The Voicer

Чому Індія не відмовиться від РосіїForeign Policy пояснюють, чому попри високі втрати від тарифів Трампа, Нью-Делі має переконливі причини тримати Москву поруч.Президент США Дональд Трамп запровадив додаткове 25-відсоткове мито на більшість індійського імпорту, піднявши загальну ставку до 50 відсотків. Мета – змусити Нью-Делі скоротити закупівлі російської нафти, які, на думку Вашингтона, фінансують війну проти України.Однак навіть за таких економічних витрат Індія не порве зі своїм давнім партнером. Причин як мінімум чотири.По-перше, оборонна залежність. Понад 60% арсеналу Індії має радянське чи російське походження. Різка відмова від співпраці поставила б під загрозу її безпеку та потребувала б величезних витрат. Москва досі є ключовим постачальником озброєнь і запчастин, на відміну від США, які накладають численні технологічні обмеження.По-друге, стримування Китаю. Нью-Делі побоюється, що різке охолодження відносин із Москвою посилить зближення Росії та Китаю – стратегічного суперника Індії. Це погіршило б уже існуючі асиметрії між двома державами.По-третє, історична спадщина. З часів Холодної війни СРСР був головним безпековим партнером Індії, блокувавши небажані резолюції щодо Кашміру в ООН та постачаючи зброю на вигідних умовах. Ця довіра залишила помітний слід у зовнішньополітичних елітах Індії.По-четверте, політична культура. Радянська підтримка в минулому сформувала певну «ностальгію Холодної війни» серед індійських дипломатів, які досі вважають Москву надійним партнером у нестабільному світі.На тлі другого президентського терміну Трампа та його непередбачуваної політики в Нью-Делі дедалі більше сумніваються у стабільності відносин із США. Тож навіть якщо Індія частково скоротить імпорт російської нафти, вона не відмовиться від Москви як стратегічного партнера.The Voicer | Підтримати

Фіцо просуває кремлівські меседжі, коментуючи саміт на АлясціPolitico повідомляють, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо схвально оцінив саміт Путін–Трамп на Алясці та фактично відтворив кремлівську риторику, говорячи про «історичні корені» війни в Україні та необхідність гарантій безпеки «як для України, так і для Росії».«Війна в Україні має історичне підґрунтя, і ми маємо говорити однаково про гарантії безпеки для обох сторін», – заявив Фіцо у відеозверненні, опублікованому в суботу у Facebook. Його слова одразу підхопили російські державні медіа, зокрема Коммерсант.Путін вже багато років використовує формулу «корінні причини війни», виправдовуючи вторгнення 2022 року нібито загрозами з боку України, її прагненням до НАТО та міфами про «неонацистів при владі». Останній раз він повторив цей тезис після зустрічі з Дональдом Трампом на Алясці у п’ятницю.За словами Фіцо, саміт «вперше відкинув чорно-біле бачення конфлікту в Україні» та започаткував «нормалізацію відносин між Росією та США». Він додав, що зустріч «стерла єдину обов’язкову позицію щодо війни, нав’язану адміністрацією Байдена і досі підтримувану низкою впливових гравців у ЄС».«Саміт показав дзеркало тим європейським лідерам, які прагнуть нової “залізної завіси” між Європою та Росією», – наголосив прем’єр, додавши, що санкції проти російського керівництва «нічого не дадуть».Фіцо, як і прем’єр Угорщини Віктор Орбан, дедалі більше позиціонує себе як про-російський голос усередині Євросоюзу. Водночас, на відміну від Орбана, він підтримав колективну заяву європейських лідерів до Трампа перед зустріччю на Алясці.The Voicer | Підтримати

Молдова може обігнати Україну на шляху до вступу в ЄСPolitico повідомляють, що ЄС обмірковує можливість надати Молдові перевагу в процесі вступу до блоку, відкривши для неї перший “кластер переговорів” уже на початку вересня — уперше випередивши Україну. Це рішення може стати сильним електоральним поштовхом для президентки Майї Санду та її проєвропейської партії напередодні парламентських виборів 28 вересня, водночас викликавши невдоволення Києва.Як пояснюють у Брюсселі, такий сигнал посилив би позиції Кишинева й підбив аргументи російської пропаганди про відсутність прогресу. Обидві країни виконали всі вимоги для відкриття першого кластеру, але Україні заважає блокування з боку Угорщини, прем’єр якої Віктор Орбан зробив протидію вступу Києва частиною своєї передвиборчої стратегії.Данія, яка головує в ЄС, та інші країни-сторонники розширення опинилися перед вибором: або зберегти синхронність процесів, ризикуючи застопорити обидві заявки, або дати зелене світло Молдові й піти на дипломатичний ризик у відносинах з Україною.Щоб пом’якшити можливе розчарування в Києві, у ЄС розглядають інші форми зближення — наприклад, приєднання України до програм Horizon Europe чи Erasmus без формального початку переговорів.Ситуація може різко змінитися після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна в Алясці. Якщо в рамках можливого мирного плану для України ЄС стане ключовим елементом угоди, Трамп може схилити Орбана зняти блокування.Прихильники одночасного просування обох заявок наголошують: не можна допустити деморалізації українців, адже членство в ЄС — важливий елемент будь-якої майбутньої угоди про мир.The Voicer | Підтримати

Дивний світ російської економіки💬 Все ж таки РФ – парадоксальна країна. У них зростає економіка, але міністри постійно кажуть про рецесію. Вони мають рекордно низьке безробіття, не вистачає робочих рук, але великі підприємства переводять працівників на чотириденний робочий тиждень або навіть звільняють.Зі сторони все це здається дивним та нелогічним, але насправді це свідчить про серйозні проблеми в економіці. Ми натрапили на цікаву статтю про це. Тому давайте аналізувати.🔀 Отже, компанії масово вводять неповний робочий тиждень. Вже приєдналися до цього «флешмобу» найбільший в РФ виробник цементу «Цемрос», декілька автомобільних компаній («Камаз», ГАЗ та «Ліаз») та Челябінський електрометалургійний комбінат. Головний автомобільний концерн країни, «Автоваз», розгляне перехід на чотири дні роботи з кінця вересня.➡️ Цей процес називають прихованим безробіттям. Причому називає не аби хто, а сам Путін! З його слів, з початку року чисельність таких прихованих безробітних подвоїлася до 199 тисяч. Але ви не хвилюйтеся, одразу заспокоїв він, адже «загалом безробіття перебуває на рекордно низькому рівні».Причому деякі компанії діють радикальніше. Замість зміни кількості робочих днів, вони просто звільняють співробітників. За даними ЦП, за півроку частка компаній, які планують скоротити кількість працівників, зросла на дві третини – з 6,9% у січні до 11,5% у липні.🖊 Головна причина переходу на неповний робочий тиждень – падіння попиту. Війна відібрала в економіки частину ресурсів і водночас дала величезне держзамовлення, але тільки для певних компаній. Невідповідність попиту та пропозиції призвела до того, що ми з вами бачимо.Попит так зменшився, що багато предметів побутової техніки та електроніки майже не змінилися в ціні або навіть подешевшали за останній рік. Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна нещодавно розповіла про це як про хорошу новину.Усе це показує поділ економіки на частини, які дедалі більше віддаляються одна від одної. Одна, пов'язана з ВПК, отримує бюджетні гроші та продовжує швидко зростати. Інша, цивільна, стоїть на місці або вже падає. Скоріше б вона впала повністю.#Економіка | The Voicer | Підтримати

Нетаньягу підтримав ідею окупації інших країн задля «Великого Ізраїлю»Поняття «Великий Ізраїль» має кілька історичних трактувань. Після Шестиденної війни 1967 року воно стосувалося сучасного Ізраїлю та щойно окупованих територій — Східного Єрусалима, Західного берега, сектора Газа, Синайського півострова та Голанських висот. Деякі ранні сіоністи поширювали це бачення також на сучасну Йорданію та навіть частини Єгипту. У сучасному контексті ця концепція охоплює й землі, які міжнародна спільнота відводить для майбутньої палестинської держави.The Times of Israel пишуть, що Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу в інтерв’ю телеканалу i24 заявив, що перебуває на «історичній та духовній місії» й дуже прив’язаний до бачення Великого Ізраїлю.Це бачення, за його словами, включає й території за межами нинішніх кордонів, зокрема в Йорданії та Єгипті.На запитання, чи відчуває він духовний і історичний зв’язок із концепцією Великого Ізраїлю, Нетаньягу відповів: «Дуже». Пояснюючи свою позицію, він назвав себе людиною «місії поколінь» - від тих євреїв, які мріяли повернутися на ці землі, до тих, хто прийде після нас.The Voicer | Підтримати

Китай нарощує агресію в Південнокитайському морі Reuters повідомляють, що Філіппіни висловили серйозне занепокоєння через "небезпечні маневри та незаконне втручання" китайських суден у районі мілини Скарборо в Південнокитайському морі. У понеділок берегова охорона Маніли відправила три судна для доставки палива та льоду рибалкам, але зіткнулася з "небезпечними" та "блокуючими діями" китайських кораблів.Міністерство закордонних справ Філіппін заявило, що дії Китаю не лише створювали серйозну загрозу для філіппінського персоналу та суден, але й призвели до зіткнення між двома китайськими кораблями. Відеозапис берегової охорони Філіппін показав, як китайський корабель ВМС різко перетнув шлях судна PCG, пошкодивши його носову частину. Це перше відоме зіткнення китайських суден у цьому районі.Начальник Генштабу Збройних сил Філіппін генерал Ромео Браунер заявив: "Наша оцінка, як і оцінка берегової охорони, полягає в тому, що справжньою метою китайського військового корабля було протаранити наше судно". Сполучені Штати, союзник Філіппін за договором, засудили "чергову необачну дію Китаю" та похвалили професіоналізм філіппінської берегової охорони. Посол США в Манілі МеріКей Карлсон зазначила на X, що Філіппіни навіть запропонували допомогу китайській стороні.Китайська берегова охорона заявила, що вжила "необхідних заходів" для витіснення філіппінських суден із вод навколо мілини Скарборо. Цей інцидент став черговим у низці конфліктів на тлі загострення напруженості між Манілою та Пекіном через територіальні суперечки в Південнокитайському морі. Міжнародний арбітражний трибунал у 2016 році визнав претензії Китаю в регіоні незаконними, але Пекін відкидає це рішення.The Voicer | Підтримати

Азербайджан може почати постачання зброї УкраїніРосійські війська завдали ударів по енергетичних об’єктах в Україні, що належать Азербайджану.Caliber повідомляє, що у телефонній розмові 10 серпня президенти Ільхам Алієв та Володимир Зеленський обговорили атаки на газову інфраструктуру, через яку йде азербайджанський газ, та на нафтобазу SOCAR в Одеській області. Лідери різко засудили дії Москви.За даними джерел, якщо російська агресія проти інтересів Баку триватиме, Азербайджан може розглянути можливість зняття ембарго на постачання зброї Україні зі своїх запасів.Остання атака сталася вночі з 7 на 8 серпня: Росія випустила п’ять дронів-камікадзе Shahed по нафтобазі SOCAR, спричинивши пожежу та пошкодивши дизельний трубопровід. Чотири працівники отримали тяжкі поранення. Це вже другий удар за останні тижні по об’єктах, пов’язаних з Азербайджаном.Раніше російські війська атакували газорозподільну станцію біля Орлівки — ключовий вузол Трансбалканського газопроводу, через який азербайджанський газ почав надходити до України 28 червня. Баку попереджає: подальші удари можуть призвести до серйозної ескалації у відносинах із Москвою.The Voicer | Підтримати

Трамп перевіряє реакцію Європи на пропозицію Путіна про перемир’яЗгідно з Politico, адміністрація Дональда Трампа приватно обговорює з європейськими союзниками можливу угоду про припинення вогню з Росією. Це відбувається після того, як спецпосланець Стів Віткофф повернувся зі зустрічі з Володимиром Путіним і передав умови, на яких Кремль готовий зупинити бойові дії в Україні.Трамп підтвердив, що обговорюється “обмін територіями на взаємну користь”, але деталей не розкрив. Наступної п’ятниці у США, в Алясці, планується саміт Трамп–Путін — перша зустріч американського президента з російським лідером після вторгнення РФ в Україну у 2022 році.Хоча угода ще не досягнута, Білий дім проводить консультації з усіма сторонами. Трамп заявив, що вірить у бажання Путіна до миру, але визнає, що Кремль часто “говорить нісенітниці”. Президент поставив Путіну дедлайн на негайне перемир’я, погрожуючи новими санкціями та підвищеними тарифами проти країн, які допомагають Росії, зокрема купуючи її нафту.Європейські партнери обережно вітають більш жорстку позицію Трампа, сподіваючись, що він використає момент для отримання поступок від Москви. Деякі вважають, що готовність Путіна до зустрічі — результат спільного тиску США та ЄС, включно з дозволом на постачання західної зброї в Україну.Путін давно прагнув зустрічі з Трампом, і це може стати перемогою для нього навіть без компромісів чи участі Володимира Зеленського, якого Кремль відмовляється бачити. Сам Трамп заявив, що готовий зустрітися з Путіним незалежно від того, чи буде присутній український президент, але наголошує, що прагне “гарної угоди”, яка не виглядатиме як поступка Москві.The Voicer | Підтримати

Трамп планує почати війну проти наркокартелівПрезидент США Дональд Трамп наказав військовим готуватись до застосування сили проти латиноамериканських наркокартелів, зокрема — діючих на території Мексики. Це — різке посилення його кампанії проти організованої злочинності, яку він офіційно визнав терористичними організаціями.За даними The Telegraph, Пентагон вже розглядає можливість операцій не лише на суші, а й на морі — в тому числі за межами території США. Така ескалація викликає серйозні юридичні питання — зокрема, чи не буде вбивство підозрюваних за межами зони конфлікту вважатись незаконним.Ідея прямої атаки на картелі не нова: ще у першу каденцію Трамп, за повідомленнями, пропонував запускати ракети по Мексиці. У квітні він звернувся до нової президентки Мексики Клаудії Шейнбаум із пропозицією допустити війська США на територію країни — та отримав відмову.Трамп уже задіяв Національну гвардію для посилення кордону й припинення контрабанди фентанілу. Крім того, ЦРУ активізувало розвідувальні польоти над Мексикою для пошуку нарколабораторій.У 2025 році адміністрація Трампа додала кілька злочинних угруповань — включно з венесуельським "Картелем Сонця" — до списку терористичних організацій. Самого Ніколаса Мадуро тепер вважають одним з головних наркоторговців у світі. За інформацію про нього обіцяють $50 млн.Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що нове визначення дозволяє залучати армію, спецслужби й інші ресурси для боротьби з картелями: "Ми повинні ставитись до них як до терористів, а не просто наркоторговців". The Voicer | Підтримати

Кремль формує нову еліту і позбавляється від мільярдерів💬 В Росії нова хвиля націоналізації. Влада забирає власність не лише в опозиціонерів чи іноземців, а й у своїх - лояльних, досвідчених, багаторічних партнерів Кремля. Це класична історія про те, як влада пожирає сама себе. Нам таке подобається, тож ми про це розповімо.РФ вже з 2022 року почала «віджимати» бізнес. Спочатку у іноземних компаній, що виходили з Росії. Робили це під приводом «національних інтересів». Наприклад, французьку Danone передали родичу Кадирова, а німецьку Uniper - компанії, близькій до уряду. 🧨 Але з 2023 влада пішла далі. Генпрокурор Краснов повідомив, що лише за перше півріччя 2024 держава «націоналізувала» активів на 2,4 трлн рублів. Адвокатське бюро NSP рахує ще більше - майже 3,9 трлн.Цікаво, що карають не тільки опозиціонерів. Наприклад, нещодавно вилучили цілу золотодобувну компанію у віцеспікера Члябінської області. Від подання позову до передачі державі минуло лише два тижні. Найсмішніше, що пояснили це тим, що бізнесмен отримав контроль над компанією завдяки своїй посаді та становищу в органах держвлади.❓ Як Кремль це пояснює? На словах це, звісно, не націоналізація, а «захист економічного суверенітету». Але на ділі - швидке вилучення, а потім передача іншим бізнесменам.🖊 Кремлю дуже потрібна нова еліта. Вірна, залежна і безповоротно прив’язана. Саме тому бізнес почали масово передавати новим людям, які пройшли тест на лояльність. Тепер ті, хто отримає активи за безцінь, чудово розуміють: падіння режиму - це кінець їхньої кар’єри, бізнесу і, можливо, свободи. В умовах економічних проблем та санкцій найважливіші активи Путін вирішив віддати людям, які будуть більш лояльні. Колишніх членів системи тепер викинули з неї. Росія може кинути будь-кого, навіть колишню еліту та вчорашніх мільярдерів.#Економіка | The Voicer | Підтримати