Telegram statistics channel - @zakononline2019

​​✍🏻ІНІЦІЮВАННЯ СПОРУ ПРО НЕДІЙСНІСТЬ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ НЕ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ Є НЕДОПУСТИМИМ⚖️Правова позиція ВС у справі № 209/1235/20👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 209/1235/20 від 11.12.2024У касаційній скарзі спадкоємець стверджувала, що суд апеляційної справи, визнаючи оспорюване позивачем свідоцтво про право на спадщину частково недійсним застосував приписи ст.ст.203,204 ЦК України, не взявши до уваги те, що свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Свідоцтво про право на спадщину не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.КЦС ВС погодився з доводами касанта та звернув увагу на те, що  свідоцтво про право на спадщину по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсність свідоцтва про право на спадщину положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми як §1, так і §2 глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.Недійсність документа (свідоцтво про право на спадщину) як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність документа (свідоцтво про право на спадщину) не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.

​​✍🏻ДІЇ, ВЧИНЕНІ ЯК ПОСОБНИЦТВО, НЕ МОЖУТЬ КВАЛІФІКУВАТИСЯ ЯК ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ У ГРУПІ ОСІБ⚖️Правова позиція ВС у справі № 464/5336/13👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 464/5336/13 від 17.12.2024У касаційній скарзі прокурор зазначив, що обвинувачений не є пособником у вчиненні кримінального правопорушення, з підстав того, що пособництво не може кваліфікуватись як вчинення злочину у групі осіб, оскільки дії такої особи безпосередньо не утворюють об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України.ККС ВС погодився з позицією прокурора та вказав, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками (ч.5 ст.27 КК України).Учасники вчинення кримінального правопорушення групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.Водночас дії особи, яка безпосередньо не брала у ньому участі, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, його сліди або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному в формі пособництва з посиланням на ч.5 ст.27 КК України.Відтак, пособник у вчиненні кримінального правопорушення не є виконавцем такого злочину. Дії, вчинені як пособництво, не можуть кваліфікуватись як вчинення злочину у групі осіб, оскільки дії такої особи безпосередньо не утворюють об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України.❓Підтримуєте висновок ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻НАДАННЯ ЗАКЛАДАМИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ПОСЛУГ З ПРИГОТУВАННЯ КАЛЬЯНІВ Є СТИМУЛЮВАННЯМ ПРОДАЖУ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ ТА ПІДЛЯГАЄ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/29317/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 320/29317/23 від 20.12.2024Держпродспоживслужба у касаційній скарзі вказала, що будь-які дії, зокрема продаж тютюну для кальяну з метою його подальшого використання разом із послугою приготування кальяну, є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів. Такі дії фактично дозволяють використання тютюнових виробів у приміщенні закладу ресторанного господарства, що суперечить вимогам закону.КАС ВС погодився з позицією касанта та вказав, що введення Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» №2899-IV термінів «вживання та використання» заборонило не лише процес куріння, але й всі форми споживання у закладах ресторанного господарства тютюнових виробів та їх замінників.Також тютюн для кальяну - спеціалізований вид тютюну, що підпадає під дію заборон у закладах ресторанного бізнесу, як і звичайний тютюн.Суд вважає, що положення ч.2 ст.13 Закону №2899-IV забороняє будь-яке вживання кальянів у закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона.Таким чином, кальяни у зв'язку зі змінами у законодавстві з 11.07.2022 підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу. Надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених ст.13 Закону №2899-IV, з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні ст.16 цього Закону навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.❓Погоджуєтеся з доводами ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПЕРЕГЛЯД УХВАЛИ СУДУ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ, ЯКЩО ТАКА УХВАЛА ВЖЕ БУЛА СКАСОВАНА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПЕРЕГЛЯДУ, НЕМОЖЛИВИЙ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/8888/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 910/8888/23 від 25.12.2024Перед ВС постало питання, чи допускається перегляд ухвали про повернення позовної заяви без розгляду в апеляційному порядку, якщо така ухвала вже була скасована за результатами апеляційного та касаційного перегляду.КГС ВС надав заперечну відповідь, пояснивши це так.Ст.264 ГПК України, якою визначені підстави для закриття апеляційного провадження, не містить такої підстави для закриття провадження як відсутність предмета апеляційного оскарження. Втім, апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка вже була попередньо скасована. Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом із тим процесуальна мета, яку ставить скаржник, - зміна мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, не може бути досягнута з огляду на відсутність предмета апеляційного оскарження.Таким чином, дії скаржника полягають в оскарженні судового рішення (ухвали), яке втратило чинність через його скасування станом на момент звернення із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Відтак, суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про закриття апеляційного провадження.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻У РАЗІ, ЯКЩО АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ ПОДАВ ЗАХИСНИК І НЕ ДОДАВ ДО НЕЇ ОФОРМЛЕНИХ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ЙОГО ПОВНОВАЖЕННЯ, СУДДЯ-ДОПОВІДАЧ ПОСТАНОВЛЯЄ УХВАЛУ ПРО ЗАЛИШЕННЯ СКАРГИ БЕЗ РУХУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 331/3598/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 331/3598/23 від 19.12.2024Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу захисника на ухвалу місцевого суду, якою продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України у зв'язку з тим, що скаргу подано особою, яка не має права її подавати.ККС ВС не погодився з такою позицією суду апеляційної інстанції і зазначив, що останній допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.ВС зауважив, що згідно з ч.5 ст.396 КПК України якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.Ч.1 ст.399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.Отже, у разі, якщо апеляційну скаргу подав захисник і не додав до неї оформлених належним чином документів, які підтверджують його повноваження, суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, в якій зазначаються допущені недоліки скарги й надається строк для їх усунення.❓Підтримуєте висновок ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻КПК УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧАЄ ПОВНОВАЖЕННЯ НЕ ЛИШЕ ПРОКУРОРА, АЛЕ Й СУДУ, ЗАЛУЧАТИ ВИЗНАЧЕНИХ ОСІБ У ЯКОСТІ ЗАКОННОГО ПРЕДСТАВНИКА НЕПОВНОЛІТНЬОГО ПОТЕРПІЛОГО⚖️Правова позиція ВС у справі № 161/11130/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 161/11130/23 від 23.12.2024У касаційній скарзі засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, стверджувала, що в матеріалах кримінальної справи відсутні документи на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси неповнолітнього потерпілого в судах першої та апеляційної інстанцій, адже законним представником неповнолітнього потерпілого визнано його матір, а рішення про визнання законним представником неповнолітнього потерпілого його батька в матеріалах справи відсутнє.ККС ВС зауважив, що положення закону передбачають повноваження не лише прокурора, але й суду, залучати визначених осіб у якості законного представника неповнолітнього потерпілого.Так, зі змісту обвинувального акта вбачається, що на досудовому розслідуванні законним представником неповнолітнього потерпілого була визнана його мати. Стосовно батька даних про таке рішення, ухвалене в ході досудового розслідування, немає.При цьому в матеріалах провадження наявний ордер адвоката про надання правничої допомоги, виданий на підставі договору, укладеного з батьком неповнолітнього потерпілого.До початку судового розгляду адвокат від імені батька неповнолітнього потерпілого подав до суду цивільний позов про відшкодування завданої потерпілому моральної та матеріальної шкоди, і суд, прийнявши цей позов до розгляду, фактично прийняв належними повноваження батька як законного представника неповнолітнього потерпілого, що не суперечить вимогам ст.44 КПК України щодо кола осіб, які можуть бути визнані законним представником неповнолітнього потерпілого, не суперечить інтересам неповнолітнього потерпілого і не порушує прав інших учасників провадження.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ДЕНЬ ВИНИКНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ В ІМПОРТНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ НЕ МОЖЕ БУТИ ОТОТОЖНЕНИЙ З ДНЕМ ВИНИКНЕННЯ ПОРУШЕННЯ⚖️Правова позиція ВС у справі № 160/6138/24👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 160/6138/24 від 20.12.2024Ключовим питанням у цій справі було те, яку саме подію слід уважати днем виникнення заборгованості у розумінні положень Закону України "Про валюту та валютні операції".Відповідаючи на це питання, КАС ВС вказав, що день виникнення порушення не є тотожним за змістом словосполученню «день виникнення заборгованості», прив'язка до якої встановлена у ч.5 ст.13 Закону і з урахуванням якої здійснюється обрахунок пені.Якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення ч.2 ст.13 Закону пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.Аналогічний підхід слід застосовувати й до імпортних операцій, беручи до уваги, що при імпорті ключовою подією, з якою пов'язується виникнення заборгованості, є момент здійснення резидентом попередньої оплати товару.Отже, день виникнення заборгованості в імпортних правовідносинах не може бути ототожнений з днем виникнення порушення. Днем виникнення заборгованості в цих правовідносинах є день здійснення резидентом авансового платежу, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків. Лише коли договірні або встановлені Національним банком України строки поставки спливають, заборгованість переходить у стан простроченої, що й зумовлює нарахування пені. Відповідно, застосування у спірному випадку контролюючим органом курсу валюти, встановленого Національним банком України станом не перший день після закінчення граничного строку розрахунків, а не на день здійснення оплати резидентом, є помилковим.❓Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПРИНЦИП СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ (FAVOR DEFENSIONIS) МАЄ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ, СЕРЕД ІНШОГО, У ТИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТИВНО СКЛАДНО ОТРИМАТИ ДОКАЗИ НА СВОЮ КОРИСТЬ⚖️Правова позиція ВС у справі № 740/3943/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 740/3943/2 від 23.12.2024У касаційній скарзі захисник засудженого за ст.336 КК України стверджував, що суд першої інстанції ухилився від з'ясування обставин, які підлягають обов'язковому з'ясуванню у кримінальному провадженні, а саме щодо захворювання підзахисного. Також вважав, що апеляційний суд не виправив ці недоліки.ККС ВС погодився з касантом та наголосив, що суд зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.Зокрема, апеляційним судом не взято до уваги конкретні обставини, які перешкодили засудженому надати документи, що посвідчують його статус учасника бойових дій та медичні документи. У своїх поясненнях обвинувачений вказав, що, знаходячись в окупованому місті, який разом з сім'єю покинув 28.03.2022, він був змушений спалити військовий квиток та посвідчення учасника бойових дій, прибувши на підконтрольну територію України подав документи на відновлення посвідчення, але упродовж року не отримав жодної відповіді.Суд апеляційної інстанції з'ясував у обвинуваченого де, коли і ким йому було видане посвідчення учасника бойових дій, і зазначив, що судом буде зроблений офіційний запит з приводу цього. Проте матеріали кримінального провадження не містять ані запиту, ані відповіді на нього.ВС зауважив, що незважаючи на те, що КПК України не містить у якості окремої загальної засади кримінального провадження принципу сприяння захисту (favor defensionis), однак він втілений у низці законодавчо визнаних загальних засад, таких як верховенство права, змагальність, презумпція невинуватості та забезпечення права на захист і має застосовуватися, серед іншого, у тих випадках, коли для захисту об'єктивно складно отримати докази на свою користь.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПОЛОЖЕННЯ П.26 Ч.2 СТ.15 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОЄННОГО СТАНУ" НЕ РОЗПОВСЮДЖУЮТЬСЯ ПРАВОВІДНОСИН ЩОДО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НА НОВИЙ СТРОК⚖️Правова позиція ВС у справі № 922/502/24👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 922/502/24 від 17.12.2024У цій справі КГС ВС з'ясовував питання наявності/відсутності повноважень у військової адміністрації на поновлення спірних договорів оренди землі у контексті застосування п.26 ч.2 ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".На переконання ВС, норми чинного законодавства, розмежовують змістовно різні поняття: "поновлення договору оренди землі", "надання (передача) земельних ділянок у користування" та "укладення договору оренди землі на новий строк".Під наданням земельних ділянок у користування шляхом укладенням договору оренди землі слід розуміти саме первинне надання земельної ділянки у користування.Тому визначені у п.26 ч.2 ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин, положення п.26 ч.2 ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻МОЖЛИВІСТЬ БЕЗКОНТАКТНО ВЗАЄМОДІЯТИ З ВОРОГОМ НЕ ЗМІНЮЄ ПРИРОДИ КОЛАБОРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ТАКОЇ, ЩО ЯК ЯВИЩЕ ІСНУЄ ЛИШЕ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ⚖️Правова позиція ВС у справі № 202/13808/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 202/13808/23 від 10.12.2024У касаційній скарзі захисник зазначає, що у цьому кримінальному провадження дії обвинуваченого невірно кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.114-2 КК України.ККС ВС підтримав доводи захисника з огляду на таке.Суд виснуває, що взаємодія з ворогом може бути дистантною, що є специфічною рисою насамперед інформаційних діянь, вчинення яких на шкоду Україні є можливим як на тимчасово окупованій території, так і на території, що підконтрольна Україні, чи взагалі закордоном. Але навіть визнання можливості безконтактної взаємодії з ворогом, не повинно змінювати соціально-правової природи колабораційної діяльності як такої, що як явище існує лише на окупованих територіях.Тобто, іманентною ознакою всіх кримінальних правопорушень, які становлять колабораційну діяльність, є наявність сталих зв'язків суб'єкта цих правопорушень із відповідною окупованою територією, поза межами якої явища колабораціонізму існувати не може. У разі вчинення відповідних діянь особами, які не мають зв'язків із тимчасово окупованою територією, навіть якщо така особа є громадянином України, але при цьому проживає в інших місцевостях, такі діяння не є колабораційною діяльністю за своєю суттю, а тому їх необхідно кваліфікувати за іншими статтями, зокрема, як у даному кримінальному провадженні за ст. 114-2 КК України.❓Погоджуєтеся з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція