The Voicer

Як Трамп притупив обурення ультраправих щодо Джеффрі ЕпштейнаАдміністрація Трампа значною мірою зуміла відвернути увагу своїх найвідданіших прихильників від одержимості справою Джеффрі Епштейна, мільярдера, засудженого за сексуальні злочини, згідно з аналізом активності ультраправих у мережі від The Washington Post.Проте в деяких куточках інтернету гнів щодо поводження президента з цією справою залишається.У липні 2025 року, після оголошення Мін’юсту США про відмову оприлюднити додаткові документи у справі Епштейна, онлайн-обурення серед правих зросло. Аналіз півмільйона постів і подкастів показав, що у липні кожен 20-й пост чи подкаст від правих впливових осіб згадував Епштейна або його спільницю Гіслейн Максвелл, порівняно з одним із 200 у червні.Консервативні інфлюенсери, як-от Hodgetwins, вимагали правди, використовуючи хештеги #EpsteinCoverUp.Трамп і його оточення намагалися переключити увагу на інші теми, зокрема на звинувачення адміністрації Обами у «зрадницькій змові» щодо виборів 2016 року. Ця стратегія спрацювала: після того, як 18 липня директорка нацрозвідки Талсі Габбард оприлюднила документи, що нібито підтверджують змову Обами, інтерес до Епштейна знизився.Пости про Обаму перевищили згадки Епштейна втричі до 23 липня. Наприклад, інфлюенсер Шон Фараш заявив, що «російська містифікація» важливіша за Епштейна.Відсутність Конгресу в липні також послабила увагу до справи, але після повернення у вересні республіканці видали нові повістки, вимагаючи файли Епштейна. Незважаючи на спад інтересу, критика адміністрації Трампа серед тих, хто продовжує обговорювати Епштейна, зростає.Група Judicial Watch, наприклад, продовжує скаржитися на приховування документів. Хоча Трамп успішно відволік увагу, справа Епштейна залишається чутливою для його бази, яка вимагає прозорості.The Voicer | Підтримати

Після Сі Цзіньпіна. Хто керуватиме Китаєм?Нещодавно Сі Цзіньпіну виповнилося 72 роки. Журнал Foreign Affairs, мабуть, вирішив привітати китайського лідера і написав статтю про те, хто може стати новим головою КНР після Сі. Ми ж вирішили проаналізувати їхній матеріал і розповісти вам найцікавіші моменти.Тільки одразу зробимо ремарку, що особисто ми не бачимо ознак хоч якоїсь зміни влади у Китаї. Єдиним аргументом на користь цього може бути вік Сі Дзіньпіна (72 роки), але, судячи з нашого сусіда, вік - поки що не вирок. Але почитати думки китаїстів ми, звичайно, хочемо.Отже, Сі Цзіньпін зламав усталену систему, за якою керівництво Китаю змінювалося кожні 10 років. Так, в історії були прецеденти, але загалом система була стабільною до Сі. У 2018 році було скасовано обмеження на два терміни перебування на посаді голови КНР. За старою схемою Сі мав піти у 2022-му, але залишився й зберіг три ключові пости: генсека Компартії, голови КНР і голови Центральної військової ради. На відміну від попередників, які готували наступників заздалегідь, у Сі явного спадкоємця немає.Він зосередив владу в своїх руках, усунувши навіть зовнішні ознаки колективного керівництва. Провів масштабну чистку еліт під приводом боротьби з корупцією, реформував армію, посилив роль держави в економіці.У сучасній системі влади КНР, як і в багатьох інших системах, головна проблема - будь-який сильний кандидат у наступники автоматично стає потенційною загрозою самому Сі. Авторитарний лідер не може дозволити комусь вирости до рівня реального спадкоємця, не втративши контроль.Сьогодні жоден із членів Постійного комітету Політбюро не виглядає як очевидний кандидат. Прем’єр Лі Цян буде надто старим до моменту можливої передачі влади. Інші — або похилого віку, або не мають потрібного досвіду. Деякі молодші політики, як Чень Цзинін, партійний лідер Шанхаю, можуть теоретично претендувати на роль спадкоємця, але їм потрібно вже зараз обіймати ключові посади, щоб отримати авторитет. Поки цього не відбулося.Найгіршим сценарієм, за версією журналу, є смерть або втрата контролю Сі без визначеного спадкоємця. Тоді рішення ухвалюватиме Центральний комітет партії, де понад 200 осіб, але вирішальним буде закулісний вплив армії. Найбільш вірогідним варіантом у такому випадку є передача влади Лі Цяну, але і тут без гарантій - будь-хто з підтримкою силовиків може перехопити ініціативу.Оптимальний сценарій - якщо Сі призначить наступника заздалегідь, поступово передаючи йому важелі влади: спершу - партійний секретаріат, потім - включення до Військової ради. Такий кандидат має бути достатньо молодим, щоб залишатися при владі мінімум 10 років.На фоні невизначеності також існує ризик політичної нестабільності як усередині Китаю, так і за його межами. Особливо - через Тайвань. Сі зробив «возз’єднання» частиною програми «великого національного відродження» й доручив армії бути готовою до дій до 2027 року. Якщо він відчує, що втрачає владу, це може підштовхнути його до ризикованого кроку. Однак поки що це просто версії китаїстів. Сі ще далеко до втрати влади. Він досвідчений і, ймовірно, знає, що робить. Однак його смерть так чи інакше викличе сильну політичну кризу всередині Китаю, якщо Сі не знайде собі наступника.#Інше | The Voicer | Підтримати

Китай душить західну оборонну промисловість, обмежуючи постачання критично важливих мінералівWSJ пишуть, що Китай посилив контроль над експортом рідкоземельних елементів і мінералів, що блокує виробництво західної оборонної продукції. Попри тимчасове послаблення обмежень після поступок адміністрації Трампа в червні, Пекін продовжує тримати у руках постачання для оборонної сфери. Це спричинило затримки у виготовленні деталей для безпілотників, ракет, систем нічного бачення та супутників.Деякі компанії затримують замовлення на місяці або купують мінерали за цінами у 10–60 разів вищими за стандартні. Китай контролює понад 90% світового ринку рідкоземельних елементів і домінує у виробництві германію, галію та сурми — критичних для військових технологій.Пентагон вимагає від підрядників відмовитися від китайських мінералів до 2027 року. США інвестують у нові виробництва (наприклад, $400 млн у MP Materials), але переорієнтація ланцюгів постачання потребує часу. Китай, зі свого боку, затримує навіть транзит вантажів і вимагає конфіденційної інформації про кінцевих користувачів мінералів.Таким чином, Пекін демонструє свій потужний важіль тиску на американський військово-промисловий комплекс через стратегічну залежність від своїх мінералів.The Voicer | Підтримати

Індія не поступиться США у питанні російської нафти: конфлікт стратегій Делі й ВашингтонаЗгідно з NY Times, Індія заявила, що продовжить закуповувати російську нафту попри погрози санкціями від Дональда Трампа. Це сигналізує про зростаючу напругу у відносинах між Нью-Делі й Вашингтоном, які раніше називались "стратегічними партнерами".Індійське керівництво дедалі більше обурюється непередбачуваністю американської політики і відмовляється дозволяти США диктувати умови щодо енергетичних поставок для 1,4 млрд населення.Росія нині забезпечує понад третину імпорту нафти Індії, тоді як до війни в Україні цей показник становив менш ніж 1%. Вашингтон раніше мовчазно толерував цю співпрацю, оскільки закупівлі відбувалися за схемою "цінової стелі" G7, яка мала обмежувати доходи Кремля.Однак Трамп погрожує ввести додаткові тарифи й санкції, заявивши про "зниження" обсягів поставок, хоча офіційні особи Індії це заперечують. Експерти вказують, що США чинять тиск лише на Індію, тоді як Китай і Туреччина не зазнають подібних вимог, що знижує ефективність такої стратегії.Індійські чиновники нагадують, що вже втрачали мільярди через санкційний тиск США щодо Ірану і Венесуели. Перехід на інші джерела означає не лише додаткові витрати, а й залежність від дорогих поставок із Саудівської Аравії через "азіатську премію".Індія натомість демонструє намір "вичікувати" і не змінювати політику під американським тиском, особливо враховуючи політичну волатильність у Вашингтоні й внутрішню економічну вразливість до цін на нафту.The Voicer | Підтримати

Цунамі, ймовірно, пошкодило російську базу та атомні підводні човни на КамчатціРосійська база атомних підводних човнів на Далекому Сході, розташована на півострові Камчатка, ймовірно, зазнала пошкоджень внаслідок цунамі, викликаного землетрусом магнітудою 8,8 балів. Про це свідчать супутникові знімки, отримані The Telegraph.Удар припав на базу Рибачий у затоці Авачинській — головну локацію Тихоокеанського флоту Росії, де розміщені стратегічні підводні човни. Один із причалів, згідно зі знімками, змістився і вигнувся, ймовірно через сильний удар хвилі. За наявною інформацією, в момент удару поряд не було пришвартованих підводних човнів, що зменшує військове значення інциденту.На базі перебувають атомні підводні човни класів «Ясень», «Борей» та радянські «Дельта». Згідно з експертами, сама інфраструктура, включно з пірсами, спроєктована з урахуванням сейсмічних ризиків і потенційного ядерного удару, тому не мала зазнати критичних пошкоджень. Проте залишається відкритим питання, чи не пошкоджено інші частини об'єкта, особливо з огляду на те, що хвиля могла вдарити вже за 15 хвилин після землетрусу.На окремих знімках видно, що дві субмарини залишаються біля своїх пірсів після цунамі, а також помічений буксир, ймовірно, задіяний у первинних роботах із відновлення. Хоча офіційно не повідомляється про ушкодження самих човнів, експерти не виключають, що потужна хвиля могла завдати шкоди, особливо суднам, які перебували в ремонті або з відкритими люками.Представник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що завдяки сейсмостійким спорудам та системі оповіщення вдалося уникнути жертв у регіоні. Утім, інцидент знову порушив питання про концентрацію надто великої кількості флотських потужностей в одному географічному пункті.The Voicer | Підтримати

Як Україна захищає свої F-16: мобільні комплекси змінюють правила гриBusiness Insider пишуть, що Україна отримала нові мобільні комплекси, що дозволяють її винищувачам F-16 уникати постійних авіабаз і переміщуватись, зберігаючи бойову здатність. У розпал війни це стало критично важливим для виживання Повітряних сил. Комплекси встановлені на вантажівках і дозволяють проводити планування місій, техобслуговування та підготовку озброєння без прив’язки до фіксованої інфраструктури.Фонд «Повернись живим» разом із ЗСУ та енергетичним сектором розробили два такі комплекси. Один включає командний пункт і зону для відпочинку, інший — мобільну майстерню та техніку для навішування боєприпасів. Це рішення стало відповіддю на неможливість будівництва повноцінних баз для F-16 під постійними обстрілами.На думку військового авіаексперта Тіма Робінсона, це інноваційний крок, який може бути критично важливим для збереження обмеженої кількості F-16 в Україні. Він також зазначив, що багато країн НАТО уважно стежать за українським досвідом, адже більшість з них досі залежать від постійних авіабаз, які стають вразливими в умовах сучасної війни.Україна вже показала ефективність тактики розосередження — більшість її літаків вціліли саме завдяки зміні місць зльоту і посадки. У той час як Росія почала переміщати свою авіацію лише після українських атак на тилові бази.Цей підхід змінює уявлення про ведення війни у повітрі — і Заходу вже доводиться пристосовуватися до нової реальності.The Voicer | Підтримати

Аналізуємо, ймовірно, одні з найжорсткіших санкцій проти РФ🖊 ЄС ухвалив новий, вже 18-й пакет санкцій проти Росії. Цього разу пакет став однією з найамбітніших спроб обмежити доходи РФ від продажу енергоносіїв. Давайте аналізувати. Головне нововведення - заборона імпорту нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти в третіх країнах. Таким чином, під санкції вперше формально потрапляє не лише сама Росія, але й ті держави, які не приєдналися до санкційної коаліції, але опосередковано сприяють обходу обмежень через реекспорт і переробку.➡️ До цього моменту РФ досить успішно адаптувалася до попередніх обмежень. Після ембарго на морські поставки та введення цінової стелі, Москва перебудувала логістику й почала активно використовувати тіньовий флот, а також переорієнтувала експорт на Китай, Індію та низку посередницьких держав.В результаті навіть у 2023 році, вже після дії ембарго, країни санкційної коаліції імпортували нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, на суму близько $8,5 мільярда. Це не давало змоги сказати, що санкції працюють як треба. 🔀 Новий санкційний пакет ЄС намагається закрити саме ці лазівки. Він зобов'язує імпортерів документально підтверджувати не лише країну виробництва нафтопродуктів, а й походження сировини. Це ускладнює використання механізму формальної зміни походження через переробку.Додатково вводиться вимога фіксувати маршрут судна, зміну флагів, власників або портів перевалки. В окремих випадках санкції поширюються навіть на всю продукцію компанії, незалежно від частки російської нафти в її складі.🧨 Але як і з іншими санкціями, їх ефективність буде повністю залежати від здатності Євросоюзу контролювати їх виконання. До того ж, Росія навряд чи припинить спроби адаптації.У попередні роки кожен новий санкційний крок супроводжувався створенням нових логістичних ланцюгів, використанням проксі-компаній, офшорів та криптовалютних розрахунків, і загалом країні вдавалось нівелювати та зменшити вплив санкцій.Хоча точно заявляти, що санкції не працюють, не можна, адже без них Росія отримала б набагато більше грошей. Тож нові санкції – це добре. Головне, щоб вони працювали.#Економіка | The Voicer | Підтримати

Польща зазначає збитків через блокаду кордонів та українського зерна Rynek Infrastruktury пишуть, що польські логістичні компанії б'ють на сполох: через блокування транзиту українського зерна країна щомісяця зазнає мільйонних збитків. Лаура Холовач, президентка логістичної групи CSL, попереджає: "Термінали стоять порожні, а інші країни заробляють на українському зерні — не допускаючи його на внутрішній ринок, але спокійно його переправляючи далі". Йдеться не про імпорт — а саме про транзит. Польські перевалочні порти, залізниці та склади мали б заробляти на обслуговуванні українського експорту. Але через політичне блокування цього процесу — все зупинилось. Водночас, країни як Румунія, Туреччина чи Німеччина не мають таких обмежень і спокійно працюють із українським зерном.За словами Холовач, ситуація абсурдна: формально транзит дозволено, усе відбувається в межах закону, але бюрократія та надмірна прискіпливість митних служб блокують рух. Через це страждають не лише логістичні компанії, але й загальна економіка — зростають ризики звільнень, падає ВВП, а місцевим перевізникам загрожує банкрутство.Окремо порушено питання нерівномірної роботи прикордонних пунктів. Наприклад, у Західнопоморському воєводстві митники працюють 24/7, тоді як на інших ділянках кордону — лише до 16:00. Холовач наголошує, що в епоху електронного документообігу така неефективність є неприйнятною: "Інші країни розвиваються, а ми втрачаємо. Потрібно терміново втрутитись". The Voicer | Підтримати

Колапс у російських аеропортах💬 Останнім часом, як ви могли помітити, цивільна авіація в РФ переживає період нестабільності. Ви, мабуть, бачили новини про регулярні скасування рейсів, тимчасові закриття аеропортів і масштабні технічні збої. Причини цих приємних для нас з вами речей зрозумілі: Україна атакує територію РФ сотнями безпілотників. Проте нещодавно сталося дещо набагато цікавіше. 🧨 Хакерські групи Silent Crow і білоруські «Кіберпартизани» заявили про повне знищення цифрової інфраструктури найбільшого авіаперевізника РФ. За їхніми словами, їм вдалося проникнути в мережу компанії ще у 2024 році й залишатися там понад рік. За цей час вони викрали близько 20 терабайтів даних і знищили до 7000 серверів, у тому числі фізичних. В результаті - паралізовані бази даних, CRM-системи, системи бронювання, корпоративна пошта, документообіг та доступ до комп’ютерів керівництва.Окремо хакери стверджують, що отримали внутрішні записи переговорів, архіви стеження за співробітниками та деталі роботи служб безпеки компанії. Вони обіцяють опублікувати частину матеріалів, на що ми, звісно, дуже чекаємо. Наразі «Аэрофлот» утримується від публічних коментарів щодо реального обсягу втрат, але вже скасовано десятки рейсів, а в аеропорту Шереметьєво стався транспортний колапс. І це навіть без українських дронів. 🔀 Проте Україна також працює у цьому напрямі. За даними Росавіації, з початку 2025 року небо над аеропортами Росії закривали щонайменше 469 разів. Це у п'ять разів більше, ніж у 2024 році. У пікові дні обмеження діяли одразу в 15 аеропортах.Найчастіше від обмежень страждають московські аеропорти та аеропорти Казані. Закриття неба відбувається кілька разів на добу, і ці проблеми вже відчувають не лише авіакомпанії, а й сотні тисяч пасажирів.🖊 Лише за чотири дні липня було скасовано понад 500 рейсів. 75 тисяч людей не змогли вилетіти. А враховуючи кібератаку на «Аэрофлот», яка паралізувала ключові цифрові процеси перевізника, навантаження на інші елементи авіаційної системи зросте ще більше.Навряд це сильно вплине на війну в Україні, але й дрони літають не для цього. Сподіваємося, українські безпілотники все частіше потраплятимуть у ціль, а паралельно з цим ми маємо невеликий бонус у вигляді російського авіаколапсу.#Інше | The Voicer | Підтримати

Чому нафтові санкції більше не працюютьForeign Police пишуть, що попри багаторічну ставку США на нафтові санкції як інструмент тиску, приклади Ірану та Росії доводять: ці заходи більше не працюють. Санкції не зупинили експорт нафти — навпаки, ринки адаптувалися, а енергетичні потоки стали залежними від геополітики, а не комерційної логіки.Після виходу США з ядерної угоди з Іраном у 2018 році експорт іранської нафти скоротився. Але вже у 2024–2025 роках обсяги знову виросли — завдяки активним закупівлям Китаєм, зокрема дрібними незалежними нафтопереробниками, які працюють поза доларовими каналами. Подібна ситуація і з Росією: санкції Заходу не зменшили експорт, а лише змістили потоки з Європи в Азію. Індія купує російську нафту зі знижкою, переробляє її і продає далі в Європу з прибутком.Результат — санкції не змінили політику держав. Іран продовжує ядерну програму, Росія — війну проти України. До того ж, санкції лише посилили авторитарні режими, зробивши їх залежними від китайського ринку та закріпивши владу у вузькому колі осіб.З огляду на це, експерт радить США переосмислити підхід до санкцій. Проти Ірану й Росії варто використовувати вузьконаправлені фінансові обмеження. У разі з Китаєм — діяти поступово й обережно, без різких кроків, що можуть спричинити цінові шоки. Сама ж ідея, що нафтові санкції здатні змінити поведінку держав, — це ілюзія, від якої час відмовитися.The Voicer | Підтримати