⚖️ Незнання про заповіт може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини – суд✍️
Херсонський апеляційний суд переглянув справу за позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
👤
Позивачка просила надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті вітчима. Вона зазначала, що не знала про існування заповіту, складеного на її ім’я, оскільки спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, а документи щодо спадкового майна їй передали лише восени 2025 року. Після цього вона звернулася до нотаріуса, однак дізналася про пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.❌
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що позивачка не довела наявності поважних причин пропуску строку.❗️
Суд апеляційної інстанції застосував положення Цивільного кодексу України щодо спадкування. За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини, якщо строк пропущено з поважної причини. Також апеляційний суд послався на норми Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення має бути законним і обґрунтованим, а суд зобов’язаний повно та всебічно з’ясувати обставини справи, оцінити докази у їх сукупності та перевірити законність рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. У постанові апеляційний суд також врахував актуальні правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 1272 ЦК України. Зокрема, суд послався на постанови Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24 та від 31 липня 2024 року у справі № 127/2149/21.
🗂️
Ключове значення для вирішення справи мала правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
🤔
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, однак така обставина має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, принципу свободи заповіту, правової визначеності та пропорційності втручання у права інших спадкоємців. Колегія суддів установила, що позивачка не належала до спадкоємців за законом після смерті вітчима, не проживала з ним однією сім’єю на час відкриття спадщини, знала про наявність у спадкодавця доньок – спадкоємців першої черги, однак не знала про існування заповіту на її ім’я. Крім того, спадкодавець проживав і помер на тимчасово окупованій території, де також знаходиться спадкове майно, що ускладнювало доступ до документів і можливість з’ясувати обставини спадкування. Апеляційний суд також витребував інформацію щодо спадкової справи та встановив, що після смерті спадкодавця вона не заводилася, а спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні.❗️
З урахуванням цих обставин, а також останньої волі спадкодавця, вираженої у заповіті, суд дійшов висновку про наявність об’єктивних, непереборних та істотних причин для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини.✍️
Херсонський апеляційний суд у справі 954/3490/25 постановою від 9 червня 2026 року заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року скасував, та ухвалив нове – про задоволення позову. Позивачці визначено додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.
🔗
Джерело
🔺 Частина вашої земельної ділянки «опинилася» у сусіда: Верховний Суд назвав правильний спосіб захисту
Якщо право власника земельної ділянки порушене через часткове накладення земельних ділянок, ефективного захисту не можна досягти лише шляхом вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастрового номера чи визнання недійсним договору її відчуження. У такій категорії спорів належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається. Такий висновок Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19.
🗃️Обставини справи
Позивачка отримала у приватну власність земельні ділянки ще у 2002 році. У 2024 році вона звернулася для виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрових номерів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Під час реєстрації однієї із земельних ділянок державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей, оскільки встановив, що 42,3432% її площі накладається на іншу земельну ділянку, яка вже має кадастровий номер і перебуває у приватній власності. Позивачка вважала, що таке накладення виникло через помилку під час формування сусідньої земельної ділянки у 2019 році, адже її право власності виникло ще у 2002 році. Після безрезультатних спроб врегулювати спір із власником сусідньої ділянки вона дізналася, що той уже подарував її іншій особі. Тому позивачка звернулася до суду з вимогами визнати недійсним договір дарування, скасувати право власності нового власника, державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер та закрити Поземельну книгу.Що вирішили суди❓
Суд першої інстанції задовольнив позов. Він дійшов висновку, що під час формування земельної ділянки відповідача не було враховано земельну ділянку позивачки, а тому договір дарування та інші наслідки державної реєстрації підлягають скасуванню. Однак Київський апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту.⚖️Позиція Касаційного цивільного суду
Касаційний цивільний суд погодився з висновками апеляційної інстанції та залишив її постанову без змін.❗️
Суд наголосив, що у спорах, де право особи порушене через часткове накладення земельних ділянок, належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається. Саме такий спосіб захисту, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, забезпечує ефективне поновлення порушеного права.
🔗
Читайте далі
📈 Агрокомпанії підвищили зарплати до 20%, але дефіцит працівників посилюється📂 У першому півріччі 2026 року українські агрокомпанії підвищили зарплати працівникам у середньому на 10–20%. Водночас знайти людей на виробничі посади стає дедалі складніше, пише Latifundist.com, аналізуючи дослідження Agrohub, проведеного серед 16 агрохолдингів із загальним земельним банком 2,2 млн га.
👤 Найгостріше компаніям бракує працівників елеваторів, водіїв, трактористів та інженерів. У цих професіях учасники дослідження найчастіше оцінювали дефіцит кадрів як значний, суттєвий або критичний.
📑 Натомість серед агрономів, фахівців земельних служб і частини сервісних працівників нестача персоналу залишається помірною або взагалі відсутня.
🤔
У більшості агрокомпаній зазначили, що порівняно з минулим роком пошук працівників ускладнився. Усі опитані назвали головною причиною мобілізацію. Ще 69% компаній вказали на нестачу кваліфікованих спеціалістів, а 56% — на зростання зарплатних очікувань кандидатів.
💵 Рівень оплати праці вже переглянули 81% учасників дослідження. Ще 13% планують це зробити, тоді як 6% компаній не підвищували зарплати й поки не мають таких планів.
🗃️ Найчастіше доходи збільшували агрономам, інженерам, трактористам і водіям. Для двох останніх категорій компанії переважно переглядали відрядні розцінки та змінну частину зарплати, а не фіксовані оклади.
🖇️ У другому півріччі додаткове підвищення зарплат планують 40% агрокомпаній. Решта 60% поки не передбачають нового перегляду оплати праці.
📍 Через кадровий дефіцит агрохолдинги частіше наймають працівників з інших регіонів, людей віком понад 50 років, а також жінок на посади, які раніше переважно обіймали чоловіки. Кожен із цих підходів використовують 66% опитаних компаній.✍️ Крім того, агробізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів. Залучення іноземних працівників поки залишається поодинокою практикою.
🔗
Джерело
Доброго дня ☕️📚
Способи оскарження спадкового договору📄
Статтею 1302 ЦК України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
🗂️
У статті 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.✍️
Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
🖇️
Згідно з пунктом 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України у редакції, чинній станом на 1 липня 2015 року, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2019 року, не допускається:🔸 купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; 🔸 купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
🗃️
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження зазначених земельних ділянок в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).❗️
З огляду на наведене, спадковий договір, який укладений сторонами під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).⚖️
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах наведений у постановах від 04 травня 2022 року справа № 183/6067/19 провадження № 61-10956св21, Верховного Суду: від 19 лютого 2020 року у справі № 171/1447/18, від 20 травня 2020 року в справі № 629/3502/16-ц, від 11 листопада 2020 року в справі № № 612/765/18, від 18 грудня 2020 року в справі № 334/313/19, від 04 листопада 2021 року в справі № 692/845/19.
📂
Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування. Вказаний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 648/3671/16-ц (провадження № 61-451св18), а також у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
🔗
Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/sposoby-oskarzhennia-spadkovoho-dohovoru☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955
📂Коли нотаріус має право відмовити у посвідченні документів: повний перелік законних підстав📄
Нотаріальне посвідчення договору, довіреності чи іншого документа не є автоматичною процедурою навіть за наявності всіх необхідних паперів. Перед вчиненням нотаріальної дії нотаріус зобов’язаний перевірити, чи відповідає вона вимогам законодавства, а також переконатися, що права та інтереси учасників правочину не порушуються. Якщо ж виявлено обставини, які суперечать закону, нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії. Водночас така відмова має бути належним чином оформлена, а громадянин має право оскаржити її в суді.Чому нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії❓
Нотаріальні дії мають не лише забезпечувати реалізацію прав громадян, а й гарантувати законність правочинів. Саме тому перед посвідченням документів нотаріус перевіряє, чи дотримано всіх вимог законодавства. Якщо встановлено порушення, він не має права вчиняти відповідну нотаріальну дію.
🗃️
Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є правомірною, якщо:🔸 її проведення суперечитиме вимогам законодавства України; 🔸 заявник не надав документів чи відомостей, без яких неможливо оформити відповідну нотаріальну дію; 🔸 питання належить до компетенції іншого нотаріуса або посадової особи, уповноваженої здійснювати нотаріальні дії; 🔸 існують сумніви щодо можливості особи усвідомлювати значення своїх дій, їх правові наслідки або є підстави вважати, що вона діє під примусом; 🔸 звернулася особа, яку в установленому порядку визнано недієздатною, або її представник не має належних повноважень; 🔸 правочин від імені юридичної особи не відповідає її статутним цілям або виходить за межі її діяльності; 🔸 не внесено плату за вчинення нотаріальної дії; 🔸 не сплачено інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством; 🔸 власник майна, який має намір його відчужити, включений до Єдиного реєстру боржників; 🔸 наявні інші підстави, визначені законодавством. Коли перебування в Єдиному реєстрі боржників не є перешкодою❓
Разом із тим законодавство передбачає виняток. Сам факт внесення державного або комунального підприємства до Єдиного реєстру боржників не перешкоджає посвідченню договору купівлі-продажу, якщо такий договір укладається під час приватизації єдиного майнового комплексу.Що робити, якщо нотаріус відмовив❓
У разі відмови у вчиненні нотаріальної дії особа має право вимагати письмове пояснення причин такого рішення. Нотаріус зобов’язаний не лише викласти мотиви відмови, а й роз’яснити порядок її оскарження. Крім того, протягом трьох робочих днів він повинен оформити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у письмовій формі.Як оскаржити відмову нотаріуса❓
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені до суду. Якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно відмовив у посвідченні документа чи вчиненні іншої нотаріальної дії, вона має право звернутися до суду для захисту своїх прав.
🔗
Джерело
📈 В Україні прогнозують подальше зростання цін на сільгоспземлю у 2026 році🌿 Попри повномасштабну війну, ринок сільськогосподарських земель в Україні демонструє стабільне зростання цін. За прогнозами, у 2026 році вартість гектара може зрости до 54–62 тис. грн залежно від безпекової ситуації та активності покупців.
👤 За словами експерта, динаміка ринку з моменту початку його роботи в Україні в липні 2021 року є висхідною й стійкою, про що свідчить зростання середньої ціни за гектар майже у 1,57 раза — з 31 959 гривень у другому півріччі 2021 року до 50 054 гривень за підсумками 2025 року.
💵 За підсумками першого півріччя 2026 року ціна склала 56 581 грн/га, що на 13% більше відповідного періоду 2025 року. Які прогнози цін на землю на кінець 2026 року❓
За прогнозом Ігоря Юрченка, на кінець 2026 року ціна с/г земель може становити: 🔸 54 тис. грн/га — може реалізуватися в сценарії погіршення безпекової ситуації, різкого скорочення кількості угод або зупинки активності великих компаній;🔸 62 тис. грн/га — можлива в разі збереження поточного темпу й подальшого зростання частки агрохолдингів у ринку, які системно купують землю дорожче, ніж фізособи.
📄 Як зауважує експерт, поява юридичних осіб як покупців зумовила структурне зрушення на ринку, оскільки вони пропонують цінову премію у 38–40%. Це підтягує середню ціну вгору й формує новий орієнтир для всього ринку.
🔗
Джерело
Доброго дня ☕️📚
Відумерла спадщина👤
Дії спадкоємця, який претендує на спадкове майно, визнане відумерлим🔺
Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. До складу такого майна можуть входити, зокрема, і земельні ділянки. Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів. Окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення спадкоємців від права на спадкування тощо.
🖇️Підстави для визнання спадщини відумерлою:🔸 відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;🔸 усунення спадкоємців від права на спадкування;🔸 неприйняття спадкоємцями спадщини;🔸 відмова спадкоємців від прийняття спадщини.
🌿
Земельна ділянка повинна постійно використовуватися за цільовим призначенням. В іншому разі землі забур’янюються, знижується врожайність на суміжних ділянках і з’являються шкідники.✍️
Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за місцезнаходженням такого майна.❗️
Проте з такою заявою може звернутися також власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також кредитор спадкодавця - за наявності відповідних підстав. Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження відповідно до вимог статей 293, 294, 334–338 ЦПК України.
🗂️
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом за обов’язкової участі заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Також така справа розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
🤔
Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України. Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає територіальній громаді право повністю розпоряджатися ним. Відповідно до закону таке майно, залежно від його призначення, може бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас набуття права власності зобов’язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.
🔗
Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/vidumerla-spadshchyna-1☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955
🌿 Україна втрачає родючі ґрунти: де ситуація стала критичною🤔
Україна завжди було відома своїми чорноземами. На більшості територій ґрунти були багатими на гумус і поживні речовини. Але через десятиліття інтенсивного використання землі без достатнього відновлення частина українських ґрунтів виснажується і вже не має такої якості, як раніше, пише agronews.ua.
📍 Кіровоградська та Харківська області залишаються лідерами за якістю земель. Там ґрунти мають високий вміст гумусу, достатню кількість поживних речовин і сприятливі показники кислотності.❗️ Найбільше погіршення якості земель зафіксували у Сумській області. Раніше цей регіон вважався одним із найбільш родючих в Україні, але через тривале інтенсивне використання ґрунти поступово виснажуються.
📉 Найнижчі показники якості земель також зафіксували у Волинській та Житомирській областях. Вони розташовані в зоні Полісся, де ґрунти часто мають підвищену кислотність і менше гумусу. У середньому вміст гумусу в ґрунтах Полісся становить близько 2,43%.
🌱 Більшість українських областей мають ґрунти середньої якості. Фахівці розділяють їх на вищий і нижчий рівні середнього класу.
🗃️ Дослідження показують, що в українських ґрунтах поступово зменшується кількість важливих елементів — фосфору та калію, які потрібні для нормального росту рослин.
🤔
Найбільший дефіцит гумусу зафіксували в Одеській, Черкаській та Запорізькій областях. Там землі втрачають органічні речовини через недостатнє внесення добрив і повернення рослинних решток у ґрунт.
📑 Інститут охорони ґрунтів досліджує українські землі ще з 1964 року. Під час останнього масштабного обстеження фахівці взяли близько 800 тисяч зразків ґрунту з підконтрольних Україні територій і перевірили їх більш ніж за 20 показниками.❗️ Нові результати наступного етапу досліджень мають показати, як змінився стан українських земель за останні роки.
🔗
Джерело
Доброго дня ☕️Як військовому отримати витяг з ДЗК або довіреність на розпорядження землею, перебуваючи на військовій службі❓📑
Для здійснення будь-яких операцій із земельною ділянкою потрібно отримати витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК). Витяг з ДЗК підтверджує, що ваша земельна ділянка сформована, зареєстрована в Державному земельному кадастрі, має кадастровий номер та містить інші відомості (обмеження, обтяження та ін.), внесені до Поземельної книги.
🤔
Військовослужбовці, які перебувають на службі, можуть отримати витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) самостійно через Центри надання адміністративних послуг (перебуваючи у відпустці) чи онлайн за допомогою інтернету.✍️
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, а також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження (що виникли після 1 січня 2013 року), одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.❗️
Важливо! Витяг з ДЗК формується у вигляді електронного документу в форматі pdf, підписи та печатки на витязі не передбачені законодавством, кожен витяг можна перевірити за допомогою QR коду, що зазначено на кожній його сторінці.Як отримати витяг з ДЗК (онлайн)❓📚
Витяг з ДЗК є електронним документом, тому військовий може замовити його дистанційно з будь-якого пристрою, де є доступ до інтернету:🔸
Крок 1. Перейдіть на портал Електронних сервісів Держгеокадастру.
🔸
Крок 2. Авторизуйтесь за допомогою Дія. Підпис, ЕЦП (електронного цифрового підпису) або через BankID.
🔸
Крок 3. У меню «Відомості ДЗК» оберіть розділ «Замовити».
🔸
Крок 4. Виберіть тип заяви (Витяг з ДЗК про земельну ділянку без даних від РРП (реєстру речових прав) або Витяг з ДЗК про земельну ділянку з даними від ДРРП (державного реєстру речових прав). Заповніть форму заяви, вказавши всі запитувані дані, в тому числі і кадастровий номер земельної ділянки.
🔸
Крок 5. Оплатіть адміністративний збір банківською карткою прямо на сайті (вартість послуг та посилання для оплати з'явиться після заповнення заяви.
🔸
Крок 6. Отримайте готовий електронний витяг у своєму особистому кабінеті (він має таку ж юридичну силу, як і паперовий). Для отримання витягу в електронному вигляді при заповненні заяви вкажіть свою актуальну електронну адресу, на яку і буде надіслано замовлений Витяг у форматі pdf.
🔸
Крок 7. Роздрукуйте, отриманий на електронну адресу, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Відповідно до Цивільного кодексу України - довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
🖋️
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
🔗
Читати далі 👉 https://www.zemfond.net/post/yak-viiskovomu-otrymaty-vytiah-z-dzk-abo-dovirenist-na-rozporiadzhennia-zemleiu-perebuvaiuchy-na-vii☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955
✍️ ЄСПЛ визнав порушення Росією права власності через вилучення земель у Севастополі📑 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що Росія порушила права власності та право на справедливий суд у справі щодо вилучення земельних ділянок у власників в окупованому Севастополі.
🤔
Про це йдеться в рішенні суду у справі "Баженов та інші проти Росії та України", ухваленому в четвер, з яким ознайомилась "Європейська правда".
📚 Справа стосувалася скасування російською окупаційною владою у 2015–2017 роках прав власності на земельні ділянки, які раніше були законно передані у приватну власність українською владою.
🌿 Російська влада повернула ці землі у державну власність, заявивши, що вони належать до земель лісового фонду і тому не могли бути приватизовані.❗️ ЄСПЛ одноголосно встановив порушення статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини (захист права власності) щодо чотирьох заявників. Троє з них були позбавлені самих земельних ділянок, а ще одна заявниця – коштів, отриманих від продажу своєї ділянки.
🗂️ Також суд визнав порушення статті 6 § 1 Конвенції про право на справедливий суд щодо чотирьох заявників.
🔺 У рішенні зазначається, що російські "суди", переглядаючи законність первинної передачі земель, посилалися на нібито порушення українського земельного законодавства лише для того, щоб обґрунтувати подальше скасування права власності на підставі російського законодавства та судової практики.‼️ ЄСПЛ дійшов висновку, що рішення про анулювання права власності та повернення земель у державну власність не були законними.
🖋️ Крім того, суд визнав безпідставними рішення російських "судів", якими одну із заявниць зобов'язали відшкодувати іншій кошти, сплачені за спірну земельну ділянку.
🔗
Джерело
TGLIST.COM.UA
