🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🌳🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Коли я зіштовхнулася з першою втратою цілого батальйону, я дуже сильно замкнулася у собі. І тоді я прочитала про дуже банальну практику — шукати предмети або будь-що у вигляді серця.І уявіть моє здивування, коли вона спрацювала. Я почала фокусувати свою увагу на серцях і бачити їх всюди. Спочатку було важко, а потім вони самі мене знаходили. Коли я вже забувала про це: кума малювала серце на піску, подруга-бариста наливала каву з серцем із пінки, мама приносила листочки, схожі на серця, офіціантка приносила чай і в подарунок печиво у вигляді серця.💞 Мета цієї вправи — натренувати свідомість помічати те, що є цілий світ, повз який проходите щодня. Вона вчить нас бути уважними, вдячними й відкритими навіть у найважчі часи.Здавалося, якась дрібниця, а це допомогло мені вийти зі свого стану. Спробуйте і ви. Шукайте природні форми серця, і коли знайдете — фотографуйте, дайте собі хвилинку, щоб помилуватися й поринути в цю мить.А якщо бажаєте — діліться фото в коментарях під цим дописом, я буду дуже рада ☺️#тут_і_зараз
☀️«Не забувай писати» Сара Ґудмен Конфіно4,5/5⭐ Яка ж чудова книга з літньою атмосферою, сміхом та приємним післясмаком!🤩 Це історія про свободу вибору, який у той час жінкам майже не давався: вони мали вдало вийти заміж і виховувати дітей, а не йти за покликом серця. Це нагадування, що й сьогодні існують країни, де справжній голос жінок досі приглушений.🤩 Про силу тих, хто обирає себе і не здається під тиском суспільства. Адже важливіше власне щастя, ніж очікування громади — незалежно від того, який час на дворі.🐚 Книга показує, як важливо бути впевненим у собі й розуміти, чого ти прагнеш, а не плисти за течією лише тому, що так простіше. Харизма та впевненість тітки Ади просто захоплюють.✨ Вона про любов, яка не змушує обирати чи жертвувати, а натомість дарує свободу, вибір і безмежну силу. Також вона про сім’ю, підтримку, прийняття та сміливість.💫 Ця історія змушує замислитися над власною цінністю, мріями та місцем у житті. Мерилін тільки починає шукати себе й відкриває нову реальність, яку довго пригнічувала. Це надихає, адже адже так важливо бути в гармонії із собою.🤍 І наостанок: книга вчить бути людяними, бо багатство й успіх нічого не варті, якщо вони єдине, що лишається з тобою. ✨Я полюбила цю історію за світлість, простоту та гумор. У ній немає екшену чи надмірної емоційності, але вона наповнена добром. А саме цього я дуже потребую серед хаосу й болю.#відгук
Я читаю книги Геміна Суніма, коли мені потрібна підтримка — це завжди спрацьовує. Це як терапія прямо вдома.Прості, але водночас важливі поради допомагають впоратися з буремним життям. Автор, буддійський монах, навчає неспішності, впевненості в собі, людяності та гармонії.Я зробила багато позначок у книзі, щоб можна було повертатися й перечитувати те, що найбільше зачепило. Залишу й вам слова, які відгукнулися:Насамперед будь добрим до себе, а вже потім — до інших.
Пам'ятай: найпривабливіша якість — впевненість у собі.
Порівнюй себе не з іншими, а із собою колишнім. Постав собі лайк за чесні зусилля. І надалі не втрачай віри в себе.
Не думай, що тебе можна любити тільки тоді, коли ти відповідаєш вимогам світу. Ти вже гідний любові. Сенс життя не в перечікуванні грози, а в тому, щоб навчитися танцювати під дощем. Твої зусилля ніколи не будуть марними. Навіть найбільша буря рано чи пізно минає; і якщо ти протримаєшся і не здасися, то побачиш, як сонце знову викочується з-за хмар.
Беззаперечно — 5/5⭐. Моя душа потребує ще більше книг Геміна Суніма.#відгук
😉«Маленький шматочок раю» Т. А. Вільямс ☀️Чи можна мені, будь ласка, спадок у вигляді замку на березі моря в Італії? Ні? Хіба я так багато прошу?Гаразд, піду позаздрю двом сестрам, які мають провести три місяці в розкішному замку, щоб отримати той спадок. І що з того, що замок потребує ремонту, а вони не спілкувалися шість років і не можуть провести навіть один день у розлуці, бо ніц їм не дістанеться. Це так, дрібниці.Книга читається легко, атмосфера справді прекрасна, але сама історія дуже рівна. Мені не вистачило більше емоцій, сварок між сестрами, якихось проблем із замком, а то все йшло дуже гладко. І відразу попереджу: не читайте цю книгу голодними, адже від описів тієї прекрасної їжі можна зійти з розуму на голодний шлунок. А ще дуже захочеться поїхати до моря, неспішно погуляти по пляжу, почитати книгу і насолоджуватися заходом сонця.Моя оцінка: 3,75/5⭐. Це літня історія про другий шанс, сімейні драми, пошук себе, трохи романтики та лабрадора Дживса, який є родзинкою книги🥰#відгук
«Один світанок влітку» Шарі Лоу Між сходом і заходом сонця чотири життя зміняться назавжди.
П'ять життів, попрошу! Бо моє вже не буде таким, як було після цієї історії. І відразу скажу: книга не погана, але це зовсім не моя історія, і вона викликала у мене багато негативних емоцій.Якщо описати книгу одним словом, то це буде: АААААА! *Ґіфка з бобром*. Санта Барбара нервово курить у сторонці. 🌿Що ми маємо?🌟Чотири людини, які переживають свої кризи.🌟Одна вечірка, яка їх об'єднує.🌟Один спекотний день 🌟Таємниці та скелети у шафах🌟Ситуація: гори воно усе вогнем Розповідати сюжет не буду, бо зіпсую вам весь сюрпрайз. А дивуватися там є чому, повірте. Авторка майстерно мене дурила до самого кінця і зуміла ж так зацікавити, що я хотіла кинути книгу сотню разів, але все-таки дочитала. І мені сподобалося те, як вона за один день змогла розкрити історію життя чотирьох людей.Книга легко читається, у кінці кожного розділу рот відкривається з несподіванки, усі герої різні, кожен із родзинкою. Чому ж тоді історія не спрацювала для мене?Все дуже просто — вона суперечить моїм принципам. Я у своєму житті категорично відношусь лише до росіян і зрад. Зрад не тільки фізичних, але і моральних. А тут героїня вважає за нормальне бути у шлюбі 22 роки, кохати іншого, цілуватися ще з іншим і не відпускати свого чоловіка, бо так зручно. Чоловік поводився дуже гідно впродовж усієї книги, а її егоїстичні вчинки мене лише дратували. Особливо, коли вона критикувала і висміювала його мрії та рішення. І жодного усвідомлення, що страждає інша людина від її рішень. Кінець мене остаточно добив — не повірила я зовсім героям і їхньому коханню. Вибачте, таке не для мене.Історія Гаррієт мене розчулила, мені було дуже за неї боляче. Тому за неї і за ідею книги — 2.5/5⭐. Я розумію, що у житті є різні люди та ситуації, яким потрібно прожити ці емоції. І я сподіваюся, ця книга відгукнеться тому, хто її потребує. #відгук
Пам'ятати усе це — жахливо. Гірше — тільки забути.
Такі книги, як «Гемінґвей нічого не знає», потрібні для того, щоб пам'ятати і не забувати ні на хвилину, якою ціною дається ця війна. Пам'ятати, що ми всі зобов'язані боротися за свою країну, адже від цього залежить доля всієї нації. Пам'ятати, що немає героїв Marvel, які все порішають, поки ми живемо це життя в проміжках між укриттями.Ці короткі тексти, наповнені не лише спогадами автора про окопи, бої, повсякденні моменти на фронті. Вони також несуть промені світла, надії та любові. Такої любові, що відчуваєш її, немов на дотик.Думки та роздуми пана Артура мені дуже відгукувалися. Час від часу я зупинялася і думала: «Авторе, ви залізли мені в голову, адже це просто всі мої думки». Але найголовніше — ця книга змусила мене знову проживати травматичні події, які були надійно заховані за стійкими дверима.Важливо говорити про пережитий досвід, особливо, коли через це проходять тисячі українців. Це діє терапевтично і дає можливість відпустити той пекельний тягар. Співчуття, розуміння та підтримка — це реальні речі, які мають бути у всіх у такі складні часи. Ми не просили цієї війни, але маємо об'єднуватися і покладатися один на одного, адже ніхто нас не врятує, окрім нас самих. Тож підтримуйте військових, читайте їхні книги та думки і робіть усе, що у ваших силах, аби перемогти у цій страшній, жорстокій війні.#відгук
Коли після суток холоду, голоду і небезпеки в Серебрянці ми вирвались у цивілізацію, то кожного разу святкували те, що живі. Коли температура -20°С і кожного дня когось вбивають, але хворі й перемучені солдати обирають не відмовитися від наказу, а знову й знову залазити в окопи, мерзнути і пильнувати ворога — це така Служба Божа, якої не зустріти у жодному храмі. Важко прийти на Масове поле під час відпустки, провідати побратимів і не подумати про те, що, може, десь у наступних рядах лежатимеш ти.
Дуже зручно мати в країні трохи людей, яких завжди можна назвати героями і вірити собі в них. І хай розрулюють. Якщо вже пішли на війну, то хай вертаються з перемогою, або так, щоб ми зустрічали їх на коліні й нагадували одне одному, що герої не вмирають.
Забери від мене цю піксельну форму, але хай не моя, а Твоя буде воля.
Я йшов за хрестом і ніс Євангеліє. І в якийсь момент мені здалось, що я не книгу, а кожного полеглого побратима несу на руках. На війні відстань від життя до смерті бачиться дуже короткою.
Люди тримаються за людей і за слова. Кожному потрібен хтось, хто говоритиме слова у найважчі життєві моменти.
«Гемінґвей нічого не знає» Артур Дронь #цитати
🌸«Зачарована Асьєнда» Дж. С. Сервантес🌸Деякі шляхи пролягають через терни. Але на тих шляхах є і квіти. Якщо ми хочемо стати кращою версією себе, то мусимо пройти крізь усе.
🤩 Життя Гарлоу було упорядковане й спокійне: постійний хлопець, місто, де є всі можливості, улюблена робота, хоч і на меншій посаді, ніж вона того заслуговує. Але в один момент усе зникає, і вона опиняється без нічого на родинній квітковій фермі.🌷 Саме тут — серед квітів і магії — починається її пригода, де вона відкриває справжню версію себе. Було дуже цікаво спостерігати, як змінюється її сприйняття, як вона наважується мріяти й отримувати те, що дійсно хоче, а не просто задовольняється тим, що є.🤩 Ця книга діє терапевтично, огортає немов затишна ковдра й надає спокій, якого так бракує. Хочеться все залишити й вирушити на пошуки чогось такого ж світлого й доброго, як ферма Асьєнда.💚 Атмосфера сім'ї, дружби, беззаперечної підтримки тут надзвичайно сильна. Любовна лінія дуже мила й ніжна. А другорядна романтична лінія — зворушлива до сліз. Після неї хочеться ще більше вірити у справжнє кохання.🌵Колись давно я хотіла відвідати Мексику, і за допомогою цієї історії я ніби там побувала. Прекрасний мексиканський колорит, сонце, гостра їжа, іспанські слова й велика сім'я.🤍Моя оцінка: 4/5⭐. Легка історія про пошук себе, кохання, родину й магію квітів, яка зцілює серця. З нетерпінням чекатиму на продовження.#відгук
🦋«Були в мережі одночасно» Леся Яцута 💄Усю негоду приймайте з пасивно-агресивним гумором.
Дуже влучний підпис книги від авторки, який тримав мене в руках. Адже часто хотілося прибити головних героїв і кричати: «Заради Бога, ну що ти мелеш і твориш?». Але це їхня історія — трохи дивна, але саме така, яка має бути у них.Ви обоє трохи притрушені. Пара, створена на небесах.
Це історія кохання, яка почалася з додатку для знайомств, а продовжилася на робочому проєкті. Але є нюанс: головна героїня про це не знала.Марк та Івона викликали в мене неоднозначні емоції й прокатали на емоційних гірках. Не зовсім моя історія, і герої не стали мені близькими, проте я переймалася, як вони все розрулять і чи знайдуть шлях один до одного. Спойлер: я розчарована, але розумію, що по-іншому й не могло бути в їхній ситуації.На цю книгу багато гарних відгуків. І я можу зрозуміти чому: адже це український роман, де знайомі міста й місця, звичні герої, яких часто можна зустріти серед знайомих, гумор, підколи й флірт, листування на сайті знайомств, чоловік, який все для тебе зробить (згодом, звісно) та гарячі сцени.Для мене ця історія на 3,5/5⭐. Ох, і потріпали вони мені нерви. Але я не шкодую, що прочитала історію Марка та Івони. Я відкрила для себе інший світогляд і поведінку людей. Ми всі такі різні, і це абсолютно нормально, якщо тобі не відгукується досвід інших.💗Наостанок: важливо давати людині другий шанс, адже ми не знаємо, що вона переживає в даний момент. Кожен із нас веде власну війну, а перше враження буває оманливе. І будьте обережні з особистими даними в інтернеті, іноді це закінчується не так добре, як у наших героїв.#відгук
✨«Найкраще «найгірше», що могло статися» Юлія Лаба5/5⭐✨Цитати 📌Київ — ОдесаДоля не попереджає, коли збирається поділити твоє життя на «до» і «після». Нема жодних знаків, дзвіночків, феєрверків. Нема навіть якогось благенького передчуття. Нічого. Кліп — і ти вже «після».
У долі своєрідне почуття гумору: іноді вона зводить шляхи людей, які здавалося на перший погляд зовсім не сумісні. Але на те вона і доля, щоб зводити різних людей, які стануть найважливішою опорою та підтримкою одне для одного. Як і в ситуації наших героїв.Лесик — тихий, спокійний та самотній. Рія — душа компанії, вибух емоцій та кольору. Одна випадкова зустріч робить їх друзями. Ще з книги «Усі персонажі вигадані. Або ні» мені було надзвичайно цікаво побачити їхній шлях від дружби до кохання. І я не розчарувалася. Це було прекрасно, чуттєво та емоційно. Вони закохали мене в себе повторно. Якщо в книзі про Ліну в мене виникали питання до сюжету, то тут мені сподобалося абсолютно все: від влучних жартів до шаленої, трішки тривожної енергії Рії. Ця історія легка й комфортна, наповнена гумором, хімією та глибокими сенсами.Великим плюсом книги є те, що в ній немає надмірної драми, а герої вільно обговорюють важкі, навіть соромні теми. Адекватне й здорове спілкування — справжній рай для кожного.А ще тут найкраща дружба, яка може бути. Друзі, які горою стоять один за одним. Які не бояться сказати правду в обличчя. Які підштовухують, але підтримують. Надійні. Щирі. Справжні. Бажаю кожному таку «банду».Я полюбила цю книгу всім серцем і можу сміливо її рекомендувати. Це хороша історія про випадкові зустрічі, які зовсім невипадкові. Про довіру та підтримку. Про міцну дружбу й тихе та справжнє кохання🥰#відгук
TGLIST.COM.UA
