Херсонська юшка. Продовження.

Процес варіння рибної юшки — це кульмінація цього насиченого на яскраві події дня: згадуються всі на світі випадки, коли зірвались незбагнені за розмірами соми та сазани, рибні місця та рибацькі байки. Не вистачало довжини рук, щоб показати розмір трофеїв, навіть сам Сабанеєїв почав би переписувати власну книжку, якби почув ці, звісно, правдиві історії. Саме в такі дні щасливі моменти накривали хвилями, як хвилі Дніпра одна за одній накривають давні його береги.

Справжня рибна юшка, вариться дуже просто. Секрет — в солодкій річковій воді, найсвіжішій, нагуляній на підсолонкуватій воді Дніпровського лиману, та тисячі білих озер риба, фантастичної краси українська природа та в позитівній енергетиці цих моментів — ось і весь секрет неймовірно смачної страви, яку наші предки мільйони разів готували саме тут, саме з цієї води і цієї риби. І я впевнений, що емоції та розмови були дуже схожі. Трапеза на Дніпрі, як правило, не дуже різноманітна на стравах, але фантастична на смак. Основні страви: уха, раки, щось гаряченьке. Починають сніданок з охолодженої у свіжих водах Дніпра оковитої. Випити по чарочці перед готуванням — це традиція, яку не можна порушувати ні за яких умов. Діти носять воду і сидять, зачаївшись, щоб не пропустити чогось цікавого з цього дійства.

Спочатку варять дрібну рибу, інколи її кидають без обробки, але у нас було прийнято тельбухи і зябра викидати. Після того, як дрібна риба з лускою добре проварилась, додавали, моркву, пшоно, лавровий лист, перець та, за наявності, картоплю. Окремо робили льок. Льок — це душа юшки. Той варіант льоку, який я пам’ятаю і роблю й до сьогодні, складався з трьох інгредієнтів: цибуля, багато солі та кипляча юшка з казана — все!!! Наприкінці варіння юшки необхідно було налити чарочку і самій юшці — від цього вона ставала «добрішою», — а також обов’язково затушити в неї дровиняку. Юшка готова!! Це була найсмачніша юшка на світі, створена водами Дніпра і людською вдачею.

Далі розстеляли скатертину, на «стіл» ставили юшку, льок, варених із кропом раків, діставали те, що кожен брав із дому на випадок, якщо улову не буде (хоч я такого не пам’ятаю): найсолодші у світі херсонські бурштиново-червоні помідори, хрумкі малосольні огірочки, соковиту зелену цибульку, духмяний болгарський перець, який інколи використовували і як чарку, варену вдома молоду картоплю, що купалася у пахучому вершковому маслі, дрібно посипану свіжим, ароматним, молодим кропчиком.

Ввечері додому добираються всі втомлені, мовчазні, але неймовірно щасливі!!!
Найприємніші спогади складаються з найпростіших моментів.

Автор невідомий
@bagnenkoDaily