Telegram statistics channel - @zemfondukraine

📌 Верховний Суд підтвердив обов’язок враховувати охоронні зони пам’ятки археології при наданні містобудівних умов та обмежень — справа про забудову біля Новоолександрівського кургану⚖️ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі щодо захисту Новоолександрівського кургану – пам’ятки археології місцевого значення — під час забудови прилеглої території.🖋️Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 8 серпня 2023 року задовольнив позов Громадської організації до Управління інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Дніпровської РДА та Дніпровської РВА про визнання протиправною бездіяльність щодо порушень при проєктуванні житлових будинків у с. Новоолександрівка через відсутність обмежень для охоронної зони Новоолександрівського кургану; про визнання протиправним пункту Містобудівних умов та обмежень (МУО) через ігнорування охоронної зони та зобов’язання перевірити дотримання законодавства щодо охорони пам’ятки археології місцевого значення.🖇️ Суд першої інстанції виходив з того, що на момент видачі Містобудівних умов та обмежень відповідач був обізнаний про статус кургану як пам’ятки археології місцевого значення, однак не визначив у документах планувальних обмежень. Також суд вказав на протиправну бездіяльність Дніпровської РВА щодо неналежного розгляду заяви позивача.📖Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що затверджений у 2017 році Генеральний план села Новоолександрівка не містив інформації про пам’ятку археології місцевого значення, що, на думку суду, унеможливлювало визначення охоронних зон. Апеляційний суд також вважав, що оскільки відповідач видав нову редакцію Містобудівних умов та обмежень, то попередня редакція втратила чинність, і тому не було підстав для визнання бездіяльності відповідача.📂Верховний Суд скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, визнавши, що судове рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, передбаченим статтею 242 КАС України.🔗Читати далі 👉🏻 https://sud.ua/uk/news/publication/334413-verkhovnyy-sud-podtverdil-obyazannost-uchityvat-okhrannye-zony-pamyatnika-arkheologii-pri-vydache-gradostroitelnykh-usloviy-i-ogranicheniy-delo-o-zastroyke-vozle-novoaleksandrovskogo-kurgana

🤔Передача в позичку даху будівлі сільськогосподарського призначення для встановлення сонячних панелей, не позбавляє власника майна пільги по сплаті податку на нерухоме майно⚖️ Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 05.02.2025 року по справі №500/6132/23 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно власником будівель сільгосппризначення, частину даху яких вказана особа передала у позичку для розміщення сонячних панелей іншій особі, прийшов до наступних висновків:🗃️ …Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.📚Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.🖋️ Отже, споруда (будівля) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов:🔹така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;🔹власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; 🔹така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.🔍Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а.🔗Читати далі

🗂️ У Державний земельний банк розповіли скільки землі ще виставлять на електронні торги до кінця літа🤔ТОВ «Державний земельний банк» готується виставити на електронні торги до кінця літа ще близько 13 тис. га землі. Про нові земельні плани з державними землями в ексклюзивному блозі на AgroPolit.com розповів генеральний директор банку Ярослав Ярославський.🔍 Нагадаємо, що ТОВ «Державний земельний банк» — це проєкт Фонду державного майна України, який дозволив аграріям отримати державну сільгоспземлю в суборенду на прозорих рівних для всіх умовах через конкурентну участь у торгах на  Prozorro.Продажі. Як його запускали і які основні умови доступу до суборенди державних земель читайте у матеріалові.💬 «На сьогодні ми вже виставили на торги 60,2 тис. га із 90,9 тис. га, які були передані ТОВ «Державний земельний банк» минулого року. Це приблизно дві третини усіх земель, що надійшли до нас у межах першого пулу. Із загальної площі, яка вже виставлена, понад 20 тис. га наразі доступні у системі Prozorro.Продажі — це більше як 600 ділянок у 15 областях України», — пояснив він.👤 За словами керівника ТОВ «Державний земельний банк», очікуються також нові торги з права оренди на вже наявні у розпорядженні банку землі.💬 «Разом з тим, триває підготовка ще близько 13 тис. га. Ми доопрацьовуємо документацію, проводимо поділ масивів та зміну угідь відповідно до їх фактичного призначення. Частина з них — 122 ділянки — вже на фінальній стадії: інформація внесена в кадастр, документи затверджені, і до кінця червня вони також будуть виставлені на торги. Це ще понад 4 тис. га гарної готової до використання землі… Землі постійно додаються. Активність висока, інтерес є, і ми очікуємо, що він зберігатиметься мінімум до кінця літа — нам є що оголошувати», — уточнює Ярослав Ярославський.📂 Як розповів Ярославський, допоки питання прямої передачі нових земель від НААН до банку розглядається, Державний земельний банк готується до прийому нових земель від ФДМУ.💬 «Фонд держмайна вирішив йти окремим шляхом і підготував проєкт розпорядження лише щодо земель, які перебувають в управлінні самого Фонду. Сьогодні це близько 70 тис. га. Це реальний ресурс, і саме з нього ми плануємо формувати другий пул. За нашими прогнозами, вже десь у жовтні цього року ці земельні ділянки можуть бути виставлені на аукціони», — прогнозує генеральний директор ТОВ «Державний земельний банк» Ярослав Ярославський.🔗Джерело

❗️Україна запустила цифровий нотаріат: що це таке і де вже працює🤔Міністерство закордонних справ України запускає пілотний проєкт цифрового нотаріату у 40 закордонних дипломатичних установах.📲 Від 1 липня 2025 року українці за кордоном можуть отримувати нотаріальні послуги онлайн.👉🏻Про це повідомив очільник МЗС Андрій Сибіга.Що тепер змінюється❓📚До цього часу оформлення нотаріальних документів за кордоном вимагало особистої присутності громадянина в консульстві, заповнення паперових заяв, узгодження текстів документів, оплати зборів через банк і кількох візитів.💻Нова система автоматизованого нотаріату, яку впроваджує МЗС, повністю змінює цей підхід. Тепер усе — від подання заяви до формування нотаріального документа — можна зробити онлайн через систему е-Консул.Як працює новий цифровий нотаріат❓🖋️Онлайн-заява — громадянин подає звернення на нотаріальну дію через систему е-Консул, завантажує документи та зразок довіреності чи заяви.🔍Автоматична перевірка — система підказує, які документи потрібні, а консул перевіряє їх та погоджує оформлення.🗂️Зворотний зв’язок — у разі помилок чи нестачі документів заявник отримує повідомлення з рекомендаціями.🔗Читати далі

​​Як отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно❓📑Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.📚Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав є відкритою та загальнодоступною.📑Вона містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід’ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав.📌Отримати її можна:- у паперовій формі. Для цього необхідно звернутися до державного реєстратора прав на нерухоме майно, адміністратора ЦНАП або помічника нотаріуса. - в електронній формі. За допомогою Порталу Дія: https://is.gd/qCuboR.Інформація, отримана в електронній чи паперовій формі, має однакову юридичну силу.❗️Послуга є платною, крім випадків, передбачених Законом. 🔗Докладніше: https://is.gd/9zFXlB

⚖️ Верховний Суд висловився щодо права прокурора на позов про зобов’язання власника пам’ятки культурної спадщини укласти охоронний договір📑Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації з позовом до власника об’єкта нерухомості (відповідач). Прокурор вимагав зобов’язати відповідача укласти охоронні договори щодо об’єктів культурної спадщини, розташованих у місті Хмельницькому.❗️Суд першої інстанції ухвалою повернув позов Прокурору, обґрунтовуючи це тим, що Департамент Хмельницької ОВА мав самостійно звертатися з відповідним позовом. Апеляційний суд залишив це рішення без змін, посилаючись на те, що прокурор не довів бездіяльності органу охорони культурної спадщини.🖋️ Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд зазначив, що Прокурор має право на звернення до суду в інтересах держави, якщо компетентний орган не виконує своїх обов’язків щодо захисту культурної спадщини.📂Верховний Суд наголосив на тому, що у спорах, які виникають з приводу укладення охоронного договору, належним позивачем є орган охорони культурної спадщини, яким є відповідне управління (або відділ) містобудування та архітектури виконкому міської ради або облдержадміністрації (її департамент), а відповідачем - власник пам`ятки культурної спадщини.📚У разі, якщо власник пам’ятки ухиляється від укладення охоронного договору відповідно до вимог частини першої статті 23 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини», орган охорони культурної спадщини має право звернутися до суду з позовом про примусове укладення охоронного договору. Якщо відповідний орган не реалізує таке повноваження, тобто, не здійснює захист законних інтересів держави, право звернутися до суду з позовом про зобов’язання власника пам’ятки культурної спадщини укласти такий договір отримує прокурор відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».🔗Читати далі

🌿Земельний банк: пропозиція суборенди активізувала ринок🗃️Результати роботи Земельного банку показують, що державна земля — це затребуваний ресурс, за який аграрії змагаються незалежно від розміру ділянок. Пропозиція суборенди активізувала ринок і дала кожному шанс отримати землю на прозорих умовах, повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.➡️Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.🤔За його словами, попит стабільно високий у всіх сегментах за розміром земельних ділянок:▪️до 10 га — у середньому 3,2 пропозицій на один лот;▪️10–50 га — 7 пропозицій/лот;▪️50–100 га — 8,1 пропозицій/лот;▪️100–200 га — 7,4 пропозицій/лот;▪️200–500 га — 7,5 пропозицій/лот;▪️500–1000 га — 12 пропозицій/лот;▪️понад 1000 га — 6 пропозицій/лот.💬«Конкуренція дає ефект: середня вартість суборенди склала 21 500 грн за гектар, а в деяких сегментах ціна зростала до понад 30 тис. грн/га. І це лише частина ефекту. Кожен гектар, який виходить в обіг, запускає економіку: вирощування продукції, сплату податків, мінімальне податкове зобов’язання, зайнятість у громадах. Завдяки відкритим торгам держава повертає землю у роботу — а фермери отримують рівний доступ до ресурсу. Виграє той, хто справді готовий працювати», - наголосив Віталій Коваль.Джерело

😱 Найбільший в історії України проєкт: на Поліссі відновлюють 20 000 га боліт 📍 На Поліссі реалізується найбільший в історії України проєкт з відновлення боліт у межах заповідних територій. Природний водний режим повертають угіддям площею 20 000 гектарів, що рівнозначно площі 28 000 футбольних полів або міста Львів.🌿 Ініціатива спрямована на відновлення гідрологічного режиму болотних комплексів Сира Погоня та Сомине, які є частиною Рівненського природного заповідника, та заплави річки Уж на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.📄 Як розповіла команда проєкту, у минулому столітті українські торфовища зазнали значних сільськогосподарських осушень та інших видів антропогенного впливу, що призвело до значної їх деградації. А це спричиняє екстремальні коливання води, некеровані масштабні пожежі, викиди CO₂ та втрату біорізноманіття. Тому Франкфуртське зоологічне товариство (ФЗТ) разом із заповідниками у 2023 році повернулося до активних дій з відновлення заболочених територій в Україні, щоб запобігти подальшим руйнівним змінам.💬 «При виборі територій для відновлення ми керувалися такими критеріями, як розмір, цінність екосистем і біорізноманіття, адже водно-болотні угіддя – це й усі форми життя, які вони підтримують. Тому від початку проєкту ми приділили багато уваги насамперед охороні деградованих територій, що мають високу природоохоронну цінність», – зазначає Еллені Вендрас, лідерка проєкту Полісся у ФЗТ.🌱 Зараз на трьох обраних ділянках здійснюється гідрологічний моніторинг. Він має на меті відстеження рівня води в порушених болотах та її відтоку з каналів. Це допоможе оцінити ефективність відновлювальних дій.❗️Для проведення гідрологічного моніторингу та необхідних робіт в оптимальні терміни спеціалісти використовують сучасні технології, зокрема логери рівня води із визначеним інтервалом запису. Володіючи актуальними даними динаміки рівнів води, команда проєкту надалі зможе приймати обґрунтовані рішення, щоб досягнути ефективного відновлення болотних масивів.🔗Читати далі

📂 В Уряді планують відновити перевірки у сфері використання та охорони земель🌿 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підготувала проєкт урядової постанови, яким пропонує відновити позапланові перевірки за використанням та охороною земель. Про це повідомляє Liga:Zakon.📄 Пропонується затвердити Порядок здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель.🗃️ Позапланові перевірки здійснюватимуться:▪️ якщо об'єктом перевірки є земельна ділянка, яка не перебуває у власності або користуванні суб'єкта господарювання;▪️ якщо без проведення позапланового заходу неможливо встановити особу, яка використовує ділянку.📌 Підставами для здійснення позапланового заходу є:🔸 надходження до уповноважених органів звернень від фізичних та юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, правоохоронних органів про порушення вимог земельного законодавства;🔸 виявлення Держгеокадастром або його територіальним органом ознак порушень вимог земельного законодавства за результатами здійсненого аналізу матеріалів дистанційного зондування Землі (супутникових знімків), які отримані від Державного космічного агентства України та його установ або Інституту космічних досліджень НАН України, що виконані за підтримки Світового банку.Джерело

​​🤔Розмір мінімального податкового зобовʼязання на гектар землі зросте❗️ З 1 січня 2025 року і до кінця воєнного стану застосовується підвищений коефіцієнт К (0,057) для формули розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Про це пише AgroPolit.com, аналізуючи законодавчі зміни для розрахунку МПЗ.🖋️ Ці зміни – результат підписаного Президентом України Володимиром Зеленським  закону 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який передбачає низку податкових змін, які стосуються аграріїв.📑 Юристи стверджують, що такі зміни унеможливлюють коректний розрахунок МПЗ, оскільки не враховують реальні фактори, що впливають на прибутковість землі.🗂️ Закон доручає КМУ внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, враховуючи вплив змін клімату на прибутковість. Юристи вважають, що це порушує розподіл влади, передбачений Конституцією України.💵 При визначенні МПЗ за 2025 рік коефіцієнт «К», при визначенні МПЗ застосовується зі значенням 0,057. Наразі даний коефіцієнт становить 0,05.Джерело Будемо вдячні за репост чи реакцію на допис😉