Твоя психологія ❤️

Уж, вкритий снігом та льодом, нагадує стан, коли наші емоції «заморожені». Темні ділянки відкритої води — це ті живі, неспокійні почуття, що все ще пульсують під шаром захисних механізмів. Це нагадування про те, що навіть за зовнішньою нерухомістю, життя продовжує свій рух.Вправа «Моя внутрішня ріка»

Коли ви відчуваєте втому, апатію або емоційне заціпеніння, спробуйте виконати цю візуалізацію. Вона допоможе знизити рівень тривоги та знайти контакт із прихованими ресурсами.Крок 1: Усвідомлення «льоду»

Заплющте очі й уявіть свою внутрішню ріку. Чи вкрита вона зараз кригою? Якщо так, то якою вона є? Може товстою та непрозорою чи тонкою, як скло? Психологічний сенс: Визнайте свій «заморожений» стан без осуду. Це ваш захист, і зараз він вам потрібний. Подякуйте своїй психіці за те, що вона оберігає вас від перевантаження.Крок 2: Пошук «живої води»

Знайдіть на поверхні своєї уявної ріки маленьку ополонку ,темну ділянку живої води, як на фото. Що ви там бачите? Яка там течія? Психологічний сенс: Це ваші справжні почуття, які чекають на безпечний момент, щоб вийти назовні. Навіть якщо це сум чи тривога , то це ознака того, що ви живі.Крок 3: Тепло спостереження

Не намагайтеся розбити лід. Просто побудьте поруч із цією ділянкою води. Уявіть, що ваше спокійне дихання — це тепле повітря, яке м’яко торкається води. Психологічний сенс: Ми не форсуємо зміни. Ми лише створюємо безпечні умови (тепло), щоб емоції могли проявлятися природно. Яке почуття сьогодні пульсує у вашій "ополонці"? Поділіться у коментарях або просто залиште ❤️, якщо відчуваєте, що ваша ріка продовжує рух».

Багатогранна модель внутрішньої стійкості Мулі ЛаадаУ 90 - х роках ізраїльський професор Мулі Лаад розробив інтегративну модель психологічного коду, для виживання людини після сильного стресу. За статистикою тільки у 10-20% травмованих людей проявляється тривала дезадаптивна стресова реакція - ПТСР (або посттравматичний стресовий розлад). Як же долають травму решта 80-90%? Лаад з командою опитали безліч людей і дійшли висновку, що ми серйозно недооцінюємо ресурси людської психіки. Свою модель Моллі Лада назвав BASIC Ph. Він описав шість основних каналів, кожен з яких допомагає вийти з кризової ситуації. 1. Віра 2. Емоції 3. Спілкування 4. Уява 5. Розсудливість 6. Фізична активність Розглянемо більш детальніше кожен з них. Віра. Цей стиль пов’язаний з вірою в Бога, вищі сили, вірою в іншого або навіть вірою в самого себе і свої переконання. Емоції. Емоційний стиль пов'язаний насамперед із усвідомленням власних почуттів та їх визначенням . А також з вираженням емоцій через спілкування, обмін, танці, живопис, скульптуру, музику . Спілкування (соціальність). Зв'язок, спілкування з іншими людьми (друзями, членами сім'ї, фахівцями). Уява.уява - корінь нашої творчості. Воно дозволяє нам чекати, бути інтуїтивним та гнучким. Дозволяє змінюватися, шукати рішення у світі уяви. Розважливість (когніції). Цей стиль дозволяє нам розраховувати на нашу здатність міркувати логічно, оцінювати ризики, вчитися новим речам, планувати заздалегідь. Когнітивні стратегії включають збір інформації, вирішення проблем, самоорієнтацію, внутрішню розмову або складання списків дій та переваг. Фізична активність. Фізичні, тілесні методи боротьби зі стресом. Цей стиль включає релаксацію, вправи та фізичну діяльність взагалі. Кожна людина у дорослому віці має свій особистий набір стратегій подолання. Наприклад, ми можемо вдаватися до емоцій чи уяви набагато частіше, ніж до фізичної активності, і навпаки. Одні канали можуть бути надмірно використані, інші практично не задіяні. І це працює, але не завжди. Часто людина «буксує» на одному місці, до нескінченності використовуючи один і той же метод власного володіння, не просуваючись ні на крок уперед і нічого не змінюючи в ситуації. Тому, потрібно визначити свої сильні якості та розвивати ті, які не розвинуті, навіть якщо з початку здається, що вони не працюють.

Де ви на цьому дереві?

Автор цього тесту – відомий британський психолог Піп Вілсон (Pip Wilson). Він був створений для школярів з метою перевірити, як вони освоїлися у школі за перші три роки. Однак пізніше з'ясувалося, що він є актуальним і для дорослих.Тест допомагає людині визначити її справжній і бажаний емоційний стан і навіть певною мірою усвідомити своє становище в суспільстві.

У кожного з цих чоловічків на дереві різний настрій і вони займають різне становище. Для початку визначте, який з них найбільше схожий на вас. Після цього виберіть чоловічка, на якого ви хотіли б бути схожі. Розшифровка результатів тесту: ▫️ Якщо ви обрали позицію № 1, 3, 6 або 7, то це характеризує вас як цілеспрямовану людину, яка не боїться жодних перешкод та перешкод. ▫️ Якщо ваш вибір припав на один із наступних номерів: 2, 11, 12, 18 або 19, то ви товариська людина, яка завжди надасть будь-яку підтримку друзям. ▫️ Вибір чоловічка під номером 4 визначає вас як людину зі стійкою життєвою позицією і того, хто бажає досягти всіляких успіхів без подолання труднощів. ▫️ Номер 5 - ви часто буваєте стомленими, слабкими, у вас невеликий запас життєвих сил. ▫️

Вибір упав на чоловічка під номером 9 - ви весела людина, що любить розваги. ▫️

Номер 13 або 21 - ви замкнені, часто схильні до внутрішніх тривог і уникаєте частого спілкування з людьми. ▫️

Номер 8 - ви любите йти в себе, розмірковувати про щось своє і занурюватися у свій світ. ▫️

Якщо ви вибрали номери 10 або 15 – у вас нормальна адаптація до життя, ви знаходитесь у комфортному стані. ▫️

Номер 14 — ви падаєте в емоційну прірву, швидше за все, схильні до внутрішньої кризи. ▫️

Позицію номер 20 зазвичай обирають люди із завищеною самооцінкою. Ви природжений лідер і хочете, щоб люди дослухалися саме вас і ні до кого іншого. ▫️

Вибір упав на чоловічка №16? Ви відчуваєте себе втомленим від необхідності підтримувати когось, але, можливо, ви побачили на цій картинці, що номер 17 вас обіймає — у такому разі ви схильні розцінювати себе як людину, оточену увагою.

В нашій реальності завжди є присутнє почуття, яке необхідно визнати і назвати. Це почуття - безсилля.

Незважаючи на те, що зараз, в умовах невизначеності, страху та раптових глобальних змін, це комплексне почуття може проявлятися особливо яскраво. А давайте подивимося на життя загалом і побачимо, що завжди, за всіх часів у світі є речі, явища, події перед якими ми безсилі. Завжди є те, на що ми можемо впливати і те, на що не можемо. Можливості кожного з нас обмежені, вони не безмежні. Ми не можемо змусити когось любити нас, не можемо зробити життя вічним, скасувати хвороби, а чорне перетворити на біле. Тому іноді найправильніше, що може зробити людина - це визнати і сказати собі: «Це не в моїх силах, не в моїй владі!»А ще є образа на Бога, всесвіт за те, що так все несправедливо. Але коли ми можемо сказати: «Це неможливо», ми чинимо як дорослі. Тільки маленьким дітям здається, що нічого неможливого немає, а от бути дорослим – це означає поважати власні ліміти.Друзі, в умовах невизначеності, періодичного безсилля та туманного уявлення про майбутнє, рухаємося далі step by step🫶

Що сказати замість "не переживай"? - Часто, на переживання людини звучать фрази на кшталт цих: "не хвилюйся...", "ну що ж, зараз усім важко...", "не переймайся так, все налагодиться". Це може пояснити тим, що іншій людині хочеться швидше втішити, поділитися досвідом, змінити ситуацію або захистити себе від сильних переживань. Подібні фрази — це точно не те, що хоче почути співрозмовник у відповідь на свої почуття. Адже виникає відчуття знецінення, емоційна віддаленість і переконаність у тому, що його не розуміють.Що може допомогти в підтримці іншого у переживаннях? - Не оцінювати почуття іншої людини та не засуджувати їх. Кожен із нас реагує по-різному на життєві ситуації. Тому виявляючи емпатію, ми транслюємо, що кожна людина має право реагувати по-своєму і відчувати різні почуття.- Постаратися стати на місце іншого і запитати себе: "Що я відчуваю?", "Як мені?", "Чого б мені хотілося в цій ситуації та які почути слова?" Головне тут не зливатися з іншою людиною, а намагатися зрозуміти її та знайти необхідні слова підтримки. - Допомогти іншому розпізнати його почуття і назвати їх, якщо це доречно. Коли ви називаємо свої почуття, ми можемо зрозуміти себе та мати вплив на свій стан. Але в деяких випадках краще не торкатись теми почуттів певний час, тому треба орієнтуватися на ситуацію."Людину лікує людина".

Тому, навіть п'ятихвилинна емпатійна розмова може підтримати іншого і дати розуміння, що його слухають, підтримують і з ним усе нормально.

Енжел, єврей, власник найзнаменитішої пекарні в Німеччині, часто говорив: Знаєте, чому я сьогодні живий?…

Я був ще підлітком, коли нацисти в Німеччині вбивали безжально євреїв. Нацисти відвезли нас поїздом в Аушвіц. Вночі в відсіку був смертельний холод. Нас залишили на багато днів у вагонах без їжі, без ліжок, а значить без можливості якось зігрітися. Усюди йшов сніг. Холодний вітер морозив нам щоки без упину. Нас було сотні людей в ті холодні, жахливі ночі. Без їжі, без води, без укриття. Кров замерзала в жилах. Поруч зі мною був літній єврей, якого дуже любили в моєму місті. Він весь тремтів і виглядав жахливо. Я обхопив його своїми руками, щоб зігріти. Обійняв його міцно, щоб віддати трохи тепла. Розтер йому руки, ноги, обличчя, шию. Я благав його залишитися в живих. я підбадьорював його. Таким чином я всю ніч зігрівав цього чоловіка. Я сам був утомленим і замерзлим. Пальці задубіли, але я не переставав масажувати тіло цієї людини, щоб зігріти його. Так минуло багато годин. Нарешті настав ранок, сонце почало виблискувати. Я озирнувся навколо себе, щоб побачити інших людей. До свого жаху, все, що я міг бачити, – це були замерзлі трупи. Все, що міг чути, – це була тиша смерті. Морозна ніч вбила всіх. Вони померли від холоду. Вижили тільки двоє людей: старий і я. Старий вижив, тому що я не давав йому замерзнути, а я вижив, тому що зігрівав його.

Дозволиш мені сказати секрет виживання в цьому світі? Коли ти зігріваєш серце інших, тоді й ти зігріваєшся. Коли ти підтримуєш, зміцнюєш і надихаєш інших, тоді й ти отримуєш підтримку, зміцнення і наснагу в своєму житті”.