. Я ще не чув, щоб хоч одна армія світу воювала за умов такої зради, підступу, мародерства й владного саботажу.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "«Що згорить, те не згниє», чи «згоріла хата, гори й стодола»? Проговоримо Угоду про копалини…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=v3FJUNdyhWU===Минулої ночі у Вашингтоні була підписана важлива для США ресурсна угода з Україною. Трамп тріумфує. Америка на цьому заробить, а він нарешті має першу дійсно золоту фішку на свої дуже навіть небездоганні 100 днів. Заради цього і сам Донні, і його адміністрація готові щось і для України корисного зробити. Як на мене, то в Трампа зараз є стимул підштовхнути пуйла до припинення вогню в Україні. Але то виключно опосередковані наслідки. Бо сама угода не містить абсолютно ніяких безпекових гарантій. А що ж вона тоді такого містить, що й наші урядовці, скривившись та з дулею в кишені, взялися її виправдовувати й нахвалювати. А проплаченому пропагандистському болоту, яке стриму не знає, і тези та аргументи не потрібно надавати. Там усе «найвеличніше, найвидатніше, найпотужніше…» От лише проблемно пояснити, чому ж, якщо тут усе так пречудово, вчора тричі міняли темники й уже запускали тезу про страшні підступи проклятих янкі, які мужньо відбила підручна Єрмака Юлія Свириденко. Але та диспозиція протрималася лише пару годин. Далі знову наказали хвалити. Принаймні, для дуже поверхового аналізу й невибагливого глядача та читача деякі аргументи відшукати можна. Дійсно, це абсолютно не той страшний документ, який був злитий громадськості через нардепа Желєзняка. От тільки кардинальних змін у самих підходах немає. Деякі фрази стали більш обтічними, але їх суть не помінялася. Змінився обсяг документа: було під 60 сторінок, а зараз 11. А є такий закон збереження. І не лише в природі, але й в економіці та праві. За ним: «якщо десь чогось поменшало, то в іншому місці добавиться. Учасники домовилися рятувати потопаючого Зе і його команду. Всі дразливі й жахливі теми з самої публічної угоди, яка має пройти ратифікацію в парламенті, прибрали. А натомість, приховано будуть запроваджуватися дві інші так звані технічні угоди. І очікувано багато що з негативних деталей вирине там.А поза тим, бачу, як прибріхують урядовці та ховають реальні ризики угоди. А вони є і доволі серйозні. Тому я сьогодні вирішив зробити свій розбір польотів щодо викликів, які може принести ця угода про надра. Звично постарався хоча б найважливіше розкласти по поличках, тому вийшло трошки довше, ніж сподівався. Але нам про це потрібно знати. Є обнадійливі деталі й відверто згубні. І є багато припущень щодо того, що від нас приховали в отих майже 50 сторінках, на які несподівано схуд первинний документ, але які ж нікуди не остаточно не зникли…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "«Як фірман батОгом»… Як жонглюють угодою, за нас ініціюють нам підтримку та про ще не той імпічмент…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=Rrf5mUHhOKs===Сьогодні трошки відкладу наші внутрішні події, може визріє хоч щось важливе, бо на хороші новини ми з вами вже якось не дуже сподіваємося ще з 2019 року. А тим часом за межами України вирує своє життя. І доволі часто ми там також опиняємося в центрі уваги. Погано, коли через скандали, корупцію, придушення прав і свобод, краще, коли в контексті підтримки й солідарності. Як не дивно, але хороші й корисні для України події за кордоном для України примножує переважно не влада, а опозиція своєю державницькою діяльністю. Можливо, про деякі корисні підсумки візиту української опозиційної делегації на форум ЄНП до Валенсії зроблю окремий запис. Бо там справді сказано багато нам потрібного. А в Європі слова мають традицію підтверджуватися ділами.А сьогодні про три інші події. Перша – це взагалі якийсь суцільний скандал. Ідеться про одіозну угоду про надра. Ми ще не знаємо остаточного змісту угоди, але процедура просто шокує дурістю й дикістю. Тільки за сьогоднішній день укрделегація тричі поміняла свою позицію й з таким дурними відмовками, що соромно навіть згадувати, а довелося розбирати. На етапі пізнього вечора вже знову ніби підписують, звісно, ще раз поторгувавшись. І щось мені підказує, що не за державні інтереси…Ще минулої ночі з українського питання засідав Радбез ООН. Усе тут наче позитивно. Й особливо те, що міністр Сибіга відправив туди представляти позицію України не ганьбу вітчизняної дипломатії єрмаківського хама Мельника, а мудру й виважену заступницю міністра Мар’яну Бецу. Тож, на засіданні ми виглядали адекватно. А от те, що вже не сподіваючись на ініціативу Зелінскі, Франція самостійно ініціювала засідання – це вже сором. Добрі й змістовні доповіді представників секретаріату ООН, хороша підтримка союзників, звісно, дикість від рашистів. Сомалі, США, Пакистан, Алжир та Китай не вразили.І подія, яка не матиме поки наслідків, але яку мусимо уважно розглянути – це початок першої в новій каденції спроби імпічменту Трампа. Зараз це лише бажання одного конгресмена виявитися першим ініціатором. Буде ще кілька таких самих безрезультатних спроб. Не вистачає голосів у Палаті Представників, звідки все має початися. А там потрібна половина присутніх. Поки в респів більшість. Але в не такому вже й далекому майбутньому це все може дуже помінятися. І тоді ця процедура десь у США може дуже сильно відгукнутися в Україні, якщо, звісно свого розуму на наступних виборах забракне. От про всі ці деталі, порівняння з Україною та можливі наслідки завершальна частина сюжету.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "І ці люди нам про «небездоганну репутацію» розповідають??? Банківський детектив проти України?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=wsRKeyBotWw===Учора відбулося абсолютно свавільне й беззаконне дійство в колись добропорядному Національному Банку України, який вистояв і зберіг хоч видимість добропорядності при всіх президентах і урядах, а остаточно зламався тільки при цій зеленій антиукраїнській владі. Затягнули все це до пізнього й по злодійськи ховали результат. Тому вчора у вечірньому сюжеті описати це все вже не встигав. А сьогодні не мав морального права пропустити. Попри перелякану мовчанку абсолютної більшості журнашлюшок і навіть багатьох ще вчора добропорядних наших ніби ж опозиційних політиків і блогерів, ця ніби негучна подія матиме і вже має перші наслідки. Якесь злочинне й безправне засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, де корумповані керівники за наказом зверху винесли ухвалу про якусь «небездоганну репутацію» Петра Порошенка – це знак, що НБУ остаточно зламаний і став одним із елементів корупційно-репресивної машини в уже тоталітарній країні. Буде боляче. На жаль, не лише злочинцям у владі й НБУ, але й усім нам. Бо так убивають репутацію країни та її фінансово-банківської системи.У цьому сюжеті зразу кілька блоків: про сам факт і суть цього свавілля; про ті наслідки, які можуть незабаром виникнути для України; про злочинні мотиви влади й персонально маленького пожованого пересидента. З цього приводу можна скільки завгодно відмахуватися руками й запевняти, що ніяких причинно-наслідкових зв’язків не існує. Це щось із психології первісних людей – вони також їх не відслідковували. А падіння підтримки, недостатня кількість озброєнь, скорочення фінансування – це ж вони там на Заході всі такі негідники… А насправді, просто треба глянути в дзеркало… І ще сьогодні про одну річ, яка найменш відома. Бо те, що наші зелені мародери - негідники й беззаконники, ви й без мене всі добре знаєте. Але в цій історії є одна особа, яка прикривається патріотичною легендою, яку їй зумів сплести Арсеній Яценюк. Ідеться про вихованця медведчуківської СДПУ (о)… Так-так! І протеже керівників цієї ж партії Андрія Пишного. Саме з медведчуківцями він починав і сформував неймовірну кар’єру. А коли настав час іти під люстрацію, його вміло врятував друг із студентських років і прилаштував уже при новій владі. Ну, а за Зе Пишному допоміг облаштуватися його кум Єрмак. У нас же нема кумівства, чи не так?От згадав старий анекдот про Вовочку, який обурено вигукував: «І ці люди мені в носі колупатися забороняли (про медведчука й небездоганну репутацію розказували)!!!»

🌀 Трамп і Зеленський: одне гівно, два фасади.Ось що розшифрували із короткої розмови Трампа і Зеленського (за даними WSJ):Зеленський: "Я хотів би, щоб ви зробили це, але не таким чином."Трамп:"Це дуже цікава стратегія. Ви можете бути спокійними."Бачу два варіанти, що стоїть за цими словами:1. Ймовірний варіант (мирний процес):Зеленський погоджується на поступки, але просить зробити це так, щоби не виглядало, ніби це його ініціатива. Щоби потім не бути звинуваченим у капітуляції."Я не хотів, але мусив."2. Дуже ймовірний варіант (ресурси):Не забувайте: рівно 7 місяців тому (осінь 2024 року) у Нью-Йорку Трамп і Зеленський вже проводили закриту тет-а-тет розмову.І саме після неї в зеленських планах миру з’явились дивні натяки на доступ до рідкоземельних копалин.Тож дуже ймовірно, що зараз Зеленський просить:"Я погоджуюсь передати вам контроль над ресурсами — але зробіть так, щоб я не виглядав як зрадник."І в одному, і в другому випадку:Це не боротьба за інтереси України.Це спроба втекти від особистої політичної відповідальності.Яке саме гівно — вибирайте самі.А час вас обов'язково виправить. Якщо треба.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Про духовний Чорнобиль, «принижень України» на похороні папи та «добру міну при поганій грі»…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=cjC2uFefRVg===У вихідні дні, зазвичай, нема якоїсь однієї центральної події, тому й сьогодні трошки ширше: пару історичних та моральних роздумів, особливо ж, відштовхуючись від згадки про чергову річницю Чорнобиля. Та як він все більше підмінюється духовним Чорнобилем. Більше про дивні перипетії з зальотом декого стрьомного на похорон до Ватикану, як анонсовані переговори звелися до короткого обміну емоціями з Трампом на стільчиках неподалік труни? Та чому це мені так нагадало сповідання дещо дивним священиком загульного хулігана. Й на останок ще раз про деякі недомовки або дофантазовування стосовно різних мирних планів, декларацій або ж того, що за цим білим шумом тихо протягують, як нашу майбутню долю, прикриваючи купою неправди. Якось дуже природно це все вплітається в передісторію нинішнього 26 квітня – дня опаленого Чорнобилем…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Україна – не росія? Ну, так: Україна – Білорусь. Дві судові сваволі, як вирок нашій євроінтеграції…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=aJfIdOTa24U===-Назва сьогоднішнього сюжету видалася комусь провокаційною? А чому б це? Бо в нас ще при затриманні не розстрілюють колінні чашечки. А тільки рекомендують деяким пригодованим військовим або пропагандистам таке навмисно публічно вголос пропонувати? І СБУ не перейменували на КГБ, як у Білорусі? А що ще не так? Може ставлення до своїх військових? Ну, на рашці і в Білорусі пуйло з лукашенком своїх військових уже встигли приручити й тепер плекають, як одну з опор режиму. Але й це не точно, заколот прігожина доказав. І бульбяний тарган своїх офіцерів також стиха побоюється. Але судити власних офіцерів та генералів без складу й факту злочину, аби іншим приклад та щоб на них свої злочини скинути?... Ну, має ж наш маленький сталінчик у чомусь обігнати своїх учителів. Дайте йому ще один термін – він не розчарує. Жити краще не стане, декому й узагалі жити… А от запровадити щось на зразок кімовської диктатури КНДР на заздрість пу і лу таки зуміє.Сьогодні про дещо з того, через що ми вже навряд чи зможемо колись потрапити до Євросоюзу й НАТО, бо туди таких модифікованих лукашенків і путінчиків не пускають, але маємо шанс дуже швидко скотитися в обійми цих двох тиранів у спільний з ними союз. Сьогодні відбулася абсолютно дика сваволя проти бойового генерала Юрія Галушкіна. Це була настільки показова демонстрація антигуманності й нелюдства проти людини в критичному стані здоров’я, що не покидає відчуття – цим давали знак, сигнал: своїм – знайте, що і на вас очікує; чужим – на нас у своїх європах не розраховуйте і зі своїми стандартами й критеріями до нас не лізьте.А ще один процес сьогоднішнього дня, який вражає вибірковим і фальшивим кривосуддям – це розправа над головою фракції ЄС у Київраді. Там ідуть спроби захопити остаточно владу в Києві вже через Київраду. Це практично неможливо. То вирішили почати залякування через свавільний терор. Я сам юрист і можу з певністю сказати, що такого ручного й фальшивого знущання з права й закону навіть при кучмі чи януковичі бути не могло. Та навіть у СРСР не на всіх етапах історії опускалися до такого свавілля й абсурду. Про все це детальніше в сюжеті.