Що з економікою?

Лише 5% інвестицій компанії фінансують за рахунок банківських кредитів. Решту коштів шукають самостійноУчора ми провели подію про кредитування для бізнесу, говорили про те, кого зараз фінансують найбільше, чи є плани в уряду та НБУ збільшувати кредитування. Переказуємо головне:▪️ Кредитування рік-до-року зростало найбільше у трьох секторах 一 торгівлі (більше 50% нових позик), переробній промисловості та сільському господарстві. За оперативною статистикою, у лютому 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу у банках зросли на 33,5% р/р.▪️ Середньострокові кредити (1-5 років), зокрема і на підтримку енергетичної автономії та виробництва, пов‘язаного з обороною, зросли на 30% р/р.▪️ Втім як і раніше банківське кредитування забезпечує лише 5% фінансування капітальних інвестицій.Уряд, у свою чергу, хоче розвивати кредитування для бізнесу на прифронтових територіях та розширювати для переробної промисловості. Крім цього, сподівається на підтримку міжнародних фінансових інституцій. Про це розповів Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України на нашій події учора:«Поки значна частина банківського сектору залишається державною, ми вважаємо, що державні банки мають виконувати не лише функцію наповнення бюджету для Міністерства фінансів, а й відігравати активну роль у розвитку та підтримці бізнесу. Зокрема, уряд працює над розширенням кредитування енергетичного сектору.Якщо бачимо обмежений доступ до фінансування на прифронтових територіях, спрямовуємо підтримку передусім у ці регіони. Окремий акцент робимо на інвестиційних кредитах, адже вони мають більший мультиплікативний ефект для економіки та зростання ВВП.Пріоритетом є переробна промисловість; водночас у межах програми «5-7-9» ми поступово скорочуємо фінансування обігового капіталу, переорієнтовуючись на проєкти з більшою доданою вартістю та потенціалом зростання.Паралельно, окрім «5-7-9», разом із банками, урядом і Національним банком працюємо над розширенням кредитування, зокрема з фокусом на енергетику напередодні опалювального сезону.Наразі ключові обмеження — не стільки рівень ставок, які вже є відносно прийнятними для бізнесу, скільки питання застави та регуляторних вимог. Саме тому ми посилюємо інструменти портфельних гарантій, а також розширюємо міжнародні гарантійні програми». 👉 Презентація від ЦЕС та запис події 一 за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Інфляція може бути вище, ніж прогнозували, через війну на Близькому Сході — НБУНБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Обрали найцікавіше з релізу регулятора:▪️ Інфляція зросла до 7,6% р/р. Інфляція може бути вищою, ніж прогнозувалося, через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Очікування населення також погіршилися, що посилює інфляційний тиск.«Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну».   ▪️З початку року Україна отримала $5,5 млрд фінансування. Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько $55 млрд.▪️ Кредитування зростає темпами понад 30% р/р попри жорсткіші монетарні умови. Поточний рівень ставки не стримує цей процес.▪️ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. У випадку зростання інфляції НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.👉 Більше про політику НБУ та її вплив на доступність кредитних ресурсів для бізнесу обговоримо вже сьогодні о 17:00.Зареєструватися за посиланням.Спікери:▪️ Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; ▪️ Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Діти, які продовжують навчання в українських школах, більш схильні повертатися в Україну Про це свідчать результати опитування батьків з нашого дослідження про українських #біженців.▪️ Біженці, які виїхали з дітьми, песимістично налаштовані щодо їхнього повернення додому. За оцінками батьків, 47% дітей не повернуться в Україну.▪️ Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які НЕ вчаться в українських навчальних закладах.▪️ Серед основних проблем дітей за кордоном — труднощі у вивченні мови, сум за домом, розлука з рідними, труднощі в пошуку друзів, а також психологічні проблеми.▪️ Лише 30% батьків відзначили, що у їхніх дітей немає суттєвих труднощів в новій країні.Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців. Діти — майже третина біженців.Як сприяти поверненню дітей в Україну?1️⃣ Розширити можливості складання НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з прозорим перерахунком балів у шкалу НМТ.2️⃣ Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити “білий список” університетів і максимально цифровізувати процес. 3️⃣ Зберігати зв’язок дітей з Україною — через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів. Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм. 🔗 За посиланням велика інтерактивна сторінка з головними висновками та графіками з дослідження (а також його повна версія).Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

💵 Курс долара сьогодні 44,16 грн/$. Подальша динаміка залежить від ситуації на Близькому Сході.Зростання долара триває від початку березня і повʼязане насамперед з війною США та Ізраїлю проти Ірану.Зазвичай на початку весни гривня зміцнюється завдяки посівній: аграрії продають валютну виручку для фінансування польових робіт. Однак цього року війна на Близькому Сході спричинила зростання цін на нафту і газ, що підвищує попит на валюту та тисне на гривню.Втім вирішальний вплив на гривню зараз має політика Національного банку, який покриває дефіцит валюти через інтервенції.Частина аналітиків вважає, що НБУ свідомо скоротив обсяги валютних інтервенцій, дозволивши курсу відреагувати на тиск.Директор ЦЕС Гліб Вишлінський коментує для Forbes, що НБУ орієнтується не на курс окремо долара чи євро, а на баланс між ними:«Українська економіка залежить і від євро, і від долара: ЄС є найбільшим торговим партнером, водночас Україна сильно залежить від імпорту з Китаю та експорту сировинних товарів, біржові ціни яких встановлюються в доларах». Якби Нацбанк повністю стримував зростання долара, гривня могла б значно зміцнитися щодо євро. Це зробило б імпорт з ЄС дешевшим, але погіршило б конкурентоспроможність українського експорту і збільшило б торговельний дефіцит.Подальша динаміка курсу значною мірою залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході та стабільності світових цін на енергоносії. За сприятливого сценарію гривня може повернутися до рівня 42–43 грн за долар, але у випадку затяжної кризи тиск на гривню зберігатиметься 一 йдеться у матеріалі Forbes.💶 Водночас офіційний євро подешевшав з 51,02 до 50,96 грн/€.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

«Зовсім тупо, а під час війни 一 диверсія», 一 директор ЦЕС Гліб Вишлінський про урядовий «пакет підтримки для людей»Деталі нової програми на скриншоті.🚘 Фактично платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів.Гроші на таку компенсацію можуть брати з резервного фонду бюджету — який у воєнний час призначений для непередбачуваних витрат, наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак.При цьому в інших країнах уряди реагують на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит. «Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський.  Що стосується іншої програми – виплати по 1500 грн для 13 мільйонів пенсіонерів та інших вразливих категорій — то вона буде ще дорожчою для бюджету, близько 20 млрд грн. Під час війни ці кошти могли б піти на зарплати військовим, озброєння, відновлення критичної інфраструктури, але підуть на популізм.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

Politico: Україна отримає фінансування попри вето Угорщини та Словаччини. Північні та Балтійські країни планують надати €30 млрд двосторонніх кредитів Наразі Угорщина та Словаччина блокують кредит Україні від ЄС на €90 млрд, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба». Ця фінансова допомога мала б покривати більшість бюджетних потреб України до кінця 2027 року.Як вихід із ситуації, європейські партнери планують обійти необхідність одностайного голосування в ЄС. Для цього Північні та Балтійські країни мають намір надати €30 млрд через прямі двосторонні кредити для підтримки України в першій половині 2026 року. Також Нідерланди окремо заклали €3,5 млрд щорічної двосторонньої підтримки до 2029 року.💵 На щастя, ризик того, що в України вичерпаються фінанси вже наприкінці березня, минув. Завдяки новій програмі МВФ на $8,1 млрд (з яких $1,5 млрд надійшли одразу), держава залишатиметься платоспроможною щонайменше до початку травня.Оскільки термінову потребу в коштах вдалося покрити, Брюссель отримав додатковий час для пошуку політичного компромісу. Для розблокування основного пакету допомоги, ЄС може піти на фінансові поступки щодо Угорщини. Наприклад, розморозити заблоковані європейські фонди або погодити виділення Будапешту €16 млрд пільгових кредитів у рамках програми SAFE.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися📩 Отримати коментар для медіа: [email protected]🟢 Ми в Instagram

🏛 Чому головний «клієнт» в сфері культури 一 це перевіряючий орган, а не люди?В Україні функціонує близько 32 тисяч державних і комунальних закладів культури — бібліотек, клубів, музеїв та мистецьких шкіл, значна частина яких успадкована ще від радянської системи. У нашому подкасті культурна менеджерка та ексзаступниця міністра культури Галина Григоренко пояснює, що ця велика мережа свого часу створювалася як інструмент пропаганди: наприклад, музичні школи працювали за принципом «великого сита», де з сотні дітей відбирали кілька талантів, якими і займались. Водночас сьогодні в Україні досі немає чіткого розуміння, яку саме роль мають виконувати ці установи і як їх слід фінансувати.Будівлі залишилися, але за роки незалежності ми не переосмислили їхню роль. Ключові проблеми:▪️ Гроші на утримання стін, а не на результат. Бюджет Мінкульту складає 10-12 млрд грн, ще 20-25 млрд грн місцеві бюджети виділяють на культуру. 80–85% — це заробітна плата. Немає бюджету на розвиток, тобто ми фінансуємо процес, а не результат.«Якщо ми говоримо про реформи, які відбулися в освіті, де гроші ходять за студентом, у медицині, де гроші ходять за пацієнтом, то в культурі цього переосмислення 一 а що ми як суспільство хочемо фінансувати: культурну послугу, створення культурного продукту 一 не відбулося», 一 зазначає Григоренко. ▪️ Інституції надміру зарегульовані і бояться інновацій. «У нас система здебільшого каральна, будь-яка креативність у способі витрачання бюджетних коштів реально загрожує покаранням, штрафами, доганами. Тому клієнтом будь-якої бюджетної установи в сфері культури є не громадянин України, а перевіряючий орган, який прийде і скаже, що ти тут неправильно зробив. Система налаштована, щоб не змінюватися, не робити нічого такого, за що ти можеш бути покараний», 一 розповідає Галина Григоренко. ▪️ Низькі зарплати та відтік кадрів. Середня зарплата в секторі культури, розваг і відпочинку становить близько 17 тис. грн — майже вдвічі менше за середню по економіці (близько 32 тис. грн). Працівники музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій переходять в інші галузі з вищими доходами, навіть на некваліфіковані роботи. Залучити нових фахівців складно навіть за наявності бронювання. «Якщо ви поговорите з будь-яким дієвцем культури 一 комунального, державного чи приватного сектору, 一 оплата праці є зараз ключовим викликом, оскільки люди переходять просто в інші сфери. Працівники музеїв йдуть заробляти на касу в супермаркет, тому що треба виживати, треба годувати сім’ю та родину.Треба думати про те, як змінювати оплату праці: відходити від тарифних сіток, давати більше лібералізації, більше свободи визначати оплату, але водночас надавати інструменти для заробляння додаткових коштів. Якщо держава не може утримувати таку величезну мережу 一 і це теж болюче питання 一 чи потребуємо ми зараз як суспільство 32 тисячі закладі в, з яких 12 тисяч бібліотек, близько 15 тисяч клубів, близько 500 театрів, філармоній, близько 8 тисяч музеїв? Можливо, нам треба її переглянути, щось оптимізувати і дати більше свободи на місцях 一 зрештою, реформа децентралізації про це 一 щоб громада могла сама вирішити, що вона потребує: мистецької школи, музею, можливо, вони хочуть створити заповідник або відкрити театр», 一 підсумовує Галина Григоренко.   👉 Детальніше про економіку культури слухайте у нашому подкасті «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

«На українців чекає робота до 70–75 років»Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів про три шляхи виходу з демографічної кризи у великому інтерв'ю для The Page:1️⃣ Механізація та автоматизація. «Ми це бачимо вже зараз: коли немає чоловіків, бізнес змушений ставити роботизовані лінії на сортувальних центрах чи виробництвах. Це виглядає навіть дешевше, попри всі ризики. Але тут постає питання інвестицій — без них переоснащення неможливе. Промислове рослинництво — зразок для нас: воно дедалі більше автоматизується, і для отримання тонни продукції потрібно все менше людей. Колись ми бідкалися, що на селі не створюються робочі місця, а тепер це стає перевагою — галузі, де потрібно менше людей, будуть більш ефективними». 2️⃣ Зміна міграційної політики та подолання стереотипів. «Якщо розбудити пересічного українця і запитати про мігрантів, він на автоматі скаже: «Ні, вони заберуть робочі місця». Але це ілюзія — українців на ці місця вже фізично немає. Питання у тому, чи поїдуть до нас кваліфіковані люди за наявності безпекових ризиків? Скоріш за все, ми конкуруватимемо за найбідніших, що приховує ризики міжкультурних конфліктів».  3️⃣ На українців чекає робота до 70–75 років. «Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично помираючи на робочому місці, бо пенсії не вистачатиме. Тим часом власники бізнесу благатимуть: «Петре Івановичу, не звільняйтеся!», бо замінити його нема ким. Але умовний Петро Іванович не звик стежити за здоров'ям». Тож держава має розвивати доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. А на рівні приватного сектору має бути включення психологічної та психіатричної допомоги в програми медичного страхування працівників, звідки вони історично були виключені. «Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, має не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до фахового лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність — те, чого вона сама б не зробила через внутрішні бар’єри».  Детальніше 一 в інтерв’ю. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💰 Чому театр Франка не піднімає ціни на квитки?У 2024-му році Національний театр імені Франка у Києві збільшив дохід від продажу квитків на 112% (з майже 29 млн грн до 61 млн) і продовжує бити рекорди. Високий попит міг би означати підвищення цін, проте театр не поспішає цього робити.Ексзаступниця міністра культури та учасниця Коаліції дієвців культури Галина Григоренко у нашому подкасті «Що з економікою?» пояснює чому: «Це державне підприємство. Зараз вони проходять трансформацію в державне некомерційне товариство. Але поки що це інституція, яка утримується коштом платників податків, і їхня відповідальність перед громадянським суспільством є високою. Чи може він собі дозволити просто ось так узяти й підняти ціни, тому що є попит? Його продукт має бути доступним широкій аудиторії так чи інакше. (...) Вони не можуть зараз підняти ціни настільки, щоб вгамувати цей попит і якось його збалансувати, тому що це теж не буде сприйнято суспільством, якщо квитки коштуватимуть по 2–3 тисячі гривень десь на гальорці. (...)Інша складова — наскільки вільні театри визначати свою квиткову політику і чи не пройде потім аудитор ДАСУ і не спитає, на яких підставах ти це зробив, і скажуть, що ти не мав права цього робити». Водночас високий інтерес до вистав — ресурс, який можна використати для розвитку. «Ми бачили багато сплесків і падінь різних наших колективів і театрів. І це означає, що треба користатися моментом, поки це є. (...) Якщо ми говоримо про 2–3 вистави, які мають шалений попит, — окей. Але ми мусимо і пропонувати, і створювати інший продукт. Зрозуміло, що з тих прибутків, які ми отримуємо від популярних вистав, нам треба реінвестувати в створення нового продукту, в навчання молоді, у відкриття якихось студій, колаборації з іншими акторами. Тому що, зрештою, нам треба вирощувати і молодь, і щоб з’являлися нові Івани Уривські».  🎧 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 За рік закінчується тимчасовий захист для українців в ЄС 3,4 млн українців не мають інших дозвільних документів, окрім тимчасового захисту.Вже зараз країни ЄС планують перехід або до альтернативних статусів, що дозволятимуть перебувати в країні (на основі освіти, роботи, тощо), або до добровільного повернення в Україну.А з опитаних нами українців лише 23% за кордоном розглядатимуть повернення додому (якщо вони не зможуть отримати альтернативний статус). Що українці за кордоном планують робити після закінчення тимчасового захисту:▪️ Близько 870 тис. українських біженців (20%) вже мають інші документи для перебування в приймаючій країні, окрім тимчасового захисту. ▪️ 1,5 млн шукатимуть шляхи закріпитись за кордоном – часом навіть нелегально. Частіше цей варіант розглядають чоловіки та молодь до 35 років. ▪️ 1,2 млн розглядатимуть у такому разі повернення в Україну – назавжди або тимчасово для подальшої еміграції. Частіше цей варіант розглядають біженці старше 50.▪️ 720 тис. біженців ще не знають, що робитимуть. 👉 Детальніше про це можна прочитати у нашому дослідженні за посиланням. Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram