Як організувати роботу компанії під час тривалих форс-мажорів?Коли звичний робочий ритм летить шкереберть через черговий масштабний форс-мажор, головне завдання власника — не панікувати, а швидко зібрати команду й перебудувати бізнес на рейки повної автономії. У наших реаліях кризовий менеджмент починається не з гучних гасел, а з цілком приземленого заліза. 🔵 Щоб офіс чи склад продовжували працювати навіть під час повного блекауту, доведеться викласти близько 4000 доларів США на базову енергонезалежність. За ці кошти ви купуєте надійний дизельний генератор потужністю від 7 кіловат, ставите якісну зарядну станцію або літієвий акумулятор на 5 кіловат-годин для страховки серверів і підключаєте Starlink із щомісячною абонплатою 95 доларів. Коли у ваших менеджерів є світло та інтернет, бізнес уже залишається на плаву, що б не відбувалося навколо.🔵Наступний крок — це тотальна хмаризація та гнучкість у роботі з людьми. Якщо ви досі зберігаєте всю документацію на локальних комп'ютерах в офісі, цей підхід треба терміново міняти. Перенесення баз даних, CRM-системи та бухгалтерії на європейські сервери коштуватиме символічні 50 або 100 доларів на місяць, але врятує ваш бізнес у разі фізичної втрати техніки. 🔵Саму ж команду варто максимально розсередити, перевівши до 70 відсотків штату на віддалений режим. У часи криз контроль за годинами «від дзвінка до дзвінка» більше не працює, тому фокус зміщується на конкретний результат у таск-менеджерах. Короткі 10-хвилинні зідзвони зранку та ввечері допоможуть команді триматися в тонусі, розуміти пріоритети й відчувати, що компанія контролює ситуацію.🔵Звісно, фінансова стратегія під час затяжних форс-мажорів вимагає увімкнути режим максимальної ощадливості. Будь-які капітальні інвестиції, ремонт офісу чи дорогі експерименти з маркетингом заморожуються на 80 відсотків, а всі ресурси кидаються на утримання поточних клієнтів, які вже приносять живі гроші. Головне правило виживання для українського підприємця в турбулентні часи — це наявність залізного грошового резерву. На рахунках компанії має лежати сума, здатна покрити мінімум 3 або 4 місяці повних операційних витрат, включаючи оренду, податки та зарплати. Така фінансова подушка дозволить вашій справі дихати та впевнено маневрувати, навіть якщо ринок тимчасово замре на кілька тижнів.#Впроваджуємо🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
💊 Аптечна спільнота виступила проти продажу ліків у супермаркетах та на АЗСУ «Аптечній професійній асоціації України» заявляють: медикаменти — це не товар імпульсного попиту, а будь-яке спрощення доступу без контролю може створити ризики для здоров’я людей. Особливе занепокоєння викликають ідеї дозволити продаж повного переліку безрецептурних препаратів без участі фармацевта. В АПАУ нагадують: навіть OTC-ліки можуть мати серйозні побічні ефекти, ризики неправильного застосування або небезпечної взаємодії з іншими препаратами.🏥В асоціації наголошують, що аптека — це частина системи охорони здоров’я, а не просто точка продажу. Саме фармацевти забезпечують консультації, контроль умов зберігання ліків та участь у державних медичних програмах. Особливо важливо це для маленьких міст і прифронтових регіонів.У АПАУ також спростовують аргумент про “європейський досвід”. Там зазначають: у більшості країн Європи позааптечний продаж ліків жорстко обмежений і супроводжується суворим державним контролем, спеціальними умовами зберігання та чітким переліком дозволених препаратів.Аптечна спільнота закликає владу переглянути рішення щодо продажу ліків на АЗС та не допустити подальшого розширення позааптечної торгівлі медикаментами. Головний аргумент — безпека пацієнта має залишатися важливішою за швидкість покупки чи комерційну вигоду.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
☝🏻🤔 Лише 5% українських компаній не відчувають дефіциту кадрів — і бізнес шукає нові способи достукатися до кандидатівВідповіддю стала системна робота з брендом роботодавця. Попит на неї зростає вдвічі щороку — і вже давно вийшов за межі гарних слів про «найкращий колектив». Бренд або працює зсередини і зовні одночасно, або не працює взагалі.👉🏻Uklon запустив кампанію з інфлюенсеркою для залучення жінок-водійок — охоплення 1,5 млн, частка жінок у парку зросла з 0,5% до 3%. Інша їхня кампанія InnerDrive збільшила кількість відгуків на вакансії на 64%. «Сільпо» знімає ролики «один день на роботі» — два відео зібрали понад 1,5 млн переглядів. Kiss My Apps зробили власний метавсесвіт для онбордингу: троє з десяти кандидатів дізнавались про компанію саме через нього.Ринок рухається у бік персоналізації: компанії будуть говорити з різними аудиторіями по‑різному і точніше налаштовувати свої повідомлення. Це означає, що боротьба за людей виходить за межі зарплат і бонусів та переходить у площину досвіду, довіри і сприйняття – ще до того, як кандидат натисне кнопку «Відгукнутись на вакансію». 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🌱🚜У парламенті розглянуть законопроєкт про компенсації аграріям за землі у фортифікаціяхУ Верховній Раді цього тижня розглянуть законопроєкт №14117, який має врегулювати компенсації фермерам за ділянки, використані для оборонних споруд на прифронтових територіях.З 2014 року значна кількість земель на прифронтових територіях фактично перебуває під фортифікаціями та використовується військовими для оборонних потреб. Водночас ці ділянки належать аграріям — або у власність, або перебувають у них в оренді. За весь цей час товаровиробники не отримували коштів за використання цих земель. Через це сьогодні виникає соціальна напруга, адже люди втратили можливість обробляти землі. Тому ВАР напрацювала законопроєкт, який має врегулювати це питання, — зазначив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної радиНовий законопроєкт пропонує механізм тимчасового земельного сервітуту — тобто легального використання приватної землі для оборони без зміни її призначення. Документ також передбачає компенсації власникам та відновлення земель після завершення війни.👉🏻Окремо аграрії просять державу розширити програми підтримки техніки. У прифронтових регіонах фермери регулярно втрачають машини через обстріли, а купувати нову техніку можуть далеко не всі. Тому ВАР пропонує компенсувати також придбання вживаної техніки — навіть іноземної.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🌎 🗺 Хто заробляє мільйони на ринку землі?За 4 роки після запуску ринку землі гектар в Україні подорожчав у 1,5-2 рази. Якщо у 2021 році землю продавали по $1200-1500 за гектар, то зараз у центрі країни ціни вже близько $2500, а на заході — до $3000.Але головний стрибок стався не в ціні продажу, а в оренді.💵 У 2021 році середня орендна плата становила приблизно 1600 грн за гектар. У 2025 році — вже 16-25 тисяч грн. Тобто зростання фактично у 10 разів.Найдорожча оренда зараз у Львівській та Івано-Франківській областях — до 25 000 грн за гектар. Причина не чорноземи, а безпека, клімат і віддаленість від фронту.Саме тому земля стала одним із небагатьох активів, які дорожчають навіть під час війни.Великі агрохолдинги це давно зрозуміли. ☝️ Наприклад, збільшив земельний банк до 533 тисяч гектарів. І саме земля зараз підтримує капіталізацію компанії навіть після втрати терміналів через російські атаки.Але поки пайовики заробляють більше, для малого агробізнесу ситуація стає критичною.🤏 У 2025 році середній EBITDA українського агросектору — близько $410 з гектара, або приблизно 17 600 грн. Це майже дорівнює вартості оренди землі. Тобто значна частина фермерів працює практично без запасу міцності.Особливо ризикують компанії до 10 тисяч гектарів без власних елеваторів. Багато хто заходить у сезон на товарних кредитах: насіння, добрива, пальне та агрохімія під урожай. 🌾І саме тут починається головна схема переділу ринку. Великі компанії викуповують борги слабших фермерів, чекають фінансового розриву наприкінці літа, блокують рахунки через суди — і після затримок виплат пайовикам пропонують людям перепідписати договори оренди вже на себе.Фактично ринок переходить у фазу концентрації землі в руках найбільших гравців. Паралельно росте ще один бізнес — земельні брокери. Вони продають інвесторам ідею землі як нового золота, обіцяючи дохідність на рівні ОВДП і майбутнє зростання цін до рівня ЄС, де гектар коштує від 10 тисяч євро.Але тут є нюанс. 🔤 Дохідність землі зараз — приблизно 15% річних. Майже як в ОВДП. Але дохід від державних облігацій не оподатковується, а земельний — мінус 18% ПДФО і 5% військового збору. Тому для приватного інвестора земля вигідна лише за однієї умови: якщо вона продовжить дорожчати. І схоже, великі агрохолдинги саме на це зараз і ставлять.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🚘 👛 Чи вигідно купувати електромобіль у 2026 році?На початку 2026 року ринок електромобілів в Україні різко просів. Головна причина — з 1 січня для імпортних електрокарів скасували пільгу на 20% ПДВ, яка діяла з 2018 року. Саме вона довгі роки підтримувала попит, хоча щороку бюджет втрачав близько 15 млрд грн потенційних надходжень. Після повернення ПДВ вартість електромобілів одразу зросла приблизно на 20%, і цього вистачило, щоб продажі різко впали. У першому кварталі 2026 року в Україні продали лише 1136 нових електромобілів — це на третину менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Продажі вживаних електрокарів просіли ще сильніше: лише 4340 авто за три місяці, що на 61% менше, ніж торік.👉 ПДВ — не єдина зміна, але саме вона стала ключовим ударом по ринку. Інші пільги залишилися: електромобілі й далі звільнені від мита та внеску до Пенсійного фонду, а акциз залишається символічним — 1 євро за 1 кВт·год батареї. У середньому це лише 40–100 євро у вартості авто. Але додаткові 20% ПДВ суттєво змінили фінальну ціну. Наприклад, один із найпопулярніших електрокарів українського ринку — BYD Song Plus — подорожчав на 4350 доларів і зараз коштує близько 27 150 доларів. Якщо у 2025 році в Україні продали майже 3000 таких авто, то вже у січні 2026-го — лише 68 машин.На падіння попиту вплинув не лише податок. 💰 Наприкінці 2025 року покупці масово скуповували електромобілі до скасування пільги, тому частина попиту просто змістилася на кілька місяців раніше. Додатково ринок стримали відключення електроенергії, які ускладнили заряджання, а також подорожчання самих зарядних станцій. Якщо в серпні 2025 року комерційне заряджання коштувало в середньому 14,5–17,5 грн за кВт·год, то у 2026 році ціни зросли до 18–23 грн, а подекуди й до 26 грн за кВт·год.📈 Але ситуацію різко змінило подорожчання пального. Через близькосхідну нафтову кризу бензин, дизель і газ в Україні суттєво зросли в ціні. Якщо до конфлікту бензин і дизель коштували близько 60 грн за літр, то станом на квітень 2026 року бензин уже коштує 72,5 грн/л, дизель — 88,4 грн/л, автогаз — 49 грн/л. І саме тут електромобілі знову стали економічно привабливими.Щоб проїхати 100 км, власник дизельного авто витратить приблизно 530–600 грн, бензинового — 580–730 грн, автомобіля на газу — 441–490 грн. 🚗 Для електромобіля витрати значно нижчі навіть після подорожчання зарядок. Середнє споживання — 18–20 кВт·год на 100 км. Якщо заряджатися на повільній комерційній станції AC, поїздка обійдеться у 360–380 грн. На швидкісній DC-зарядці — 468–520 грн. Найвигідніший варіант — домашнє заряджання: за тарифом 4,32 грн вдень і 2,16 грн вночі повна зарядка батареї на 80 кВт·год коштує 173–345 грн, а витрати на 100 км — лише частина цієї суми.Саме тому економіка експлуатації електрокара залишається сильною навіть після скасування пільг. 🏎 Якщо порівнювати нові електромобілі з бензиновими аналогами, різниця у вартості зазвичай окупається за 3–4 роки за стандартного пробігу 15–20 тисяч км на рік. Якщо враховувати нижчі витрати на обслуговування, термін може бути ще коротшим. В електромобілях немає моторного мастила, паливних фільтрів, свічок запалювання, а гальмівні колодки служать утричі довше завдяки рекуперації.💵 Головна проблема — психологічний бар’єр ціни. Якщо раніше новий електрокросовер можна було купити умовно за 30 000 доларів, то тепер за ту саму модель потрібно віддати вже 36–37 тисяч. Для багатьох це стає причиною відмови від покупки, навіть якщо подальша експлуатація буде дешевшою. Особливо це помітно на китайських моделях, які були драйвером ринку останні два роки. Наприклад, BYD Song Plus за ціною вже фактично конкурує з бензиновим Hyundai Tucson, а Renault Duster, який був найпопулярнішим новим авто 2025 року, дешевший лише на 150–200 тисяч грн.Найчастіше електромобілі зараз розглядають власники бензинових і дизельних авто, які переважно їздять містом, не часто долають великі дистанції та мають можливість заряджати машину вдома. Копійка гривню береже
💪ФОПи — не «смерть бізнесу», а показник гнучкості економікиВ Україні їх сьогодні понад 2,1 млн, і навіть попри повномасштабну війну ця цифра зростала. Але що насправді стоїть за статистикою відкриттів і закриттів?Є три принципово різні групи ФОП. Перша — самозайнятість без працівників, ~3 тис. грн податків на місяць. Друга — малий бізнес до 10 осіб, кафе, магазини, ~4–4,5 тис. грн. Третя — гнучка модель без обмежень за кількістю працівників, де податок уже відсотковий від обороту. Коли ми кажемо «ФОП» — ми говоримо про абсолютно різні реалії.🤫Хвилі відкриттів і закриттів мають логіку. 2022-й — шок і адаптація через режим. 2023-й — відновлення. 2024-й — пік. 2025-й — «переломний»: у січні закрилось 59 тис. при 21 тис. нових. Але це переважно «сплячі» ФОПи та відкладені рішення, а не колапс. Вже у першому кварталі 2026-го баланс знову позитивний: 64 тис. відкрито, 52 тис. закрито.Окрема тема — зловживання. Найбільша зона ризику — друга група: великий бізнес дробиться на десятки ФОПів, щоб уникнути ПДВ і податку на прибуток. У третій групі інша схема — «псевдозайнятість», коли айтішники чи юристи фактично є найманими, але оформлені як ФОП. Податкова вже фіксує кейси з втратами бюджету понад мільярд гривень.✅ Отже, кількість ФОПів — не індикатор здоров’я економіки. Це індикатор адаптації. Люди реагують на податки, регулювання, попит і умови війни — відкриваються, перебудовуються, закриваються. Середній «цикл життя» ФОПа — 2–3 роки. Це нормальне турбулентне економічне життя, а не криза.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Де і як знайти партнера для масштабування?Пошук бізнес-партнера нагадує запуск складного механізму, де кожен елемент має ідеально пасувати до іншого за характеристиками та вектором руху. В умовах сучасного українського ринку успіх залежить від доступу до закритих екосистем, де репутація важить більше за рекламні бюджети. Правильний вибір соратника дозволяє розділити операційні ризики, об’єднати капітали та отримати доступ до експертизи, на формування якої самотужки пішли б роки.🔵Профільні бізнес-клуби та асоціації. Найвищу концентрацію потенційних партнерів забезпечують платні бізнес-спільноти (наприклад, CEO Club, Board або Young Business Club). Вартість річного абонемента варіюється від $600 до $3,000, що автоматично створює фільтр платоспроможності та серйозності намірів учасників. У таких спільнотах діє механізм довірчих запитів: ви отримуєте прямий доступ до власників бізнесів із підтвердженим оборотом. Ефективність пошуку тут складає 40-50%, оскільки учасники вже налаштовані на колаборації та спільні інвестиційні проєкти.🔵Конференції та вузькогалузеві івенти. Галузеві заходи (форуми з логістики, агротехнологій чи IT-саміти) є майданчиками для швидкого тестування партнерської сумісності. Вартість участі складає 5,000-15,000 грн, проте основна цінність зосереджена в зоні кава-брейків та вечірніх фуршетів. Використання мобільних додатків конференцій (наприклад, Brella) дозволяє заздалегідь призначити до 10 зустрічей із цільовими контактами на один день. Статистично кожна третя така зустріч переходить у формат детальних переговорів про спільне підприємство (Joint Venture).🔵LinkedIn та воронка холодних контактів. Платформа LinkedIn працює як потужний інструмент точкового пошуку за фільтрами посади, галузі та регіону. Налаштування Sales Navigator ($80-$100/міс) дає можливість аналізувати досвід потенційного партнера до першого контакту. Робоча модель передбачає розсилку 20-30 персоналізованих запитів на день із конкретною ціннісною пропозицією. Конверсія у відповідь зазвичай тримається на рівні 10-15%, що дозволяє за місяць сформувати шорт-лист із 15-20 реальних кандидатів для обговорення частки в бізнесі або дилерства.🔵Платформи для пошуку інвесторів та співзасновників. Спеціалізовані ресурси (наприклад, українські майданчики на кшталт Startup.ua або глобальні AngelList та Founder2be) орієнтовані на пошук партнерів за конкретними запитами: технічний директор (CTO), операційний менеджер (COO) або фінансовий донор. Реєстрація проєкту на таких порталах вимагає наявності чіткого Pitch Deck та фінансової моделі. Це шлях для тих, хто шукає партнера з конкретним набором hard skills або капіталом від $10,000 для покриття касових розривів чи розширення штату.🔵Акселератори та інкубатори. Участь у програмах акселерації (наприклад, від Sigma Software Labs або міжнародних фондів) забезпечує не лише менторство, а й знайомство з екосистемою постачальників та сервісних компаній. Це середовище сприяє виникненню стратегічних альянсів, де малий бізнес стає частиною ланцюжка постачання великої корпорації. Витрати часу на програму (3-6 місяців) компенсуються отриманням статусу перевіреного партнера, що відкриває доступ до контрактів, сума яких часто перевищує початкові очікування у 5-7 разів.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🔍 3,5 тисячі фіктивних ФОПів — БЕБ розкрило масштабну схему на ПолтавщиніБюро економічної безпеки викрило ймовірну схему ухилення від податків у мережі супермаркетів "Маркетопт" — одній з найбільших регіональних торговельних мереж України. Мережа охоплює понад 400 магазинів у 7 областях: Полтавській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Черкаській та Кіровоградській.Замість єдиної юридичної особи бізнес "роздробили" на понад 3 500 ФОПів, оформлених на підставних осіб. Спеціально виділені люди вели паралельну "чорну" бухгалтерію та стежили, щоб кожен ФОП формально не виходив за межі дозволених лімітів доходу. Результат — ілюзія тисяч дрібних бізнесів замість однієї великої мережі.💸Гроші "в конвертах" — частина виплат здійснювалася поза офіційними каналами, що дозволяло уникати повного податкового навантаження. Окремо вели "тіньову" бухгалтерію та контролювали фінансові потоки всередині мережі. Нардеп Данило Гетманцев відреагував на новину, назвавши початок реальних проблем для "Маркетопт" "безперечно позитивною ознакою".Як пояснюють експерти, схема ефективна, бо ФОПи не показують повний оборот і не видають фіскальні чеки. Податкова має обмежені інструменти: навіть якщо виявить порушення — довести зв'язок між усіма ФОПами та притягнути до відповідальності саму компанію вкрай складно. Для боротьби зі схемами потрібне ухвалення законопроєкту №9243, розгляд якого досі відкладають.БЕБ фіксує схеми "дроблення бізнесу" по всій Україні — в Одеській області таким чином торгували нелегальним алкоголем і сигаретами, продавали вейпи та квіти. Загальна тенденція одна: бізнес дробиться на ФОПи, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування та не платити повних податків до бюджету країни.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Українці переважно позитивно ставляться до мігрантів - дослідження Інституту соціології НАНУЩо українці думають про міграцію — коротко за результатами дослідження.🔹 Виїзд українців сприймають переважно як втрату для країни.26% вважають, що це завдає Україні певної шкоди, ще 34% — значної. Водночас 22% не бачать у виїзді ані користі, ані шкоди.🔹 Повернення українців — однозначно позитивний сценарій.67% респондентів вважають, що повернення українців приносить значну користь для країни, ще 22% говорять про певну користь.Щодо приїзду іноземців до України, оцінки теж радше позитивні: 42% бачать у цьому певну користь, 14% — значну.🔹 Головна причина виїзду українців — безпека.51% називають ключовим чинником саме її відсутність. Ще 23% говорять про економічні причини, 15% — про політичні. По суті, і економічні, і політичні мотиви сьогодні також тісно пов’язані з війною.🔹 Чому, на думку людей, іноземці їдуть жити в Україну?Найчастіше називають економічні обставини — 37%, возз’єднання з родиною — 20%, політичні причини — 11%.🔹 Українці визнають, що міграція — важлива глобальна проблема.58% погоджуються з важливістю теми міграції у сучасному світі, а 64% вважають, що мігранти стикаються зі зростаючими труднощами.При цьому лише 13% думають, що Україна перешкоджає в’їзду мігрантів. Тобто суспільство радше не сприймає Україну як країну, що створює бар’єри для іммігрантів.🔹 Ставлення до імміграції в Україні загалом доволі прихильне.70% вважають, що в Україні добре ставляться до іммігрантів.61% очікують, що імміграція в Україну зростатиме.І лише 22% погоджуються з твердженням, що в Україну легко в’їхати без документів.🔹 Позитивне ставлення до іммігрантів переважає над негативним.Позитивні стереотипи щодо іммігрантів поділяють 56–63% опитаних, негативні — 30–42%.Якщо дивитися ширше, то респондентів можна поділити на три групи:— 52% мають позитивне ставлення до іммігрантів;— 27% — змішане;— 21% — негативне.Зокрема, 43% поділяють позитивні стереотипи й не поділяють негативні, а 15% — навпаки.🔹 Попри масове уявлення про відтік людей, особисто виїжджати планують небагато.86% респондентів вважають, що українці масово їдуть жити за кордон. Але лише близько 10% самі планують залишити країну впродовж найближчих трьох років.Тут є суттєва різниця за віком і статтю:серед чоловіків 18–29 років про такі плани говорять 23%, а серед чоловіків 56+ — лише 3%.Серед жінок вікова різниця теж є, але вона значно менша: максимальний показник не перевищує 12%.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
TGLIST.COM.UA
