Звичайно, не дуже приємно читати що FTC звинувачує Genesis, нашу українську компанію у фроді. Як показує практика, в таких судових процесах компанії виплачують величезний штраф, і роблять все більш прозоро, не використовуючи "нестандартні схеми".На жаль, виглядає так, що звинувачення не висосані з пальця. Колись, коли Headway були частиною Genesis ( доречі, тепер зрозуміло, чому деякі компанії за останні пару місяців вийшли з екосистеми ), я користувався цим застосунком. І там досить легко тобі пропонують підписатись на щось, а потім на ще щось :) Через якийсь момент, я зрозумів, що застосунком я не користуюсь, і відмовився від підписки. А вот та інша підписка - ніяк не висвічувалась в підписках Apple, і процесилась окремо :) Як ви розумієте, я дуже здивувався, коли в мене з каротчки, внєзапно списалась якась сума ( близько 100 баксів ) за продукт, який я навіть не використовую. Мені знадобилось гуглити пів години, щоб нарешті відписатись від "чудового сервіса", який я навіть не зрозумів в чому.Я навіть написав в супорт, що так робить не можна, але мені дуже культурно і мило пояснили, що я сам дурак :) Дуже жаль, що в індустрії такі практики використовуються. Але дуже сподіваюсь, що Genesis не отримає великого фінансового удару, від якого не зможе оговтатись.
Я сьогодні весь день граюсь з Fable. І бляха - неймовірно крута модель. Декілька прикладів: 1. Скормив їй сорци пет проєкту - і модель знайшла декілька критичних багів, і просто всякіх негараздів, які б створили проблеми при паблішінгу застосунку. Codex ніфіга не знаходив2. В застосунку використовуються декілька MP3 файлів для білого шуму - Fable знайшла ці файли, порекомендувала порізати їх з 15 хвилин на 60 секунд і конвертнути в ACC формат, що зменшило розмір застосунку х3. Ні Codex, ніодна з попердніх моделей не дивились на ресурси взагалі - Fable все виправила3. В застосунку використовується Firebase, і використовується дуже не оптимально. Codex знайшов міні-оптимізації, Fable знайшла критично погане використання, порекомендувала як це оптимізувати, швиденько зробила, ще й ляпнула unit-тестів. Та і в цілому - спілкування і спів праця моделі, ніби ти після джуна говориш з прохаваним сініором. Я щиро вражений якістю цієї моделі. Не очікував настільки класного розуміння проєкту, і використання практик.
#життєвеКоли я переїхав в Таїланд - я переїзджав сюди з двома чемоданами, і рюкзаком. В мене звичайно залишалось ще дуже багато речей в Штатах, і частково вони поїхали в Україну, частково розпродались, а щось навіть просто так віддалось людям. Більше за все я звісно скучаю за своїм мерсом, який був найкращою машиною в світі. Але так - все що потрібно для життя - два чемодани речей, один з яких техніка для зйомки відосів. Сьогодні, тепер вже ми, переїхали. Дивлячись на ту кількість речей, якою я, а потім ми, обжились за ці три роки - диву даєшся, як швидко мотлох має властивість накопичуватись. Але зараз про квартиру. Я дуже любив свою квартиру в Бангкоці, але поява Тео призвела до того, що місця стало страшенно не вистачати. Самі зоркі могли побачити, що за останні пару місяців на задньому фоні новин з'явились манєжики, різні іграшки і куча речей. Взагалі не ясно, як людина якій тільки стукнув 1 рік має можливість займати стільки місця. І ладно - в моєму серці ( тут я пускаю дуже милу і сопливу емоцію ), а і фізично поглинаючи місце, як зєргі, після побудови своєї будівлі. + він ще почав переміщатись зі швидкістю гоночної машини, зі страшенним бажанням суіциду. Квартира - це цікаве місце. Дана квартира в Бангкоці викликає в мене страшенне відчуття дуальності. З однієї сторони - вона була тим місцем де на третій день свого життя срав Тео, та і в цілому - це перша його квартира. Це спогади наповненні страхом, щастям, нерозумінням, і відчуттям надії. З іншої сторони - в цій квартирі я провів найсамотніші 2 роки свого життя, коли мені було просто нікого обняти, поговорити, і засинав я з думкою: "Для чого це все", і найбільше моє бажання - ніколи не повертатись в ті часи. Хочеться щоб всі ці погані спогади залишились там. А переїзд - це чудовий момент, почати будувати нові, і щасливі спогади в новому місці. І спостерігати, як тепер в Тео в рази більше місця де можна повзати, робити перші кроки, і битись голової коли не вписався в поворот :) А в мене є свій куток, де я збудую свою студію :) 230 метрів все таки. А квартирка? Дякую, тобі Celes Asoke ( назва кондо ) за те що дав відчуття дому, далеко від дому. Ти був самою красивою квартирою з самими офігенними видом, і фоном, на якому можна робити неймовірні фотографії. Ти був місцем, де мені не дуже хотілось прокидатись. А ще в тебе був неймовірний зал, чудовий руфтоп, і класний басейн, в якому я майже не купався :) Але зараз - зараз вйо створювати чудові спогади в новому місці :)
Наразі в мене закінчився мій піврічний квест з лікарями. І це один з найскладніших процесів, які я коли небудь робив.Я в цілому, плюс мінус здоровий - підвищений тиск, аутоімунне захворювання, і ще букет чогось, що не дуже добре працює, але в цілому, використовуючи мінімальну порцію ліків - я непогано функціоную :) І от, перед своїм 40-річчям я вирішив зробити собі подарунок - повноцінний чекап організму. Подарунки з віком канєшно так собі, але якщо думаєте що комусь подарити - чекап це офігенний подарунок. Хто не знає - це процедура, коли тебе проганяють через тучу тестів, ти здаєш якусь нереальну кількість крові, тебе заставляють бігати з датчиками по всьому тілу, і навіть здавати мочу і кал. Лол, пам'ятаєте той раз в школі, коли ви кудись йшли з теплою баночкою мочі, і сірниковим коробком з вашими ж какашками, вот і в мене приблизно така сама ностальгія була. Кароче, ВЛК, яке б воно мало бути. Все почалось з нирок. І холестерину. Нирки показували величезний результат креатинину, і по табличці, яку мені показав лікар, мої нирки вже давно б мали від мене відєднатись і оголосити про автономію. Але я сказав лікарю, що приймає креатин ( бо це схоже по назві ), він мене послав здавати інший маркер, який показав, що до автономії нирок ще далеко, і можна пожити. Креатини високий, тому що в мене велика м'язова маса, і навіть в діагнозі для страхової лікар написав: he is very tall and muscular. В мене ще й справка є, хоч в тіндер закидай.З холестерином квест затягнувся. Його показники в мене на рівні: не хочу хвалитись, але я досяг того, що люди і до 65 років не досягають! А мені тільки 40! Значення холестерину обіцяли мене скорий серцевий напад або інсульт. Меню так собі. Тому вирішили з ним бротись. Але перед прийомом статинів треба піти перевірити печінку. І ту мразь перевіряли зі всіх сторін: і узі, і фіброскан, МРТ, і знову міліард аналізів. Холи лікар вперше побачив мої показники - з надією сказав про синдром жильбера, але результати аналізів сказали що ніт. В результаті я перевірився на тону аутоімуних захворювань, сходив в онкологію, знову здав вагон крові, і в результаті ми знайшли, що якщо я п'ю статини ( ліки понижаючі холестерин ) в мене страждає дуже сильно печінка, і того статини мені не можна. Поки з ендокринологом ми пробували нові ліки, квест з печінковим продовжувався. Потім печінковий лікар подивився на мене, і спитав: а яка в тебе етнісіті? Каже з країн де ти родом - поширений рак шлунку, тому давай ендоскопію взнаєш, але благо під час сну. З страхом чекаю 45, коли буде можливість взнати значення чудового слова - колоноскопія. Повирізали мені щось, сказали що вроді онкологія, потім біопсія сказала що не онкологія, але те що вирізали - засовувать назад не просили. Кароче, відпустив мене один лікар, але попросив прийти розбиратись з тим, що в мені знайшли. Сьогодні взнав, що нові ліки від холестерину працюють, а печінка прекрасна. Тому жарт про 65річних поки відкладається, і можливо навіть без ранішніх інсультів. 6 місяців тривали ці всі процедури. 6 місяців я відчував себе не людиною, а транзакцією між госпіталем і страховою. 6 місяців за які я здав стільки аналізів, і взнав про хороший і поганий холестерин, білірубін, і кучу назв аутоімуних захворювань. Жити здорове життя - єбать як дорожче, ніж курити і бухати :) Ще й не так приємно :DАле ходіть на чекапи. Вчасно знайдені аномалії можуть врятувати, якщо не життя, так повноцінність вашого життя. Не хворійте мені.
#рекламаДрузі, в епоху славнозвісного вайбкодингу і запуску MVP на Cursor за вечір хочеться нагадати: не AI єдиним. Старі добрі white-label рішення досі залишаються кращою опцією для серйозних проєктів – особливо у Fintech.Уявіть, що ви хочете відкрити онлайн-обмінник криптовалют. Це не той проєкт, який можна допиляти в проді. Це KYC, AML-модулі, відповідність комплаєнсу, антифрод безпека транзакцій і ще сотня речей, на яких легко обпектися. Самостійна розробка – від 9 до 15 місяців і шестизначний бюджет у доларах.🔹BoxExchanger – це готовий софт, який можна орендувати або купити як повноцінний технічний інструмент для запуску обмінника. Ви отримуєте сайт, мобільний застосунок, Telegram-бот для клієнтів і, головне, оперативну підтримку команди.Якщо ви шарите за крипту і давно дозріли до пет-проєкту чи власного бізнесу – залишайте свої контакти на сайті.P.S. BoxExchanger зараз шукають людину у відділ підтримки. Якщо маєте досвід у tech/customer support, працювали з криптою і любите копатися в технічних задачах – також пишіть.
Рівно рік назад, о 12:02, в Бангкоці цей хлопчина вперше прокричав на всіх. Його мама тоді знаходячись під величезною кількістю препаратів, які допомагають жінці вигрести процес під назвою "роди" сказали перші слова про сина: "Як індик". Показали дитину, взяли телефон, і зробили першу сімейну фотку нас трьох: всі в ахуї, мать накачана наркотою, батя переляканий, дитину вже заїбав той світ. А після цього мене з малим вивели в кімнату, де перевірили ТТХ нового представника суспільства, 3490 / 51см, надягнули памперс, шапку, і рукавиці. На акваріум наклеїли табличку Master Teo Malieiev і залишили мене один на один з ним. Не знаю як інші тати, а я дивився на це створіння, і думав: і шо? Вот не було цієї всеохоплюючої любові, відчуття, що це найголовніший день в мому житті, або що це моя частина. Він лежав, щось там руками рухав, дивно кричав, і був не зацікавлений в мені. Чесно кажучи, цей перформанс наскучує через 10 хвилин, і далі ти стоїш, і дивишся на нього, просто тому що - ну не підеш ж зразу в кімнату. Треба дивитись. Люди кажуть, що це краще, що з тобою сталось. Чес слово, я колись йо-йо в кришці з під кока коли знайшов - ото були емоції. А це - ну просто видихнув, що він здоровий :)Мої стосунки з дитиною досі знаходяться на фазі: "як же я тебе люблю" і "о Боже, в мене є син!". Досі важко уявити, що тепер в мому житі є людина, яка завжди буде для мене моєю самою великою гордістю ( ну може поки ще дітей не з'явиться ) :) Людина, на яку я іноді дивлюсь, і щиро думаю - "яке б було моє життя, якби тебе не було", а також "не можу уявити свого життя без тебе". Батьківство, це єбать, як складно. Ти постійно переживаєш, чи все в нього норм, бо інші діти вже сидять, а твій повзає як гусінь, але в нього вже 8 зубів. Ти насолоджуєшся його сміхом, і тим як він радий тебе бачити, а також не можеш знайти собі місця коли в нього знову стан - нити на все. Він робить тебе кращим професіоналом ( особливо для менеджменту ) і гіршим професіоналом ( бо який сенс в роботі, коли в тебе вдома такий скарб ). Я обожнюю бути татом. Я обожнюю ходити з сином на плавання, і пишатись його успіхам. Я радію, що він всіх називає daddy. Це канєшно значить, що він і нікого не називає daddy, але як мінімум daddy він сказав швидше ніж мама :Р Щастя є. Його звати Тео. З днем народження, Тео. Дякую, що обрав нас!
Мої стосунки з AI змінились :) Якщо раніше я міг з ChatGPT поговорити про щось життеве, і по суті використовував його як жовту качечку для свого життя - тепер його одноманітність почала мене бісити. Знаєте, це як коли заходиш в LinkedIn, а там тона одноманітних постів від "лідерів думок" по типу: Сьогодні я наклав собі в руку. Але це не про гігєну, це про екологічне використання ресурсів... Але з іншої сторони, я все більше використовую AI в роботі. Якщо я пишу код, то напевно вже 80+% згенеровано AI. В мене одночасно, і для різних речей використовується Claude, Codex, і навіть локальний Qwen 3.6 ( доречі, ахуєнна модель ). Та і на роботі в своїй організації, ми все більше автоматизуємо кучу процесів за допомого AI. Якось зовсім пропала ця персоналізація в AI. Раніше в нього була якась персоналіті, а зараз - ну прям зовсім робочі стосунки. І це - на краще :) Сподіваюсь, що це стане з усіма моделями, і AI, як друг, в нас залишиться в спогадах, як та людина, яка вам попалась в складний момент життя, ви дуже зблизились, а зараз навіть не дуже пам'ятаєте як цю людину звали. Бо шкіряні мішки все ще цікавіші :)
Коли я був молодший, і йшов на перший курс в університеті - багато хто хотів стати юристом, і це вважалось дуже класною професією. А до юристів - всі казали, що треба бути економістом. Коли я поступав на перший курс, то на економіку чомусь йшли в більшості люди, які не знали чим хочуть займатись по життю. А коли закінчував універ, через 6 років, преміум на юристів кудись також зник. І все було добре - я собі ходив і програмував. В мене навіть трудова книжка була, де було записано, що я інженер-програміст 4ї категорії ( чи щось таке ). А потім настав розквіт індустрії, і в IT пішли всі. Нє, реально, в IT йшли всі, хто просто дихав. Галузь росла, зарплати також. Одного разу, в компанії в якій я працював мені підняли зарплату з 2500 доларів до 4000, щоб я не йшов на Epam. Я тоді йшов по вулиці, і думав що схопив Бога за бороду - бо здавалось, я 2500 не міг витратити, а тут 4к! Що робить з тими грошима я не знав, але почував себе на 7му небі від щастя. Хороший для мене рік був 2011й. Anyway, зараз IT переживає - "економісти moment". В Штатах один з найвищих рівнів безробіття серед випускників Computer Science, а університети починають різати свої програми, де готували майбутніх інженерів. Ні - професія точно не зникне - все ж таки навіть зараз наймають економістів :) Та і юристів. А класні експерти і досі, навіть на ринку компаній, в чергу за роботою не стоять. Тим хто зайшов в індустрію набагато легше, думаю ще троха протянемо :) Ті хто шукають - тримайтесь - буде складно. Набагато складніше ніж нам, коли ми прийшли в індустрію яка тільки починалась. ( і вот це msdn на дисках, інтернет який працює на молитвах, і ICQ )Тим хто вирішив залишитись можу тільки порекомендувати адаптуватись. І не закривати очі на зміни, бо якщо будете чекать поки стане як було - стане ніяк - тоді краще вже гусей пасти. З іншої сторони - той марафон змін просто не може тривати дуже довго ( 2-3 тижні, ну ), і десь ми вже маємо стабілізуватись. Бо далі з такою інтенсивністю можна просто йобу дати.
В мене підпсика Claude Max ( але та що за 100 баксів ) . Поки сьогодні чекав лікаря, троха покодив, троха порісерчив, і мій Usage скакнув до 40 відсотків. В цілому, я нічого такого не робив ( крім того, що для простих речей використовував Opus ) :) Але раніше це б було 3-5 відсотків, а зараз аж 40. Ну троха є. Здається, що вот ці вот золоті часи, коли AI лабораторії рахують гроші пройшли, і вони почали шукати свою економіку, коли вони можуть щось та й заробляти. На Reddit мільйон постів про те, що і Codex починає також використовувати ліміти набагато швидше. Беручу до уваги, що в цьому році заплановані аж 3 мега-IPO: SpaceX, Anthrophic та OpenAI - то думаю останні дві максимально працюють над цифрами, щоб їх IPO стались, а не повторили історію Enron. Я звичайно не Ванга, і в цілому часто помиляюсь, але мені здаєтся що ліміти будуть різати і надалі, вижимаючи одиничних користувачів, і орієнтуючись на ентерпрайзи, які купують токени. AI - нова електрика, токени - нові вати. Нові моделі вимагають більше чіпів, а значить старі треба різать. Тому ціни точно будуть рости далі ( читай ліміти будуть різать сильніше ).Тому я прийняв складне рішення, і півтора місяці тому замовив собі Mac 3 Ultra з 512GB RAM ( як раз перед тим як їх зняли з продажу ). Травень покаже, чи буде в мене своя AI лабораторія. І я чудово розумію, що економічно наразі це не вигідна покупка, але в мене більше срака горить від того, що ці компанії ріжуть ліміти, і навіть не повідомляють про те, скільки ти то все можеш використовувати. А ну і IPO - я прям хз чи варто в нього включатись. Бо шота мені підказує, що коли компанії покажут реальні цифри, ми всі знатно схуїємо, коли зрозуміємо, що та вся бадяга, навіть з теперешніми цінами - дуже економічно не вигідна. Бо чогось в мережі багато новин по типу: інсайдери поділились на скільки за квартал виріс прибуток OpenAI, і ніколи ніхто не ділиться на скільки виростають видатки.
Знаєте в чому гівно GenAI для програмістів? Багато хто з нас прийшов в програмування, бо нам подобалось програмувати. Ти такий приходиш, сідаєш за комп'ютер, і відключаєшся від всього світу. Проблеми вдома, негаразди з коханими, погані аналізи - все це відступало, коли ти повністю йшов в рішення проблеми, яка не вирішувалась. Це ідеальний і прекрасний стан, коли в тебе є відчуття того, що ти робиш те, для чого був створений. ІДЕАЛЬНО!Багато хто називав нас красноокими, не розуміли, як ми можемо просиджувати стільки часу біля ком'ютера, навіть коли вже потрібно було йти спати. Ми говорили про код, і рішення, не тому, що хотіли щось показати, а просто тому що нам це було цікаво. Але ось все це, що людям не в IT здавалось тим, що б вони ніколи не робили - саме і показувало нашу пристрасть до програмування. Це не була робота в прямому сенсі слова - це було хоббі, за яке в якись момент стали дуже дофіга платити. Звичайно комерційне програмування було зовсім іншим. Для того, щоб щось закодити, треба було поговорити з великою кількістю людей, зрозуміти вимогу і ліміти, посваритись з архітектором, і апдейтнути джиру. Це вигрибало мєга багато часу і енергії. Але кодінг. Кодінг це був той момент, коли ми відпочивали. Наша перегрузка. Дуже часто - кодінг це неймовірно медетативне заняття, де ти стараєшся намалювати красиву структуру там де нічого немає. Структурувати власні думки, які з хаосу в голові отримують красиву форму через код. Люди люблять створювати, а нам ще за це й гроші платили. Але ось прийшов AI, який пише класний код. Ну реально класний. І забирає у нас медитативну частину, яка була найкращою з того всього, що ми робили. Тепер код пишеться мега-швидко, а ось оце спілкування з людьми, і операційшина, яку ми так не любили - залишається. І її стає тільки більше. Раніше, система була збалансована: ти витрачаєш енергію на організаційні питання, і повертаєш її під час написання коду. Зараз - в тебе залишаються тільки організаційні питання. В нас забрали те, заради чого ми сюда прийшли. Це сумно. І на жаль інакше вже не буде.
TGLIST.COM.UA
