Поки переглядав свій архів у пошуках однієї з картосхем, що стосується старого Ковеля, натрапив на цікаву карту за 1867 рік.Почав розглядати прилягаючі околиці навколо міста, і, як виявилося, село Зелена під Ковелем — це не одне, а цілих два окремі населені пункти.На карті чітко видно, що поряд із Зеленою, ближче до Ковеля, по тій самій дорозі, знаходилося інше село — Юзефин. Воно фігурує також на кількох інших мапах, датованих періодом перед Першою світовою війною: на німецькій, австрійській і ще одній російській карті. Що цікаво, на картосхемі Міністерства внутрішніх справ Російської імперії 1864 року, що показує народонаселення Ковельського уезда за віросповіданням, Ковель позначений як місто з переважаючим єврейським населенням, натомість територія навколо міста позначена як така, де домінує православне населення; винятком є південь від Ковеля (ділянка по обидва боки річки Турія — умовний район Воля-Ковельска, Зелена, Люблинець). Ця ділянка позначена як місцевість із переважаючим католицьким населенням. Та й сама назва «Юзефин» натякає на польське походження топоніма. Однак уже на картах 1930-х років на цьому місці фігурує назва лише одного села — Зелена. Ймовірно, два населені пункти з часом об’єдналися, або ж Юзефин просто не був нанесений на пізніші картографічні матеріали (принаймні, судячи з тих, що я переглянув). До речі, якщо будете в Зеленій, зверніть увагу на величні старі дуби вздовж центральної вулиці. Як на мій розсуд, то їм понад 150 років. Живі свідки існування Юзефина і минулої епохи.Ще одна цікава деталь. У другій половині ХІХ століття територія, де нині розташоване сучасне село Зелена, мала назву урочище Задибщина. Дещо нижче, за селом, пролягав ліс Задибщина. А ще далі, вниз за течією, й досі існує село з характерною назвою Задиби — тобто буквально «те, що за дибами».Виникає питання: що ж таке ті «диби»? У поліському діалекті слово диб означає пагорб, підвищення, дюну. Це прекрасно підтверджує й топографія старої карти: околиці Зеленої лежали на виразному підвищенні відносно оточуючих боліт. Ліс між Зеленою та Задибами має ще помітніші хвилясті форми і виражені пагорби.P.S. Тепер будете знати, де саме шукати ті ліси Задибщини, якими колись гуляла Лариса Петрівна Косач 😉