Я з України
Поки Стармер, Мерц, Макрон та Зеленський проголошують нереалістичні “5 умов завершення війни”, значно більше мене зацікавили “5+2 критеріїв оцінки лідера”, озвучені політологом Віктором Бобиренком. Він каже, що з цими 5 основними критеріями плюс-мінус погоджується більшість світових політологів, а ще два – очевидно необхідні для кандидата на роль лідера саме України.І оскільки різні соцопитування стабільно показують трійку лідерів симпатій українців – “Залужний Порошенко, Зеленський” – я вирішив накласти ці критерії на цих трьох джентльменів. Бо саме вони можуть у недалекому майбутньому визначати долю нашої країни. А от наскільки, і чи позитивно або негативно – тут вже, як то кажуть, нюанси.Отже, 5 основних критеріїв – про умовну “професійність”.Критерій 1: “Стратегічне мислення”.На мою думку, тут так: “Зе– 0, Залужний – 10, Порошенко – 7”. Бо ж вибори Порошенко зрештою програв – а це точно не на корись “стратегічного мислення”.Критерій 2: “Вміння підбирати та розставляти кадри”.Як на мене: “Зе– 0, Залужний – 8, Порошенко – 5”. Про кадри Порошенко більшість з нас мусить ще пам’ятати - один лише кіберзлочинець Скріпт у ролі нардепа від президентської партії чого був вартий. А от про “кадри Залужного” – тут також не все ідеально, у ГШ окремі з тих “кадрів” я бачив доволі зблизька. Але це для будь-якого керівника завжди велика проблема – якийсь відсоток залучених людей згодом виявляється какашкою. Питання лише наскільки цей відсоток великий і за якими взагалі критеріями людей “набирають у команду”.Критерій 3: “Професіоналізм” – у сенсі наявності професії, причому наявності досягнень високого (експертного) рівня.Шо я думаю: “Зе– 3, Залужний – 10, Порошенко – 10”. Залужний - ясно чому топ-військовий світового рівня. А бізнес Порошенка досі процвітає – навіть попри вкрай агресивне ставлення з боку поточної влади. І ось це якраз про “професіоналізм” у веденні бізнесу. А “трійка” Зеленському – за те, що останні роки до входу у політику він був зовсім несмішним, хоча й цілком професійним коміком.Критерій 4: “Комунікабельність. Вміння спілкуватися”.Моя оцінка: “Зе– 0, Залужний – 7, Порошенко – 5”. Наразі Залужного важко назвати супер-комунікатором – бо він з більшості найцікавіших питань поки що просто мовчить. Поки що.Серозні проблеми з комунікаціями були в останні роки президентства Порошенка. Можливо, через те він і програв у 2019.Критерій 5: “Вміння тримати удар під час форс-мажору”.Тут десь так: “Зе– 2, Залужний – 10, Порошенко – 10”. Те, що Зеля “не втік” – то скоріше від страху та безвиході, ніж його патіротизм. А два бали даю все ж за окремі епізодичні прояви на зовнішньополітичному напрямку та нарешті якісь успіхи по дроновій програмі, хоча й лише на 5-й рік повномасштабки. Ну і виїзд у Куп’янськ знов таки ж. Ну нехай три бали.Критерій +1, який надзвичайно важливий для широких народних мас – це “порядність”. На цьому беззавітному бажанні електорату ефективно зіграли “зелені” під керівництвом Коломойського у 2019-му. І що характерно: на цьому вони виграли, повністю проігнорувавши 5 вищезазначених критеріїв “професійності”.Критерій +2 - це “Патріотизм”. Який абсолютно необхідний для топ-політика. У по ньому я бачу так: “Зе– 5, Залужний – 10, Порошенко – 10”. Попри всі неприйнятні негативи Зеленського, попри його жартики про “порноактрису” та “ебонітові палички”, я вважаю, що жити в Україні йому все ж більше подобається, ніж жити на якійсь росії чи, скажімо, в Ізраїлі. І це не стільки про “любов до країни”, скільки про його особистий комфорт.В цілому я не проти названих критеріїв від пана Віктора. Можливо, їх недостатньо для по-справжньому об’єктивної оцінки майбутніх лідерів країни. Але для більшості виборців - і цього буде забагато, вони вкотре будуть голосувати за принципом “я так відчуваю”. То нехай хоча б ці 5+2 критерії будуть у них перед очима. Або щоб вони хоча б про них знали. Можливо, це позитивно вплине на більш продуманий наступний вибір. А колись-то воно буде.
Що скаже Артур?
На днях вкотре переконався, що людям мало цікавить - яка я людина, мої цінності та принципи, моя експертиза та знання, які я можу транслювати (більшість з вас прогортує, коли стараюсь)Найбільше, що в очі кидається, коли людина зі мною знайомиться і формує враження про мене - це поки моє авто..)Дослівно: «Значить щось розбирається і знає, раз зміг купити».Або ще, як поки лише один раз почув: «якої якості я створив контент» - Бо це ж «дорого»Гроші… фізичні і «найдрібніші» атрибути «успішності» ))Цікаво, що наймудріші і найцінніші думки для себе - я чув від людей, які не мали модних чи дорогих речей. То хто тоді більше щось розуміє? Яке різне сприйняття цінності людини ми маємо)Питання, яке в голові висить:чи фінально прийняти правила людства і користуватись цим, як всі вже самі обрали користуватись цим?Чи далі залишатись зі своїм поглядом на це? Але тоді виходить самому собі ставити перешкоди..Відчуваю, що другий варіант менш цінниться і менше переваг дає.. бо в такому чудовому світі живемо)Резонанс місяця, який приходив пів року і чую все частіше: «Ти багато себе де стримуєш, Артур! Багато чого собі не дозволяєш!»Почав думати за це глибше… цікаво до чого дойде.
