УПЦ це МИ ☦️🙏🏻 Буковина | Після смерті авви Мартирія преподобний Іоанн обрав самітницьке життя, ...

💠 Після смерті авви Мартирія преподобний Іоанн обрав самітницьке життя, пішовши в пустельне місце, що зветься Фола, де провів 40 років у подвигу безмовності, посту, молитви і покаянних сльозах. Невипадково в “Ліствиці” преподобний Іоанн так говорить про сльози покаяння: “Як вогонь спалює і знищує хмиз, так чиста сльоза омиває всі нечистоти, зовнішні і внутрішні”. Сильна і дієва була його свята молитва, про це свідчить приклад із житія угодника Божого.💠 У преподобного Іоанна був учень, чернець Мойсей. Одного разу наставник наказав своєму учневі наносити в сад землі для городу. Виконуючи послух, чернець Мойсей через сильну літню спеку приліг відпочити під тінню великої скелі. Преподобний Іоанн Ліствичник перебував у цей час у своїй келії і відпочивав після молитовної праці. Раптово йому з’явився чоловік поважного вигляду і, розбудивши святого подвижника, з докором сказав: “Чому ти, Іоанне, спокійно відпочиваєш тут, а Мойсей перебуває в небезпеці?” 💠 Преподобний Іоанн негайно прокинувся і став молитися за свого учня. Коли його учень повернувся ввечері, преподобний запитав, чи не сталося з ним чогось поганого. Чернець відповів: “Ні, але я наражався на велику небезпеку. Мене ледь не розчавив великий уламок каменю, що відірвався від скелі, під якою я опівдні заснув. На щастя, мені привиділося уві сні, що ти кличеш мене, я підхопився і кинувся бігти, а в цей час із шумом упав величезний камінь на те саме місце, з якого я втік…”.💠 Про спосіб життя преподобного Іоанна відомо, що харчувався він тим, що не заборонялося статутом посницького життя, але – помірно. Не проводив ночей без сну, хоча спав не більше того, скільки необхідно для підтримання сил, щоб безперестанним неспанням не згубити розуму. “Я не постив надмірно, — говорить він сам про себе, — і не віддавався посиленому нічному бдінню, не лежав на землі, але смирявся…, і Господь скоро спас мене”. 💠 Примітний наступний приклад смирення преподобного Іоанна Ліствичника. Обдарований високим проникливим розумом, навчений глибоким духовним досвідом, він із любов’ю повчав усіх, хто приходив до нього, направляючи їх до спасіння. Але коли з’явилися деякі, які через заздрість дорікали йому в багатослів’ї, яке вони пояснювали марнославством, то преподобний Іоанн наклав на себе мовчання, щоб не подавати приводу для осуду, і мовчав протягом року. Заздрісники усвідомили свою оману і самі звернулися до подвижника з проханням не позбавляти їх духовної користі співбесіди.💠 Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоанн іноді усамітнювався в печері, але слава про його святість поширилася далеко за межі місця подвигів, і до нього безперестанку приходили відвідувачі всіх звань і станів, які прагнули почути слово повчання і спасіння. У віці 75-ти років, після сорокарічного подвижництва на самоті, преподобного обрали ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років керував преподобний Іоанн Ліствичник святою обителлю Синаю. Господь наділив преподобного під кінець його життя благодатними дарами прозорливості та чудотворення.💠 Під час управління монастирем на прохання святого Іоанна, ігумена Раїфського монастиря (пам’ять у Сирну суботу), і була написана преподобним знаменита “Ліствиця” ─ керівництво для сходження до духовної досконалості. Знаючи про мудрість і духовні обдарування преподобного, Раїфський ігумен від імені всіх ченців своєї обителі просив написати для них “істинне керівництво для послідовників неухильних, і ніби ліствицю затверджену, що охочих підносить до Небесних врат…” ⬇️