Telegram statistics channel - @upc_orthodox

⚜️ Преподобний Маркіан жив у IV столітті. Віддалившись у пустелю, він багато років провів на самоті, в безперестанних молитвах і суворому пості. Побудувавши собі малу келію, святий зачинився в ній і ніколи не запалював свічки, коли ночами звершував молитовне правило за Псалтиррю, бо Господь освітлював келію Божественним світлом. Через деякий час преподобний прийняв двох учнів, які оселилися поруч із ним. Однак, як і раніше, він перебував у затворі.⚜️ Антіохійський патріарх Флавіан (пам’ять 18 лютого) та інші єпископи просили преподобного для користі християн залишити своє суворе усамітнення, але преподобний не погодився. Проте, не полишаючи своєї келії, він повчав тих, хто приходив до нього за настановою. Преподобний багатьох відвернув від єресей і привів до православної віри.⚜️ Перед смертю преподобний Маркіан заповідав своєму учневі Євсевію поховати його таємно, далеко від келії, щоб уникнути посмертної слави і не допустити сперечань між охочими мати його останки в довколишніх храмах. Преподобний Маркіан помер у 388 році.

⚜️ Тесть його, правитель Фелікс, якому було доручено виконувати царський указ, жахнувся вчинку святого Полієвкта. Він заявив, що тепер святий повинен буде померти. “Іди, прощайся з дружиною і дітьми”, — сказав він. ⚜️ Прийшла дружина і стала в сльозах благати чоловіка зректися Христа. Заплакав і тесть його Фелікс. Але святий Полієвкт залишився непохитним у своєму рішенні постраждати за Христа. З радістю схилив він свою голову під меч ката й охрестився у власній крові († 259).⚜️ За часів рівноапостольного Константина, коли Церква Христова запанувала в усій Римській імперії, в Мелітині було споруджено храм на честь святого мученика Полієвкта. Багато чудотворінь звершувалося завдяки молитовному заступництву святого. ⚜️ У його храмі палко молилися про дарування сина батьки преподобного Євфимія Великого (пам’ять 20 січня). Народження 376 року великого світильника православ’я відбулося, таким чином, з благословення святого мученика Полієвкта.⚜️ І на Сході, і на Заході мученика Полієвкта шанують як хранителя клятв і договорів.

💠 Родич Господа по матері, син священика Захарії та праведної Єлисавети, Предтеча Господній народився шість місяців раніше Іісуса Христа. Архангел Гавриїл був вісником його народження, відкривши в храмі батькові, що в нього народиться син.Випрошений молитвами, провіщенний згори, немовля було сповнене Всесвятого Духа.💠 Святий Іоанн у дикій пустелі готував себе до великого служіння суворим життям, постом, молитвою та співчуттям до долі народу Божого. У віці близько 30 років святий Іоанн вийшов на проповідь покаяння. Він прийшов на берег Йордану, щоб своєю проповіддю приготувати народ до прийняття Спасителя світу.💠 За словами церковних піснеспівів, святий Іоанн був «світлою ранковою зіркою», яка своїм блиском перевершувала сяйво всіх інших зірок і передвіщала ранок благодатного дня, що освітлюється духовним Сонцем — Христом. Хрестивши безгрішного Агнця Божого, святий Іоанн незабаром мученицько помер, усічений мечем за наказом царя Ірода.💠 Про пророка Іоанна Хрестителя Господь Іісус Христос сказав: «З народжених жінками не повставав (пророк) більший Іоанна Хрестителя».💠 Іоанн Хреститель прославляється Церквою, як «ангел, і апостол, і мученик, і пророк, і друг Христов, і пророків печать, і ходатай старої і нової благодатті, і в народжених найчесніший, і світліший Слова голос».💠 До Іоанна Предтечі Іісус прийшов і попросив його хрестити. Спочатку святий сказав, що не вартий такої честі, але потім Христос сказав, що слід виконувати будь-яку правду, наказану Небесами.💠 У більшості випадків молитву Святому Іоанну Хрестителю вимовляють для:Розуміння своїх негідних справ та їх виникнення;Просвітництво запутавших;Звернення до Господа невіруючих, нехрещених та общинників;Для підтримки людям, які відбувають покарання;Для отримання прощення гріхів;Для гарного врожаю.Молитви Іоанну Хрестителю допомагають захиститися від ворогів та брехні.Помічено, що образ Іоанна Хрестителя допомагає позбутися головного болю, навіть якщо він дуже сильний.🙏 🙏 🙏 ⛪️ 🙏 🙏 🙏 Тропар, глас 2:Па‌мять пра‌веднаго с похвала‌ми,/ тебе‌ же довле‌ет свиде‌тельство Госпо‌дне, Предте‌че:/ пока‌зал бо ся еси‌ вои‌стину и проро‌ков честне‌йший,/ я‌ко и в струя‌х крести‌ти сподо‌бился еси‌ Пропове‌даннаго./ Те‌мже за и‌стину пострада‌в ра‌дуяся,/ благовести‌л еси‌ и су‌щим во а‌де Бо‌га я‌вльшагося пло‌тию,/ взе‌млющаго грех ми‌ра,// и подаю‌щаго нам ве‌лию ми‌лость. Кондак, глас 6:Плотска‌го Твоего‌ прише‌ствия убоя‌вся Иорда‌н,/ стра‌хом возвраща‌шеся,/ проро‌ческое же служе‌ние исполня‌я Иоа‌нн,/ тре‌петом спря‌ташеся,/ А‌нгельстии чи‌ни ужаса‌хуся,/ зря‌ще Тя во струя‌х пло‌тию креща‌ема,/ и вси‌ су‌щии во тьме озаря‌хуся,// воспева‌юще Тя, я‌вльшагося и просвети‌вшаго вся.

⚜️ Домна стала допомагати бідним. Вона роздала свої коштовності за допомогою Індиса, роздавала вона і їжу з царської трапези. Дізнавшись про незвичайний спосіб життя Домни й Індіса, начальник євнухів, який завідував царським столом, ув’язнив обох і морив їх голодом. Але вони отримували підкріплення від ангелів і не постраждали.⚜️ Щоб більше не жити разом з язичниками, свята Домна прикинулася божевільною. Тоді її та Індиса видалили із палацу, і вона оселилася в дівочому монастирі в ігумені Агафії. Невдовзі ігуменя одягла її в чоловічий одяг, обстригла їй волосся і відпустила із монастиря.⚜️ Тим часом імператор повернувся і наказав всюди розшукувати колишню жрицю Домну. Споряджені для цього воїни досягли обителі й розорили її. Сестер кинули до в’язниць і віддали на муки та наругу, але жодна із них не піддалася оскверненню. Одна із них, свята Феофіла, була віддана до будинку розпусти. Але за допомогою ангела Господнього вона і там зберегла дівоцтво. Ангел вивів її із блудилища.⚜️ Одного разу імператор влаштував на міській площі жертвопринесення язичницьким богам. Коли почалося окроплення натовпу кров’ю жертовних тварин, християни стали йти з площі. Побачивши це, імператор розгнівався,. Проте він не дав волі своїм почуттям, бо раптово похитнулася земля.⚜️ Через деякий час Максиміан увійшов до церкви і наказав зректися Христа. За відмову він обіцяв спалити церкву і вбити християн. Християнський пресвітер Гликерій відповів йому, що християни ніколи не зречуться своєї віри, які б муки їм не загрожували. Стримуючи гнів, цар вийшов із церкви.⚜️ Потім Максиміан звелів привести пресвітера Гликерія на суд. Кати мучили святого, який не переставав молитися і прикликати ім’я Господнє. Не маючи сил схилити святого Гликерія до зречення, Максиміан наказав його спалити.⚜️ У свято Різдва Христового 302 року, коли в Нікомідійській соборній церкві зібралося близько двадцяти тисяч християн, імператор послав до храму глашатая. Той передав його наказ усім християнам вийти із церкви та принести жертву ідолам. Інакше він погрожував спалити храм разом з присутніми, які молилися. Однак усі присутні поклонитися ідолам відмовилися.⚜️ Поки мучителі готувалися підпалити церкву, єпископ Анфим (пам’ять 3 вересня), який звершував богослужіння, охрестив усіх оглашенних і всіх причастив Святих Тайн. Усі двадцять тисяч молільників померли у вогні. Серед них були ігуменя Агафія і свята Феофіла. Єпископу Анфиму вдалося сховатися.⚜️ Максиміан вважав, що він знищив усіх християн Нікомідії. Однак незабаром він дізнався, що їх ще багато й всі вони, як і раніше, сповідують свою віру та готові померти за Христа. Імператор задумав з ними розправитися. За його наказом схопили полководця Зінона, який всенародно викрив царя за нечестя і жорстокість. Зінона жорстоко побили і, зрештою, обезголовили. Також ув’язнили євнуха Індиса, ідольського жерця, за відмову брати участь у язичницькому святі. ⬇️

Владика не відмовляється від лікування, він відмовляється від загрози життю. Йому необхідна допомога в профільному інституті Києва, а не поспішне втручання в лікарні, звідки його раніше вже виганяли під тиском. Згідно з експертним висновком провідних медичних фахівців зі столиці, дніпровська клініка не володіє необхідним рівнем компетенції для операцій такої складності. І взагалі підготувати виснажений 1,5-річним перебуванням у СІЗО організм до надскладного хірургічного втручання всього за одну добу неможливо.Владиці спочатку потрібна реабілітація, потім комплексне обстеження і поступова підготовка до операції.Тому митрополит Арсеній згоден на медичну допомогу, проте просить суд дозволити йому госпіталізуватися в Інститут серця в Києві для отримання допомоги від лікарів, які мають необхідний при його стані великий лікарський досвід і яким він довіряє.«Тим більше не доводиться розраховувати на прийнятну медичну допомогу від лікарів лікарні, з якої владику Арсенія вигнали 3 листопада 2025 р., навіть не приховуючи зовнішнього тиску і не встигнувши знищити речовий доказ запланованої госпіталізації: сторона захисту має ємність, призначену для здачі аналізів, яку тоді видали владиці в лікарні», — повідомив один з адвокатів.Судова «сліпота» і дивне звільненняЕкспертні висновки медичних фахівців були передані стороною захисту до суду.Крім того, як зазначив адвокат, Чечелівський суд Дніпра отримав усі матеріали справи, включаючи дані про критичний стан здоров’я митрополита. Однак суд раптово «осліп»: напередодні свят суддя заявила, що нібито не має інформації про захворювання владики Арсенія.«Також саме зараз звільнився головний лікар лікарні СІЗО, а керівництво медслужби пішло у відпустку, немов знімаючи із себе відповідальність за те, що буде відбуватися найближчими днями», — підкреслив адвокат.5 січня 2026 р., незважаючи на відмову владики Арсенія від проведення операції в м. Дніпро та наявність документів, що підтверджують неможливість проведення оперативного втручання в дніпровській лікарні, у архієрея примусово взяли на аналіз кров.Також стало відомо, що на 6 січня планується його вивезення з будівлі СІЗО, куди — невідомо.За словами захисників митрополита, у них є підстави вважати, що планується насильницька операція або примусовий обмін намісника Святогірської Лаври.🙏 Дорогі брати і сестри, закликаємо всіх посилити молитви за митрополита Арсенія!

💠 Її вчитель і наставник два роки нудився в ув’язненні. Зустрічаючись із ним, вона повчалася його довготерпінню і відданості Спасителю. Чоловік святої Анастасії, Помплій, дізнавшись про це, жорстоко побив її, помістив в окремій кімнаті і біля дверей поставив варту. Свята сумувала, що втратила можливість допомагати християнам.💠 Після смерті батька Анастасії Помплій, щоб заволодіти багатою спадщиною, постійно катував дружину. Свята писала своєму вчителю: “Чоловік мій… мучить мене як противницю його язичницької віри в такому тяжкому ув’язненні, що мені нічого не залишається, як тільки, віддавши дух Господу, впасти мертвою”.💠 У листі-відповіді святий Хрисогон утішав мученицю: “Світлу завжди передує темрява, і після хвороби часто повертається здоров’я, і після смерті обіцяно нам життя”. І передбачив швидку смерть її чоловіка. Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. Дорогою до Персії він потонув під час бурі, що раптово почалася.💠 Тепер свята знову могла відвідувати християн, які нудилися в темницях, а отриманий спадок вона використовувала на одяг, їжу і ліки для хворих. Коли святого Хрисогона відправили в Аквілею (місто у Італії) на суд до імператора Діоклетіана, Анастасія пішла за своїм учителем. Тіло святого Хрисогона після його мученицької кончини, за Божественним одкровенням, було приховано пресвітером Зоїлом.💠 Через 30 днів після смерті святий Хрисогон з’явився Зоїлу і передрік близьку смерть трьох юних християнок, що жили недалеко: Агапії, Хіонії та Ірини. Він повелів послати до них святу Анастасію.💠 Таке видіння було і святій Анастасії. Вона пішла до пресвітера, помолилася біля мощей святого Хрисогона, потім у духовній бесіді зміцнила мужність трьох дів перед прийдешніми тортурами. Після смерті мучениць вона сама поховала їхні тіла.💠 Свята Анастасія стала подорожувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити християнам, ув’язненим у темницях. Так вона отримала дар лікування. Трудами і словами розради свята Анастасія полегшувала ув’язнення багатьох людей, турботою про тіла і душі стражденних звільняла їх від пут відчаю, страху і безпорадності, тому і названа Узорішителькою. У Македонії свята познайомилася з молодою вдовою-християнкою Феодотією, яка допомагала їй у благочестивих трудах.💠 Коли стало відомо, що Анастасія є християнкою, її взяли під варту і відвели до імператора Діоклітіана. Розпитавши Анастасію, Діоклетіан довідався, що вона всі свої кошти витратила на допомогу нужденним, а золоті, срібні та мідні статуетки перелила на гроші й годувала багатьох голодних, одягала нагих, допомагала немічним.💠 Імператор наказав відвести святу до верховного жерця Ульпіана, щоб той схилив її до жертви язичницьким богам або піддав жорстокій страті. Жрець запропонував святій Анастасії зробити вибір між багатими дарами і знаряддями тортур, покладеними з двох боків біля неї. Свята, не вагаючись, вказала на знаряддя тортур: “Оточена цими предметами, я стану прекраснішою і угоднішою жаданому Нареченому моєму — Христу.”💠 Перш ніж піддати святу Анастасію тортурам, Ульпіан вирішив осквернити її. Але щойно жрець доторкнувся до неї, він осліп, страшний біль стиснув йому голову, і через деякий час він помер. Свята Анастасія опинилася на волі й разом із Феодотією продовжувала служити в’язням. ⬇️

⚜️ У 1837 році його призначають митрополитом Київським і Галицьким. За час керування єпархією з новою силою розкрилися його чудові риси як доброго пастиря, мудрого наставника та особливо старанного молитвеника за всіх людей. Він став для пастви взірцем «у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті».⚜️ Угодник Божий був великим благодійником, і тому все, що мав, роздавав нужденним, сам залишаючись без копійки. Найбільшою турботою святого владики став благоустрій Печерської Лаври, інших обителей та храмів.⚜️ За сімнадцять років до своєї смерті святитель Філарет прийняв схиму. Точно і старанно виконуючи всі свої службові обов’язки, він з високоподвижницькою строгістю виконував усі устави і правила чернечого життя. Святитель був завжди в утриманні і трудах, розумом перебуваючи в богомисленні і серцем прямуючи до любові Христової.⚜️ Маючи міцну статуру, митрополит Філарет дожив до похилого віку і майже до кінця життя зберіг сили й бадьорість. Тільки за два роки до смерті, після тяжкої хвороби, він видимо став знемагати. Святий став вельми чутливим до застуди, і його стали відвідувати різні недуги. Щоразу, коли він занедужував, він вважав свою хворобу передсмертною і готувався до смерті. Водночас він не боявся смертної години, а очікував її з радістю, цілком впевнений в тому, що після смерті йому буде добре. Подібно до апостола Павла, він бажав померти і бути з Христом.⚜️ Останні роки свого життя митрополит Філарет провів в постійній турботі про гідне приготування до переходу у вічне життя. Понад три останні роки він щодня причащався Святих Таїн і в цьому знаходив благодатне підкріплення. Незважаючи на свої хвороби, він до останніх днів не послаблював своєї келійної молитви. Години, проведені ним в молитві і за Божественною літургією, він вважав найбільш втішними і дорогоцінними для себе.⚜️ 31 грудня було звершено над ним таїнство Єлеосвячення. Найважчою була остання в його житті ніч, під 3 січня. Вона пройшла для хворого в болісному томлінні. Рано-вранці 3 січня митрополит Філарет за звичаєм причастився Святих Таїн і перед самою смертю сповідався.⚜️ Останні хвилини супроводжувалися важкими стражданнями, які дещо послаблялися палкою молитвою всіх присутніх. Митрополит Філарет тихо помер у віці сімдесяти дев’яти років. Великий лаврський дзвін розніс по всьому Києву сумну звістку про це.⚜️ Митрополит Філарет був похований біля Ближніх печер Лаври в надпечерній церкві Воздвиження Хреста Господнього, де він сам призначив місце свого вічного спочинку.

💠 Давид, слухаючи цю історію, обурився й виніс суворий вирок багатому чоловікові. Тоді Нафан сказав Давиду: “Це ти той чоловік!” Бог ще сказав, що син, якого народить вагітна Вірсавія, помре за його гріх, і тоді Давид усвідомив свій гріх, відчув глибоке каяття та звернувся до Бога з молитвою про милосердя і прощення. Так з’явився Псалом 50 — щире покаяння людини, яка визнала свої провини перед Богом і благає про очищення, оновлення та повернення до Його благодаті.💠 Історія написання Псалма 50 показує, що навіть найправедніша людина може згрішити, якщо піддасться своїм слабкостям. Цар Давид, якого Бог обрав і благословив, оступився, вчинивши подвійний гріх — перелюб і вбивство. Але ключовий момент цієї історії полягає в тому, як він відреагував, коли був викритий: замість виправдань чи байдужості Давид щиро визнав свою провину, покаявся перед Богом і попросив прощення.💠 Це вчить нас, що важливішим за сам факт гріха є те, як людина поводиться після нього. Каятися — означає усвідомити свою провину, змінити своє серце і прагнути виправлення. Бог готовий пробачити того, хто щиро кається, адже Його милосердя безмежне. Тому навіть коли людина помиляється, у неї завжди є шанс повернутися до Бога через покаяння і виправлення свого життя.

⚜️ У 1671 році святитель Досифей став митрополитом Сучавським і всієї Молдовської землі. Але вже через два роки він був вимушений залишити батьківщину через військові дії Османської імперії і польського короля Яна Собеського на території Молдови. Митрополит переїхав до Речі Посполитої, де перебував до 1675 року.⚜️ Після свого повернення святитель Досифей зробив вагомий внесок у розвиток молдовської культури і духовності. 1681 року він відновив книгодрукування у Молдовському князівстві. Митрополит також сприяв впровадженню румунської мови у богослужбове життя Молдовської Церкви. Окрім того, святитель здійснював переклад церковної літератури на румунську мову, зокрема віршований переклад “Псалтирі”. Його перу належать чотири томи “Житій святих”.⚜️ Влітку 1686 року війська короля Яна Собеського розграбували Молдовські землі і захопили як заручника святителя Досифея разом з мощами Іоанна Нового та скарбницею митрополії. Так святитель потрапив до Галичини. Спершу місцем його перебування було місто Стрий. З 1691 року він знаходився в галицькій резиденції Яна Собеського, місті Жовква поблизу Львова.⚜️ Під час полону святитель не залишав звичних для нього подвигів посту, молитви і благодійництва. У своїх листах він висловлював сподівання на повернення до спустошеної війнами батьківщини.⚜️ 30 листопада 1693 року, біля мощей глибоко шанованого ним великомученика Іоанна, смиренний архіпастир Молдовської землі відійшов у вічність. Він був похований в місцевому монастирі Різдва Христового.⚜️ Труди святителя Досифея як церковного та державного діяча сприяли утвердженню пам’яті про нього в церковній і світській історії. З огляду на це, згідно з рішенням Священного Синоду Румунської Православної Церкви від 14 жовтня 2005 року святитель Досифей був прославлений в лику святих.

⚜️ Батько, помітивши нестачу їжі, дорікнув у цьому дружині, але та відповіла, що посилає достатньо. “Запитай доньку твою, що вона робить з їжею”, – сказала мачуха. Батько розлютився на доньку і вирішив таємно простежити за нею. ⚜️ Одного разу опівдні, ховаючись у кущах, він побачив як Філофея роздає їжу бідним дітям. Шалений гнів охопив його, він піддався диявольському намовляння і кинув свою сокирку у Філофею. Смертельно поранена, мучениця віддала дух у руки найсолодшого Нареченого Христа, прийнявши смерть за віру.⚜️ Одразу ж після скоєння злодіяння страх і каяття охопили батька. Він спробував підняти тіло дочки, але не зміг – воно стало важким як камінь. Тоді він побіг до архієпископа Тирновського і сповідав свій гріх. Архієпископ із духовенством і натовпом народу вийшли з міста з кадіннями і свічками в руках, маючи намір перенести тіло святої мучениці в міський собор. Але і їм не вдалося підняти тіло із землі.⚜️ Розуміючи, що свята Філофея не бажає залишатися у своєму місті, архієпископ і духовенство почали молитися Богові й мучениці, називаючи один за одним багато монастирів, церков і соборів по обидва боки Дунаю. Але лише коли було названо монастир Куртя-де-Арджеш, тіло мучениці стало легким і його поклали в раку для шанування. ⚜️ Архієпископ написав про волю святої мучениці воєводі Раду Чорному (Раду Негру), просячи його прийняти мощі святої для захисту і розради румунського народу. Тирнівське духовенство перепровадило тіло святої до Дунаю, де їх зустріли румуни – духовенство і миряни на чолі з митрополитом і воєводою. З царськими почестями мощі доставили в Куртя-де-Арджешський монастир, де спочивають і нині.⚜️ Віряни всієї Румунської Православної Церкви шанують святу Філофею, але особливо велике її шанування в Арджешських, Димбовицьких і Праховських землях. До неї звертають особливі молитви про зцілення хворих, влаштовують паломництва, особливо в день її пам’яті 7 грудня. За часів посухи раку з мощами святої проносили урочистою ходою навколишніми селами, і за її молитвами Бог посилав дощі.