Source
Valley_Books 📚 | Тобі варто припинити так на мене дивитися, Елайджо. Ми більше цього не...
1 570 Views/Reach
2026-03-30 09:54
Message №2418
— Тобі варто припинити так на мене дивитися, Елайджо. Ми більше цього не робимо, пам’ятаєш? Відтоді як ти переїхав до власної спальні.Вона шепоче кілька слів, і хоча їхній зміст не дає жодної надії, сам звук влучає прямо в пах. Одна її присутність збуджує мене, але це висловлювання — наче відро крижаної води на голову. Цей різкий контраст змушує мене похитнутися. Я ненавиджу той факт, що хочу її. І ще більше ненавиджу те, що вона про це знає.Господи дай провалитися мені на місці. Я ненавиджу це все. Хотів би я, щоб вона не мала наді мною такої влади. Ембер сидить поруч, абсолютно незворушна, тоді як я відчуваю, що божеволію. Я сп’янілий від її близькості, від цього легкого дотику її подиху, від її стегна всього за кілька дюймів від мого. Це навіть не просто фізика — було б легше, якби справа була в ній.Це вся Ембер. Тіло, розум і пошматована душа. Я не розумію, як можна досі кохати жінку, яка, здається, ненавидить мене. Яка не виносить перебування поряд із моєю родиною і карає мене щоразу, коли я припускаюся помилки. Нейтан постійно торочить мені, щоб я поклав цьому край, знайшов іншу, але ніхто з моїх братів не розуміє: якби я хотів іншу, все було б просто — але вона та сама, яка завжди була тією єдиною.[...]Чи можливо, що цей романтичний момент розтопив крижану брилу, яку Ембер тримає там, де мало б бути серце? Вона виглядає справді розчуленою цією солодкою сценою, але я занадто добре її знаю, щоб піддатися. Як вона сама сьогодні нагадала, ця жінка могла б отримати «Оскар» за вміння грати роль. Вона з таким самим успіхом могла б водночас й планувати масове вбивство й захоплюватися сукнею нареченої — вираз обличчя не змінився б.Я трохи опановую себе і накриваю пальці Ембер своїми. Можливо, вона і королева удавання, але я вчився у найкращої. Тож підношу її руку до губ і, ігноруючи ледь помітний опір, м’яко цілую долоню. З боку це виглядатиме так, ніби я зворушений моментом, коли Елоді підходить до свого нареченого, що ледве стримує сльози. До біса цю комедію. Я не безпорадний дурник, якого вона може мучити щоразу, коли їй заманеться зірвати на комусь злість.— Я б не ліг з тобою в одне ліжко, навіть якби ми були посеред Арктики і я був абсолютно голим, — шепочу, нахиляючись впритул. — Я навчився не хотіти речей, які для мене шкідливі, люба."Рикошет" - Седі Кінкейд 💔редагується