Не розчаруйся, чуєш, друже мій,
Коли ти трудишся й немає результату,
Коли здається, що слова твої прості,
А так хотілось би когось зміцняти.

Коли ти дивишся на те, що вже зробив,
Та люди, це на жаль, не оцінили,
А так багато прикладав зусиль,
Й не раз каміння у твій бік летіли.

І хочеться залишити усе,
Ні, не тому, що це є неважливо,
А просто вже втомився в боротьбі,
Й здається, що віддав останні сили.

Хіба не так буває у житті?
Коли ти починаєш щось робити,
Замість підтримки - стріли у твій бік,
Щоб в Божій праці, просто зупинити.

Не розчаруйся, чуєш, не сумуй,
Коли тебе порівнюють із іншим,
Для тебе труд Господь оприділив,
Хіба щось може бути важливіше?

Не просто так пройти певний етап,
Та потім ти ще будеш дивуватись,
Наскільки дивно Бог все обернув,
Після долини прийде в життя радість.

І те, що зараз в серці відчуваєш,
Не дай ці загасити почуття,
Бо ворог буде ставив перешкоди,
Та знай, що праця завершиться Моя.

Я проведу, додам в дорозі сили,
Бо вже не раз, тебе благословляв,
І ти це бачив власними очима,
Як Я тебе ніколи не лишав.

Долайчук Віталій