ВОГНЯНІ ОЧІ

Вогняні очі дивляться в життя моє.
Вогняні очі - перед ними завжди я є.
Коли в небеса прийде́ш, там в них подивишся ти.
Не сховаєшся там від них. Що побачать в тобі Вони?

Щоб витримати цей погляд, зараз перевір на землі
Життя проживаєш як? Світильником а пітьмі?
Як слово Його бережеш? Що робиш для Нього ти?
"Зробив я усе, що міг..."- так Господу скажеш ти?

Стараєшся все зробити, що може твоя рука?
Несеш ти своє служіння, що Бог для тебе тут дав?
Життя так своє прожив ти, щоб плакали за тобою?
І як за Тавиту просили, що ти всім потрібен до болю.

Прожити життя як Іван - Апостолом був любові.
Не так, як розбійник там, покаявсь в кінці дороги...
Господній погляд в небесах, як той вогонь палкий.
А тут, на землі, для нас він люблячий і простий.

Він час іще нам дає, любов шле з небес Свою.
Поправить ходіння своє, служити ще тут Йому.
А слово Його завжди - меч гострий з обох сторін.
Якщо в тривозі душа, її заспокоїть Він.

Як в спокої є душа, її потурбує Він.
Щоб пильнувала вона, бо лукавством зваблює світ.
А вогняні очі ті, побачив лише Іван.
Бо в славі небесній Своїй Господь перед ним постав.

Л. Шпак