Що з економікою?

Долар по 48, дефіцит електроенергії та менше зростання економіки 一 що у новому макропрогнозі Dragon Capital на 2026-2027 рікІнвестиційна компанія під керівництвом Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці Наглядової ради ЦЕС підготувала прогноз для двох сценаріїв: базовий (активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках) та альтернативний (стійке перемир’я в середині 2026 року).Переказуємо головне про базовий сценарій:▪️ Середньорічний дефіцит електроенергії може збільшитися до 10% (з 4% торік та 8% у 2024 р.), а пропускна здатність морських та річкових портів знизиться, проте не стане обмеженням для експорту.▪️ Обсяги зовнішньої підтримки України партнерами залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом $8,1 млрд та пакету від ЄС обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки (Ukraine Support Loan – USL).▪️ Основним рушієм зростання економіки стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню.▪️ Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових і олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р.▪️ НБУ, ймовірно, продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні і дозволить лише помірну її девальвацію до 45,5 грн/$ цього року та 48 грн/$ наступного.▪️ Зростання реального ВВП у 2026 році сповільниться до 1,5% р/р, що трохи вище, ніж попередній прогноз 1% завдяки збільшенню фінансування ОПК, та до 0,5% у 2027 році, з 1,8% у 2025 р. Темпи зростання економіки залежатимуть від масштабу пошкоджень критичної інфраструктури.👉 Нагадаємо, що минулого року ми зібрали консенсус-прогноз 9-ти організацій щодо головних економічних показників на цей рік. За їхніми прогнозами курс долара на кінець року буде 45,2 грн/$ (середнє), інфляція 一 7,1%. Більше 一 у презентації.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Україна втратить майже половину імпорту газу, якщо наміри Орбана припинити постачання газу підтримають. Але є і альтернативні шляхи поставокПрем'єр Угорщини Віктор Орбан наказав з липня припинити поставки газу через його країну до України.Минулого року через угорський напрямок надійшло орієнтовно 2,9 млрд кубометрів газу — це приблизно 45% усього імпорту. У разі повної зупинки це, безумовно, відчутний обсяг. Хоча Україна може розглянути інші варіанти постачання, вони будуть щонайменше дорожчими.«Ці обсяги можна замістити імпортом через інші пропускні точки — насамперед Словаччину та Польщу, або Трансбалканський газовий коридор. Водночас транспортування газу через альтернативні точки може виявитися дорожчим, а також може потребувати укладання нових контрактів тощо», — зазначила наша старша економістка Наталя Колесніченко в матеріалі Фокус. Додамо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня 2026 року. Основними конкурентами є владна партія Віктора Орбана «Фідес» та опозиційна партія «Тиса».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

В Україні на одного увʼязненого витрачають майже середню зарплату 一 20 тис. грн на місяць. Але ці витратити не покращують умови перебуванняМи підготували аналіз видатків невоєнного бюджету-2026 та пропозиції, що варто покращити. Другим в серії, після аналізу соцвидатків, йде дослідження про громадський порядок, безпеку та судову владу. На фінансування тюрем, слідчих ізоляторів та органів пробації у 2026 році закладено близько 11,5 млрд грн. У перерахунку на одного ув’язненого це майже 20 тис. грн на місяць — сума, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. Проте значні витрати не транслюються в гідні умови перебування, що говорить про необхідність аналізу ефективності використання коштів.Скоротити видатки через пом’якшення покарань за «легкі» злочини навряд вдасться, адже три чверті облікованих правопорушень — це тяжкі та особливо тяжкі злочини. Додатковим навантаженням стала війна: частина закладів перепрофільована для утримання військовополонених, а органи пробації отримали функції нагляду за учасниками бойових дій.Ми рекомендуємо провести аудит установ, щоб з’ясувати причини дисбалансу між вартістю утримання та неналежними умовами. Також потрібно зменшувати кількість ув’язнених, запроваджуючи альтернативні покарання. Варто більше уваги приділяти поверненню засуджених до нормального життя через працевлаштування. Це допоможе знизити рівень повторних злочинів.👉 Більше про це 一 у нашому новому дослідженні.Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженцівУчора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання. Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.«Втім, це виклик майбутнього. Наразі ж здатність українського ринку праці функціонувати протягом років активної війни є вражаючим досягненням. Це також нагадування про те, що ведення війни залежить не лише від військової сили, а й від економічної стійкості», 一 завершують матеріал FT. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Лише 5% інвестицій компанії фінансують за рахунок банківських кредитів. Решту коштів шукають самостійноУчора ми провели подію про кредитування для бізнесу, говорили про те, кого зараз фінансують найбільше, чи є плани в уряду та НБУ збільшувати кредитування. Переказуємо головне:▪️ Кредитування рік-до-року зростало найбільше у трьох секторах 一 торгівлі (більше 50% нових позик), переробній промисловості та сільському господарстві. За оперативною статистикою, у лютому 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу у банках зросли на 33,5% р/р.▪️ Середньострокові кредити (1-5 років), зокрема і на підтримку енергетичної автономії та виробництва, пов‘язаного з обороною, зросли на 30% р/р.▪️ Втім як і раніше банківське кредитування забезпечує лише 5% фінансування капітальних інвестицій.Уряд, у свою чергу, хоче розвивати кредитування для бізнесу на прифронтових територіях та розширювати для переробної промисловості. Крім цього, сподівається на підтримку міжнародних фінансових інституцій. Про це розповів Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України на нашій події учора:«Поки значна частина банківського сектору залишається державною, ми вважаємо, що державні банки мають виконувати не лише функцію наповнення бюджету для Міністерства фінансів, а й відігравати активну роль у розвитку та підтримці бізнесу. Зокрема, уряд працює над розширенням кредитування енергетичного сектору.Якщо бачимо обмежений доступ до фінансування на прифронтових територіях, спрямовуємо підтримку передусім у ці регіони. Окремий акцент робимо на інвестиційних кредитах, адже вони мають більший мультиплікативний ефект для економіки та зростання ВВП.Пріоритетом є переробна промисловість; водночас у межах програми «5-7-9» ми поступово скорочуємо фінансування обігового капіталу, переорієнтовуючись на проєкти з більшою доданою вартістю та потенціалом зростання.Паралельно, окрім «5-7-9», разом із банками, урядом і Національним банком працюємо над розширенням кредитування, зокрема з фокусом на енергетику напередодні опалювального сезону.Наразі ключові обмеження — не стільки рівень ставок, які вже є відносно прийнятними для бізнесу, скільки питання застави та регуляторних вимог. Саме тому ми посилюємо інструменти портфельних гарантій, а також розширюємо міжнародні гарантійні програми». 👉 Презентація від ЦЕС та запис події 一 за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Інфляція може бути вище, ніж прогнозували, через війну на Близькому Сході — НБУНБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Обрали найцікавіше з релізу регулятора:▪️ Інфляція зросла до 7,6% р/р. Інфляція може бути вищою, ніж прогнозувалося, через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Очікування населення також погіршилися, що посилює інфляційний тиск.«Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну».   ▪️З початку року Україна отримала $5,5 млрд фінансування. Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько $55 млрд.▪️ Кредитування зростає темпами понад 30% р/р попри жорсткіші монетарні умови. Поточний рівень ставки не стримує цей процес.▪️ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. У випадку зростання інфляції НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.👉 Більше про політику НБУ та її вплив на доступність кредитних ресурсів для бізнесу обговоримо вже сьогодні о 17:00.Зареєструватися за посиланням.Спікери:▪️ Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; ▪️ Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Діти, які продовжують навчання в українських школах, більш схильні повертатися в Україну Про це свідчать результати опитування батьків з нашого дослідження про українських #біженців.▪️ Біженці, які виїхали з дітьми, песимістично налаштовані щодо їхнього повернення додому. За оцінками батьків, 47% дітей не повернуться в Україну.▪️ Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які НЕ вчаться в українських навчальних закладах.▪️ Серед основних проблем дітей за кордоном — труднощі у вивченні мови, сум за домом, розлука з рідними, труднощі в пошуку друзів, а також психологічні проблеми.▪️ Лише 30% батьків відзначили, що у їхніх дітей немає суттєвих труднощів в новій країні.Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців. Діти — майже третина біженців.Як сприяти поверненню дітей в Україну?1️⃣ Розширити можливості складання НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з прозорим перерахунком балів у шкалу НМТ.2️⃣ Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити “білий список” університетів і максимально цифровізувати процес. 3️⃣ Зберігати зв’язок дітей з Україною — через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів. Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм. 🔗 За посиланням велика інтерактивна сторінка з головними висновками та графіками з дослідження (а також його повна версія).Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

💵 Курс долара сьогодні 44,16 грн/$. Подальша динаміка залежить від ситуації на Близькому Сході.Зростання долара триває від початку березня і повʼязане насамперед з війною США та Ізраїлю проти Ірану.Зазвичай на початку весни гривня зміцнюється завдяки посівній: аграрії продають валютну виручку для фінансування польових робіт. Однак цього року війна на Близькому Сході спричинила зростання цін на нафту і газ, що підвищує попит на валюту та тисне на гривню.Втім вирішальний вплив на гривню зараз має політика Національного банку, який покриває дефіцит валюти через інтервенції.Частина аналітиків вважає, що НБУ свідомо скоротив обсяги валютних інтервенцій, дозволивши курсу відреагувати на тиск.Директор ЦЕС Гліб Вишлінський коментує для Forbes, що НБУ орієнтується не на курс окремо долара чи євро, а на баланс між ними:«Українська економіка залежить і від євро, і від долара: ЄС є найбільшим торговим партнером, водночас Україна сильно залежить від імпорту з Китаю та експорту сировинних товарів, біржові ціни яких встановлюються в доларах». Якби Нацбанк повністю стримував зростання долара, гривня могла б значно зміцнитися щодо євро. Це зробило б імпорт з ЄС дешевшим, але погіршило б конкурентоспроможність українського експорту і збільшило б торговельний дефіцит.Подальша динаміка курсу значною мірою залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході та стабільності світових цін на енергоносії. За сприятливого сценарію гривня може повернутися до рівня 42–43 грн за долар, але у випадку затяжної кризи тиск на гривню зберігатиметься 一 йдеться у матеріалі Forbes.💶 Водночас офіційний євро подешевшав з 51,02 до 50,96 грн/€.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

«Зовсім тупо, а під час війни 一 диверсія», 一 директор ЦЕС Гліб Вишлінський про урядовий «пакет підтримки для людей»Деталі нової програми на скриншоті.🚘 Фактично платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів.Гроші на таку компенсацію можуть брати з резервного фонду бюджету — який у воєнний час призначений для непередбачуваних витрат, наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак.При цьому в інших країнах уряди реагують на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит. «Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський.  Що стосується іншої програми – виплати по 1500 грн для 13 мільйонів пенсіонерів та інших вразливих категорій — то вона буде ще дорожчою для бюджету, близько 20 млрд грн. Під час війни ці кошти могли б піти на зарплати військовим, озброєння, відновлення критичної інфраструктури, але підуть на популізм.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

Politico: Україна отримає фінансування попри вето Угорщини та Словаччини. Північні та Балтійські країни планують надати €30 млрд двосторонніх кредитів Наразі Угорщина та Словаччина блокують кредит Україні від ЄС на €90 млрд, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба». Ця фінансова допомога мала б покривати більшість бюджетних потреб України до кінця 2027 року.Як вихід із ситуації, європейські партнери планують обійти необхідність одностайного голосування в ЄС. Для цього Північні та Балтійські країни мають намір надати €30 млрд через прямі двосторонні кредити для підтримки України в першій половині 2026 року. Також Нідерланди окремо заклали €3,5 млрд щорічної двосторонньої підтримки до 2029 року.💵 На щастя, ризик того, що в України вичерпаються фінанси вже наприкінці березня, минув. Завдяки новій програмі МВФ на $8,1 млрд (з яких $1,5 млрд надійшли одразу), держава залишатиметься платоспроможною щонайменше до початку травня.Оскільки термінову потребу в коштах вдалося покрити, Брюссель отримав додатковий час для пошуку політичного компромісу. Для розблокування основного пакету допомоги, ЄС може піти на фінансові поступки щодо Угорщини. Наприклад, розморозити заблоковані європейські фонди або погодити виділення Будапешту €16 млрд пільгових кредитів у рамках програми SAFE.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram