Що з економікою?

0 з 10: Україна не виконала жодної з пріоритетних реформ на шляху до членства в ЄСКоаліція з восьми аналітичних центрів і організацій оприлюднила експертну оцінку виконання пріоритетних реформ на шляху до членства України в ЄС. Вердикт: прогрес – майже нульовий.Йдеться про 10 пунктів плану віцепрем’єра Тараса Качки та єврокомісарки Марти Кос, виконання яких є умовою вступу до ЄС. ❗️Коаліція експертних організацій, в яку входить і ЦПК, оцінила виконання цього плану реформ на 9% зі 100 можливих. Вочевидь, збереження такої динаміки означатиме повний провал плану. Але президент Володимир Зеленський розповідає, який поганий ЄС, що не дотримується обіцянок. Нагадуємо, що Україна також має виконувати свої обіцянки. Тим більше, що реформи повністю підтримуються українським народом і потрібні в першу чергу для всієї країни. Тобто, майже для всієї. Міндічам та іншим друзям президента вони точно не потрібні. 👉 Розширений звіт виконання вимог: https://cutt.ly/ztS847oV👉 Cтаття Сергія Сидоренка на цю тему: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2026/04/6/7234803/Підписатись | Підтримати нас

Політика закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтерв'ю Par.in.ua (медіаресурс, присвячений реформі державного управління) про те, як державі конкурувати за таланти з бізнесом. Зібрали для вас кілька тез із розмови:▪️  Як рівень зарплат впливає на те, хто приходить на державну службу, і хто з неї йде?«У системі зберігається висока частка доплат за вислугу років. Старші працівники більшою мірою задоволені нинішньою моделлю. Вони менше порівнюють себе з приватним сектором і, найімовірніше, взагалі ніколи, або дуже давно, там не працювали, та не уявляють, який рівень оплати є на ринку.Проблема виникає тоді, коли державі потрібно оновлення. Людина з приватного сектору, яка готова перейти на державну службу, приходить лише на базову ставку. Якщо вона звикла до нормального ринкового доходу, цілком природно виникає запитання: «навіщо мені це потрібно?»Людина не розуміє, скільки реально отримуватиме, а надбавки, премії, додаткові виплати залежать від багатьох чинників і виглядають непередбачувано». ▪️  Якщо порівнювати рівень оплати праці в державному та приватному секторах, де розриви найбільш відчутні, а де держава навіть випереджає бізнес?«Не на всіх посадах держслужби є відставання від приватного сектору. На рівні місцевих і районних адміністрацій, серед головних спеціалістів – тобто на неуправлінських посадах – оплата місцями до війни була навіть вища, ніж у приватному секторі. Однак із підвищенням рівня посади цей розрив починає зростати. Найбільший він на рівні центральних органів виконавчої влади, міністерств і керівних позицій. Виходить парадокс: держава фактично переплачує за частину низових посад, які не є стратегічно важливими для розвитку країни, умовно кажучи, за головного спеціаліста районної адміністрації. Але не готова гідно платити фахівцю, який, наприклад, керує головним бюджетним департаментом Мінфіну і формує державний бюджет. Бо суспільство реагує емоційно на високі зарплати посадовців, навіть якщо йдеться про найважливіший для країни 1% з них». ▪️  Як має визначатися рівень оплати праці міністрів і народних депутатів?«Це одна з найбільших проблем. Виходить, що політика фактично закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. Тут потрібне політичне рішення, але спиратися воно має на об’єктивні розрахунки. Спершу треба визначити вже згаданий “гігієнічний мінімум”, тобто дохід, який забезпечить людині на політичній посаді більш-менш комфортний рівень життя.Звісно, корисно орієнтуватися на рівень оплати у приватному секторі, хоча пряме порівняння не завжди коректне. У когось під управлінням сто працівників, а в когось – десятки тисяч, як у великій корпорації типу DTEK. Що точно потрібно зробити – це запровадити механізм автоматичного перегляду рівня оплати, подібний до індексації пенсій. Наприклад, коли підвищення розраховується як поєднання двох показників: інфляції та зростання середньої зарплати по країні». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Частка бізнесу, що вважає корупцію критичною проблемою, скоротилася до 65%Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало щорічне дослідження про сприйняття поширеності корупції в Україні. 72,2% населення назвали корупцію другою основною проблемою України (після війни). Серед бізнесу цей показник знизився з 76% у 2024 році до 65% у 2025-му. Корупція поділила друге місце в рейтингу найбільш болючих проблем з міграцією населення, що непокоїть бізнес в умовах дефіциту персоналу.1️⃣ Лідером за поширеністю корупції для бізнесу у 2025 році вперше стала сфера будівництва та земельних відносин, де про корупційний досвід заявили 34,6% респондентів. 2️⃣ На другому місці опинилися послуги енергетичних компаній (підключення та обслуговування мереж) із показником 31,7%, який залишається стабільно високим із 2021 року. 3️⃣ Третю позицію займає сфера забезпечення правопорядку (діяльність правоохоронних органів) із показником 26,8%, тобто без значних змін порівняно з минулим роком.4️⃣ Митниця вперше за весь час спостережень змістилась з першого місця за рівнем корупційного досвіду: показник знизився до 21,8% після близько 35% у 2022–2024 роках.В інших галузях статистично значущої динаміки не було. Рівень поширеності корупціїу сфері державного регулювання становить 17,6%. У сфері оподаткування, з якою підприємці взаємодіють найчастіше, про корупцію повідомили 15% опитаних. 🧑‍⚖️ У судочинстві цей показник склав 13,9%. ⬇️ Найнижчі рівні корупційного досвіду були зафіксовані у нових досліджуваних сферах, а саме відновленні України (12,7%) та публічних закупівлях (12%).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ситуація з бюджетом критична, у квітні вирішальні голосування» Про це вчора на нашій події розповів Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції "Слуга народу".Нагадаємо, що щомісяця консорціум RRR4U* моніторить виконання умов МВФ та ЄС, під які підв’язана фінансова допомога Україні. Через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.«Вихід я бачу наступний: у квітні у нас наступне засідання 7-10 числа. На 7-8 буде виставлено виключно закони, пов’язані з Facility, МВФ і Світовим банком. Ми постараємося проголосувати всі готові проєкти до другого читання. 28-29 квітня ми будемо голосувати всі другі читання, які будуть підготовлені.Я буду просити вас вплинути на кожного депутата, якого ви знаєте особисто, для того, щоб він проголосував кожен закон, який включений на ці два дня.(...) Мені відверто досить страшно за те, що може відбуватися, якщо ми не проголосуємо і не отримаємо кошти», 一 додав Мотовиловець. Водночас Рада не готова голосувати за запровадження ПДВ для ФОПів.«Ми зараз не готові голосувати по питаннях ФОПів, які пов’язані з МВФ, тому що хочемо бачити розрахунки впливу — на яку кількість людей це вплине і які альтернативні зміни до Податкового кодексу можливі», 一 каже Мотовиловець. Мотовиловець додав, що головне завдання парламенту зараз 一 ухвалити ті законопроєкти, які вже подані та готові до другого читання: щодо військового збору та оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок.👉 Подивитися презентацію з оглядом усіх невиконаних маяків та потенційних втрат можна за посиланням. Запис події 一 тут.Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду Відродження.*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно в України закінчуються кошти і який вихід?Три дні тому в Bloomberg вийшов матеріал, що в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків та фінансування війни уже в червні. Усе через затримку з великим кредитом від ЄС на €90 млрд, який блокує Угорщина.За словами високопоставленого співрозмовника з уряду у матеріалі Економічної правди навіть у разі зняття угорського вето, перші кошти в межах кредиту ЄС на €90 млрд надійдуть до українського бюджету у кращому разі у червні. Чи зможе Україна втриматися до надходження зовнішнього фінансування залежить значною мірою від подолання внутрішньополітичної кризи. Про неї більше ми писали тут.Уряд подав на розгляд Радитри окремих 一 про посилки, онлайн-платформи та військовий збір. Вимогу МВФ про запровадження ПДВ для ФОПів уряд взагалі вирішив не виносити на розгляд парламенту.👉 Детальніше про це будемо говорити вже завтра 一 31 березня о 16:00 на події спільно з колегами RRR4U. Запрошені спікери: ▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG ENEST, Європейська Комісія;▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється) Реєстрація на захід 一 за посиланням. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

7 книжок, які радить заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован в нашому подкасті «Що з економікою?» 📖 «The Worlds I See: Curiosity, Exploration, and Discovery at the Dawn of AI» від Dr. Fei-Fei Li «Це книжка, написана Фей-Фей Лі, вона не про великі мовні моделі, а про те, чим займається зараз Фей-Фей Лі в Стенфорді і Ян Лекун у Нью-Йоркському університеті, який недавно пішов з META; це те, що називається World Models. Вони кажуть, що наш світ — це не тільки тексти, це багато того, що знаходиться поза нами. Фей-Фей Лі називає це Special Intelligence, тобто робот повинен розуміти, що це не просто чашка. А якщо вона стоїть на краю, що вона впаде і чому треба її зупинити? Тому що є закони фізики, тому що коли вона впаде, вона розіб’ється». 📖 «Restorative Cities» від Jenny Roe«Авторка пише про міста, які лікують. Для нас це тема завтрашнього дня. Дженні каже, що багато міст вбиває нас: через трафік, забруднення, клімат, шум. Науковиця бере різні аспекти міста і дивиться на них детально». 📖 «The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West» від Alexander Karp, а також «The Philosopher in the Valley: Alex Karp, Palantir, and the Rise of the Surveillance State» від Michael Steinberger«Дві книжки мені дуже не сподобались, але це дуже важливо читати. Вони про Олександра Карпа. Це засновник Palantir. Перша книга називається «Технологічна республіка» — це його філософський трактат. А друга називається «Philosopher of the Valley», тобто «Філософ у долині». Це пояснення фактично двох книжок разом. Він показує там своїх tech bros, тобто нову технологічну еліту. І, беручи до уваги, що це Palantir, який зараз на нашій стороні у війні і нам дуже багато допомагає, ми йому дуже вдячні. Але якщо ви почитаєте філософію в книжках про фантастику, там багато написано про погляди цих людей». 📖 «Replaceable You» від Mary Roach«Фактично книжка розказує, як світ медицини прийшов до того, що майже кожна частина нашого тіла може бути замінена: від носа, руки, ноги, серця і так далі. [...] Для України, на жаль, ця книжка сьогодні, під час війни, дуже актуальна. Там розповідається про всі нові технології і про реконструкцію облич, слуху, очей». 📖 «Read Write Own: Building the Next Era of the Internet» від Chris Dixon«Книжка, яка також не є моєю зоною компетенції, але я вже сьогодні сказав, я прочитав її в літаку, був у двох відрядженнях — «Read Write Own». Мені її порадила одна людина, яка займається цим напрямком. Це про інтернет і його майбутнє. І тут нове про штучний інтелект. Чому? Тому що вони розказують, як інтернет прийшов до того, щоб можна було читати те, що було написано, Потім вже можна було писати, а зараз це про блокчейн, про те, що ти володієш розподіленими базами даних, але також це про інтернет. Це багато про криптовалюти, про стейблкоїни, про штучний інтелект. Зараз що ми маємо? Ми маємо, що багато пише штучний інтелект і багато зараз вже читає штучний інтелект. І тоді виникає таке: якщо це ми будемо бачити в ліміті, то в якийсь момент часу 95% всього, що в інтернеті буде створено штучним інтелектом, і читати будуть штучний інтелект. Ніхто не буде читати статті. Ви будете просити Notebook LM, щоб він зробив маленький опис». 📖 «1929: The Inside Story of The Greatest Crash in Wall Street History»від Andrew Ross Sorkin«Мені здається, вона буде однією з тих, які отримають нагороду у цьому році. Це Ендрю Росс Соркін про 1929 рік. Він написав її майже як художній трилер, але ця історична книжка про кризу, Велику депресію 1929–1933 років. Він бере дуже короткий період часу і розказує той момент через обличчя експертів, людей, які саме тоді управляли найбільшими банками. Він багато працював з архівами, з людьми, які займалися цією темою». 👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Долар по 48, дефіцит електроенергії та менше зростання економіки 一 що у новому макропрогнозі Dragon Capital на 2026-2027 рікІнвестиційна компанія під керівництвом Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці Наглядової ради ЦЕС підготувала прогноз для двох сценаріїв: базовий (активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках) та альтернативний (стійке перемир’я в середині 2026 року).Переказуємо головне про базовий сценарій:▪️ Середньорічний дефіцит електроенергії може збільшитися до 10% (з 4% торік та 8% у 2024 р.), а пропускна здатність морських та річкових портів знизиться, проте не стане обмеженням для експорту.▪️ Обсяги зовнішньої підтримки України партнерами залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом $8,1 млрд та пакету від ЄС обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки (Ukraine Support Loan – USL).▪️ Основним рушієм зростання економіки стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню.▪️ Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових і олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р.▪️ НБУ, ймовірно, продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні і дозволить лише помірну її девальвацію до 45,5 грн/$ цього року та 48 грн/$ наступного.▪️ Зростання реального ВВП у 2026 році сповільниться до 1,5% р/р, що трохи вище, ніж попередній прогноз 1% завдяки збільшенню фінансування ОПК, та до 0,5% у 2027 році, з 1,8% у 2025 р. Темпи зростання економіки залежатимуть від масштабу пошкоджень критичної інфраструктури.👉 Нагадаємо, що минулого року ми зібрали консенсус-прогноз 9-ти організацій щодо головних економічних показників на цей рік. За їхніми прогнозами курс долара на кінець року буде 45,2 грн/$ (середнє), інфляція 一 7,1%. Більше 一 у презентації.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Україна втратить майже половину імпорту газу, якщо наміри Орбана припинити постачання газу підтримають. Але є і альтернативні шляхи поставокПрем'єр Угорщини Віктор Орбан наказав з липня припинити поставки газу через його країну до України.Минулого року через угорський напрямок надійшло орієнтовно 2,9 млрд кубометрів газу — це приблизно 45% усього імпорту. У разі повної зупинки це, безумовно, відчутний обсяг. Хоча Україна може розглянути інші варіанти постачання, вони будуть щонайменше дорожчими.«Ці обсяги можна замістити імпортом через інші пропускні точки — насамперед Словаччину та Польщу, або Трансбалканський газовий коридор. Водночас транспортування газу через альтернативні точки може виявитися дорожчим, а також може потребувати укладання нових контрактів тощо», — зазначила наша старша економістка Наталя Колесніченко в матеріалі Фокус. Додамо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня 2026 року. Основними конкурентами є владна партія Віктора Орбана «Фідес» та опозиційна партія «Тиса».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

В Україні на одного увʼязненого витрачають майже середню зарплату 一 20 тис. грн на місяць. Але ці витратити не покращують умови перебуванняМи підготували аналіз видатків невоєнного бюджету-2026 та пропозиції, що варто покращити. Другим в серії, після аналізу соцвидатків, йде дослідження про громадський порядок, безпеку та судову владу. На фінансування тюрем, слідчих ізоляторів та органів пробації у 2026 році закладено близько 11,5 млрд грн. У перерахунку на одного ув’язненого це майже 20 тис. грн на місяць — сума, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. Проте значні витрати не транслюються в гідні умови перебування, що говорить про необхідність аналізу ефективності використання коштів.Скоротити видатки через пом’якшення покарань за «легкі» злочини навряд вдасться, адже три чверті облікованих правопорушень — це тяжкі та особливо тяжкі злочини. Додатковим навантаженням стала війна: частина закладів перепрофільована для утримання військовополонених, а органи пробації отримали функції нагляду за учасниками бойових дій.Ми рекомендуємо провести аудит установ, щоб з’ясувати причини дисбалансу між вартістю утримання та неналежними умовами. Також потрібно зменшувати кількість ув’язнених, запроваджуючи альтернативні покарання. Варто більше уваги приділяти поверненню засуджених до нормального життя через працевлаштування. Це допоможе знизити рівень повторних злочинів.👉 Більше про це 一 у нашому новому дослідженні.Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженцівУчора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання. Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.«Втім, це виклик майбутнього. Наразі ж здатність українського ринку праці функціонувати протягом років активної війни є вражаючим досягненням. Це також нагадування про те, що ведення війни залежить не лише від військової сили, а й від економічної стійкості», 一 завершують матеріал FT. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram