Telegram statistics channel - @thinktankces

🏭 Металургійне виробництво скорочується, а механізм CBAM ще більше б'є по українських виробникахУ січні 2026 року виробництво основних видів металургійної продукції (чавуну, сталі, прокату) скоротилося на 15–25% порівняно з груднем 2025 року. Експорт основної металургійної продукції також зменшився (сталі — на 25%, чавуну — на 27%, залізної руди — на 34%). Виробництво та експорт падають через високі витрати на енергопостачання, логістичні збої, нижчі ціни на залізну руду та слабший попит.🇪🇺 З початку 2026 року для українських виробників почав діяти механізм CBAM, попри обговорення з Європейською комісією щодо перехідного періоду в умовах повномасштабної війни. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм вуглецевого коригування ЄС, який передбачає сплату мита на імпортні товари з високим рівнем викидів (сталь, цемент, алюміній, добрива, водень, електроенергія). Мета механізму — вирівняти умови для європейських і іноземних виробників, адже компанії в ЄС уже сплачують за свої викиди в межах системи торгівлі квотами (EU ETS).Із 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати спеціальні CBAM-сертифікати. За оцінками GMK Center, запровадження CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.CBAM створює додаткові витрати для виробників і робить продукцію неконкурентною порівняно з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками.Так, у межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільший виробник прокатної сталевої продукції в Україні 一 опинився в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду. Про це на нашій події розповів Олег Крикавський, директор із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг». Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Учора прем’єр Словаччини розпорядився зупинити екстрені постачання електроенергії УкраїніСловаччина не може в односторонньому порядку зупинити постачання електроенергії в Україну, оскільки обидві країни входять до єдиної європейської енергосистеми ENTSO-E. Навіть у разі спроби блокування комерційний імпорт продовжиться через словацькі мережі за участі інших країн.🇸🇰 Як ще пов’язані Україна та Словаччина з точку зору економіки?Переказуємо ключові тези з нашого дослідження про економічні зв'язки України та Словаччини у рамках проєкту «Мапа економічних зв’язків України з країнами ЄС». ▪️ Торік Словаччина продала Україні 19% свого експорту електроенергії та 13% експорту боєприпасів. ▪️ Україна закриває словацькі потреби промисловості: у 2024 році 99% імпортованої Словаччиною залізної руди мало українське походження.▪️ З 2020 року Словацька Республіка стабільно залишається нетто-експортером щодо України. За минулий рік її торговельне сальдо перевищило €900 млн. ▪️ Українці у Словаччині відчутно підтримують місцеву економіку. Минулого року українські біженці сплатили до словацького бюджету майже €217 млн податків та зборів. Це більше у понад два рази за суму, яку словацький уряд країни витратив на їхню підтримку (€89 млн).▪️ Попри війну, в Україні продовжують працювати 90 компаній, пов'язаних зі Словаччиною. Вони дають роботу майже 2000 українцям і генерують €122 млн річного виторгу. Третина цих доходів (€39,9 млн) формується у транспорті та логістиці. ▪️ Якщо раніше значна частина прямих іноземних інвестицій словаків була в Запорізькій області, то тепер вони релокувалися. Наразі 73% з них зосереджено у безпечніших регіонах, а саме у Києві, на Волині та Львівщині.👉 Детальніше та з графіками за посиланням.Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💫 Наш Трекер економіки у матеріалі Financial Times FT використали кілька графіків з нашого Трекера у матеріалі про українську економіку.Перекуємо ключові тези статті:▪️ Російське вторгнення не спричинило повного економічного колапсу чи банківської кризи, подібної до тієї, що сталася після анексії Криму у 2014 році. Після спаду виробництва у 2022 році ВВП зростає щороку. Втім реальний ВВП досі на 21% нижчий за рівень 2021 року.«Без підтримки ЄС і МВФ економіка України найімовірніше зазнала б колапсу або принаймні не демонструвала б такої стійкості та відновлення», — зазначає наш економіст Максим Самойлюк у матеріалі. ▪️ Війна охопила значну частину сходу та півдня країни. Експорт із ключових секторів, зокрема аграрного та металургійного, різко скоротився, а мільйони людей покинули країну.▪️ Водночас частина змін, спричинених війною, може стати економічною перевагою за належних обставин. Зокрема, розгалужена екосистема військово-технологічних стартапів може забезпечити Україні перевагу на полі бою, компенсуючи чисельну перевагу Росії.▪️ Десятки компаній працюють над створенням наземних роботів, складних систем радіоелектронної боротьби для знищення російських дронів, а також модулів штучного інтелекту, що дозволяють безпілотникам автономно літати й уражати цілі. Однак ці технологічні переваги тьмяніють на тлі демографічної кризи.«Під тиском російського наступу економічна активність вимушено зміщується до західних регіонів України, які історично були менш індустріалізованими», — пояснює наш економіст Максим Самойлюк. ▪️ Перспективи післявоєнного розвитку залежатимуть не лише від демографії, а й від здатності України реалізувати антикорупційні реформи та модернізувати податкову систему.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚆 Уряд компенсуватиме УЗ вартість пасажирських квитків. Ціни не зміняться, але компанія отримає більше інвестицій Минулого місяця в Укрзалізниці фактично оголосили дефолт 一 компанія призупинила виплати за своїми єврооблігаціями. Через війну, фінанси Укрзалізниці в критичному стані. Руйнування інфраструктури та рухомого складу, скорочення вантажних перевезень і традиційна збитковість пасажирських перевезень призвели до збитків у 7,4 млрд грн лише за І півріччя 2025 року.Рейтингове агентство Fitch Ratings зафіксувало дефолт за цінними паперами Укрзалізниці на суму близько $1,1 млрд, та знизило кредитний рейтинг УЗ до рівня RD (обмежений дефолт).Тож уряд виділяє 16 млрд грн до кінця 2026 року на часткову компенсацію Укрзалізниці вартості залізничних квитків для пасажирських перевезень дальнього сполучення. Адже вартість пасажирського квитка покриває лише близько третини витрат.Для пасажирів нічого не зміниться: вартість квитків в купе, плацкарті та 2 класі Інтерсіті як і раніше, встановлюється та регулюється державою. Формування витрат буде прозорим та контролюватиметься Держаудитслужбою. Також серед позитивів нововведення:▪️ включення у витрати інвестиційної складової, що дасть змогу Укрзалізниці підтримувати і розвивати мережу шляхів, закуповувати нові вагони тощо. ▪️ стимул до ширшого доступу приватних компаній на ринок залізничних перевезень;▪️ відповідність європейські моделі держзамовлення на пасажирські перевезення.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як металургія переживає відключення електроенергії?Днями провели наш щомісячний огляд економіки, де обговорили вплив обстрілів енергетики на роботу підприємств. Ми запросили представників бізнесу: від ритейлу до металургійних заводів, а також представників уряду 一 НБУ та Мінекономіки.👉 Переказуємо тези Олега Крикавського, директора із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільшого виробника прокатної сталевої продукції в Україні.▪️ Завод в середньому зараз працює на 50% потужностей. У звичайних умовах підприємство споживає 400 МВт·год, проте через обмеження нині — 230–250 МВт·год, а ліміти можуть знижуватися до 70 МВт·год.  ▪️ Також високими залишаються тарифи на електроенергію, а контракти на її імпорт є дуже короткостроковими.«Ми мали кілька випадків, коли не виконали обсяги споживання електроенергії, і наш трейдер продав її на ринку за 0 грн. Тобто ми за неї заплатили, але не отримали, були змушені скоротити виробництво й зазнали прямих збитків. Звісно, ми перебуваємо в діалозі з урядом щодо цього питання», — пояснили в компанії. ▪️ Ще однією проблемою для заводу став Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). У межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» опиняється в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду.«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг». Олег Крикавський також повідомив про випадок пошкодження коксової батареї через відключення електроенергії внаслідок аварії в мережі.«Ми з’ясовуємо, хто несе відповідальність. Але одна коксову батарею було втрачено. Коксова батарея — це фактично безперервний хімічний процес, який неможливо зупинити. Ми встановили промислові генератори для таких випадків, однак навіть для їх запуску потрібно щонайменше 16 установок», — пояснив Крикавський. 🔗 Послухати більше 一 за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕС Вакансія передбачає повну зайнятість в нашому офісі у центрі Києва. Наш ідеальний кандидат / кандидатка:• має вищу освіту (або завершує навчання);• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;• готовий(-а) працювати в офісі;• попередній досвід роботи не є обов’язковим.Що потрібно робити:• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;• вести базову адміністративну документацію;• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;• зустрічати гостей офісу.Що ми пропонуємо:• гідну оплату праці за результатами співбесіди;• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;• залученість до внутрішніх процесів організації.📩 Чекаємо на резюме на пошту: [email protected](у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як незалежний енергетичний регулятор так і не отримав незалежність? Коли Україна почала євроінтеграційні процеси, однією з вимог було створення незалежного енергетичного регулятора 一 НКРЕКП. Проте ця ідея одразу зустріла жорсткий спротив. Про це говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з президенткою аналітичного центру DiXi Group Оленою Павленко.«Одна з політичних сил пішла в Конституційний суд та поставила питання, чи взагалі в країні можливі будь-які незалежні органи, які існують окремо від законодавчої, виконавчої чи судової гілки влади. У 2019 році було видано рішення про те, що насправді не може бути жодних незалежних органів, усі вони мають бути частиною однієї з гілок влади. Це був удар не тільки по енергетичному регулятору, а й по всіх регуляторах, а також по антикорупційних інституціях.Очевидно, НКРЕКП став частиною виконавчої гілки влади, частиною уряду. І хоча я пам’ятаю, як дуже багато міністрів на той час запевняли, що цілком може існувати орган при Кабінеті Міністрів, який усе ще буде незалежний, звісно, цього не сталося», 一 каже Олена Павленко. У 2023 році президент сказав скасувати підвищення тарифів на воду — рішення одразу скасували. Так само підняття прайскепів 一 хороше, але неочікуване рішення без прорахованого впливу.Повноцінне вирішення проблеми — це повертатися до Конституційного суду і вносити зміни до Конституції, про те, що в Україні існують незалежні органи, які є арбітрами для ринків. Але це неможливо під час дії воєнного стану.«У короткостроковій перспективі можливі лише точкові кроки для часткового врегулювання ситуації. Зокрема, НКРЕКП подала до парламенту законопроєкт, спрямований на посилення незалежності регулятора. Є підстави очікувати, що парламент підтримає цей законопроєкт, з огляду на увагу до нього з боку МВФ та ЄС.Треба змінити підхід до формування конкурсної комісії з відбору членів регулятора. До її складу мають входити незалежні та професійні фахівці, а не політично зручні кандидати. Якщо комісія не користується довірою, професійні претенденти не братимуть участі в конкурсі», 一 підсумовує Олена Павленко. НКРЕКП має повернути собі роль ринкового арбітра і діяти на основі даних та аналізу, а не «сьогодні ми нічого не піднімаємо, завтра ми піднімаємо, і в результаті ми опинилися там, де ми опинилися».🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Європа, хоч і не вся, стає гарантом підтримки для України — дані Kiel InstituteПопри повне припинення підтримки від Сполучених Штатів, загальний рівень допомоги Україні залишився відносно стабільним. Європа різко збільшила військову (+67%), а також гуманітарну та фінансову (+59%) підтримку.Утім, навіть із зусиллями Європи, сумарний обсяг військової допомоги впав на 13% у порівнянні з середнім показником попередніх років.Варто відзначити, що структура фінансування стала більш організованою. Якщо раніше кошти надходили від різних донорів хаотично, то тепер 90% грошової допомоги йде централізовано через інституції ЄС (порівняно з 50% у 2022 році). У такий спосіб економічний тягар розподілився справедливо і пропорційно до ВВП кожної країни.Проте, цей принцип солідарності не спрацював у сфері постачання зброї. Військова допомога тепер тримається на плечах Німеччини, Великої Британії та країн Північної Європи. Натомість Східна та Південна Європа фактично самоусунулися, скоротивши надання озброєння до критичного мінімуму. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❄️ «Київ проживає найгірший сценарій проходження зими для енергетики», 一 Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group 👉У грудні DiXi Group моделювали різні варіанти проходження зими 一 зараз найгірший:«На жаль, у нас працює зараз найгірший сценарій. Це коли є поєднання низьких температур і дуже високої активності атак. Два фактори з чотирьох, на жаль, найгірші. [...] Я думаю, в якийсь момент ці питання будуть ставити київській адміністрації. Чи були всі райони правильно забезпечені генераторами, чи було щось, як можна було швидко перезапустити котельні [...] Я не бачила жодних зведених даних про те, скільки ми втратили у теплопостачанні. Я думаю, що ми все ще в процесі підрахунку і ми все ще в процесі втрат. Якісь цифри нам або київська адміністрація, або Міністерство енергетики, або Міністерство розвитку громад розкаже ближче до кінця зими і кінця опалювального сезону. А зараз усі сили кинуті просто на те, щоб зберегти те, що є», 一 каже Павленко. У нашому подкасті «Що з економікою?» Олена Павленко з DiXi Group, які спеціалізуються на дослідженнях енергетики, розповіла про 3 фактори, окрім російських атак, від яких залежить тепло- та енергопостачання:1️⃣ Наявність обладнання, щоб швидко замінити пошкоджене.2️⃣ Погода.«Чим нижче падає температура, тим складніше будь-яким електрикам, технікам мати справу з ремонтами», — пояснює Павленко. 3️⃣ Захист об'єктів.«Чим більший об’єкт, тим складніше його обкласти чимось. Великі об’єкти генерації потребують протиповітряної оборони і складних артилерійських систем. [...] Якщо це великі об’єкти, своїми силами, якимись залізними конструкціями, навряд чи ти справишся», 一 резюмує президентка DiXi Group. 🎧 Чи допоможе нещодавнє підвищення прайскепів та зростання імпорту українській енергетиці, чи ж залишається лише чекати на весну і зменшення споживання — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💵 Міжнародні резерви оновили рекорд 一 $57,7 млрд у січні. Це означає, що Україна має достатньо ресурсу для підтримки курсу гривні та виплат за зовнішнім боргом.У січні НБУ провів валютних інтервенцій на $3,7 млрд, зокрема для підтримки курсу.Загалом протягом 2025 міжнародні резерви НБУ зросли на 30,8%. Скільки отримали:• Головним фінансовим донором у 2025-му був ЄС, який надав $32,7 млрд.• ОВДП в іноземній валюті принесли близько $3,3 млрд припливу резервів.• Зростання курсу EUR/USD і подорожчання золота сприятливо вплинули на розмір резервів, додавши до них понад $5 млрд.Скільки витратили: ▪️ $10 млрд витратили на виплати за зовнішнім боргом, з яких $3,2 млрд — МВФ.▪️ $36 млрд НБУ витратив на валютні інтервенції.Про те, що таке валютні інтервенції, і яким би насправді був курс долара в Україні без них 一 ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком.Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram