З поганої вівці хоч щось доброго. Переговори в Абу-Дабі поки провальні. Та й не вони мають значення, а великі домовленості Сі, пу та Трампа. Й Україна там поки навіть ще не розмінна монета, а так, відкладена карта в колоді. В Абу-Дабі ж тільки напрацьовують деякі механізми, щоб, якщо будуть політичні рішення, вже знати, що робити. Для того раша й відправила туди фактично військову делегацію, очолювану керівником гру (спершу автоматично написав, що рашистську делегацію очолив голова ГУР. Виправив, але різонуло, як воно точно прецизійно точно прозвучало...)Політичних рішень, схоже, про Україну ще нема. Тому пуйло і Zейло крутять носами. пуйло взагалі вкидає завідомо неприйнятну вимогу про не лише передачу решти Донеччини ерефії, але й офіційне визнання окупованих територій рашистськими, яке мають офіційно закріпити всі учасники перемовин. Ясно, що цього не буде. Найперше, кремляді ясно. Це такий типовий шлагбум, який то опускають, то піднімають. Нині ніхто на таку дикість і не розраховує, але... Рік тому такими блокуючими вимогами називале те, що нині вже за замвчуванням погоджене, тільки українцям ще не знають, під яким соусом це подати. Тут ми котимося вниз. І своєї переговорної позиції в укрвлади й далі нема.А щодо позитиву... Ну, він дуже умовний. Рішення про черговий обмін полоненими ухвалене дуже давно, ще минулого року. Й списки узгодили. А потім відклали для підкріплення майбутніх переговорів. От зараз вони, як видається, повністю провалилися (маю на увазі, що на цьому етапі), то для імітації позитиву відбудеться обмін. Сьогодні це погодили. Новина радісна, хоча обмін доволі обмежений за чисельністю. Але треба розуміти, що цю подію просто загальмували ще з минулого року. Під політичну кон'юнктуру — людей довше протримали в неволі, щоб було чим відзвітувати після невдалих переговорів.Таке саме, але з іншої причини вже було. пуйло під президентські вибори 2019-го готував новому "кто угодно, только нє Порошенка" подарунок із великим поверненням полонених і політв'язнів. Акція планувалася на червень-липень. Але Zе так кинувся виконувати всі забаганки пуйла, що не було під що розміняти, а "акт доброї волі" — це не для них. Тому й відклали під Нормандські переговори.А з полоненими моряками взагалі дико вийшло. Ми отримали рішення міжнародного морського трибуналу з вимогою їх звільнення. Тоді раша ще виконувала такі вимоги. Тому міністр Клімкін просто виконав банальну процедуру — передав дипломатичною нотою до рашистського мида це рішення. Хлопці за тиждень були б уже вдома. Але тупе й бикувате Zейло влаштувало публічну істерику й верещало до міністра, що тепер саме через нього моряки не повернуться до родин. На раші сигнал сприйняли: сама ж укрвлада кричить, що винуватий не кремль, а їхній власний міністр. Моряків вернули разом з іншими тільки під кінець року в обмін на підписання формули лаврова (більше відома, як "Формула Штайнмайєра"). Вона й стала точкою неповернення для майбутнього вторгнення...Подія зараз буде дійсно дуже хороша, але ви заслуговуєте на те, щоб дізнатися не лише повідомлення в два рядки чи в брехливі вихваляння, як Zе їх звільнив, а всю правду й як працює цей механізм відкладених гуманітарних актів.