Чому нафтові санкції більше не працюютьForeign Police пишуть, що попри багаторічну ставку США на нафтові санкції як інструмент тиску, приклади Ірану та Росії доводять: ці заходи більше не працюють. Санкції не зупинили експорт нафти — навпаки, ринки адаптувалися, а енергетичні потоки стали залежними від геополітики, а не комерційної логіки.Після виходу США з ядерної угоди з Іраном у 2018 році експорт іранської нафти скоротився. Але вже у 2024–2025 роках обсяги знову виросли — завдяки активним закупівлям Китаєм, зокрема дрібними незалежними нафтопереробниками, які працюють поза доларовими каналами. Подібна ситуація і з Росією: санкції Заходу не зменшили експорт, а лише змістили потоки з Європи в Азію. Індія купує російську нафту зі знижкою, переробляє її і продає далі в Європу з прибутком.Результат — санкції не змінили політику держав. Іран продовжує ядерну програму, Росія — війну проти України. До того ж, санкції лише посилили авторитарні режими, зробивши їх залежними від китайського ринку та закріпивши владу у вузькому колі осіб.З огляду на це, експерт радить США переосмислити підхід до санкцій. Проти Ірану й Росії варто використовувати вузьконаправлені фінансові обмеження. У разі з Китаєм — діяти поступово й обережно, без різких кроків, що можуть спричинити цінові шоки. Сама ж ідея, що нафтові санкції здатні змінити поведінку держав, — це ілюзія, від якої час відмовитися.The Voicer | Підтримати