Про маму так віршів вже є багато.Тай варті наші мами є на те.Поговорити хочеться за тата,Й для нього слів багато гарних є.Якщо дивитись пильно у Писання,То там багато пише про батьків.Весь родовід із батька починався -Там Авраам Ісаака породив.Великими були мужі Господні -Давид, Ілля, Мойсей і Яків, і Іов...За них уся нам Біблія говорить.Отцями віри називав їх Бог. З них приклад у житті потрібно брати,Як вірою за Господом іти.Як Авраам, так Богу довіряти.Та прославляти щиро, як Давид.Як Іов, все навчитися терпіти.І як Мойсей, молитись за народ.Як жив Ісус, у цьому світі жити.Він - Батько наш небесний і наш Бог.Батьки земні, що люблять щиро Бога,Свою сім'ю за Господом ведуть.Багато мають так синів та дочок.Їх направляють на Господню путь.З любов'ю за сім'ю свою так дбають.У домі тім і затишок і мир.Їх теж отцями віри називають.Це - Господа улюблені сини.Такі батьки вже мають нагородуУ Господа в прекрасних небесах.Є прикладом для Божого народу.Їх по життю веде Спаситель Сам.Батьки живіть, щоб потім ваші діти,Могли сказать: як тато хочу буть.Щоб так життя все Богу присвятити,І як отець звершати свою путь. Л. Шпак
Подумаєш - три дні немає хліба.Три дні немає і води в пустині.Так судячи в серці Ізраїль іноді,Ми кажемо: нарікачи були всі...Такі ж їм чудеса Господь являв.Перед ними навіть море розійшлося.Через три дні Ізраїль нарікав,Як нарікати після всіх чудес тих можна?А вам приходилось коли небудь З дітьми іти через пустиню?Нелегкою дорога та була,А ми в достатку живемо тут нині.Та плачемо, дуже плачем іноді,Що так завжди чогось не вистачає.Хвороби не відходять, болі всі,Домашні всі Ісуса не приймають...Так, Бог це допускає іноді,Та охорони Він від нас не забирає.Як і раніше піклується завжди,А ми все плачемо, що Бог нас залишає...О, як би Бог залишити схотів,Без зволікання сатана б нас знищив.У всьому ж межа Божа лиш стоїть,І перейти її ніхто не зміг би.Через скорботи навіть нас спасає Він.Для Нього бо не плоть - душа важлива.І свого часу Він нас підійме,І радість дасть душі у час свій Він же.Він розуміє як є важко тут.Як та Людина, що жив на землі цій.І там, у тяжких муках на хресті,Отця питав Він: "Нащо Ти залишив?"Здавалось на хресті там і Йому,Що Бог залишив, мук Його не бачить.Землі гріхи навкруг зібрали тьму.На час, з Отцем Ісуса розділивши.Та нас не розділяє з Ним ніщо.Господь завжди й усюди поруч з нами.Але, щоб не дружили ми з гріхом,Скорботи, іноді, нам допускає.Та не лишає, навіть якщо й мати,Буває, що дитину залишала.Тебе Він не залишить не на п'ядь,Як довго б не продовжились печалі.Та головне в невір'я щоб не впасти.І не повторювати: Бог мене лишає...Ще може день, година, малий час,І у житті твоїм Господь Себе прославить. Л. Шпак
Чи є та піч, де б Бог не захистив?Чи є те місце, де би не почув Він?А чи є буря, де би не укрив?Чи є біда, щоб не поміг Всевишній?І навіть якщо віриш трішки чуть...І навіть якщо в серці лиш молитва,Бог скаже: це до тебе стукаю,Щоб чути,що тобою не забутий.Що довіряєшся в страху Мені.А скільки страху ворог вже насіяв!Що голос Мій лиш чуєш в тишині,А він все каже: будь лише сміливим.Бо ти зі Мною для вічності живеш.Невже ти для загибелі призначений?Коли за Мною впевнено ідеш,Моєю кров'ю за тебе заплачено.Щит і ограда - істина Моя.Під крилами Моїми є безпечно.Не просто вірити, що поруч Я.Та, лиш повіривши в те - щастя безкінечне.Не бійся, тільки віруй - будеш жити.Не бійся - говорю тобі - не бійся.Чим можеш, постарайся послужити,Тоді і в серце неспокій не прийде.Щоб нагороду мати, бігти спіши.Не просто, щоби ледве животіти...Тоді, лиш небесами будеш жить,Чекаючи свого Месію.Що покладе на тебе Він вінець,Введе в той дім, приготував що в небі.Зустріне там тебе Сам Бог Отець,Як сина, що зостався Йому вірним.Від тягарів себе тільки звільняй.Від тиску всякого на душу,Яке тобі лиш ворог посилає.Нехай твоїй душі просторо буде.Щоб мав свободу Дух Святий.Він все підкаже, поруч де б не був ти.Не сумнівайся, з тобою Бог завжди,Обійми неба Він відкрив для тебе.А чи є піч, де б Бог не був з тобою?Всякий вогонь, як вітерець, лиш буде.Лише поклич і ангел Мій вже поруч.Я накажу, візьме тебе на руки. Л. Шпак
А Бог не обирає сильних,А вибраним Він силу подає.За немічним Він наглядає пильно,Бо береже насліддя Він Своє.Прославиться Господь не через сильних,У них є сила, їм навіщо Бог?Кричить лиш немічний до Господа невпинно -В житті у нього тисячі тривог.Без Бога він життя не уявляє,В Нім - його сила і порада, і любов.У своїх немощах він Бога прославляє,До Нього йде в молитвах знову й знов.За все завжди лунає: " Слава Богу!"Бо бачить руку Господа у всім.До немічних Бог йде на допомогу,Не мають сильні лиш потреби в Нім.Вони ж бо - сильні, вирішують самі все...А в чому їх є сила на землі?Надіються на себе вони лише,Чи на людей, що влада є у них.А Бог для них - далеко десь на небі...А люди - поруч, все до них ідуть.Несуть всі до людей свої потреби,І часто кошти так до них свої несуть.До лікарів...до влади...адвокатів,Усе проблеми всі свої несуть.У них є сила, бо вони багаті,Господню оминають вони путь.У немічних є тільки Божа сила,Її у Бога просять, й Він дає."Коли ви немічні - тоді ви сильні"-У Божі руки віддали життя своє.А Бог не обирає сильних,А тих, кого відкинув цілий світ.Він на висотиїх Свої підійме,Дасть сили переможцями іти. Л. Шпак
Скільки разів луна: "Не бійся!"Скільки разів луна: "Тримайсь!"Скільки разів: "Ти заспокойся,Твоє життя в Моїх руках!"Коли в руках був сильних Бога,Коли Я був в руках Отця.Нелегкою була дорога,Та Він був поруч до кінця.Залишив лише на Голгофі,І не тому, що не любив.Але тому, що взяв з Собою На хрест усі твої гріхи.І не тому, що став Я грішним,Гріх людський взяв Я на Себе.Гріх на хресті Отець відкинув,Та Мій Отець любив Мене.Я також плакав в Гефсиманії.Було так страшно і Мені.Бо знав Я про Свої страждання,Що ворог дасть муки страшні.Як твою біль усю Я знаю,З тобою разом Я скорблю.Тебе люблю, веду, прощаюІ тихо в серце говорю.І голос Мій ти часто чуєш,Не може бути - кажеш так.То, лиш думки мої я чую,Що Бог все може помінять.Хай навіть думаєш - думки це...Думкам хорошим ти повір.Відкинь, чим так гнітить нечистий,Для Мене двері відчини.Прийду, зроблю Свою вечерю,Зі Мною буде Мій Отець.І кров Мою ти приймеш з вірою,Скорботам всім прийде кінець.Злетить з календаря листків Так, може бути, ще немало,Поки настане та хвилина,Що, не намарно так, чекала.Скільки разів луна: не бійся!Я не залишив, Я з тобою.Але на серці не спокійно -Бо час так тягнеться...мій Боже! Л. Шпак
Жила радіючи, повна любові Божої.Здавалося, що всіх я так люблю.Одного разу, на земній дорозі,Зустріла я оту любов свою.Поранена вся, і брудна одежаПрикрила ледве-ледве наготу.Зустрітися зі мною у надії,Брела вона, в сльозах вся до Хреста."Хто ти такая? І чому в скорботі?" -Її жаліючи спитала я." Я та, пишаєшся так міцно ти якою,Любов я християнська є твоя"І я обурилася: "Та хіба ж це правда?Ні, зовсім я не впізнаю тебе.Ну добре - так любов відповідала.Ми переглянемо разом життя твоє.Коли тебе намарно ображають,Ти кажеш: більше вже не можу я...Любов же, довго терпить дорогая,Лиш з милосердним пробуваю я.Коли ти бачиш немічного в вірі,Приходить думка - а я не така.Любов не надимається без міриІ не говорить гордості слова.Ось вже не так з тобою хтось повівся,І тінь спокуси по тобі пройшла.Незадоволена ти днем, або роботою...Не дратується любов, не носить зла.Любов все покриває, всьому вірить.Все перестане, а любов живе.Всього надіється, все переносить з вірою.Із злого серця лиш вона піде.І стало соромно. Що називала я любов'ю?Лиш жалюгідну впевненність в собі...Пробач, Господь, обмий Своєю кров'ю І дай любов, належить що Тобі. Л. Шпак
"Я не знеміг тобі допомагати"-Слова лунають з Біблії Святої.Та вірою щоб ті слова прийняти,Потрібно так у серці мати спокій.А навкруги - шумить, шумить, шумить Той вітер, що дерева низько хилить.Здається, що ще лише тільки мить,І, збивши з ніг, притисне до землі.Недавно так яскраве світло сонця щеМою все душу ніжно зігрівало.І посилаючи тепло з небес,Так радістю моє серце сповняло.Тоді Господь так близько буть хотів,І йшла я міцно за руку тримаючись.А звідки вже той вітер налетів,Що його сили міцно так злякалася?І випустила руку я Христа.Позаду за Ним тихо побрела я.Коли я поруч з Господом була,Пораду й допомогу тоді мала.Чи вітер вирвав із Його руки?Ні, руку я залишила сама.Коли тримаємось за Бога ми щосили,Не випустить ніколи в житті нас.Коли лякаємося стогнущих вітрів,Що гнуть нас, щоб від Бога відірвати,Що Бог залишив - казати непотрібно,Його за руку ми залишили тримати.Душа лиш наша в небо все летить,Як птах, з піснею радості весною.Кожного дня чека щасливу мить,Щоб Бог наповнив радістю святою."Я не знеміг тобі допомагати" -Господь повторює нам знову й знову.Нас міцно хоче за руку тримати.Хай не відкинемо руки Його ми. Л. Шпак
"А Я живий, ти чуєш - Я живий"-Так в моїм серці тихо пролунало.І стрепенулось серце - Боже мій!Як часто я того не помічала!Мій Бог живий! Коли з Ним говорю,То Він завжди мені відповідає.І вже я, навкруг себе, не дивлюсь,Бо Він завжди мене охороняє!Він на руках Своїх мене несе,Як ту вівцю, що в полі заблукала.І розуміння Він завжди дає.Як в боротьбі, то силу посилає.Мій Бог живий, і подих я Його Завжди ось біля себе поруч чую.Зі мною Він завжди, бо я - Його!З Ним говорю і знаю, що Він чує.В маленьких всіх питаннях я своїхДо Нього йду, у Нім вся моя сила.Бо знаю - всеодно Він бачить їх,Чекає, щоб про них я попросила.Мій Бог живий! Спокійно на душі Ніякі мене бурі не лякають.Вночі і вдень, завжди живе в меніТа віра, і вона мене спасає."А Я живий"- все тихо промовляДо всіх сердець живучих на планеті.Але людина до того глуха...Не всі те чують навіть Божі діти.Мій Бог живий! - і сльози по щоках.Мій Бог живий! - в захваті серце б'ється.Велике щастя всім дається нам -Мати Живого Бога тут під сонцем. Л. Шпак
Дух Святий для нас посланий Богом.Пішов Ісус, та Духа нам послав,Щоб Він на всіх земних твоїх дорогах,З тобою завжди всюди пробував.Допомагав любов являти й святістьТого, Хто всім спасіння давши нам,Пішовши до Отця є знову в славіЗаступник перед Ним тепер є наш.Хто кров святу Його приймає,Про того каже - вже тепер він Мій.Святого Духа в поміч посилає,Щоб потім їх додому Він привів.Страждання Господа, і хліб, і чаша -Для нас святиня і наше життя.І щоб життя наше проходило лиш свято,Господь Порадника подарував.Замість Себе послав Святого Духа.Він буде Утішителем для вас.Він буде і Учителем і Другом,Поки прийду за вами у свій час.Роботу Дух Святий Свою ще робитьВ людських серцях, і до спасіння їх зове.Бог в Своїх дітях Духа поселяє.В серцях Він вірних Господу живе.Дає Він радість, мир і потішає.Наставник і Порадник дивний твій.В земних скорботах Він завжди допомагає,Всі тайни неба відкриваючий тобі.Заступник дивний за тебе перед Богом.Всі тайни серця знає твого Він.Не залишай Його ти за порогом,А в серце ти своє Його впусти.Він ніжний, тихий, люблячий і добрий.Образить легко можна так Його.Засмучується Він, як в серці гордість,Смирення далеко від серця є твого.Без Нього дуже одиноко жити.Лиш через Нього Бог говорить нам.Як Дух Святий тут землю вже залишить,Тоді загине світ в своїх гріхах.О Дух Святий, Ти посланий нам Богом.Його Невісту в небеса ведеш.Дух Нареченого, Невісти тут опора.За Нареченим йти ти силу їй даєш. Л. Шпак
Що означає - себе перемогти...Як проявити нам в житті це?Слова Христа згадувати,Що часто так тут говорив Він."Дерзай, не бійся, будь бадьорим,Стійким будь" - говорив Спаситель.Слова злилися ті в одному -Бо Я - твій Бог, Я - Переможець твій є!Дерзай - гріхи твої всі прощені,Я їх обмив Своєю кров'ю.Вже болі не дають вони,Своєю їх покрив любов'ю.Бадьорим будь, немочі всіПолегшені Моєю силою,Від Мене є вона в тобі,Перемогла недуги всі вона.Не бійся, як твоя душа Знов атакована є страхом,Що сіє ворог невпинно так,Все невідомістю лякає...Будь мужнім, якщо нападутьВмить на тебе всі сили пекла.Бог переміг їх, Він є тут,Боятись їх уже не треба.Все кажуть: а не звершитиТобі уже роботу Божу.Тобі тепер не хватить сил,Ми твою силу знищить можем.Поможе Бог довершитиПризначення твоє для тебе.Він переміг їх на хресті,Ним битва виграна там вже є."Прикладом стійкості Я є"-Він прикладом Своїм говорить.Зможеш себе перемогти,Моєму як повіриш слову.Спокійно ти за Мною йди,Потіхи цими ти словами:Дерзай, будь мужнім, підбадьорся ти...Пройдеш і будеш в Моїй славі. Л. Шпак
TGLIST.COM.UA
