Перехресні стежки

«Всі труднощі, невигоди, перепони, тільки збільшували мою спрагу. В моїх мандрівках, з краю до краю, я ніде не зустріла раю, якого сподівалася. Зате іноді, хоч здалека, схопила кілька відблисків земного щастя, яке тепер має для мене більшу вартість, ніж уявлені раї». Софія Яблонська «З країни рижу та опію», 1936У 1932-1935 роках Софія Яблонська приїжджає за контрактом у Китай та Індокитай для створення кінорепортажів і записує нариси про свої пригоди та відкриття. З цього і вийшла ся книжка. 😁 І пригоди тут — не перебільшення. Яблонська — безстрашна авантюристка, у хорошому сенсі, вона не боїться ані піратів, ані повені, ані блощиць. Вона ексцентрична і ненаситна у своєму прагненні нового, знаходить способи фільмувати людей, коли розуміє, що добровільно вони не покуватимуться фотодияволу. Не буду пересказувати, треба читати/слухати. 🧐 Яблонська вдумлива і чутлива — вона докопується до суті речей, глибоко розбирається у китайському землеробстві, порівнюючи з українським, досліджує культурні особливості, розповідає цікавинки, які часом вражають (наприклад, про масовий збір людських екскрементів вздовж доріг заради добрив). Ну і взагалі, Яблонська — саме та особа, яка іде туди, де страшно. І цікаво. ✍️ Написано все це яскравою галицькою говіркою, дуже щиро і відкрито. Не варто чекати від цієї книги наскрізного сюжету, відповіді на всі запитання, або пояснення всіх мотивацій. Це подорожні нариси, і якщо ставитись до них саме так і не приміряти все описане на сучасну мораль — ви отримаєте задоволення. А ще, тут є глибокі діалоги з китайцем, які Яблонська веде, курячи з ним опій. Шикарне протиставлення східної і західної культур, яке виливається у цитати типу: Смерть людини — це одна секунда, тоді коли її життя — це довгий ряд терпінь. Щасливі ті, що вміють викрасти з нього кілька хвилин радости. 🎧 Я з великим задоволенням прослухав у Underbooks, #раджу_почитати або послухати. Хоча б з тих міркувань, що це унікальний текст про світ, якого більше не існує. Нічого подібного ви не знайдете.

“Збір для Супергероїв” – об’єднувальний фанатський збір коштів в межах проєкту фонду “Повернись Живим” – Дронопад, у партнерстві з Фанконом, видавництвом КСД та телеканалом 1+1 Україна. Всі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку бригади “Азов”.💥 ЯК ВЗЯТИ УЧАСТЬ?Донатити та/або відкрити допоміжну банку і підсилити збір своєю аудиторією!💥 ДОЛУЧИТИСЬ ДО РОЗІГРАШУ.🔹 Донать на монобанку від 200 грн (кожні 200 грн = 1 шанс)🔹 Більше донатів — більше шансів! (400 грн = x2, 2000 грн = x10)🔹 Для інших банків: обов’язково лишай контактні дані у коментарі🔹 При великих донатах став не рівну цифру (наприклад, 2817 або 10004). Так ми зможемо визначити найбільший донат (іноді бувають однакові суми).🔗Посилання на банку за лінком у біо🎁 І серед усіх, хто підтримає збір, ми розіграємо унікальні призи:📖 нові книги Анджея Сапковського з автографом + повний комплект видання Відьмака;🎮 PlayStation 5 в ексклюзивному “відьмацькому” дизайні;📚 Комплекти коміксів що розповідають про пригоди Білого Вовка та артбук Світ Відьмака.🎲 Настільна гра Відьмак. Шлях призначення - ДелюксЗа найбільший донат від видавництва @ksd_bookclub 📚Даруємо стільки книжок, скільки тисяч гривень у найбільшому донаті!🔹 10 000 грн = 10 книг🔹 50 000 грн = 50 книг🔹 100 000 грн = 100 книгІ так далі, все залежить від ваших донатів!⚡️А бонусом переможцю стане екскурсія за лаштунки програми “Сніданок з 1+1” і знайомство та фото з ведучими. Ну і звичайно ж VIP квиточки на FANCON 2026!Поспішайте, адже 1 жовтня ми закриваємо збір та оголосимо переможців 🎁🔗Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/AEcTQmsUmXГроші автоматично йдуть на рахунок «Повернись живим» (не мені). Справжні супергерої теж потребують допомоги. Об’єднуємось заради перемоги.Долучайся і ти. Разом ми творимо силу! 💛💙

Один мій друг (ви знаєте його за каналом «Перехресні стежки») багато говорить про українську літературу. І багато з того, що він каже, змушує замислитися.В Україні найбільш популярна перекладна література. Це видно і з відгуків, і з обговорень, і з топів книгарень чи видавництв. Українські автори там є, але здебільшого з місяця в місяць — одні й ті самі книжки. Попри те, що новинок виходить безліч, багато з них просто не доходять до уваги читачів і читачок, залишаються поза фокусом.Так само й з українською класикою. Ми вдячні видавництвам, які піднімають ці пласти — тексти, на яких ми мали б зростати (але всі ми знаємо, чому сталося інакше). І все ж, окрім хіба що «Міста» Підмогильного, вони не стають суперпопулярними. Я трохи роблю для популярності жіночих текстів, але бачу, що треба ще. Та й загалом «тренд на класику» досить умовний — це величезне поле для роботи.Я за різну літературу — перекладну, українську, жанрову, серйозну. Але проблема в тому, що ми дуже мало знаємо своє. У нас досі немає культу власної культури, первинного вибору українського перед іншим. І це — наслідок тривалої російської культурної окупації, який й досі відчутні. Я дивилася інтерв’ю з Портніковим і зачепилася за думку: нам варто менше зациклюватися на російській культурі чи її кенселингу, а більше думати про те, що можемо дати натомість. Але що ми можемо дати, якщо у нас немає культу свого?Українській культурі треба більше нашої уваги. І популярній культурі теж. Бо виходить стільки різних, класних сучасних книжок — і шкода, що вони часто залишаються непоміченими. Тут мала б бути думка, що розважатися чи плакати теж краще зі своїм, але її ще треба додумати. Тому, спілкуючись з Олексієм і думаючи над цим, я виділяю для себе напрям роботи: підтримка українських авторок, сучасних авторок.Я розумію, що не зможу читати чи підтримати все. І нікому нічого не обіцяю. Але саме це триматиму у моєму фокусі.

Раніше сидів тут ще один поет, футурист, Михайло Семенко, але його кілька днів тому забрали: цей Семенко написав був найкращого свого вірша на тюремній, звучав він зовсім не футуристичне, а саме:«Тяжка неволя в рідній хаті!»Цілковитий контраст до Винниченкового «поміркованого та щирого»! За що й дістав кілька діб карцеру ще й по ребрах трохи.✍️📚 Іван Багряний «Сад Гетсиманський», 1950 У своєму монументальному романі, Багряний знаходить місце для легенди про останній вірш Семенка, який той написав на стіні в’язниці перед розстрілом. Написав не у футуристичному стилі, а ближче до того самого Шевченка, на конфронтації з яким Семенко побудував свій творчій бренд. Знаходить Багряний місце і для шпильки-відсилки до Винниченка, і тут вже можна цілу дискусію розпочати. Оповідання правильно називається «Уміркований та щирий», почитайте, воно коротеньке. 👩‍🎨🎨 Іван Кипибіда, ілюстрація до анімації «Нині час совєтів, а не сонетів»: як поет Михайль Семенко потрапив до рук НКВД», 2021Це ілюстрація з шикарного ролика Центру досліджень визвольного руху про арешт Михайля Семенка, консультанткою для якого була Ярина Цимбал, а художником — Іван Кипибіда. Подивіться, це всього півтори хвилини👉 https://www.youtube.com/watch?v=oXblDofq-nw&t=86s Також там зібрані анімаційні історії на основі справ Майка Йогансена, Гната Хоткевича, Вероніки Черняхівської та Василя Чечвянського. Все актуально, як і було.

«Отак і живеш. Твориш собі майбутнє з усього, що трапиться під руку». Майкл Каннінґем «Дім на краю світу», 1990 (видання 2024) Я дуже старався не мати завищених очікувань, загальна думка читачів про роман — десь між «найкраща книга у житті» і «шедевр». Я вважаю, що у мене вийшло. 🧑🏻‍🎤 Загалом, Каннінґем написав наінтелектуалений любовний і помірно романтичний роман про покоління Вудстоку і соціальні виклики 70-х – 80-х, коли світ дуже змінився. Це дуже американський роман, треба сильно любити американську культуру, аби ним захоплюватись. 📖 Зроблено круто: неочевидні неоковирні мотивації неідеальних героїв прописані настільки вправно і файно, що загальна ексцентричність історії майже не сприймається такою. І я розумію, що у 90-му році це був прорив, це звучало. 🔥☺️ Зараз ідеальний варіант — це слухати шикарну музику, якою пронизаний роман (плейлист тут), покурювати самокрутку і ловити вайб 70-х. Якщо без цього — то може і не зайти. У мене самокрутки не було. 😩✍️ Роман не обов’язковий, але #раджу_почитати, якщо хочете щось дуже музичне про проблеми простих людей того покоління у США. Стиль автора, переклад, видання — топ.

«Ця майже невагома дівчина навіть не уявляла, якою важкою була насправді». Анна Грувер «Нерухомість», 2025Зазвичай, я просто ділюся враженнями і даю рекомендацію, але «Нерухомість» я бажаю вам продати. Тому і говоритиму, як ріелтор про будинок. 🏡 Перед вами, шановні, український будинок нового типу. Він має продуману архітектуру, враховує сучасні проблеми і досвід, говорить мовою сьогоднішнього дня. 🏠 У ньому все припасовано ідеально і немає зайвого оздоблення, зайвих сходинок, зайвого освітлення. Вам може бути спершу незвично, але втягнувшись у ергономіку цієї будови, ви отримаєте задоволення і комфорт. 📚 Всередині нього ви знайдете велику колекцію вишуканої музики, художніх та філософських книг. Мистецькі штучки тут на кожному кроці. ☝️Так, поріг входу доволі високий, але це зусилля не буде марним. Я дуже хочу, щоб ви його купили і прочитали, хоч це і не буде розважальне читання. ✍️ У Анни Грувер кожен герой є метафорою і кожен має монстра всередині, кожна сюжетна лінія дзеркалить нагальну проблему людства, і це новий український роман. Шалено #раджу_прочитати, якщо ви хочете зазирнути у майбутнє української літератури. Воно прекрасне та інтелектуальне (секс також є, все норм).😉P. S. Є книжки, про які неможливо сказати, про що вони (бо вони про все). Це одна з них. Читайте!

«Чоловіча робота мені подобається більше за жіночу. Я дуже добре лежу на дивані». Лєна Лягушонкова «Мій прапор запісяв котик», 2025Шикарна книжка, весела і непроста. Ідеальний стиль та структура, написано дуже театрально — все пов’язано з усім, не кожен прикол так просто пояснити, треба читати. ❤️‍🩹 Загалом, все це — біль, загорнутий у віртуозний сарказм та іронію. Кожен стендапер мусить це прочитати і навчитися говорити про складне подібним чином. Тоді він стане легендою. Тут є історії більші та менші, сцени й мізансцени, і просто афоризми, типу: Життя — не лише квашені огірки, а й проміжки між ними. Війна — як наркоз. Більше від неї болить, коли вона уходить. Це любов сліпа, а сусіди все бачать. Декламування вірша я вважала спробою розказати світові про страждання. Світ виявився неготовий. Мій стиль був посередині між ростовським маніяком і Мері Поппінс. Мені дивно, що люди соціалізуються без відчуття того, що вони — чмо. 👌 Баланс жесті та сарказму витримується перфектно майже всю книжку, дещо схиляючись у бік жесті під кінець. Але кінець щасливий, хоч і не остаточний.✨ Це роман дорослішання з підвищеною концентрацією гумористичного спротиву депресивній реальності з боку героїні. І мені здається, що це одна велика метафора дорослішання нашої країни, тому цей відгук сьогодні дуже доречний. Дуже #раджу_почитати, це одна з найкращих книг року для мене.P.S. Окремий комплімент — Жені Полосіній за обкладинку і котика в кінці. Це кайф!

🫣📖 На цей допис мене надихнув Віталій Портников. Я вже майже 3 роки веду цей блог, маю певні досягнення, але у побутових розмовах, я все ще чую акцентовано зверхні «ой, та його тільки українське цікавить», «він читає українське, тю». Наприклад, на фестивалі української літератури Bestsellerfest я таке теж на свою адресу чув. ☝️Все ще думаю, що роблю все правильно і не реагую. Ви помічали, що є рейтинги, блоги, переліки рекомендацій, де взагалі не згадуються українські книжки? Вам не здається це дивним, або схожим на позицію «я поза політикою» у момент боротьби цієї нації за виживання? ⚡️Коротше, це не срач, мені відомі всі контраргументи, серед них є розумні. Це заклик послухати розумну людину, замість мене. Коли навіть в самій Україні в першому періоді, коли у нас з репертуару зникали опери російських композиторів, ми їх заміщали композиторами західними, а не українськими. Тільки зараз ми бачимо, як повертаються до репертуару українські опери, чи з’являються українські опери і балети. І я весь час наполягав на тому, що наше головне завдання — це пропагувати українське, яке має не заміщати російське, а бути поруч з іншими творами світової культури, щоб ми продемонстрували свою культурну особистість. Книжок це стосується ще в більшій мірі. Послухайте Віталія Портникова і читайте українське. Чи питання виживання. Незгодних прошу бути ввічливими. 😉👇👇👇

«Якби можна було скочити в машину часу і полетіти в 1932 рік, чи вбив би ти Гітлера?»Стівен Кінг «Мертва зона», 1979 (видання 2025) Не люблю аналізувати жанри, але «Мертва зона» — це ідеальний мікс захопливого роману про життя хлопця, з політично-філософським трилером про природу влади і роль випадковості в історії. Тут є легкий надприродний елемент, який є важливою базою сюжету, але проявляється рівно стільки, скільки потрібно. Це ідеальна пропорція для мене. Також думаю, що це ідеальний роман для знайомства з Кінгом, якщо ви не знаєте з якої сторони підступитись. 🤓 Книга написана у 1979 році, але тут є сюжетна лінія про політика, який іде до влади фріковим шляхом з перспективою стати президентом США і спровокувати глобальну ядерну війну. Розумієте, як круто воно читається? Постійно думаєш про сучасних політиків, які мають змогу думати так: Якщо вбивши його, я можу бути певний, що людство виграє ще чотири роки, ще два, та навіть ще вісім місяців на обдумування, то воно буде варте того. Це неправильно, але може обернутися правильним. 🤔 Чи мислять вони так? Чи хвилює їх це, взагалі? 🤷‍♂️#раджу_почитати всім, кого цікавлять такі теми. Не бійтесь прізвища автора, у цьому романі він радше філософ і політичний експерт, ніж «великий і жахливий». Дуже сподобалось! ♥️

Топ книжок Vivat за перше півріччя 2025 💚 Що читали найчастіше? Які історії захоплювали, надихали, розбурхували уяву й допомагали знайти відповіді? Десять бестселерів Vivat, які стали найпопулярнішими в першій половині року. 🏆 4 місце — «Кафе на краю світу», Джон П. СтрелекіПритча, яка допомагає зупинитися й подивитися на життя з нового ракурсу. Українською є 6 бестселерів автора. ➡️ Формат книжки: паперовий.🏆 3 місце — «Покинь, якщо кохаєш» Коллін ГуверДраматичний роман про важке, але необхідне рішення вирватися з аб'юзивних стосунків.➡️ Формати книжки: паперовий, електронний, аудіо. 🏆 2 місце — «Служниця», Фріда Мак-ФадденНапружений психологічний трилер, де кожна деталь має значення, а розв’язка приголомшує. Українською вже є 5 книжок авторки. ➡️ Формати книжки: паперовий, електронний, аудіо. 🏆 1 місце — «Twisted. Кохання», Ана ХванПристрасна історія про кохання, що залишає шрами, але й дає силу. Дуже скоро вийде друга частина серії. ➡️ Формати книжки: паперовий, електронний, аудіо. Скільки з них читали?