Бізнес по-українськи

💼 ПДВ для малого бізнесу: що пропонує державаУ 2026 році однією з головних економічних дискусій стало питання порогу реєстрації платників ПДВ. Міністерство фінансів пропонує знизити його до 1 млн грн для всіх підприємців, включно зі спрощеною системою. Водночас уряд розглядає компромісний варіант — підвищення до 4 млн грн у межах переговорів із МВФ. Світова практика показує інший підхід: більшість країн намагаються не перевантажувати мікробізнес складною звітністю. У Франції поріг ПДВ сягає 85 тис. євро для торгівлі, в Ірландії — до 80 тис. євро, а Польща з 2026 року підвищила ліміт приблизно до 56 тис. євро.Міжнародні організації застерігають: надто низькі пороги можуть стримувати розвиток бізнесу. Підприємці часто штучно обмежують обороти, щоб не переходити на складнішу систему адміністрування. В Україні проблема посилюється складністю податкової системи. Підприємці витрачають майже 600 годин на рік на звітність, а блокування податкових накладних може фактично паралізувати роботу бізнесу.⚖️ Експерти вважають, що більш ефективним рішенням могло б стати підвищення порогу реєстрації ПДВ до рівня близько 85 тис. євро та реформа податкового адміністрування. Це дозволило б підтримати малий бізнес і водночас зменшити тінізацію економіки.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Пальне по 100-150 грн: прогноз, який змушує переглянути бюджетиЗасновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін озвучив тривожний прогноз для українського паливного ринку. Головна причина — критична ситуація в Ормузькій протоці.Ключові тези:➖Ціновий стеля: Якщо протока залишиться закритою, ціна на бензин та дизель може злетіти до 100-150 грн/літр.➖Втручання Заходу: Експерт очікує, що США та ЄС почнуть розпродаж стратегічних резервів нафти, що може втримати ціну на рівні 100 грн.➖Гуртовий ринок: Оптові ціни вже сягнули 68-70 грн/літр. Трейдери не поспішають продавати ресурс, очікуючи на подальше зростання.➖Шлях назад: Навіть після відновлення судноплавства ціна навряд чи впаде нижче 80 грн. Про цифру в 60 грн за літр можна забути."Дефіциту пального в Україні немає, але є світове здорожчання нафти та газойлю. Це суто економічний тиск глобального ринку", — зазначає Льоушкін. Що це означає для бізнесу?Стрибок цін на логістику неминуче потягне за собою здорожчання товарів та послуг. Пора готувати плани «Б» для паливної складової ваших витрат.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🐄 Молочні ферми України готуються до роботи за стандартами ЄСВсеукраїнська аграрна рада спільно з Асоціація виробників молока та міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps провели галузевий вебінар про розвиток молочного скотарства в умовах євроінтеграції. Понад 70 представників молочно-товарних ферм отримали практичні інструменти для адаптації господарств до нових вимог і підготовки до інспектувань без зайвих ризиків.Учасникам презентували конкретні програми підтримки — із фінансуванням від 3 000 до 150 000 доларів США. Йдеться як про допомогу домогосподарствам і критично важливим підприємствам, так і про окремі інструменти для жінок-фермерок. Окрім грантів, аграрії можуть розраховувати на консультації з юридичних, податкових, бухгалтерських та земельних питань — що особливо важливо в умовах кадрового дефіциту та війни.Генеральна директорка асоціації Ганна Лавренюк детально окреслила євроінтеграційні вимоги: благополуччя ВРХ, сертифікацію персоналу, правила проходження інспектування та норми утримання телят. Окремий акцент — на гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС у сферах ветеринарії, добробуту тварин та захисту довкілля.🧈Важливий і торговельний контекст: у межах оновленої угоди DCFTA 2, що діє з жовтня 2025 року, ЄС суттєво збільшив безмитні квоти на українське вершкове масло, сухе знежирене та згущене молоко. Водночас до 2028 року Україна має повністю адаптувати виробничі стандарти до європейських вимог.Окремо презентували новий компонент підтримки малих і середніх МТФ у прифронтових регіонах. У межах проєкту 100 господарств отримають технологічну, консультаційну та ветеринарну допомогу — від впровадження виробничих протоколів до систем контролю якості та управління здоров’ям стада. Пріоритет — регіонам, що найбільше постраждали від війни.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Парламент ухвалив корисний для бізнесу закон, що перебував у ТОПі регуляторних змін УРБЙдеться про законопроєкт щодо актів виконаних робіт — тих самих радянських «папірців», яких не існує в жодній розвиненій країні світу, але які щороку коштували українській економіці понад 20 мільярдів гривень.Відтепер первинний документ, що підтверджує надання послуги та оплачений безготівково, може не містити підпису, прізвища та посади замовника — якщо це не передбачено договором між сторонами. Тобто бізнес сам визначає, чи потрібен йому акт, а не виконує його «тому що так заведено» або «бо податкова вимагає».❗️За оцінками аналітичного центру CASE Україна, втрати від обігу актів сягали 0,6% ВВП щороку. Половина українських компаній витрачала на паперові акти до 18 млрд грн на рік. Підготовка, погодження, підписання, доставка — все це з’їдало до 13% робочого часу бухгалтера та 5% часу керівника. Для мікробізнесу це було непропорційно великим тягарем.👍74,1% підприємців підтримували скасування обов’язковості актів, а 64,6% бухгалтерів підтверджували, що це спростить облік і заощадить час. Зекономлені кошти підприємці зможуть направити на розвиток, вихід на нові ринки, найм персоналу або підвищення зарплат.Крім того, перехід до інвойсів як основного документа наближає Україну до стандартів ЄС і покращить наші позиції у світових рейтингах зручності ведення бізнесу — а це вже сигнал для іноземних інвесторів.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

10 пріоритетів українського бізнесу на 2026 рік Українська Рада Бізнесу сформувала білий та чорний списки ініціатив. Білий список містить 10 ключових пріоритетів, які відстоюють інтереси білого та чесного бізнесу. Серед них — стимулювання відновлення економіки через збереження підприємництва, механізми відшкодування збитків від війни, програми страхування воєнних ризиків, інвестиційні візи та підтримка жіночого підприємництва.🔄Критично важливим є перезавантаження контролюючих органів. Бізнес вимагає обрати на прозорих конкурсах нове керівництво ДПС, ДМС, Нацполіції за участі міжнародних експертів, переатестувати всіх працівників та встановити гідну оплату праці. Необхідна прозорість роботи контролюючих органів, ризикоорієнтований підхід до перевірок та індивідуальна відповідальність інспекторів.Ключова вимога — зберегти поточну спрощену систему оподаткування без обов'язкової реєстрації платниками ПДВ. Бізнес наполягає на переході від широкої фіскалізації до контролю виключно ризикових груп платників, запровадженні критеріїв протидії "дробленню" та забезпеченні стабільності режиму Дія Сіті протягом 25 років.🤝Необхідний інклюзивний діалог влади, бізнесу та міжнародних партнерів. Бізнес вимагає обов'язкові регулярні консультації при прийнятті змін у податковій сфері, постійний механізм «Уряд – бізнес – МВФ» та переглянути Національну стратегію доходів 2030 з урахуванням війни. Переговорні зобов'язання мають містити не лише фіскальні KPI, а й показники збереження ММСП, зайнятості та інвестицій.Інші пріоритети включають завершення судової реформи, демонополізацію та приватизацію держпідприємств, реформу митного законодавства, дебюрократизацію та дерегуляцію. Бізнес наполягає на впровадженні правила «one in – two out»: введення нового регулювання має супроводжуватися скасуванням мінімум двох чинних. Детінізація ринків підакцизу та боротьба з контрабандою можуть дати набагато більше коштів, ніж тиск на малий бізнес!🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Торгові мережі та «дроблення бізнесу»: ДПС виявила схеми ухилення від податків на понад 1 млрд гривеньДПС виявила 10 відомих торгових мереж, які використовували схеми так званого «дроблення бізнесу». Можливе ухилення від сплати податків становить щонайменше 1 млрд гривень.🥷🏻Йдеться про торгові мережі, які здійснюють роздрібний продаж побутової техніки та електроніки, одягу і взуття, продуктів харчування. До схеми вони залучили понад 800 фізичних осіб – підприємців.Застосування «дроблення бізнесу» не має жодної ділової мети та використовується виключно для мінімізації податкових зобов’язань. Це штучний поділ великих або середніх прибуткових компаній на десятки чи сотні ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Такий підхід дозволяє формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі. На практиці після досягнення одним ФОП граничного обсягу доходу відповідної групи платника єдиного податку до схеми вводиться інший підприємець. 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Скільки можна буде заробити на депозитах цьогоріч?Дохідність гривневих депозитів у 2026 році напряму залежатиме від монетарної політики НБУ, інфляції та безпекової ситуації в країні. Ключовий фактор — облікова ставка. Якщо справдиться прогноз НБУ щодо інфляції на рівні 6,6% наприкінці 2026 року, регулятор може знизити облікову ставку до 13-14%. Це автоматично потягне за собою корекцію ставок за депозитними сертифікатами та гривневими вкладами населення. 🗣 За оцінками експертів, середні ставки за депозитами можуть знизитися на 1,5-3 в.п. — до 10,5-12,5% річних, а максимальні пропозиції банків — до 14-14,5%.Станом на початок року середня дохідність гривневих депозитів становила 13,4% для строку 3 місяці та 13,8% — для річних вкладів. 🧑‍💻 Максимальні ставки за окремими пропозиціями доходили до 17% річних, що після оподаткування дає близько 13,1% чистого доходу. Водночас упродовж 2026 року НБУ планує поступове зниження ставки, тому нові депозити, відкриті в середині або наприкінці року, ймовірно, пропонуватимуть вже 12-13,5% річних. Це робить фіксацію довших ставок на початку року більш вигідною для вкладників.❕Ключовий ризик для гривневих депозитів — девальвація. Аналітики очікують курс долара наприкінці 2026 року в діапазоні 44,4-45,7 грн/$, що означає потенційну девальвацію гривні на 2-5% від поточних рівнів. За словами експертів, точка беззбитковості для гривневого депозиту — це девальвація на рівні 11-12%. 🧮 Допоки зростання курсу не перевищує цього порогу, гривневий вклад залишається вигіднішим за просту купівлю валюти. У підсумку, чиста дохідність гривневих депозитів у доларовому еквіваленті може скласти 2-6% річних після сплати податків.Вибір строку розміщення коштів у 2026 році стане ключовим інструментом управління прибутковістю. Найкращим компромісом експерти називають депозити на 6-9 місяців: саме на ці строки банки часто пропонують пікові ставки на рівні 14,5-15,5% річних, зберігаючи при цьому достатню ліквідність. ☝️Річні депозити дозволяють зафіксувати високу дохідність (16-17% на початку року) на тлі майбутнього зниження ставок. Вклади на 3 місяці залишаються найменш вигідними через нижчі ставки та ризик того, що податки і комісії з’їдять значну частину прибутку.Для максимізації доходу у 2026 році фінансові радники рекомендують комбіновану стратегію. 💻 Частину коштів варто тримати на 6-місячних депозитах для гнучкості та ліквідності, а іншу — вкладати у довші інструменти, зокрема ОВДП, щоб зафіксувати вищу реальну дохідність і знизити валютні ризики.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📢ПДВ для ФОП: бізнес б'є на сполохУкраїнська Рада Бізнесу звернулася до влади з гострою критикою ініціативи Мінфіну про запровадження обов'язкового ПДВ для платників єдиного податку. До УРБ входять 127 бізнес-асоціацій і понад 27 тисяч підприємств, тож їхня позиція — це голос реального сектору економіки, який щодня тримає на собі країну.Мінфін стверджує, що адміністрування ПДВ займе лише 56 годин на рік. Але Світовий банк наводить зовсім інші дані: українські підприємці витрачають на податкове адміністрування в середньому 595 годин щороку — це майже в 11 разів більше! До того ж у розрахунках використано мінімальну зарплату, хоча реальна вартість праці кваліфікованих бухгалтерів набагато вища.👉УРБ підрахувала: непродуктивні витрати для 660 тисяч підприємців можуть сягнути 61-115 мільярдів гривень на рік. Водночас очікувані надходження до бюджету — лише 40 мільярдів. Простіше кажучи, економіка втратить більше, ніж отримає держава. Це класичний приклад того, як формальнаLogika може зашкодити реальному бізнесу.Наслідки можуть бути катастрофічними: зростання цін для споживачів, масове закриття ФОПів, відтік бізнесу в тінь, погіршення інвестиційного клімату. Особливо постраждають прифронтові та деокуповані регіони, де малий бізнес і так ледве тримається на плаву. Замість підтримки підприємців у важкі часи, держава ризикує вбити те, що ще живе.Українська Рада Бізнесу не просто критикує — вона пропонує альтернативу. Боротьба з "сірими схемами", спрощення адміністрування ПДВ, чіткі критерії трудових відносин, посилений контроль у ризикових секторах, реформа податкових і митних органів. Це конструктивний підхід, який може дати результат без руйнування малого бізнесу. Питання в тому, чи почує влада цей голос.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

⚠️Бізнес проти обов’язкового ПДВ для ФОП: непродуктивні витрати переважать доходи бюджетуУкраїнська Рада Бізнесу різко оцінює ініціативу Міністерства фінансів про обов’язкову реєстрацію платників єдиного податку платниками ПДВ. Детальний аналіз показує: щоб бюджет отримав 40,1 млрд грн на рік, підприємці мають понести 61-115 млрд грн непродуктивних витрат — це прямий негативний суспільно-економічний ефект.📊Розрахунки Мінфіну вдесятеро занижують реальні витрати на адміністрування ПДВ. Міністерство заявляє про 56 людино-годин на рік, тоді як дані Світового банку фіксують 595 людино-годин щорічно. Для розрахунків використовувалась мінімальна зарплата замість реальної вартості кваліфікованого бухгалтера — 26 тисяч гривень на місяць.🚨Реалізація законопроєкту створює серйозні ризики: збільшення тіньового сектору, гальмування відновлення прифронтових регіонів, відтік підприємців за кордон та поглиблення кадрового дефіциту. Зростуть витрати домогосподарств, що вдарить по інфляції та ВВП.УРБ наполягає на комплексному підході: боротьба з “сірими схемами” через чіткі критерії трудових відносин, перезавантаження ДПС та митниці, запровадження реєстру дропів і лотерей фіскальних чеків. Перед розширенням кола платників ПДВ необхідно радикально спростити адміністрування для вже діючих платників.Бізнес закликає владу: запровадити мораторій на збільшення податкового навантаження для прифронтових підприємств до завершення війни плюс 12 місяців, проіндексувати застарілий поріг реєстрації платників ПДВ, створити спрощену систему обліку для малого бізнесу як альтернативу примусовому ПДВ.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📊 Від ПДВ для ФОП виграють лише корумповані податківціУкраїнська влада готує масштабні податкові новації, серед яких найбільш резонансною є запровадження ПДВ для ФОПів-спрощенців з обігом понад 1 млн грн. Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський попереджає: Головними бенефіціарами стануть корумповані податкові інспектори. За його словами, більшість із 644 тисяч ФОПів, які потраплять під нові правила, або закриються, або підуть у повну тінь. Це стандартна схема: приховувати доходи та відкуповуватися від податкової.💰Опитування CASE Україна показало, що платник ПДВ витрачає на адміністрування податків у чотири рази більше часу, ніж ФОП із найманими працівниками. Український ПДВ — це не просто ПДВ, як у Європі, а особливий податок з унікально обтяжливим адмініструванням, — наголошує Дубровський. Для обслуговування нових платників знадобляться 150 тисяч бухгалтерів, яких на ринку фізично немає. Транзакційні видатки сягнуть від 100 до 200 млрд грн — це від 1 до 2% ВВП на марну працю.Експерт попереджає про створення так званої “долини смерті” навколо позначки в 1 мільйон гривень обороту. Утвориться ‘долина смерті’ навколо позначки в 1 мільйон гривень, — каже Дубровський. Підприємець не зможе зростати далі, бо перехід на загальну систему вимагатиме найму бухгалтера і різкого збільшення витрат. Це зупинить процес народження нових компаній і стартапів, а спрощенка як інструмент для створення та зростання бізнесу загине.📉 Історичні дані свідчать про катастрофічні наслідки погіршення умов для малого бізнесу. У 2009–2011 роках, коли за часів Азарова умови спрощенки погіршилися, Україна втратила 2,2 млн робочих місць у мікробізнесі — це близько половини від того, що було. Приблизно половина підприємців пішли у тінь, де залишаються досі. Цього разу під удар також потраплять висококваліфіковані спеціалісти-фрілансери, які не зможуть піти в тінь, а просто поїдуть з країни.🏪 Найбільша небезпека нових податкових новацій — це знищення конкуренції на ринку. Набагато більша загроза — це знищення конкуренції. Якщо малий ритейл зникне, великі мережі та ексклюзивні дилери утворять картелі та піднімуть ціни значно вище, — застерігає Дубровський. Великий бізнес отримає монопольну ренту коштом споживачів, постачальників і всього суспільства. Ініціативу з ПДВ для ФОПів активно просуває заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, яка вписала це в Національну стратегію доходів без жодних консультацій з бізнесом.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅